Проаналізовано стан нормативно-правового регулювання організації самостійної роботи студентів на рівні факультету ВНЗ, наведено характеристику основних труднощів управління та способів їх подолання через використання тьюторства в кредитно-модульній системі навчання. Обгрунтовано, що планування, організація, контроль самостійної роботи студентів здійснюється на рівні профільних кафедр, робота тьюторів координується на рівні деканів факультетів.

Проанализировано состояние нормативно-правового регулирования организации самостоятельной работы студентов на уровне факультета ВУЗ, приведена характеристика основных проблем управления и способов их преодоления через использование тьюторства в кредитно-модульной системе обучения. Выяснено, что планирование, организация, контроль самостоятельной работы студентов осуществляется на уровне профильных кафедр, работа тьютеров координируется на уровне деканов факультетов.

Описано досвід практичної діяльності професорсько-викладацького складу кафедри української мови ХНПУ ім. Г. С. Сковороди з виконання робіт навчального й наукового характеру та надання практичних рекомендацій щодо розвитку відповідних умінь студентів: реферування, написання курсових робіт, наукових статей і доповідей, рецензування. Доведено, що ця діяльність є невід’ємним складником сучасного навчального процесу та спрямована на формування в майбутніх учителів, особливо нефілологічних спеціальностей, умінь правильно писати такі роботи, опрацьовувати самостійно друковані джерела інформації: книжки, журнали тощо.

Описан опыт практической деятельности профессорско-преподовательского состава кафедры украинского языка ХНПУ им. Г. С. Сковороды по выполнению работ учебного и научного характера и предоставления практических рекомендаций по развитию соответствующих умений студентов: реферирования, написание курсовых работ, научных статей и докладов, рецензирования. Доказано, что эта деятельность является неотъемлимым составляющим современного учебного процесса и направлена на формирование у будущих учителей, особенно нефилологических специальностей, умений правильно писать такие работы, обрабатывать самостоятельно печатные источники информации: книги, журналы и др.

Розглянуто поняття авторитету, його типи та сфери дії, висвітлено питання впливу авторитету на міжособові стосунки в сім’ї та школі. В результаті анкетування учнів виявлено, які риси характеру вчителя сприяють формуванню авторитету, і який вчитель користується серед учнів авторитетом. Зроблено висновок, що статус педагога змінюється (і не в кращий бік) у соціальному оточенні, в суспільній свідомості, тобто авторитетність педагога знижується.

Раскрыто понятие авторитета, его типы и сферы деятельности, освещены вопросы влияния авторитета на межличностные отношения в семье и школе. В результате анкетирования учащихся выявлено, какие черты характера способствуют формированию авторитета, и какой учитель пользуется среди учащихся авторитетом. Сделан вывод, что статус педагога изменяется (и не в лучшую сторону) в социальном окружении, в общественном сознании, то есть авторитетность педагога падает.

Охарактеризовано наукове-технологічне забезпечення підготовки майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання, висвітлено досвід роботи кафедр фізики й загальної педагогіки та педагогіки вищої школи ХНПУ ім. Г. С. Сковороди в організації варіативного навчання студентів технічного конструювання. Зазначено, що забезпечення підготовки студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання передбачає розробку певної інтегрованої технології як поетапного, логічно вибудуваного використання форм і методів навчання, що допомогають оволодінню засобами досягнення мети (опорними знаннями, методами пізнання, прийомами розумової діяльності, навичками самостійної роботи), спеціальними вміннями та навичками (інженерно-аналітичними, креслярськими), формуванню професійних якостей (творчості, волі, активності), що і забезпечує готовність студента до діяльності з технічного конструювання.

Охарактеризовано научно-технологическое обеспечение подготовки будущих учителей естественно-математических специальностей техническому конструированию, освещен опыт работы кафедр физики, общей педагогики и педагогики высшей школы ХНПУ им. Г. С. Сковороди в организации вариативного обучения студентов техническому конструированию. Указано, что обеспечение подготовки студентов естественно-математических специальностей к техническому конструированию предусматривает разработку определенной интегрированной технологии как поэтапное, логически выстроенное использование форм и методов обучения, которые помогают овладению способами достижения цели (опорными знаниями, методами познания, приемами умственной деятельности, навыками самостоятельной работы), специальными умениями и навыками (инженерно-аналитическими, чертежными), формированию профессиональных качеств (творчества, воли, активности), что и обеспечивает готовность студента к техническому конструированию.

Теоретично обгрунтовано інтегровані форми навчання як освітньої проблеми, виявлено особливості технологій інтегрованих форм навчання учнів та формування готовності їх використання майбутніми вчителями. Метою інтегрованої освіти є мотивація гармонічного, цілісного, екологічно здорового мислення, синхронного розвитку сенсорних процесів, різнобічної творчої фантазії, естетичного смаку. У ході вирішення навчальної задачі учнями здійснюється процес осмислення необхідних знань і формуються способи оволодіння ними, важливішими із яких вважаються тестування та моделювання, створення інтегрованої системи цілісних історичних знань і графічних умінь. Зроблено висновок, що використання в практиці навчання середньої школи інтегрованої технології дозволяє розкрити учням знання як елементи цілісної, єдиної системи.

Теоретически объяснены интегрированные формы обучения как проблемы в образовании, выявлены особенности технологий интегрированных форм обучения учащихся и формирования готовности их использования будущими учителями. Целью интегрированного образования является мотивация гармоничного, целостного, экологически здорового мышления, синхронного развития сенсорных процессов, разноплановой творческой фантазии, эстетического вкуса. В процессе решения учащимися учебной задачи происходит процесс осмысления необходимых знаний, формируются способы их овладения, важнейшими из которых являются тестирование и моделирование, создание интегрированной системы целостных исторических знаний и графических умений. Сделан вывод, что использование в практике обучения средней школы интегрированной технологии позволяет раскрыть учащимся знания как элементы целостной, единой системы.

Досліджено теоретичні питання підготовки студентів у ВНЗ до організації фасилітаційного спілкування, що ґрунтується на положеннях гуманістичного, системного, особистісно-діяльнісного, аксіологічного, персоналізованого, ресурсного підходів. Виділено структурні компоненти фасилітаційного спілкування: потребнісний, когнітивно-процесуальний, особистісно-поведінковий, а також етапи підготовки: підготовчо-мотиваційний, змістово-процесуальний, набуття фасилітаційного досвіду.

Исследованы теоретические вопросы подготовки студентов в ВУЗ к организации фасилитирующего общения, которые основываются на положениях гуманистического, систематического, личностно-деятельного, персонализованного, ресурсного подходов. Выделены структурные компоненты фасилитирующего общения: потребностный, когнитивно-процессуальный, личностно-поведенческий, а также этапы подготовки: подготовительно-мотивационный, содержательно-процесуальный, приобретения фасилитационного опыта.

Розглянуто окремі актуальні питання явищ малокомплектності в сучасній системі освіти Харківщини в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. на основі аналізу архівних матеріалів і досвіду діяльності педагогічних колективів сільських і селищних шкіл. Висвітлено перспективні напрямки використання набутого досвіду з питань підготовки та перепідготовки учителів природничих дисциплін, здатних після закінчення педагогічного ВНЗ працювати за умов існуючої освітньої мережі в сільській місцевості, сучасної сільської таселищної малокомплектної школі на Харківщині.

Рассмотрены некоторые актуальные вопросы явлений малокомплектности в современной системе образования Харьковщины в конце ХХ – начале ХХІ вв. на основе анализа архивных материалов и опыта деятельности педагогических коллективов сельских и поселковых школ. Предоставлены перспективные направления использования накопленного опыта по вопросам подготовки и переподготовки учителей естественных дисциплин, способных после окончания педагогического ВУЗ работать в условиях действующей образовательной сети в сельской местности, современной сельской и поселковой малокомплектной школе на Харьковщине.

Проаналізовано взаємозв’язок понять «самовиховання» та «самоосвіта», розглянуто взаємний вплив цих процесів. Схематично відображено зміст самовиховання, розмежовано поняття «розумове самовиховання» та «самоосвіта».

Проанализирована взаимосвязь понятий «самовоспитание» и «самообразование», рассмотрено взаимовлияние этих процессов. Схематично изображено содержание самовоспитания, разграничены понятия «умственное самовоспитание» и «самообразование».

Висвітлено пелагічні структурні компоненти стилю навчальної діяльності старшокласників та їх теоретичне обгрунтування, де особливу увагу автор надає загальнонавчальним умінням і навичкам, а також прийомам розумової діяльності (порівнянню, узагальненню, систематизації, визначенню понять, доведенню тощо). Схематично відображено взаємозв’язок таких компонентів стилю, як прийоми, уміння та способи здійснення навчальної діяльності.

Освещены педагогические структурные компоненты стиля учебной деятельности старшеклассников и их теоретическое объяснение, где особое внимание автор уделяет общеучебным умениям и привычкам, а также приемам умственной деятельности (сравнению, обобщению,систематизации, определению позиций). Схематично изображена взаимосвязь таких компонентов стиля, как приемы, умения и способы осуществления учебной деятельности.

Розглянуто підходи щодо визначення взаємозв’язку між творчим та інноваційним компонентами в діяльності педагога, розроблених різноманітними педагогічними науковими школами та психологами. У табличному варіанті проаналізовано особливості та модель зв’язку між творчим та інноваційним компонентами і конкретизовано інноваційний компонент діяльності педагога, які на сучасному етапі розвитку освіти все частіше виступають критеріями його професіоналізму.

Рассмотрены подходы по определению взаимосвязи между творческими и инновационными компонентами в деятельности педагога, разработанными различными педагогическими научными школами и психологами. В табличном варианте проанализированы особенности, модели связи между творческим и инновационным компонентами и конкретизован инновацийный компонент деятельности педагога, которые на современном этапе развития образования все чаще выступают критериями его профессионализма.

Науково обгрунтовано взаємозалежність результативності навчально-виховного процесу та професійної компетенції заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу. На аналітичному огляді наукових праць та практичному досвіді автора встановлено, що від здатності заступника директора визначати стан та здійснювати поточне регулювання навчального процесу залежатиме його результативність.

Научно обоснована взаимосвязь результативности учебно-воспитательного процесса и профессиональной компетенции заместителя директора по учебно-воспитательной работе общеобразовательного учебного заведения. На аналитическом обзоре научных работ и по практическому опыту автора установлено, что от способности заместителя директора определять состояние и осуществлять текущее регулирование учебного процесса зависит его результативность.

Охарактеризовано основні педагогічні умови успішності процесу консультування, а саме: усвідомлення студентом потреби в консультуванні, професійна компетентність викладача, атмосфера співробітництва. Зроблено висновок, що ефективність та доцільність консультації як форми організації навчання у ВНЗ досягається, передусім, за допомогою забезпечення ретельної підготовки кожної консультації, спостереження за студентами під час навчально-виховного процесу, орієнтації майбутніх фахівців на постійне професійне самовдосконалення завдяки стимулюванню їх до регулярного самоаналізу, самооцінки й самовизначення.

Охарактеризованы основные педагогические условия успешности процесса консультирования, а именно: осознание студентами потребности в консультировании, профессиональная компетентность преподавателя, атмосфера сотрудничества. Сделан вывод, что эффективность и целесообразность консультации как формы организации обучения в ВУЗ достигается, прежде всего, с помощью обеспечения тщательной подготовки каждой консультации, наблюдения за студентами во время учебно-воспитательного процесса, ориентации будущих специалистов к постоянному профессиональному самосовершенствованию путем стимулирования их к регулярному самоанализу, самооценке и самоопределению.

Виявлено традиції американської сім’ї в колоніальний період та період розвитку капіталістичних відносин, вплив пуританських та буржуазних цінностей на сімейне виховання американців. З’ясовано, як під впливом нових ціннісних орієнтирів відбувався процес трансформації педагогічної свідомості американців, що спричинило підвищення соціального статусу сім’ї та дитини й зробило демократичний характер сімейного виховання національним пріоритетом американців. Сформульовано висновки, які сприятимуть змінам у масовій свідомості українського суспільства, по-новому поставлять проблеми сім’ї та шлюбу, а також сприятимуть підвищенню ефективності розв’язання проблем сімейної політики українців.

Выявлены традиции американской семьи в колониальный период и период развития капиталистических отношений, влияние пуританских и буржуазных ценностей на семейное воспитание американцев. Выяснено, как под влиянием новых ценностных ориентиров состоялся процесс трансформации педагогического сознания американцев, что привело к повышению социального статуса семьи и ребенка, сделало демократичный характер семейного воспитания национальным приоритетом американцев. Сформулированы выводы, которые будут способствовать изменениям в массовом сознании украинского общества, по-новому поставят проблемы семьи и брака, а также будут содействовать повышению эффективности решения проблем семейной политики украинцев.

Здійснено аналіз вітчизняної педагогічної думки стосовно самоосвітньої діяльності особистості з метою створення стійкої мотиваційної бази для самонавчання людини впродовж всього життя. Виділено основні мотиви, на культивування яких має орієнтуватися вища школа: це природно закладений у людини фізіологічний мотив як прагнення саморозвитку та саморуху; матеріально-етичний мотив, який має стати найвищим у мотиваційної сфері особистості.

Осуществлен анализ отечественной педагогической мысли относительно самообразовательной деятельности личности с целью создания стойкой мотивационной базы для самообучения человека на протяжении всей жизни. Выделены основные мотивы, на культивирование которых должна ориентироваться высшая школа: это естественно заложенный у человека физиологический мотив как стремление саморазвития и самодвижения; материально-этический мотив, который должен стать наибольшим в мотивационной сфере личности.

Проаналізовано архівні матеріали другої половини ХІХ ст. та педагогічні джерела, у яких висвітлено роль і значення природничих з’їздів в організації шкільного природознавства у початковій школі. Узагальнено роль і значення природничих з’їздів, де питання навчання й виховання молоді стали «питанням життя», набули політичного значення, об’єднали кращих вітчизняних педагогів, які вимагали загальнолюдського виховання, боролись за введення природничої освіти у школи, тому необхідність вивчення природи учнями ставала загальновизнаною.

Проанализированы архивные материалы второй половины XIX в. и педагогические источники, в которых отображены роль и значение естественнонаучных съездов в организации школьного природоведения в начальной школе. Обобщены роль и значение естественнонаучных съездов, где вопросы обучения и воспитания молодежи стали «вопросом жизни», приобрели политическое значение, объединили лучших отечественных педагогов, которые требовали общечеловеческого воспитания, боролись за введение естественного образования в школе, поэтому необходимость изучения природы учениками становилась общепризнанной.

Охарактеризовано напрями реалізації національної освіти у творчій діяльності прогресивної інтелігенції Слобідського краю у ХІХ ст. Виявлено, що одним із перших напрямів реалізації ідеї національної освіти стала науково-методична діяльність професорсько-викладацького складу Харківського університету, здійснювана у формі підготовки до видання наукових розвідок, навчальних книг для недільних шкіл, а також посібників, підручників і курсів лекцій для студентів. Важливою формою просвітницької діяльності інтелігенції у досліджуваний період стала участь у створенні шкільних бібліотек та літературно-публіцистична діяльність творчої інтелігенції регіону. Таким чином, проведений науковий пошук дозволяє стверджувати, що прогресивна діяльність наукової інтелігенції Слобожанщини відіграла важливу роль і була реалізована у різноманітних напрямах і формах.

Охарактеризованы направления реализации национального образования в творческой деятельности прогрессивной интеллигенции Слободского края в ХІХ в. Выявлено, что одним из первых направлений реализации идеи национального образования стала научно-методическая деятельность профессорско-преподавательского состава Харьковского университета, осуществляемая в форме подготовки к изданию научных исследований, учебных книг для воскресных школ, а также пособий, учебников и курсов лекций для студентов. Важной формой просветительской деятельности интеллигенции в этот период стало участие в создании школьных библиотек и литературно-публицистическая деятельность творческой интеллигенции региона. Таким образом, проведенный научный поиск позволяет утверждать, что прогрессивная деятельность научной интеллигенции Слобожанщины была реализована в разнообразных направлениях и формах, что сыграло большую роль.

Висвітлено передумови (суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-освітні), що спричинили виникнення вітчизняного громадсько-педагогічного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як закономірного культурно-освітнього явища. Звернено увагу на перетворення в освітній сфері за часів Олександра І і Миколи І, розкрито роль декабристів у впливі на світоглядні позиції вітчизняної інтелігенції, які надихнули ії на просвітницьку активність в цей період, а також охарактеризовано культурно-освітні процеси на українських землях у першій половині ХІХ ст.

Освещены предпосылки (общественно-политические, социально-экономические, культурно-образовательные), которые обусловили возникновение отечественного общественно-педагогического движения второй половины ХІХ – начала ХХ в. как закономерного культурно-образовательного явления. Обращено внимание на преобразования в образовательной сфере во времена Александра І и Николая І, раскрыта роль декабристов во влиянии на мировоззренческие позиции отечественной интеллигенции, которые вдохновили ее на просветительскую активность в этот период, а также охарактеризованы культурно-образовательные процессы на украинских землях в первой половине ХІХ в.

Розглянуто теоретичні ідеї відомого вітчизняного педагога ХІХ ст. М. І. Демкова стосовно ролі моральної звички у вдосконаленні особистості. Виокремлено найбільш цінні ідеї М. Демкова стосовно формування моральної звички, його думки про особливості таких складників морального виховання, як «сильна воля й твердий характер»; узагальнено шляхи «організації формування корисних та руйнування шкідливих звичок» як найбільш важливих чинників виховання волі. Зазначено, що творче осмислення його ідеї є одним з вагомих чинників збагачення педагогічної практики навчально-виховних закладів України у вихованні підростаючих поколінь.

Рассмотрены теоретические идеи известного педагога ХІХ в. М. И. Демкова о роли нравственной привычки в совершенствовании личности. Выделены наиболее ценные идеи М. Демкова относительно формирования нравственной привычки, его мысли об особенностях таких составляющих нравственного воспитания, как «сильная воля и твердый характер»; обобщены пути «организации формирования полезных и искоренения вредных привычек», как наиболее важного фактора воспитания воли. Отмечено, что творческое осмысление его идей является одним из веских факторов обогащения педагогической практики учебно-воспитательных заведений Украины в воспитании подрастающего поколения.

Проаналізовано історико-педагогічну літературу, матеріали педагогічної преси щодо особливої ролі педагога у соціо-культурному просторі досліджуваного періоду. Було сформовано стійкий позитивний образ педагога як високоморальної особистості - справедливої, чесної відкритої, здатної приймати рішення і обговорювати будь-які питання з дітьми; введено поняття «справжній учитель». Зроблено висновок, що зображення образу радянського педагога не обмежувалося ідеологічними характеристиками, а подавалося в контексті вимог професіоналізму, особистісної та моральної спроможності, доводилась престижність професії, особлива роль і місія педагога в суспільстві.

Проанализированы историко-педагогическая литература, материалы педагогической прессы об особой роли педагога в социально-культурном просторе исследуемого периода. Был сформирован стойкий позитивный образ педагога как высокоморальной личности - справедливой, честной, открытой, способной принимать решения и обсуждать любые вопросы с детьми; введено понятие «настоящий учитель». Сделан вывод, что изображение образа советского педагога не ограничивалось идеологическими характеристиками, а преподносилась в контексте требований профессионализма, личностных и моральных качеств, доказывалась престижность профессии, особенная роль и миссия педагога в обществе.

Проаналізовано теорії вітчизняних психологів і педагогів, у яких розкрито категорію особистості як одну з центральних у педагогіці і психології. Виділено у всьому різноманітті визначень особистості та уявленні про ії структуру саме соціально-детерміновану підструктуру особистості, що включає спрямованість, потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали та світогляд. Зроблено висновок, що специфіка психолого-педагогічного підходу до проблеми особистості передбачає вивчення того, що відрізняє одну людину від іншої, надає їй неповторність, унікальність і своєрідність.

Проанализированы теории отечественных психологов и педагогов, в которых раскрыта категория личности как одна из центральных в педагогике и психологии. Выделена во всем разнообразии определений личности и представлении о ее структуре лишь социально-детерминированная подструктура личности, которая включает в себя направленность, склонности, желания, интересы, наклонности, идеалы и мировоззрение. Сделан вывод, что специфика психолого-педагогического подхода к проблеме личности предусматривает изучение того, что отличает одного человека от другого, придает ему неповторимость, уникальность и своеобразие.