Consolidated's B-24 Liberator was one of the most costly and complicated aircraft produced by the US during WWII. It was produced in greater numbers than any other US bomber. 19,000 were built and served all over the globe as a bomber, transport, and long-range anti-submarine aircraft. This is a detailed examination of the design, development and use of the B-24 - the backbone of the USAAF bombing offensive during WWII. Extensively illustrated with over 200 archive photographs. Exceptional!

  Текст у форматі PDF 10.12 Мб

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".

У збірнику представлено матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Громадянські протистояння в історії України: від непорозумінь і розбрату до національної консолідації», приуроченої до 350-ї річниці Чорної Ради в Ніжині (26 червня 2013 р., м. Ніжин Чернігівської обл.). Збірник буде корисним науковцям, що досліджують аспекти суспільно-політичного розвитку українського соціуму або вивчають проблеми середньовічної історії України, зокрема доби українського козацтва; а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

У книжці «Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн» Тамара Гундорова трактує українську літературу 1990-х років як літературу постмодерної епохи, складовими якої є неонародництво, неомодернізм і постмодернізм. За структурою книжка Гундорової далека від класичної історії літератури. Це збірка есеїв, написаних у доволі невимушеному стилі, не переобтяжена недоречними цитатами й термінологією. Доки пишеться академічна «Історія української літератури» у п’яти томах, Тамара Гундорова представила свій якісний, концептуальний, незаангажований і консолідований варіант історії української постколоніальної літератури або українського літературного постмодерну, поставивши поряд у своїй післячорнобильській бібліотеці тексти старих, молодих, які ще лишаються молодими, й молодих, що плавно стають старими, тексти тих, хто переживає «великий» і «малий апокаліпсис», любить Відень, Львів, Київ, Житомир, Харків і село як метафору, пише серйозні романи, переробляє серйозні на несерйозні й анекдоти на повісті.

  Текст у форматі PDF 1.53 Мб

  Текст у форматі PDF 4.02 Мб

Т. 1. - 2013. - 394 с.

Книга є складовою проекту, завданнями якого є формування узагальнювальної картини стану вивчення історії Південної України; популяризація напрацювань науковців, що займались чи (та) займаються цим регіоном; створення можливостей для кожного дослідника, який звертатиметься до окремих аспектів історії Півдня, вільніше орієнтуватись у тематиці попередників; сприяння контактам між науковцями; формування інформаційної платформи, яка може прислужитися консолідації та координації зусиль і окремих дослідників, і інституцій з вивчення минувшини Південної України. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами історіографії, джерелознавства, історії України.

На теоретичному, методологічному та практичному рівнях розроблено механізм управління фінансовим потенціалом промислових підприємств. Визначено умови стійкого розвитку промислових підприємств на основі підвищення ефективності використання їх фінансового потенціалу. Розроблено на основі системного підходу концепцію механізму управління фінансовим потенціалом промислових підприємств, який включає в себе моделі діагностики, моніторингу та оцінки структурної динаміки фінансового потенціалу, що дозволяють сформувати стратегічний вектор стійкого розвитку промислових підприємств, який направлено на зниження трудомісткості управлінських робіт, підвищення обсягу продукції, зниження витрат ресурсів у основному виробництві. Запропоновано напрямки вдосконалення інформаційній системи обліку в управлінні фінансовим потенціалом промислових підприємств, які забезпечують цей процес релевантною інформацією з оперативних аналітичних звітів, що є особливо важливим для промислових підприємств, які прагнуть до ефективного використання своїх фінансових ресурсів в умовах консолідуємого управління їх фінансовим потенціалом.

  Текст у форматі PDF 0.85 Мб

У монографії описано теоретико-методологічний інструментарій вивчення етнополітичних процесів в Україні та їх регіональної специфіки. Представлено результати дослідження історичних умов, політичних, економічних, соціальних, демографічних, культурних, конфесійних та інших аспектів етнополітичної регіоналізації суспільного простору України. Аргументовано висновки щодо тенденцій сучасної етнополітичної динаміки українського соціуму і його регіональних сегментів та ролі державного етнополітичного менеджменту в оптимізації етнонаціональних відносин і національно-громадянській консолідації поліетнічного, поліконфесійного, полікультурного загалу населення країни.

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

  Текст у форматі PDF 0.22 Мб

  Текст у форматі PDF 4.56 Мб

Книга присвячена навмисне забутим сторінкам українскої історії та маловідомим представникам генерації 1920-30-х рр. - величним постатям ідеологів та провідників національно-визвольного руху міжвоєнної доби. Досліджується історія організаційного та ідеологічного становлення українского націоналістичного руху в середовищі політичної еміграції та українских землях між двома війнами. На основі раніше неопублікованих архівних джерел та матеріалів проаналізовано суспільно-політичні чинники виникнення осередків українского націоналізму на теренах Європи, Північної та Південної Америки, Далекого та Близького Сходу протягом 1920-1930-х рр. Розкривається роль націоналістичної течії у консолідації українскої еміграції з метою продовження боротьби за незалежну соборну Україну. Введено до наукового обігу значний доробок політико-філософского та програмового характеру фундаторів ідеології українскього націоналізму

Монографія представляє український соціум у контексті його субкультурної диференціації й ціннісної варіативності. Місце і роль соціокультурних ідентичностей (етнічних, територіальних, професійних, гендерних, релігійних та інших) аналізуються з врахуванням домінуючих у різних сегментах поляризованого соціуму ціннісних настанов та поведінкових стереотипів. Головний акцент зроблено на осмисленні ризиків і загроз, породжених травмованою історичною пам’яттю, антиномічністю політичних орієнтацій і сформованою на цій основі диверсифікацією суспільної свідомості. Розрахована на політиків, науковців, журналістів, студентів – усіх, кого цікавлять реалії української незалежності.