Розглянуто психологічні особливості психосоціального розвитку особистості у контексті сиблінгової взаємодії. З'ясовано що, значимість сиблінгової взаємодії полягає у прагненні знайти один в одному емоційну підтримку, психологічну безпеку, схвалення, відчути власну значимість, цінність і компетентність, внаслідок чого задовольняється потреба дитини у власній активності та пізнанні навколишнього світу. Встановлено, що важливим продуктом сиблінгової взаємодії є накопичення дитиною власного досвіду взаємодії, удосконалення образу "Я", зокрема, знань про свої можливості та їх межі. Порівняння ставлень і позиції дитини зі ставленнями та позицією сиблінга у сім'ї сприяє розширенню та об'єктивізації у неї уявлення про себе. Гармонійність взаємин дітей у сім'ї сприяє позитивності уявлення. Виділено 5 типів сиблінгової взаємодії (за критерієм спрямованості особистості у спілкуванні): конкуренцію, пристосування, компроміс, ігнорування та співпрацю. Найбільш поширеними серед них виявлено типи компромісу та пристосування. З'ясовано, що з системою взаємин дітей у сім'ї пов'язаний ступінь досягнення дитиною семирічного віку психологічної зрілості необхідної для шкільної адптації.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність і структуру поняття "культура взаємин" батьків і дітей молодшого шкільного віку, проаналізовано роль її виховання у процесі формування особистості учнів. Проаналізовано структурні компоненти культури взаємин батьків і дітей, розроблено критерії визначення її рівня. Обгрунтовано та апробовано психолого-педагогічні умови його підвищення у процесі спеціально організованої роботи з вчителями початкових класів, батьками і дітьми молодшого шкільного віку, впровадження форм і методів виховання культури їх взаємин відповідного змісту в сім'ї та школі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Розкрито сутність поняття "педагогічна занедбаність дітей молодшого шкільного віку". Охарактеризовано дистантні сім'ї, виявлено недостатнє виконання ними основних функцій, зокрема виховної, досліджено проблеми виховання дітей у таких сім'ях. Визначено критерії, показники та рівні вихованості для оцінювання ризиків появи педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель процесу запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови запобігання занедбаності молодших школярів у начально-виховному процесі початкової школи.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про стан здоров'я, фізичний розвиток і психоемоційний стан дітей шкільного віку, які виховуються за різних соціально несприятливих умов (у неповних, соціально неблагополучних сім'ях, державних інтернатних закладах, що перебувають під опікою родичів). Установлено закономірності впливу навколишнього середовища на рівень і структуру розповсюдженості патології серед дітей, які виховуються за соціально несприятливих умов. Доведено, що у соціально дезадаптованих сім'ях (СДС) складаються умови для формування стану хронічного стресу, який негативно впливає на стан здоров'я дітей і зумовлює формування психовегетативних розладів. Установлено, що у таких дітей порушення вегетативного та психоемоційного статусу мають прояв у вегетативній дисфункції, гетерономності, зниженні працездатності, високому рівні стресового стану, формуванні депресії, заниженій самооцінці. Визначено, що в дітей з СДС має місце підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, за цього нормальне функціонування організму забезпечується за рахунок більш високого, ніж за норми, напруження регуляторних систем. Установлено, що для дітей з СДС, які зазнали фізичного насильства, характерний дефіцит стрес-лімітучих систем, що має прояв у вірогідному зниженні вмісту beta-ендорфіну та серотоніну. Розроблено алгоритм діагностування порушень адаптації, який дозволяє на ранніх етапах виявити індикатори та ступінь дезадаптації в дітей, які виховуються за соціально дезадаптованих умов, з метою забезпечення індивідуального вибору заходів щодо корекції виявлених порушень. Розроблено комплекс диференційованих заходів корекції порушен адаптації, який передбачає використання медикаментозних, немедикаментозних заходів і дозволяє індивідуалізувати підхід до застосування реабілітаційних заходів у дітей з СДС, що сприяє підвищенню їх адаптаційних можливостей, зменшенню проявів психовегетативних розладів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування педагогічної культури батьків у вітчизняній педагогічній думці у другій половині XX ст. Проаналізовано передумови створення й особливості функціонування системи педагогічного всеобучу у даний період, розглянуто основні етапи розвитку педагогічної теорії та практики (кінець 1950 - 1960-ті рр. - етап інтенсивної розробки теоретичних питань формування педагогічної культури батьків, 1970 - 1980-ті рр. - теоретичне узагальнення та накопичення практичного досвіду, 1990-ті рр. - його осмислення та переоцінка). Розкрито зміст знань, умінь і навичок, необхідних батькам для реалізації завдань морального, естетичного, розумового, трудового, фізичного виховання дітей у сім'ї. Визначено тенденції формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (поступове розширення змісту педагогічної просвіти, удосконалення форм і методів роботи з батьками, широке залучення громадськості до поширення педагогічних знань, урахування прогресивних надбань попередніх років і використання передового досвіду). Розкрито особливості діяльності школи, народних університетів педагогічних знань для батьків, спрямованої на формування педагогічної культури батьків, визначено напрями творчого використання позитивного історичного досвіду за сучасних умов (педагогічна просвіта батьків, їх залучення до виховної роботи з дітьми). Визначено основні напрями формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (розробка навчальних посібників, науково-популярної літератури для батьків, підготовка словниково-довідкової літератури, використання засобів масової інформації). До наукового обігу введено нові матеріали (23 одиниці) з психолого-педагогічних проблем сімейного виховання, надруковані на сторінках педагогічної преси досліджуваного періоду. Проаналізовано досвід роботи Педагогічного товариства, шкіл і народних університетів педагогічних знань, метою діяльності яких є формування педагогічної культури батьків.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне й емпіричне дослідження основних психологічних особливостей і проблем функціонально неповних сімей, утворених внаслідок трудової еміграції. Визначено особливості їх психологічного супроводу за умов навчально-виховного комплексу I ступеня. Виявлено, що функціонально неповні сім'ї, у порівнянні з повними, відрізняються вищим рівнем конфліктності взаємин, нечіткістю зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Зроблено висновок, що за умов просторової відокремленості подружніх партнерів унеможливлюється або значно утруднюється задоволення ними цілого ряду потреб, які традиційно задовольняє сім'я. З'ясовано, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім'ях, відрізняються підвищеним рівнем тривожності, емоційним відчуженням від батька/матері, що перебуває у трудовій еміграції, нижчим рівнем емоційного благополуччя у сім'ї, у порівнянні з ровесниками з повних сімей. Розроблено програму психологічного супроводу функціонально неповних сімей у навчально-виховних комплексах I ступеня, основними завданнями якої є: розвиток батьківської та материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація сімейних взаємин як запорука збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї загалом і кожного її члена зокрема. Основними результатами проведення програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім'ї за умов просторової розлученості подружніх партнерів шляхом утвердження у сімейних взаєминах гнучкості, щирості, довіри, емпатії, зниження конфліктного потенціалу та емоційної холодності, відчуженості між членами сім'ї.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано проблеми взаємодії батьків і дітей у контексті впливу на формування їх стосунків специфічного характеру конфліктів батьківської психіки. Запропоновано класифікацію причин виникнення зазначених психічних протиріч залежно від характеру нереалізованих і витиснутих у несвідоме потреб одного з батьків і їх свідомих установок стосовно дитини. Уточнено уявлення про системний характер процесу дитячо-батьківських стосунків, що формуються під впливом свідомого та несвідомого інтенцій батьківської психіки. Розроблено класифікацію психічних конфліктів батьків, що впливають на відносини з дитиною. Виділено протиріччя, пов'язані з дезорганізацією у сфері подружньої взаємодії та нереалізованими аспектами особистого життя одного з батьків. Уточнено уявлення про характер і зміст міжпоколінних сімейних трансмісій як визначного чинника якості розвитку дитячої психіки.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Розглянуто ставлення батьків до різних аспектів сімейного життя та сімейної ролі, визначено рівень суспільної фрустрованості, стресостійкості та соціальної адаптації, емоційних станів, а також особливості внутрішнього конфлікту. Виявлено, що батьки аутистичних дітей переживають значні емоційні та соціальні труднощі. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які за цих умов негативно впливають на батьківське ставлення до аутистичної дитини. Розроблено й апробовано комплексний психокорекційний підхід, спрямований на зміну стосунків між батьками та дітьми, запобігання та зниження виявів внутрішніх конфліктів, негативних емоційних переживань. Психокорекційну роботу спрямовано на допомогу батькам аутистичної дитини подолати внутрішньо-особистісні проблеми, оптимізувати ставлення до власної аутистичної дитини, визначити особливості ціннісної сфери батьків.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз детермінант соціального розвитку, особливостей формування та психологічного змісту диспозиційної системи особистості. Наведено результати емпіричного дослідження диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної та нормально функціонуючої сімей. Уточнено сутність поняття функціонально неспроможної родини. Встановлено, що розвиток диспозиційної системи особистості дитини з функціонально неспроможної родини відбувається викривлено та дисгармонійно у порівнянні з дітьми з нормально функціонуючих сімей. Розроблено теоретико-методичні засади психокорекційної та профілактичної роботи з членами функціонально неспроможних сімей. Зокрема, створено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування гармонійної диспозиційної системи та запобігання виникненню порушень у сфері спрямованості особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично й емпірично доведено, що особливості емоційності у підлітковому віці взаємопов'язані з найважливішим компонентом індивідуального мікросередовища - стилем сімейного виховання. Визначено якісні показники емоційності, представлені паттернами певних емоційних переживань, зокрема, спокою, радості, гумору, гніву, страху, печалі, байдужості. Виявлено та описано варіанти комбінацій типів емоційності (емоційні диспозиції) підлітків та їх батьків як членів однієї сімейної системи. Розглянуто конституючий вплив емоційності на структуру рис особистості. Одержано нові дані про емоційність підлітків, яка виявляться у специфіці сполучень індивідуально психологічних рис особистості. З'ясовано характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників різних типів емоційності. Висвітлено дані, що доповнюють знання про взаємовідносини та взаємовплив емоційності членів сім'ї (підлітків і батьків) та стилів сімейного виховання.

  Скачати повний текст

У контексті теорії самодетермінації проведено теоретичний аналіз й експериментальне дослідження психологічних умов становлення життєвих домагань підлітків з неповної одностатевої сім'ї. Узагальнено та систематизовано психологічні погляди на природу, структуру та функції життєвих домагань і особливостей їх трансформації залежно від умов родинної соціалізації підлітка. Встановлено неоднозначні співвідношення між самооцінкою підлітками обох статей стилю взаємин (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, самоздійснення, егоцентризм, прагматизм, капітуляція) та певною констеляцією особистісних змінних (самостановлення, рефлексивність, інтернальність, самоповага, упевненість у собі, тривожність, мотивація успіху). Наведено результати впровадження розробленої програми психологічної допомоги, спрямованої на побудову підлітками цілісної картини життєвих домагань, що відповідає сучасним соціоекономічним і соціокультурнитм проблемам. Відзначено, що застосування результатів проведеного дослідження дозволяє враховувати особливості процесу становлення життєвих домагань підлітків і одностатевої неповної сім'ї. Запропоновано психологічно обгрунтовані засоби корекційної роботи з підлітками та їх батьками з питань виховання та самовиховання.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему сучасної педагогічної науки - використання сімейних традицій у процесі формування моральних цінностей старшокласників. Визначено теоретичні засади даного процесу на основі аналізу теорії та практики морального виховання учнів. Розкрито важливі аспекти змісту сімейних традицій, що впливають на моральну свідомість старшокласників. Наведено основні критерії, визначено показники та рівні сформованості моральних цінностей учнів. Вивчено особливості впливу сімейних традицій на становлення моральних цінностей учнів старшого шкільного віку. Проаналізовано педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників. Розроблено технологію використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу соціально-педагогічних, психологічних досліджень узагальнено підходи до визначення поняття "соціально-педагогічна підтримка раннього віку з особливими потребами". Розглянуто особливості дітей раннього віку з особливими потребами, роль виховної діяльності батьків і сформованості у них рівня реабілітаційної культури як умови забезпечення успішного перебігу процесу соціалізації їх дітей. За аксіологічним, праксіологічним і когнітивним критеріями охарактеризовано рівні реабілітаційної культури виховної діяльності. Проаналізовано стани та прояви діяльності батьків стосовно дітей з особливими потребами. Визначено вміння батьків взаємодіяти з фахівцями соціальних інституцій. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність технології надання соціально-педагогічної підтримки на основі взаємодії сім'ї з соціальними інституціями за організувальної та координувальної ролі соціального педагога, поетапного впровадження індивідуальної програми допомоги батькам "Щаслива родина".

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми організації соціально-педагогічної роботи з сім'ями, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями (хворих на дитячий церебральний параліч). Визначено типи таких сімей, розроблено й апробовано модель соціально-педагогічної роботи з ними, яку впроваджено у практику діяльності реабілітаційного центру. Розглянуто психолого-педагогічні проблеми та потреби сімей, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями. Розроблено нові форми та методи соціально-педагогічної роботи з такими сім'ями, встановлено критерії та показники її ефективності й обгрунтовано шляхи поліпшення за умов реабілітаційного центру. Доведено доцільність впровадження диференційованого й особистісно орієнтованого підходів до різних типів сімей, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями, обгрунтовано необхідність формування готовності батьків до виховання хворої дитини у співпраці з спеціалістами реабілітаційного центру, визначено орієнтири їх взаємодії та розподілено обов'язки між фахівцями та батьками.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему соціально-педагогічного патронажу сімей з розумово відсталими дітьми. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури розкрито специфіку сімейного виховання такої дитини. Розкрито суть і зміст соціально-педагогічного патронажу сімей з розумово відсталими дітьми. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель соціально-педагогічного патронажу, структурними елементами якої є цільовий, змістовий, технологічний модуль і модуль взаємодії. За результатами проведеного дослідження розвинуто теоретичний аспект та підвищено рівень практичних умінь організації соціально-педагогічної роботи з розумово відсталими дітьми та їх сім'ями в суб'єктів соціально-педагогічної діяльності (фахівців різного профілю та волонтерів), загальної та педагогічної культури батьків таких дітей, задоволеності розвитком всіх життєво необхідних потреб розумово відсталої дитини.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу наукових праць стосовно проблеми соціально-педагогічної роботи з батьками дітей з особливими потребами, практики такої роботи, вітчизняного та зарубіжного досвіду розкрито суть і виявлено особливості соціально-педагогічних засад роботи з батьками дітей з особливими потребами. Дослідження проведено з урахуванням соціальної специфіки явища дезадаптації батьків таких дітей з використанням особистісно-орієнтованого та комплексного підходів під час проведення даної роботи. Удосконалено зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з батьками. Виокремлено критерії та рівні адаптації батьків до життєвих умов, ускладнених інвалідністю дитини. Розроблено й експериментально доведено вірогідність змісту, форм і методів ефективної роботи з батьками дітей з особливими потребами.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу наукових досліджень з проблеми ставлення до прав дитини, вітчизняного та зарубіжного досвіду просвітницької роботи з батьками розкрито суть і виявлено особливості формування зазначеного ставлення батьків до прав дитини. Визначено відповідні знання, якості та вміння батьків, необхідні для реалізації прав дитини у сім'ї. Уперше обгрунтовано зміст просвітницької роботи з батьками щодо формування усвідомленого ставлення до прав дитини. Визначено компоненти його сформованості (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінковий). Розроблено й експериментально перевірено соціально-педагогічні засади цієї діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підготовки батька до виховання дитини в сім'ї. Проаналізовано розвиток терії та практики підготовки батька до виховної діяльності. Обгрунтовано сутність і зміст поняття "батьківство" у педагогічному контексті з урахуванням маскулінного елементу. Розкрито еволюцію ролі батька в українській сім'ї та за кордоном, розроблено критерії та рівні сформованості його педагогічної культури. Визначено специфіку взаємин батька та дитини за умов повної та неповної сім'ї. Обгрунтовано доцільність педагогізації процесу підготовки батька до виховання дитини в сім'ї, запропоновано модель його реалізації за сучасних умов.

  Скачати повний текст