Досліджено особливості формування та розвитку постмодерністського авторефлексивного тексту Є.Пашковського. На підставі вивчення західноєвропейського досвіду визначено специфіку українського постмодернізму як перехідного етапу між минулою та новою формами українського модернізму на порубіжному зламі епох. У даному контексті проаналізовано художню авторефлексію та її основні форми прояву (нарцистично-карнавальну та міфологічно-шизоїдну) в сучасному літературному процесі. Встановлено причини виникнення та досліджено еволюцію розвитку авторефлексії у прозі Є.Пашковського. Розглянуто засоби вираження традиційного "реалізму" та прихованої авторефлексії в романі "Свято". Встановлено особливості міфологічного самовираження як наслідку критичної авторефлексії в романах "Вовча зоря" та "Безодня". Проведено дослідження есеїстичного "відкритого" авторефлексивного художнього мислення у "Щоденному жезлі" як специфічного явища українського "дилетантського" постмодернізму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "естетичне значення слова", притаманне лексичним одиницям у поетичному тексті. Показано роль естетичного значення у формуванні образу. Класифіковано характерні для російської рок-поезії лексеми в образні поля та мікрополя. Виявлено, що центром образного мікрополя є лексична одиниця з прямим значенням, на периферії мікрополя актуалізуються образні семантичні ознаки, які визначаються контекстом. За результатами дослідження показано, що актуалізаторами естетичних значень лексичних одиниць у текстах російської рок-поезії є стилістичні засоби, інформація інтертекстуального характеру, конвергенція тропів, а також контекстуальне оточнення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії та відображає уявлення щодо явища тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст і втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ. Розмежовано логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно, класифікаційну та структураційну функції. Побудовано прототипну модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом. Виявлено когнітивні метафори, що прояснюють поняттсво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описано особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

  Скачати повний текст

Проведена актуалізація маркетингу в процесах формування рекреаційних кластерів обгрунтована як мультиплікатор у створенні та розвитку малих підприємств і посиленні зайнятості у них місцевого населення, в освоєнні нових рекреаційних територій та розвитку на них підприємництва у сільських районах Криму. Сформована на підставі узагальнення світового досвіду парадигма випереджального маркетингу кластерної організації рекреаційного підприємництва має основну стратегічну мету соціальної спрямованості - покращання якості життя, підвищення добробуту та зростання продуктивної зайнятості місцевого населення. Запропонована графічна модель взаємодії мереж спеціалізованих малих підприємств у складі рекреаційних кластерів дозволяє органам місцевого самоврядування та населенню обгрунтовано вибирати види діяльності у загальній системі рекреаційного підприємництва. Запропоновано змістовно структуру кадрового та компетенційного забезпечення процесів створення та функціонування малих підприємств у складі спеціалізованих мереж рекреаційних комплексів і кластерів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми потенційної обдарованості та її розвитку у дітей-сиріт. Визначено структурні компоненти потенційної обдарованості. Обгрунтовано діагностичний інструментарій для дослідження потенційної обдарованості дітей-сиріт. Проведено психологічний аналіз розвитку обдарованості у дітей-сиріт, внаслідок чого виявлено рівні актуалізації потенційної обдарованості залежно від вираженості її структурних компонентів і впливу деприваційних факторів. Визначено психологічні особливості створення збагаченого інформаційного середовища та запропоновано нову оригінальну програму психологічного супроводу з актуалізації потенційної обдарованості дітей-сиріт. Встановлено, що актуалізація потенційної обдарованості проявляється у прагненні особистості до єдності й інтеграції своїх потенційних можливостей, до реалізації здібностей та талантів, покликання та призначення, до більш повного розуміння та прийняття власної сутності та розвитку впевненості у собі.

  Скачати повний текст

Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

Досліджено нову філософську проблему, пов'язану з актуалізацією етнічної релігії (рідної віри) в Україні та аналогічні процеси у країнах Європи. Українське язичництво розглянуто як духовно-культурний феномен, що проявляється у світогляді, моральних нормах поведінки, звичаєвості й обрядовості у процесті функціонування етносу. Встановлено, що феноменальність рідної віри полягає в її здатності фіксувати, а за сприятливих умов - самовітворювати власні етнічні цінності. Показано, що дана актуалізація може відбуватися у підсвідомості носіїв власної етнічної культури як своєрідне підсвідоме "пригадування" окремими представниками етносу колективного досвіду своїх предків. Зроблено висновок, що етнорелігія (язичництво) - це природний генератор духовного життя етносів та упорядник їх життєвого простору та морально-звичаєвих відносин, в яких гарантом цілісності етнічної спільноти виступає сама етнічна група з її усталеними етнічними звичаями та цінностями Роду. Доведено, якщо розвитку етнічної релігії не перешкоджають зовнішні чинники - війни, поневолення, окупація, асимілятивні процеси, - то рідна віра може бути самодостатньою духовною системою на будь-якому етапі розвитку свого етносу, навіть на самому модерному. Зроблено висновок, що багатотисячолітні духовні традиції, що склалися природним шляхом, мають переваги перед штучними глобальними релігійними доктринами. Встановлено, що етнічні релігії виявляють більшу життєздатність і зберігають властивість періодично відроджуватись, і виступають засобом самозбереження етносу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано твори "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" з урахуванням інших текстів, що у 1920-х рр. в ситуації обговорення національної перспективи набули нових метажанрових ознак й утворили своєрідний інтелектуальний дискурс. Приділено особливу увагу ідейному аспекту створених В.Петровим образів Костомарова та Куліша з огляду на їх роль у процесі переоцінювання національного минулого та формування образу нової української дійсності. З'ясовано характер жанру творів "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" шляхом їх зіставлення з інтелектуальними романами М.Хвильового, В.Підмогильного та М.Могилянського. Висвітлено основні прийоми трансформації біографічного матеріалу, використані автором для змалювання діячів національної історії в їх приватних проекціях. Окремо досліджено інтертекстуальні особливості цих творів.

  Скачати повний текст

Вивчено англійські неологізми кінця XX ст. як складову мовної картини світу та виявлено особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишньої дійсності. Здійснено спробу реконструювати одну з ділянок картини світу англомовного суспільства, провести класифікацію та описати ті його фрагменти, які з'явились в мові наприкінці минулого століття. На підставі когнітивного аналізу нової лексики трьох останніх десятиліть простежено специфіку формування світосприйняття носія англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ним навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Розглянуто один з аспектів когнітивної категоризації - шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій - в тому вигляді, в якому вони реалізовані в поповненні англійської мови новими номінативними одиницями. Особливу увагу приділено опису номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (НКС) англомовного суспільства кінця XX ст., виявлено шляхи та способи номінації нових структурних типів знань. На підставі значного за обсягом мовного матеріалу (5483 неологізмів) показано, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може розглядатися ця лексика з когнітивної точки зору. В центрі її уваги знаходяться знання та досвід людини, тобто онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб'єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі концепцій суб'єктивної темпоральності виділено три антропологічні моделі співвідношення часу та суб'єктивності, які виходять за межі спільного бачення внутрішнього часу як тривалості й утворюють разом смисловий простір атропології тривалості. Показано, що дані моделі характеризуються акцентом на певному модусі часу, а саме: минулого, теперішнього або майбутнього, що зумовлює антропологічні характеристики. Модель "антропології пам'яті" експлікується на матеріалі філософії тривалості А. Бергсона, модель "антропології діалогу" грунтується на діалогічній філософії (М. Бубера, Ф. Розенцвейга, О. Розенштока-Хюссі, Ф. Ебнера), а модель "антропології Іншого" реконструйовано на підставі філософії Е. Левінаса. Досліджено трансформацію антропологічних характеристик у даних моделях тривалості. Увагу приділено аспекту інтерсуб'єктивності, виявлено його зв'язок зі сприйняттям тривалості та розглянуто як основний чинник процесу суб'єктивації. Запропоновано виділення антропологічних моделей тривалості як можливої методології аналізу сучасного стану філософської антропології. Проаналізовано поетику антропології тривалості як зміну мови, методів і умов побудови філософського та літературного тексту, зумовлену зміною парадигм теморальної антропології. На підставі аналізу поетики показано, що процес вкорінення у культурі антропологічних настанов відбувається як зміна мови висловлювання, спричинена трансформацією уявлення про суб'єктивну темпоральність.

  Скачати повний текст

На базі результатів вивчення різноманітних джерел визначено основні організаційні засади та особливості розвитку видавничої діяльності установ системи Головархіву УРСР. Розкрито вплив на науковий та інформаційний рівень, тематику видань суспільно-політичних та ідеологічних чинників. Надано комплексну оцінку загальносоюзних правил публікації історичних документів, проаналізовано основні принципи та методи підготовки видань, вивчено досвід українських архівістів-археографів у вдосконаленні нормативно-методичної бази публікації джерел. Визначено повноту висвітлення історичного минулого України в документах, уведених до наукового обігу завдяки опублікованим збірникам документів.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність та функціональне призначення банківської системи у період становлення ринкових відносин. Встановлено критерії її стабільного функціонування та сталого розвитку. Визначено основні етапи формування банківської системи залежно від кількісних параметрів її функціонування, інструментів грошово-кредитної та регулятивної політики Національного банку України (НБУ), наявних економічних умов і видів банківських інститутів. Досліджено організаційно-економічний механізм грошово-кредитної політики НБУ та обгрунтовано її вплив на розвиток банківської системи держави. Розглянуто специфіку грошово-кредитного регулювання за умов перехідної економіки та запропоновано шляхи підвищення його ефективності. Розглянуто потенційні можливості зростання капіталу банківської системи України за рахунок злиття та консолідації банків, залучення коштів на умовах довгострокового субординованого боргу, приросту капіталу банківської установи шляхом додаткового випуску акцій, об'єднання прибутку минулих і поточного років та його використання для формування нових резервів. Зроблено висновок про найбільшу перспективність використання методу консолідації банківських установ з метою швидкого збільшеня капіталу в Україні. Запропоновано методику оцінки ефективності фунціонування державної банківської системи на базі використання багатовимірного статистичного групування банків за рівнем рентабельності активів і капіталу. Визначено роль держави у процесі активізації розвитку банківської системи та наведено рекомендації щодо формування державної концепції її удосконалення.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз онтологічних та аксіологічних вимірів феномену безсмертя у контексті соціального буття. На підставі вивчення концепцій безсмертя у соціокультурній та історико-філософській спадщині людства систематизовано уявлення про феноменологію безсмертя та визначено семантичні контексти досліджуваного феномену. Встановлено онтологічний статус безсмертя як фундаментальної світоглядної категорії, абсолютної універсалії культури, що виконує функцію соціального зв'язку минулого, сьогодення та майбутнього та є одним з аспектів трансісторичного існування людської культури взагалі. На підставі аналізу рівнів буттєвого виявлення феномену виділено рівень загальнолюдського (абсолютні складові), локально-історичного (особливості етнічних культур) та індивідуального. Зроблено висновок про аксіологічну природу феномену безсмертя як соціокультурної цінності. Розглянуто ідею про безсмертя як аксіологічну сенсоутворювальну функцію на рівні індивідуального. Встановлено, що безсмертя як онтологічний феномен є соціокультурним інтенційним утворенням аксіологічної природи. Виявлено, що у просторово-часових межах скінченного буття даний феномен невичерпний і знаходиться поза межами світу реального досвіду та наукового знання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Зазначено, що образні стереотипи - ментальні структури, основою яких є умовний образ, взаємопов'язаний з конкретним явищем дійсності у контексті певної культурної традиції. Образні стереотипи характеризуються культурною детермінованістю, стабільністю й образністю семантики. На матеріалі російської мови виявлено сім основних образних стереотипів сприйняття часу, а саме: часу, ізоморфного простору, що оточує людину; часу в образі істоти або предмета, що прямує по землі, воді або небу; часу в образі потоку (води, повітря); часу в образі рослини; часу в образі предмета, що твориться міфічною істотою (нитки, книги); часу в образі ресурсу, який розтрачується (предмета, що згорає, води, що витікає, грошей, що витрачаються). Стереотипні образи сприйняття часу можна поділити на такі, що розгортаються у горизонтальній площині (таких більшість: "майбутнє попереду, а минуле позаду від людини", "час рухається вперед"), і розташовані вертикально (теперішній час уявляється локалізованим десь угорі, а минулий (минаючий) "іде" униз, у темряву, безодню.

  Скачати повний текст

На підставі експериментального дослідження, проведеного на 140 білих щурах лінії Вістар, вивчено перебіг пілородуоденального та товстокишкового перитоніту залежно від строків перфорації. За умов експериментального пілородуоденального перитоніту, якщо з моменту перфорації не минуло 18 годин, виявлено, що запальні зміни в черевній порожнині відповідають синдрому системної запальної відповіді, а низький ступінь її бактеріальної контамінації (до Ig 5 КУО/мл), морфологічні органні зміни (гемодинамічні та гемореологічні) носять зворотний характер. Проаналізовано віддалені результати хірургічного лікування 248-и хворих з проривними пілородуоденальними виразками. На підставі оцінки ступеня ендотоксину та бактеріальної контамінації черевної порожнини, характеру та поширеності морфологічних змін у зоні перфорації, важкості фізичного стану 167-и хворих з даною патологією вивчено перебіг поширеного перитоніту залежно від строків з моменту перфорації. З використанням одержаних результатів розроблено алгоритм вибору методу та об'єму радикального оперативного втручання за наявності проривних пілородуоденальних виразок за умов поширеного перитоніту. Уточнено показання щодо виконання радикальних оперативних втручань у хворих з проривними пілородуоденальними виразками за умов поширеного перитоніту, що дозволило збільшити радикальність операцій до 92,8 %, зменшити частоту ранніх післяопераційних ускладнень у 1,5 рази, без летальних наслідків, з 84,6 % відмінних і добрих результатів після виконання радикальних операцій у віддаленому післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Узагальнено існуючі літературні джерела з проблем видового складу, характеру перебування та біотопічної приуроченості птахів Верхнього та Середнього Побужжя як фізико-географічного регіону. Досліджено сучасну видову структуру та чисельність орнітонаселення антропогенних ландшафтів, подано кількісне співвідношення видів за типом фауністичного походження, складом їжі, що домінує у раціоні, за місцем гніздування та характером перебування різних видів птахів на досліджуваній території. Виявлено особливості біотопічного розподілу та терміни міграцій. Досліджено закономірності формування та функціонування орнітоценозів штучних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя за умов зростання антропогенного навантаження. Проведено порівняння орнітопопуляцій основних типів антропогенних ландшафтів Верхнього та Середнього Побужжя. Виявлено причини та характер змін в авіфауні регіону протягом минулого та початку поточного століття та запропоновано шляхи зниження антропічного тиску на штучні екосистеми.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст