Вперше розкрито сутність процесу активації соціального потенціалу, з'ясовано його компонентну будову, що включає трудову, підприємницьку, інноваційну та соціальну активність. Запропоновано багатофакторну модель оцінки економічної активності. Зазначено, що регіональний індекс економічної активності може використовуватися для оцінки ефективності використання соціальних ресурсів, а також для обгрунтування перспективних напрямів регіональної політики активізації соціального потенціалу та формування механізму регулювання його розвитку. Удосконалено підходи до розрахунку коефіцієнта рівня трудової активності, що включає нормовані коефіцієнти рівня безробіття, середньої тривалості незайнятості та навантаження на одне вільне робоче місце. Розглянуто поняття "економічна активність", що сформульоване з позиції системного підходу, зокрема розкрито її рушійні сили, потреби й інтереси, а також складові процесу активізації - ініціатива, діловитість, креативність, творчість.

  Скачати повний текст

Конкретизовано дефініцію поняття особистісної зрілості у диспозиційних категоріях та побудовано її модель, що відображає взаємозв'язок визначених диспозицій. Особистісну зрілість визначено як ефект самостійно пережитої людиною у зрілому віці ненормативної кризи ідентичності, який являє собою динамічну особистісну структуру, пропріум, важливий для її ідентичності. Рисами-індикаторами, що характеризують оригінальність феномену особистісної зрілості, визначено синергічність, автономність, контактність, самосприйняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрацію, життєву філософію. На підставі визначених рис побудовано диспозиційну модель особистісної зрілості, що характеризується високим верифікаційним рівнем. На базі запропонованої моделі обгрунтовано, що зазначена зрілість є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення, а також описано природу особистісно зрілої людини у поняттях суб'єктивності, інвайроменталізму, холізму, пізнаваності, гетеростатичності, свободи, проактивності, змінності. Обгрунтовано наявність рис даної зрілості у пропріумі молодих людей віком 19 - 20 років та незалежність її високого рівня від статі. Наведено результати конструювання й апробації опитувальника особистісної зрілості та тренінгу її актуалізації, що разом з теоретичною моделлю складають програму соціально-психологічного супроводу становлення даної зрілості.

  Скачати повний текст

Показано, що психологічний зміст допомоги іншому полягає в сприянні входженню іншої людини в стан суб'єктності, що передбачає певні особливості обох суб'єктів взаємодії, а саме: активність, рефлексивність, емпатичність, креативність, а також відповідний рівень мотивації. Виявлено, що з психологічної точки зору, допомога іншому - це взаємодія з іншим, що здійснюється з метою полегшення його страждань, сприяння його розвитку та розкриттю потенціалу його здібностей. Виділено три рівні надання допомоги - реципієнтний, предметний і суб'єктний.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано новітні політекономічні підходи до визначення суті інтелектуального капіталу, його місця та ролі у сучасних процесах суспільного відтворення. Сформульовано основні концептуальні принципи та підходи до визначення інтелектуального капіталу як факторного ресурсу. На підставі результатів проведеного у загальному контексті аналізу еволюції економічних систем та історичного процесу зміни домінуючої ролі економічних факторів у суспільному відтворенні доведено відповідність ознак інтелектуального капіталу як "п'ятого" економічного фактора виробництва, критеріям, які характеризують фактори виробництва у межах традицій економічної теорії. Запропоновано методологічні підходи до визначення специфіки постіндустріальної парадигми у термінах "інформаційна економіка", "економіка знань", "креативна економіка" на підгрунті розуміння інтелекту як процесуальної цілісності, яку формує та визначає система інформація - знання - креативність. Досліджено принципи та специфіку відтворення на мікро- та макрорівні за умов становлення та розвитку постіндустріального суспільства. Відображено дію механізмів відтворення та руху вартості, які набувають змін з залученням до виробничих процесів інтелектуального капіталу. Розроблено модель інституційного забезпечення інтелектуально-інноваційного типу економічного відтворення. Діагностовано дієвість інтелектуальної складової конкурентоспроможності національної економіки.

  Скачати повний текст

Виявлено взаємозв'язок спортивного результату з креативними здібностями особистості спортсменів-картингістів (СК). Вдосконалено тренувальний процес за рахунок підвищення рівня показників креативності. Розроблено комп'ютерну програма "Креативність", що дозволяє оцінити рівень креативних здібностей особистості як взагалі, так і за окремими показниками. Розроблено та перевірено ефективність методики підготовки креативної спрямованості СК з викоританням бортового комп'ютера "Mychron". Досліджено динаміку змін креативності СК за віком і кваліфікацією. Розглянуто факторну структуру їх креативних і психофізіологічних здібностей, що впливають на спортивний результат у різних класах машин.

  Скачати повний текст

Проведено культурологічний і філософсько-антропологічний аналіз креативності як феномену людського буття в культурі. Розкрито поняття ініціації креативності, яка постає як креативність співтворчого діалогу, процес сакральної комунікації, що відбувається у взаємодії майстра й учня. Проаналізовано етапи розгортання креативності в культурі, які означаються як реалізація, об'єктивізація, актуалізація, ініціація. На основі методологічного підходу метаантропології доведено, що специфіка креативності як феномену буття людини в культурі значною мірою зумовлена її світоглядом і трансформується залежно від того, який екзистенційний вимір світогляду (будений, особистісний, філософський) обирає особистість. Розглянуто креативність у життєвому світі чоловіка та жінки, виявлено гендерну специфіку творчої реалізації особистості в культурі.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне й емпіричне дослідження залежності між рівнем розвитку у керівника дошкільної ланки освіти креативності та успішністю здійснення ним управлінської діяльності. Проаналізовано та систематизовано існуючі підходи щодо вивчення феномену креативності у контексті сучасних завдань загальної, педагогічної та соціальної психології. Уточнено роль креативності у детермінації успішності діяльності керівника дошкільного навчального закладу. Встановлено зв'язок між розвитком креативного потенціалу керівника та стилем його керівництва. Розкрито психологічний зміст, структуру та функції креативності у процесі реалізації управлінської діяльності. Обгрунтовано припущення, що креативність як цілісне багатокомпонентне утворення особистості складає стрижневий компонент управлінських здібностей і є провідним фактором успішності управлінської діяльності керівника дошкільного навчального закладу. Встановлено вплив на розвиток креативного потенціалу особистості керівника психолого-педагогічних факторів, зокрема супервізії та цілеспрямованого навчання в системі післядипломної освіти. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу управління закладами дошкільної освіти. Обгрунтовано можливі шляхи впровадження запропонованої програми як засобу підвищення ефективності управління закладами дошкільної ланки освіти.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження креативності як чинника формування професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів. Уточнено зміст поняття "комунікативні здібності" та "професійно-комунікативні здібності". Здійснено інтегроване вивчення професійно-комунікативних здібностей психологів у контексті їх взаємозв'язку з креативністю та її змістовими складовими. Розкрито психологічну сутність креативності як чинника розвитку професійно-комунікативних здібностей. Виявлено психологічні особливості професійно-комунікативних здібностей студентів-психологів. Визначено складники та показники рівнів розвитку професійно-комунікативних здібностей у студентів. Охарактеризовано структурні складові професійно-комунікативних здібностей майбутніх психологів. Розроблено інтегровану розвивальну програму активізації креативності за умов застосування креативних психотехнологій.

  Скачати повний текст

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує в собі символічність і креативність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано мовну особистість українського вченого-гуманітарія XIX ст. з метою створення його узагальненого, колективного портрета. Вивчено особливості комунікативної структури наукового тексту, його культурологічного простору та використаних лінгвостилістичних засобів у аспекті експлікації ними суб'єктивних і об'єктивних чинників, що впливають на визначення рис мовної особистості. Досліджено лінгвістичні засоби вираження автора й адресата наукової комунікації з залученням кількісних даних щодо їх вживання. Описано лексико-семантичні засоби створення полікультурного простору наукового тексту. Розглянуто образність як вияв коригувальних і креативних здібностей мовної особистості вченого-гуманітарія. Основними характеристиками його мовної особистості, які сформувалися як результат взаємодії об'єктивних, соціально-історичних і суб'єктивних, соціально-історичних і суб'єктивних, особистісних факторів, визначено діалогічність, відкритість, полікультурність, креативність. Наведено перелік й опис образних стійких висловів, вживаних у наукових текстах XIX ст.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності системи управління процесом навчання культурі рухів у фізичному вихованні дівчат. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність застосування умов навчальної діяльності - саморегуляції та педагогічних впливів ззовні у навчанні культурі рухів дівчат віком 10 - 12 років. Досліджено ефективність підходу до побудови креативно-адаптивних технологій навчання культурі рухів з застосуванням варіативного моделювання дидактичних умов діяльності. Показано різний вплив кожної з умов на точність регуляції рухів, успішність навчання руховим діям і характер термінової адаптації. Доведено, що застосування умов навчальної діяльності на базі принципу вибірково-варіативної дії позитивно впливає на успішність навчання руховим діям і розвиток спеціальної працездатності дівчат віком 10 - 12 років. За результатами комплексних досліджень розроблено теоретико-методичні засади побудови педагогічних технологій навчання культурі рухів. Впровадження в практику педагогічних технологій дозволило визначити перспективи їх застосування та головні аспекти процесу навчання, а саме: формування функціональної системи технології, компетентність, креативність і майстерність учителя в управлінні навчанням культурі рухів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Здійснено аналіз дослідженої проблеми. Розкрито суть поняття "креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю". Виявлено особливості та структуру його креативності. Розроблено й обгрунтовано модель розвитку креативності майбутнього вчителя та впроваджено в навчальний процес технологію креативного багаторівневого кодування інформації, яка базується на трьох взаємопов'язаних методах інтелект-карт, АбРеСа (згортання смислу тексту) та консепту (розгортання смислової ідеї тексту).

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми організації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до інноваційної діяльності в позааудиторній роботі. Розкрито сутність та структуру інноваційної діяльності, визначено критерії та показники готовності вчителя початкової школи до її здійснення. Охарактеризовано основні етапи підготовки майбутніх фахівців до даного виду професійної діяльності. Науково обгрунтовано й апробовано систему позааудиторної роботи, спрямованої на формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Експериментально доведено, що запропонована система позаудиторної роботи сприяє суттєвому зростанню професійно значущих мотивів, формуванню інноваційних знань, умінь, адекватної самооцінки, а також таких необхідних особистісних якостей притаманних сучасному вчителю, як гуманістична спрямованість, креативність, самостійність, відповідальність та ініціативність.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичний зміст, співвідношення й емпіричні засоби виміру та оцінки понять "креативність", 'творчий потенціал", "творчий стан" і "фактори креативності". Теоретично обгрунтовано й емпірично сконструйовано модель латентних факторів, які супроводжують підвищенний рівень творчого потенціалу молодших школярів. З урахуванням міжстатевих відмінностей у детермінантах творчості школярів розроблено та перевірено методику соціально-психологічного тренінгу формування творчого потенціалу методом коливання стану особистості психотехнічними вправами, які активізують протилежні якості особистості. За допомогою методу факторного аналізу виявлено особливості структурних змін системоутворювального фактору креативності. Розроблено спосіб спостереження за розвитком креативності дитини впродовж формувального експерименту у багатовимірному просторі властивостей особистості методом кластерного аналізу. Запропоновано принципи проведення та модель розробки психологічних тренінгів, спрямованих на інші вікові категорії й області творчості на базі методу коливання стану особистості, виклику творчого стану та формування креативності як риси особистості.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні особливості розвитку творчих здібностей студентів музичних факультетів. Розкрито сутність поняття "музична креативність" як здатності до музичної імпровізації, створення нового музичного образу або твору. Визначено її структурні компоненти: оригінальність, виразність і продуктивність. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики музичної креативності "Здатність до творчої імпровізації", основне завдання якої - визначення рівня розвитку даної якості у творчо обдарованих особистостей. Уточнено зміст поняття "музичні здібності", які визначено як один з видів спеціальних здібностей, що є системно-структурним утворенням, в якому виділено такі складові: творчо-інтелектуальні, музично-сенсорні (базисні), мотиваційно-особистісні. Доведено, що особливості їх співвідношення визначають ідивідуальний рівень розвитку музичної творчості. Розкрито психологічні закономірності розвитку творчих здібностей у студентів-музикантів. Розроблено й апробовано тренінг, який сприяє розвитку структурних компонентів музичної креативності у студентів-музикантів. Показано ефективність впливу тренінгових технологій на розвиток творчих здібностей студентів-музикантів.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні чинники та особливості підготовки практичних психологів до ведення психотерапевтичного діалогу. З'ясовано сутність різних підходів щодо розуміння контакту, діалогу в процесі психологічного консультування. Проаналізовано специфіку діалогічного підходу та феномени, що виокремлюються у межах даного напряму: діалогічну позицію, інтенцію. Психологічний діалог розглянуто як складну багатофункіціональну систему, яка визначає якість контакту психолога та клієнта, передбачає наявність довіри у їх відносинах, зумовлена рівнем конгруентності, емпатії та рефлексії практичного психолога та залежить від міри його комунікативної компетентності. Доведено, що "Я-концепція" практичного психолога є передумовою ефективного ведення терапевтичного діалогу. Емпірично досліджено особливості орієнтації майбутніх психологів у процесі консультування. Досліджено вираженість таких професійно важливих якостей особистості, як емпатія, креативність, самоактуалізаційні тенденції, визначено основні характеристики образу "Я" залежно від типу орієнтації - технологічної, гуманістичної, діалогічної. На підставі результатів статистичного дослідження встановлено існування тісного взаємозв'язку між діалогічною орієнтацією майбутнього психолога та вказаними якостями, що дозволяє розглядати їх розвиток як психологічний чинник формування діалогічності психолога-консультанта. Обгрунтовано й апробовано систему психологічних впливів, що сприяють оптимізації підготовки практичних психологів до ведення терапевтичного діалогу. Запропоновано тренінг для формування діалогічних умінь консультування як ефективний засіб професійної підготовки студентів-психологів.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. На підставі теоретичного аналізу стану дослідження проблеми креативності та креативного мислення зарубіжними та вітчизняними авторами узагальнено та систематизовано теоретичні положення, емпіричні факти, конструктивні ідеї, напрямки й аспекти її вивчення. Вивчено та систематизовано психологічні особливості та чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. З використанням певних методик досліджено характеристики даного мислення, а саме: швидкість (продуктивність), гнучкість, оригінальність, розробленість. Вивчено та систематизовано психологічні особливості та чинники (спадкові, особистісні, мотиваційні, середовищні) розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. Установлено, що психологічними чинниками розвитку креативного мислення є внутрішні: мотиваційно-особистісні (особистісна креативність, внутрішня мотивація, професійно-важливі якості), когнітивно-операційні (інтелектуальний рівень, психологічна компетентність, стиль мислення) та середовище ВНЗ як зовнішній чинник.

  Скачати повний текст