Розглянуто народно-педагогічні традиції виховання підростаючого покоління єврейського народу, досліджено джерела виникнення єврейської народної педагогіки, до яких належать фольклор, релігійна, морально-дидактична література, традиції, звичаї. Сформульовано основні положення виховання єврейської етнопедагогіки у контексті загальнолюдських цінностей і національних особливостей народу. Досліджено зміст народно-педагогічних традицій підготовки підростаючого покоління до життя. Визначено внесок єврейської інтелігенції в становлення та розвиток педагогічної науки на основі народних традицій виховання та навчання дітей. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність єврейської інтелігенції в XIX - на початку XX ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу.

  Скачати повний текст

Доведено тезу про те, що як філософсько-світоглядні засади дослідження релігійної освіти має виступати філософія освіти. Розкрито інституційні засади релігійної освіти як специфічного різновиду освіти, який спирається не лише на авторитет науки, але й церкви, хоча за змістом переважна більшість інституційних засад релігійної освіти збігається з відповідними засадами інших різновидів освіти - державно-політичні, економічні, моральні, правові тощо. Визначено перспективи інституційного забезпечення релігійної освіти за сучасних умов модернізації освіти в Україні, як залежні передусім від потенціалу розвитку наявних духовних ВНЗ (більшість яких функціонує в структурі православної церкви), а також від розвитку релігійної освіти в межах світських ВНЗ. Зазначено, що релігійна освіта має тенденцію стати обов'язковою складовою в усіх ВНЗ системи вищої освіти України.

  Скачати повний текст

Розкрито роль держави, релігії, сім'ї, власності, освіти та правил в інституціоналізації конкретно історичних типів гендерних відносин. Проведено соціально-філософську теоретичну розвідку суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті, обгрунтовано плідність розуміння сутності гендерних відносин як співбуття протилежного. Розкрито евристичний потенціал категорій традиційного світогляду Китаю - "Інь - Ян". Доведено, що система соціальних інститутів обумовлює імплементацію певного типу гендерних відносин як в суспільну свідомість, так і в повсякденні практики. Описано соціальні процеси та тенденції, що свідчать про докорінні зміни в гендерній системі сучасного китайського суспільства. Аргументовано необхідність розробки та впровадження комплексної програми гендерної освіти, основаної на принципах гендерної чутливості та толерантності, для забезпечення успішної практичної реалізації сучасної демографічної та гендерної політики КНР.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний, інтертекстуальний і мотивний аналіз творів О.І. Купріна 1890 - 1900-х рр., в яких розглянуто проблему співвідношення життя та мистецтва. Розкрито важливу роль у формуванні специфіки поетики письменника інтертексту, автоінтертексту та мотивності. Доведено, що висока концентрація передтекстів дає можливість стверджувати, що О.І. Купрін розглядає мистецтво як реальність, яка через свідомість людей та їх вчинки впливає на емпіричну дійсність. З'ясовано, що письменник створював своєрідні пародії на мотиви й образи літератури минуло, зокрема, на образи свідомих і несвідомих гравців, які естетизували життя. На підставі вивчення особливостей функціонування щільного інтертексту, пов'язаного з творами різних напрямів і стилів, пояснено різностильність прози О.І. Купріна. Зроблено висновок, що письменник у своїх творах не розвивав традиції відомих напрямів, а оригінально осмислював "чужі" тексти як художник "срібної доби". Виявлено, що використання письменником артефактів, музичного та живописнго єкфрасису дозволило суттєво оновити жанри малої прози. Встановлено міжтекстові співвідношення, форми їх реалізації та функції, серед яких ігрова набуває пріоритетного значення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

  Скачати повний текст

Розглянуто історичну пам'ять, свідомість, роль наукових знань у їх трансформації, співвідношення науки та міфу як історіографічні явища. Наведено головні етапи розвитку історичної думки та національної свідомості українців. Проаналізовано комплекс історичних, соціальних, політичних, загальнокультурних, наукових критеріїв, які визначали зростання впливу історичної науки на історичні процеси. З'ясовано дію перастативної та консолідуючої функцій української історичної науки. Розглянуто результативність наукового діалогу українських істориків із національними історіографіями сусідніх народів. Зроблено висновок, що в українському випадку становлення національної парадигми сприйняття минулого та її суспільне визнання було прискорене соціально-політичними трансформаціями суспільства. Проаналізовано діяльність наукових товариств, інституцій, окремих істориків. Висвітлено, що на становлення модерної нації вплинуло: поширення державного напрямку, етнологізація соціогуманітарної сфери, дослідження національних меншин. Показано науковий потенціал національної моделі української історичної науки.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію історичної пам'яті у процесі формування духовності особистості, що відбувається в Україні та у світі. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження історичної пам'яті та необхідність перегляду метафізичних засад теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення, а також запропоновано практичні рекомендації. Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання цієї проблеми, яке полягає в експлікації та концептуалізації інтерсуб'єктивного виміру історичної пам'яті як складової духовності особистості. Розкрито суть поняття історичної пам'яті та норм духовності. Досліджено проблеми взаємозв'язку та взаємодоповнення, а також сучасні форми репрезентації. На підставі аналізу можливих напрямків формування історичної пам'яті особистості з'ясовано зміст нових підходів до реалізації цих задумів. Розкрито суть понять "історична пам'ять", "історична свідомість", "духовність", "духовність особистості", "духовне виробництво", "творча діяльність", "особистість", "творча особистість", "сенс життя". Досліджено правові засади й інституційний механізм державного впливу на відродження історичної пам'яті як важливої складової духовності особистості, роль у цих процесах регіонів України. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення державного регулювання процесом відродження історичної пам'яті та запропоновано шляхи його вдосконалення, сформульовано її сучасні параметри.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен історичної свідомості молоді у сучасному українському трансформаційному суспільстві як відносно самостійну складову суспільної свідомості. Виявлено, що історична свідомість набуває загальних рис суспільної, але їй притманні власні якісні характеристики, обумовлені специфікою осмислення історичного процесу, усвідомлення його суті, перебігу подій, традицій, ідей і теорій. Проаналізовано конкретні складові історичної свідомості української молоді (пам'ять, домінуючі оцінки минулого, мотивацію діяльності, ставлення до традицій). Здійснено спробу наукової оцінки якості досліджуваного феномену за сучасних умов. Визначено головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної української молоді. Встановлено можливості її цілеспрямованого формування та обгрунтовано необхідність оптимізації сучасної історичної освіти, використання позаурочних методів виховання, підвищення ефективності діяльності засобів масової інформації та інститутів культури з метою активізації розвитку історичної свідомості української молоді.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкої джерельної бази досліджено агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце психологічної війни на східних територіях у довоєнній стратегії керівників III рейху. Показано особливості організації та специфіку функцій центрального керівництва агітаційно-пропагандистською роботою німецької окупаційної влади в Україні. Встановлено компетенцію окупаційної адміністрації у сфері психологічної війни, а також обов'язки відділів пропаганди органів місцевого управління. Досліджено функціонування видавничо-друкарської системи, радіо- та кіномережі в Україні. Визначено загальну кількість періодичних видань, що друкувались на території рейхскомісаріату та військової зони окупації. Розглянуто вплив агітаційно-пропагандистських заходів німецької окупаційної влади, зокрема періодичних видань, радіо, кіно, дрібної друкованої продукції й образотворчого мистецтва на свідомість населення окупованої території. Зроблено висновок про неефективність німецької агітаційно-пропагандистської політики в Україні у період Другої світової війни.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретико-правових засад становлення і розвитку медичного туризму в Україні, визначено проблеми його адміністративно-правового забезпечення та розроблено пропозиції з удосконалення національного законодавства в цій сфері.Сформульовано визначення змісту поняття «медичний туризм». Специфічними ознаками медичного туризму визнано: отримання медичної допомоги за межами місця проживання; спрямування на отримання медичної допомоги; лікування захворювань та/або проведення діагностики.На підставі аналізу змісту поняття «медичний туризм» виокремлено три групи наукових підходів щодо його розуміння.Виокремлено ознаки адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму.Сформульовано авторське визначення поняття адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму.Виділено специфічні принципи медичного туризму.Визначено три етапи формування правової основи медичного туризму в Україні. Розкрито особливості кожного з них.Визначено фактори, що перешкоджають адміністративно-правовому забезпеченню розвитку медичного туризму в Україні, до яких віднесено: політичні, економічні та юридичні.Сформульовано авторське визначення понять «суб’єкти медичного туризму» та «учасники медичного туризму». Обґрунтовано доцільність розмежування цих понять. Класифіковано суб’єктів, які забезпечують адміністративно-правове регулювання відносин у сфері медичного туризму в Україні за повноваженнями.Запропоновано критерії класифікації до визначення видів адміністративних договорів у сфері медичного туризму.До функцій адміністративного договору у сфері медичного туризму віднесено антиколізійну, правотворчу та функцію уніфікації локальної нормотворчості.Розкрито зміст поняття «форми адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму». Визначено види адміністративно-правових засобів розвитку медичного туризму.Аргументовано потребу в удосконаленні законодавства з питань ліцензування діяльності у сфері медичного туризму внаслідок особливостей і специфіки медичних послуг як елемента туристичного продукту.Доведено доцільність запровадження на законодавчому рівні акредитації закладів охорони здоров’я з урахуванням ризикованості медичної діяльності для здоров’я і життя споживачів медичних послуг та з метою наявності реального якісного кадрового, матеріально-технічного й організаційного забезпечення їх надання.Обґрунтовано доцільність створення Єдиного інформаційного реєстру медичних закладів (національних та іноземних), з якими існують домовленості (укладені договори) у сфері медичного туризму.Під адміністративно-правовими заходами забезпечення розвитку медичного туризму запропоновано розуміти систему передбачених адміністративно-правовими нормами владних прийомів і способів здійснення адміністративно-правового впливу спеціально уповноважених органів і посадових осіб на свідомість і волю суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері медичного туризму, на підставі збалансованості примусу та заохочення з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень у цій сфері, відвернення можливих шкідливих наслідків, відновлення правового становища, а у разі необхідності притягнення винних до відповідальності.З урахуванням визначених Стратегією розвитку туризму та курортів на період до 2026 року загальних напрямів і тенденцій удосконалення розвитку туристичної та курортної галузі обґрунтовано доцільність забезпечення розвитку курортів, зокрема для ефективного розвитку медичного туризму.Проаналізовано підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері медичного туризму. Сформульовано визначення поняття адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері медичного туризму як застосування суб’єктами владних повноважень, регламентованих нормами адміністративного законодавства примусових заходів впливу, що передбачають настання матеріальних, моральних, майнових та організаційних наслідків для осіб, які порушують законодавство у сфері медичного туризму.Досліджено стан правового регулювання відносин у сфері медичного туризму в зарубіжних країнах та визначено напрями його позитивного досвіду.Класифіковано документообіг у сфері медичного туризму залежно від законодавчо визначених функцій певного документа. Виокремлено 9 груп документів: розпорядчі документи; транспортні документи; документи з платіжно-банківських операцій; комерційні документи; документи первинної облікової документації; документи бухгалтерського оформлення; документи, що утворюють систему корпоративного управління та контролю; документи з галузево-напрямковими особливостями; звітні документи.Визначено перспективні напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення розвитку медичного туризму в Україні. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства у досліджуваній сфері.^UThe author of the dissertation has accomplished a comprehensive study of theoretical and legal principles for the formation and development of medical tourism in Ukraine; has defined the problems of its administrative and legal provision and has elaborated suggestions for improving the national legislation in this area.The definition of the content of the concept of “medical tourism” has been formulated.Based on the analysis of the content of the concept of “medical tourism”, the author has distinguished three groups of scientific approaches to its understanding.The author has singled out the features of administrative and legal provision for the development of medical tourism.The author has formulated own definition of the concept of administrative and legal provision for the development of medical tourism.Specific principles of medical tourism have been distinguished.Three stages for the formation of the legal framework of medical tourism in Ukraine have been defined. Specific features of each of them have been revealed.Factors hindering the administrative and legal provision for the development of medical tourism in Ukraine have been determined. They include: political, economic and legal.The author has formulated own definition of the concepts “subjects of medical tourism” and “participants of medical tourism”. The expediency of distinguishing these concepts has been substantiated.According to powers the author has classified the subjects that ensure administrative and legal regulation of relations in the medical tourism sphere in Ukraine.The classification criteria for determining the types of administrative contracts in the medical tourism sphere have been offered.The functions of the administrative contract in the medical tourism sphere include the anti-collision, law-making and the function on the unification of local rule-making.The content of the concept of “forms of administrative and legal provision for the development of medical tourism” has been revealed. The author has determined the types of administrative and legal means for the development of medical tourism.The author has argued the need to improve legislation on licensing activities in the medical tourism sphere due to peculiarities and specificity of medical services as an element of the tourist product.The author has proved the expediency of introducing the accreditation of health care institutions at the legislative level, taking into account the riskiness of medical activity for the health and life of consumers of medical services and aimed at guaranteeing their real high-quality personnel, financial, technical and organizational provision.The author has substantiated the expediency of creating the Unified Information Register of Medical Institutions (national and foreign), which are the partners (with concluded contracts) in the medical tourism sphere.We offer to understand administrative and legal measures of ensuring the development of medical tourism as the system of power techniques provided by administrative and legal norms and methods of exercising administrative and legal influence of specially authorized agencies and officials on the consciousness and will of subjects carrying out activities within the medical tourism sphere, based on the balance of coercion and encouragement in order to prevent, detect and stop offenses in this area, to avert possible harmful consequences, to restore the legal status and, if necessary, to bring the guilty party to liability.Taking into account general directions and tendencies for improving the development of the tourism and resort sector determined by the Strategy for the Development of Tourism and Resorts for the period until 2026, the author has substantiated the feasibility of ensuring the development of resorts, in particular for the effective development of medical tourism.The grounds of administrative liability for violations of legislation in the medical tourism sphere have been analyzed. .Circulation of documents in the medical tourism sphere has been classified depending on the legally defined functions of a certain document. The author has singled out 9 groups of documents: administrative documents; transport documents; documents from payment and banking transactions; commercial documents; documents of primary accounting documentation; accounting documents; documents forming the system of corporate management and control; documents with specific features of the area; reporting documents.Perspective areas for improving administrative and legal provision for the development of medical tourism in Ukraine have been identified. The author has formulated suggestions for improving national legislation in the researched area.

Розглянуто методологічні засади місця та ролі релігійних організацій серед суб'єктів адміністративного права. Проаналізовано поняття "релігійна організація" у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі та законодавстві. Визначено основні ознаки релігійних організацій, запропоновано класифікацію релігійних організацій за різними критеріями. Встановлено роль і компетенцію суб'єктів, уповноважених здійснювати державний контроль та нагляд за створенням, діяльністю та припиненням релігійних організацій. Проаналізовано адміністративно-процесуальний порядок припинення релігійних організацій у судовому порядку.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним науковим філософсько-правовим дослідженням антропо-соціальних джерел формування права, що дозволило розкрити їх сутність та виділити видові особливості та характеристики. Джерела формування права виведено із двох великих сфер: антропної (людиномірної) та соціальної. Визначено головне методологічне завдання джерел формування права - виступати критерієм адекватності оцінки змісту позитивного права.Встановлено, що джерела формування права - це антропні та соціальні чинники, які впливають на формування (утворення і розвиток) права. Серед антропних чинників виділено: природу людини та правову свідомість. Серед соціальних чинників виокремлено: правову культуру, правові цінності та принципи права.Методологія дослідження базується розумінні духу як характеристики людини, що дозволяє стати їй джерелом осмисленого перетворення реальності, зокрема правової реальності, а також розуміння людської гідності як вищого прояву духовності, вищої соціально-правової цінності та похідних від неї цінностей (справедливості, свободи і рівності), що дозволило під гуманістичних кутом зору обґрунтувати антропо-соціальні джерела формування права.^UThe dissertation is a complex science-based philosophical and legal study of anthropological and social sources of the formation of law, which made it possible to reveal their essence and determine specific features and characteristics. The sources of the formation of law have been derived from two large spheres: social and anthropic (human-like). The main methodological task of the sources of the law formation was defined, that is to function as a criterion for the adequacy of the assessment of the positive law content.It has been established that the sources of the formation of law are anthropic and social factors influencing the formation (creation and development) of law. Human nature and legal consciousness are distinguished among the anthropic factors. Legal culture, legal values and principles of law are indicated among the social factors.The research methodology is based on understanding the spirit as a characteristic of a person, allowing him/her to become a source of meaningful transformation of reality, in particular, legal reality, as well as understanding human dignity as the highest manifestation of spirituality, the highest social and legal value and derived values (justice, freedom and equality), which made it possible, from a humanistic point of view, to substantiate the anthropological and social sources of the formation of law.Anthropological and social approaches are defined as systematic in the study, proceeding from its tasks and goals. In reviewing the anthropological and social sources of the formation of law, first of all, attention is drawn to the fact that law is the result of human nature as a “measure of all things”. The importance of the social component of the sources of the formation of law is emphasized in the sense of the material (imperfect) source of law as social and economic relations that determine the emergence, development and content of the law. It has been proved that the emergence of law is possible only in a society that defines the limits of human existence, in which a person is aware of his/her involvement in the whole and strives for it.

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено реконструкції антропологічних візій представників української діаспори, розглянутих у контексті їх релігійно-філософських студій 20-ті р. ХХ – початку ХХI ст. Систематизовано й проаналізовано джерельну базу з проблеми дослідження: за основу взято праці провідних діячів зарубіжного українства: О. Кульчицького, І. Мірчука, І. Огієнка, І. Ортинського, Д. Чижевського, В. Шаяна, М. Шлемкевича, В. Яніва, С. Ярмуся та ін. Сформульовано і подано визначення української діаспори як екзистенційно-особистісного комунікативно-дискурсивного проекту, розкрито джерела антропологічних уявлень мислителів українського зарубіжжя та концептуальні засади вчення про людину, зокрема україноцентризм та теоцентризм як особливі світоглядні настанови, життєві та дискурсивні стратегії. Узагальнено релігійно-ціннісні орієнтації й етико-гуманістичні пріоритети антропологічних пошуків діаспорних мислителів – релігійна духовність, ідея «внутрішньої» людини, феномен кордоцентризму, триєдність Віри, Надії, Любові, завдяки якій уможливлюється синергійна діяльність людської особистості з Абсолютною Особистістю.Релігійно-філософський доробок діаспорних мислителів містить чимало конструктивних ідей, які в умовах державної незалежності України є вкрай актуальними; їхній вплив виявляється в етнонаціональній та духовній царині. Підкреслено, що ідейно-тематичними пріоритетами світоглядної парадигми мислителів української діаспори є Бог та рідна Україна.Ключові слова: українська діаспора, релігійно-філософський дискурс, україноцентризм, теоцентризм, кордоцентризм, «внутрішня» людина.^UThis dissertation focuses on reconstructing anthropological visions of Ukrainian diaspora in the context of their religious-philosophic studies which chronologically cover the 20s of XX and the beginning of XXI century. The works of O. Kulchytsky, I. Mirchuk, I. Ohienko, I. Ortynsky, D. Chyzhevsky, V. Shaian, M. Shlemkevych, V. Yaniv and others have served as dataset for analysis and systematization. In order to understand and expose the conception of worldview, humanistic and moral ideas about a man represented by diaspora thinkers, the author first turns to their biographical narrative in which their life path, dramatic conflicts that induced them to emigrate can be traced down; secondly, she considers those philosophical and religious ideas in the context of which their anthropological paradigm was formed; thirdly, the author explores the extent to which the foundations of their ideas were consistent with the domestic and world traditions of philosophizing, and to what extent these ideas pertained to those problems that the society was concerned about.Ukrainian diaspora is viewed as existential-personalized discourse-communicative project. The sources of specific anthropologic concepts of Ukrainian diaspora thinkers are traced. This paper maintains that Ukraine-centrism together with theo-centrism can be viewed as the specific philosophic values and discourse strategies of the thinkers in question. The carried out investigation allows us to outline religious values and ethic-humanistic priorities within anthropological domain of the diaspora philosophers named. Among these values and priorities are: religious spirituality, idea of inner orientation of a person, cordocentrism, trinitarianism of Vira (Belief / Trust), Nadia (Hope), Lyubov (Love), the latter trinity enabling person's synergic activity with Absolute Personality.Ukrainian diaspora thinkers' religious-philosophic legacy contains a range of ideas which prove to be valuable and influential having considerable impact on ethnonational and spiritual identification of Independent Ukraine. It is exactly the existential-cordocentric attitude of Ukrainian diaspora thinkers that made it possible to distinguish such characteristics of Ukrainians as sentimentality (manifested on the example of Ukrainian lyricism expressed in songs; aesthetism of folk ritualism), personalism (expressed in individuality, striving for freedom of spirit); emotionality (revealed through the prism of the people's creative reflection, depicted in art). These guidelines are intended to encourage the formation of the spiritual world of Ukrainians through the prism of preserving their traditions and customs by the people, where a combination of factors such as national, mental and transcendent, generating free Ukrainian spirit takes place. God and Ukraine are the top idea-topical priority of the Ukrainian diaspora philosophers' world view paradigm.Key words: Ukrainian diaspora, religious-philosophic discourse, Ukrainian centrism, theocentrism, cordocentrism, ‘inner' personality.

У дисертації, сфокусувавшись на християнстві, досліджується трансформація апокаліптичних ідей та сюжетів у сучасних наративах як відповідь на виклики глобалізованого світу. Застосовано методології дослідження апокаліптичних наративів на основі історичних, соціологічних, філософських, літературознавчих та релігієзнавчих розвідок, де особлива увага приділяється міждисциплінарному підходу. У межах християнської наративної традиції на підставі дослідження конфесійної, художньої та біблієзнавчої літератури з апокаліптичної тематики класифіковано ядро наративу – позачасова актуальність новозавітнього апокаліптичного пророцтва («Об'явлення Івана Богослова»), а також периферійні (маргінальні) структури – доля останніх днів, Тисячолітнє Царство, символічні образи.Обґрунтовано поліваріантність християнської есхатології та досліджено конфесійну специфіку апокаліптичних уявлень у світлі сучасних проблем. Визначено, що серед головних факторів ризику планетарно-цивілізаційного масштабу, до яких найчастіше звертаються богослови, є такі проблеми: війни, хвороби, проблеми навколишнього середовища.Розглянуто сучасні вітчизняні та зарубіжні біблійні дослідження з проблеми інтерпретації Апокаліпсису, в яких зосереджується увага на інтерпретаційних підходах розуміння Апокаліпсису (футуристичний, претеристичний, історичний, символічний). Доведено, що трансформація апокаліптичних ідей та сюжетів у сучасних наративах зумовлена реакцією на виклики сучасності, з одного боку, та апокаліптичною свідомістю та постмодерністською тенденцією – з іншого.Констатовано, що конверсія апокаліптичних мотивів в постмодерній, глобалізованій маскультурі, виводить Апокаліпсис поза дослідницькі принципи, притаманні герменевтиці, екзегетиці, за межі філософських, релігієзнавчих підходів та відходить навіть від сфери духовності, перетворюючи на бренд, зрештою закладаючи основу для експлуатації природніх людських емоцій і страхів.Доведено, що сучасна християнська свідомість відійшла від первісного розуміння кінця світу, у свою чергу, сучасні кінцесвітні інтерпретації все більше віртуалізуються та модернізуються, тим самим впливаючи на соціум.^UThe dissertation, focusing on Christianity, studies the transformation of apocalyptic ideas and plots in modern narratives as a response to the challenges of the globalizing world. The methodologies of the study of apocalyptic narratives are applied based on historical, sociological, philosophical, literary, and religious studies, where special attention is paid to the interdisciplinary approach. The study examines the Book of Revelation by St. John the Theologian as a matrix that generates new narratives. After all, the symbols and images of the Apocalypse underwent modifications over time and were embodied in various forms in the globalized world, which constituted the subject field of the research. Without claiming to be an exhaustive analysis of traditional apocalypticism, the study focuses on those transformations that were represented by the apocalyptic reflections of the late twentieth and early twenty-first centuries.The polyvariance of Christian eschatology is substantiated and the confessional specificity of apocalyptic ideas is investigated in the light of modern problems, where the fact is important that the Catholic and Orthodox Churches use the dogma of the Second Coming of Jesus Christ, the resurrection of the dead, and the life of the world to come, and within the Protestant denominations and neo-Christian trends, the understanding of the end of the current world has different variability. It is determined that the confessional interpretation of the Book of Revelation by St. John the Theologian represents the individual author's reflection because the awareness of the apocalyptic problem is significantly influenced by pluralism as an important element of the religious consciousness of a modern man.It is determined that among the main risk factors of a planetary-civilizational scale to which theologians most often turn are the following problems: wars, diseases, and environmental problems. It is stated that the Christian civilization throughout its history has experienced a large number of outbursts of apocalyptic expectations, which became the key to instilling fear and hysteria. Eschatological tensions became a certain method of manipulating people, in order to retain power not only by the supremacy of the church but also by secular power, which was often linked to the church hierarchy by multiple ties.The modern Ukrainian and foreign biblical studies on the problem of interpretation of the Apocalypse are considered, in which attention is focused on interpretive approaches to understanding the Apocalypse (futuristic, preteristic, historical, and symbolic).It is proved that the transformation of apocalyptic ideas and plots in modern narratives is due to the reaction to the challenges of modernity, on the one hand, and apocalyptic consciousness and postmodern tendency, on the other hand. It is stated that the conversion of apocalyptic motives in the postmodern, globalized mass culture takes the Apocalypse beyond the research principles inherent in hermeneutics, exegesis, beyond philosophical, religious approaches and even moves away from the sphere of spirituality, turning into a brand, ultimately laying the foundation for the exploitation of natural human emotions and fears.Within the Christian narrative tradition, based on the study of confessional, fiction, and biblical literature on apocalyptic topics, the core of the narrative is classified – the timeless relevance of New Testament apocalyptic prophecy (the Book of Revelation by St. John the Theologian), as well as peripheral (marginal) structures – the destiny of the last days, the Millennial Kingdom, and symbolic images.It is stated that in the scientific discourse of modern Ukraine, the circle of people interested in this issue has expanded and includes philosophers, religious scholars, theologians, biblical scholars, and literary critics. Ukraine is in a protracted crisis period caused by a number of events – from the Chernobyl accident, the collapse of the Soviet Union, economic and political instability – to military aggression in the east of the country, the spread of coronavirus infection, as a result of which philosophical and religious discourse produce new forms of visionaries of the end of the world.It has been proven that modern Christian consciousness has moved away from the original understanding of the end of the world, and for non-believers, it has never been based on the primary source, in turn, modern interpretations of the end of the world are increasingly virtualized and modernized, thus influencing the society.

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

Вивчено вербальні та невербальні засоби впливу російської реклами на свідомість споживача з метою спонукання його до придбання товару. На підставі аналізу друкованих рекламних оголошень дореволюційного, радянського та сучасного періодів про продаж харчових продуктів виявлено тенденції розвитку російського рекламного тексту. Визначено вплив екстралінгвальних чинників на його структуру та словниковий склад у різні історичні періоди. Виявлено потенціал системно-структурних елементів рекламного повідомлення у процесі впливу на свідомість реципієнта. Розроблено лінгвосеміотичну модель розвитку російського рекламного тексту. Проаналізовано особливості різних рівнів рекламного тексту - від графічного до текстолінгвістичного. Виявлено спільні та розбіжні риси цих рівнів у різні історичні епохи. Визначено роль невербального компонента рекламного тексту у процесі впливу на свідомість і підсвідомість реципієнта. За результатами дослідження зроблено висновок, що рекламне оголошення формувалось як особливий жанр масмедійного тексту, суттєво збільшилось семантичне навантаження вербального компонента за рахунок скорочення довжини речення та тексту загалом, а також через зміну функції рекламного повідомлення від інформативної до функції впливу та навіювання. Для реалізації спонукальної інтенції рекламісти трьох історичних періодів використовували вербальні та невербальні засоби впливу на свідомість споживачів. Загалом, спонукальна інтенція модифікувалася від відкритих закликів до прихованих, непідконтрольних свідомості форм навіювання.

  Скачати повний текст