Багатофункціональність діяльності вчителя іноземних мов, динамічні зміни у сфері його професійної підготовки, необхідність неперервного вдосконалення професійних компетентностей та особистісних детермінант майбутніх учителів іноземних мов, а також зумовлена цими факторами потреба педагогічних ЗВО у реалізації науково обґрунтованої методики, що забезпечить становлення активної професійної індивідуальності фахівця, дозволить майбутньому вчителю іноземних мов виконувати завдання, покладені на нього сучасним інформаційним полікультурним суспільством та досягати вершин розвитку своєї особистості, спричинили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку».У дисертації з'ясовано стан проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку в педагогічній теорії і практиці фахової підготови вчителів іноземних мов в Україні, Німеччині, Великобританії та США. Проаналізовано нормативне та навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців за кваліфікацією бакалавр освіти, вчитель німецької і другої іноземної мови та зарубіжної літератури.Обґрунтовано та вивчено теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Конкретизовано смислові значення понять «професійно-особистісний саморозвиток», «готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку». Під професійно-особистісним саморозвитком майбутніх учителів іноземних мов розуміємо внутрішній, свідомий, цілеспрямований процес особистісного вдосконалення та професійного зростання майбутніх учителів-філологів на основі процесів самопізнання, самоосвіти, самоконтролю та самореалізації. Готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку визначаємо як складне професійно-особистісне утворення, що охоплює мотиваційно-спрямувальний, інформаційно-інтегративний, особистісно-регулятивний, рефлексивно-коригувальний компоненти і слугує основою для постійного підвищення рівня професіоналізму та самореалізації особистості майбутніх учителів іноземних мов.Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: формування мотивації до професійно-особистісного саморозвитку через комплекс стимулювальних чинників; використання інтегративного ресурсу іноземної мови для здійснення професійно-особистісного саморозвитку; застосування смарт середовища професійно-особистісного саморозвитку. Розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку.Виокремлено та охарактеризовано спонукальний, когнітивний, інтернальний, рефлексивний критерії і відповідні показники, на основі яких визначено й експериментально перевірено низький, середній та високий рівні сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Рекомендованими формами організації навчального процесу є практичні заняття, самостійна робота, групова робота, тренінги, воркшопи, індивідуальні та групові консультації, круглі столи, диспути, конференції, самостійна робота із використанням інформаційних ресурсів, індивідуально-пошукова робота, відвідування відкритих уроків провідних педагогів. Обґрунтовано та експериментально доведено ефективність використання методів проблемного та активного навчання (дискусії, моделювання ситуацій, навчальні ігри), методів самостійної та групової позааудиторної роботи (опрацювання літератури іноземною мовою, онлайн-робота з веб-ресурсами), методу кейсів, методу «Портфоліо», веб-квесту. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичного супроводу реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку, діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку; комплексу інтерактивних освітніх ресурсів за тематикою професійно-особистісного саморозвитку вчителя іноземних мов. Видано навчальний посібник «Професійно-особистісний саморозвиток педагога в контексті актуальних трендів освітньої парадигми сучасності» та методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Практичний курс основної мови» із циклу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Створено смарт середовище у формі вебміксу за тематикою професійно-особистісного саморозвитку, що охоплює авторський тематичний блог «Педагог – професіонал та всебічно розвинена особистість», електронне портфоліо, веб-квест «Готовність учителя іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: теоретична рефлексія».Ключові слова: майбутні вчителі іноземних мов, готовність до професійно-особистісного саморозвитку, структурно-функціональна модель формування готовності, педагогічні умови.^UMultifunctional activity of the teacher of foreign languages, dynamic changes in the field of his professional training, the need for continuous improvement of professional competencies and personal determinants of future teachers of foreign languages, and also due to these factors the need for pedagogical universities in the implementation of scientifically developed methodology, that will ensure the formation of active professional individuality of the future specialist, will allow the future teacher of foreign languages to reach the peaks of development of their personality, led to the choice of the topic of the dissertation study "Formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development". The object of the study is future foreign teachers' training. The thesis investigates the problem of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development in the pedagogical theory and practice of professional training of foreign languages' teachers in Ukraine, Germany, the United Kingdom and in the United States. The theoretical bases of professional-personal self-development are substantiated and studied. The semantic meanings of the concept "professional-personal self-development", "readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development" are specified. Due to our study, the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is defined as a complex professionally-personal formation, integrating in its structure motivational-dispositional, informational-integrative, personal-regulating, reflexivity-correcting components, aimed to raise the level of professionalism and self-realization of the personality of future teachers of foreign languages. The pedagogical conditions of formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development (formation of motivation to professional-personal self-development through a complex of stimulating factors; the use of an integral resource of a foreign language for accomplishing professional-personal self-development; creating a smart environment of professional-personal self-development.) are determined and theoretically substantiated. The structural-functional model of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is developed. The motivational-stimulating, cognitive, internal, reflexive criteria and relevant indicators of the readiness of future foreign languages' teachers to professional-personal self-development are identified and characterized. According to the determined criteria are defined and experimentally checked the low, medium and high levels of the formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development. The recommended forms of organization of the educational process are practical classes, independent work, group work, trainings, workshops, individual and group consultations, round tables, disputes, conferences, independent work with the use of information resources, individual search work, visiting the open lessons of leading teachers. The effectiveness of the use of the active methods, the method of projects, the methods of problem learning (discussions, modeling of problem situations, educational games), methods of independent and group extracurricular work (working out of literature in a foreign language, online work with interactive programs), method of cases, Portfolio method, a web-quest is experimentally confirmed. The integrated phased methodology of formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development, that includes the predictive, design and practical stages, has been developed. A smart environment of professional-personal self-development is a web mix, that include the author's thematic blog, the electronic portfolio, a web quest, educational textbook (the text and the tasks in form of thematic cases contain hyperlinks to additional sources). Key words: future teachers of foreign languages, readiness to professional-personal self-development, structural-functional model of forming the readiness, pedagogical conditions.

Досліджено психологічні особливості самосвідомості осіб, які зазнали втрати зору (ВЗ) в дорослому віці (ДВ), та детермінанти впливу на їх виникнення. Розкрито підходи до структуризації самосвідомості особистості та інтегровану структуру самосвідомості з її компонентами, зокрема, когнітивним, емоційно-оцінним та регуляторним. Вивчено особливості самосвідомості дорослих інвалідів по зору, які зазнали ВЗ в ДВ. Визначено своєрідність перебігу психічних процесів самосвідомості на основі самопізнання, самоусвідомлення, самооцінки, самоставлення та саморегуляції, внаслідок набутої у ДВ ВЗ.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів гендерного дискурсу (культурно-екзистенціального, психоаналітичного, семіотичного). З'ясовано, що література non-fiction є різновидом письменства на межі художності та документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої на читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників встановлено ознаки, що мають змогу розрізняти художні тексти та тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспогладання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна, літературно-творча) та щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична). Осмислено гендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної та мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної та маскулінної суб'єктивностей. З'ясовано гендерні сереотипи та їх роль у гендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено динаміку розвитку патріотичної рефлексії особистості у молодшому шкільному віці, розроблено та впроваджено програму її удосконалення. Запропоновано психологічну модель, досліджено детермінанти, встановлено критерії, показники та рівні розвитку патріотичної рефлексії учнів I - IV класів. Вивчено вплив засобів української державної й національної символіки та фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Визначено готовність вчителів до патріотичного виховання учнів. Виявлено взаємозв'язок особливостей патріотичної самосвідомості батьків і рівня розвитку патріотичної рефелексії дітей. Розроблено й апробовано програму цілеспрямованого формування патріотичної рефлексії у молодших школярів, яка включає систему виховних заходів, вправ на самопізнання, розвиток патріотичної самосвідомості, встановлено її ефективність та рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі у молодшій школі.

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики розміщує риторику у філософському контексті, репрезентуючи її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття. Екзистенціал "воля до порозуміння" детермінує "риторику порозуміння", що стає засобом конструктивного обговорення та вирішення проблем буття у ситуації глобальних криз і конфліктів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми добра і зла, життя і смерті, самопізнання, свободи та щастя людини як відображення етико-антропологічних уявлень українських гуманістів кінця XVI - першої третини XVII ст. На підставі аналізу творчої спадщини мислителів українського Відродження реконструйовано загальне ренесансно-гуманістичне вчення про людину як єдність духовного та тілесного начал, призначену для обожнення, а також про основні способи людського існування - протиприродного гріховного як буття у злі та природного доброчесного як щасливого та гармонійного життя. Визначено особливості розуміння даних проблем в українському ренесансному гуманізмі. Встановлено функціональний зв'язок етико-антропологічних поглядів вітчизняних гуманістів з теологічними, онтологічними та гносеологічними ідеями української філософської думки доби Відродження.

  Скачати повний текст

Досліджено й осмислено соціально-філософські аспекти концепції "Сродної" праці Г.Сковороди, розглянутої як одну з найважливіших передумов досягнення людиною щастя, реалізації людського способу життєдіяльності, самоствердження, самопізнання. Необхідність самопізнання зумовлено потребою усвідомлення змісту, напрямку та мети своєї діяльності, бажанням проникнути у таємниці природи і закономірності суспільного буття. "Сродну" працю представлено як основу діяльності, спрямованої на користь суспільства, що є визначальним фактором для відродження національних коренів та морального закону "всередині нас". Розкрито сутнісні особливості "сродності" та форми її вияву - здібності, нахили, що дозволяє визначити її ("сродність") як внутрішній стимул, потребу у виявленні та реалізації своїх сутнісних сил. "Сродна" праця допомагає людині знайти форми індивідуального вираження своїх думок і почуттів. Уміння виплекати свій задум і втілити його на відповідному матеріалі шляхом засередженості та напруженості душевних сил, бажання вираження вселюдського у кожному одиночному є лейтмотивом становлення особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографічні проблеми сковородинівської літературної творчості. Здійснено спробу описати та зінтерпретувати наявні в науці XX ст. різноманітні підходи до дослідження джерел поетичних і прозових писань філософа, до їх чільних ідейних засад: концепції "трьох світів - двох натур", вчення про сродність, самопізнання, щастя, т. зв. "філософії серця", риторики, а також до жанрової природи його віршів, байок, діалогів, трактатів, перекладів і листів. На підставі аналізу сковородинознавчих праць окреслено нові напрямки та шляхи подальшого студіювання письменницького доробку Г.Сковороди.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено творчу спадщину відомого українського письменника Р.Купчинського (1894 - 1976), визначено вплив романтизму, символізму та імпресіонізму на його творчу діяльність. На підставі вивчення науково-методологічного досвіду українського та зарубіжного літературознавства проаналізовано генезу творчого дискурсу й індивідуального стилю митця, проявом якого є своєрідний екзистенційно-естетичний імператив. Наведено результати літературознавчого дослідження художніх творів Р.Купчинського різних жанрів (драми, повісті, поеми, ліричного вірша, пісні), які засвідчують творчий авторський універсум. Зроблено типологічне зіставлення поетичної візії Р.Купчинського у просторі української літературної традиції, розглянуто процес його національного самопізнання та історіософський підхід щодо сприйняття дійсності. Визначено особливості індивідуального стилю поезій і пісенних творів Р.Купчинського на стрілецьку тематику, розкрито специфічні особливості їх фольклоризму, символізму й імпресіонізму. Простежено характерні прояви документалізму великої прози письменника. Вперше розглянуто доробок митця у жанрі епіграми, фейлетону та малої прози. До наукового обігу введено архівний матеріал з поетично-прозової й епістолярної спадщини Р.Купчинського.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз проблеми любові, базуючись на матеріалах західної, російсьскої й української філософії. Висвітлено питання природи, суті, цінності та сенсу життя людини, процеси самопізнання та саморегуляції. Любов забезпечує повноцінний і гармонійний розвиток людини, оптимальну реалізацію її особистісного та творчого потенціалу, саме вона потенціює людину, особистість у цій якості. Стверджено, що повноцінна функціонувальна особистість - цілісна, гармонійна, унікальна, вільна, здатна до самотрансцендентації та любляча особистість. Цю повноцінність забезпечує любов: виключно любов. Тільки той, хто любить, здатний перейти від пріоритету власної користі до почуття людяності, подвигу світоутворення, перетворити себе та світ, усвідомити загальний зв'язок і світ, побачити істинний сенс всього, що існує.

  Скачати повний текст

Досліджено людську тілесність у різних формах культури, розглянуто взаємовідносини тілесного та духовного начал у їх взаємних, людською свідомістю історично сконструйованих зближеннях і віддаленнях у декількох гуманітарних епістемах. Встановлено, що епістеми тілесності пов'язані з самопізнанням людини у міфології, магії та містиці, антропології, релігії, софійності, естетиці, соціології, культурології й інших "полях пізнання". Концептуалізацію тілесності відтворено за допомогою її поліепістемного аналізу, плюральності методологічних підстав, інтеграції наукового, позанаукового та філософського знання, що розширює можливості цілісного розуміння людини. Особливу увагу приділено вивченню діалектики тілесного й духовного та протистояння їх дуалізму й синкретизму. "Людину тілесну" проаналізовано у парадигмі психотілесної єдності, що передбачає підвищення тілесного ("зарядженого" духовним). З'ясовано, що на початку XXI ст. дана парадигма стала пріоритетною в синтезі знань про людину, оскільки витісняє дихотомні уявлення про неї, під впливом яких усе ще знаходяться сфера буденних уявлень та деякі теоретичні концепції.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософсько-освітнього осмислення метатеорії поглядів Г. Сковороди. Показано значення даної метатеорії як феномену національного духу українського народу, його ментальності та самоідентифікації, філософсько-освітньої та ціннісно-орієнтаційної точок духовної опори й однієї зі світоглядних філософських систем світового масштабу. Розглянуто метатеорію поглядів Г. Сковороди як "трисонячну єдність" - цілісну концепцію життєвого світу людини в осмисленні та перетворенні у контексті персоналізму, екзистенціалізму, антропології, праксеології. Розкрито націєцентричний світогляд українського мислителя, що детермінує відповідний тип освіти та виявляється у свободі самовираження; у пошуках щастя, істини, себе; у русі до самоідентифікації, який проходить через самозаглиблення, самопізнання, "вслуховування в себе". Простежено взаємозв'язки філософсько-освітніх ідей мислителя, кінцевим результатом яких є людина, здатна знайти шлях до конституювання сродності практично у всезагальній формі. Есхатологічні мотиви філософсько-освітніх поглядів Г. Сковороди розкрито за допомогою методологічного принципу антиципації. Роздуми про сенс життя трактовано у контексті світлої апокаліптичності, яка виступає першим ахетипом української ідеї та культури. Досліджено генезу самоідентифікації особистості на шляху до її національного самовизначення. Розкрито погляди Г. Сковороди щодо проблеми ментальності українського народу. Проведено концептуальний аналіз філософських ідей Г. Сковороди в освітньо-філософському просторі. Проаналізовано чинники, які обумовлюють нестабільність у людських стосунках і породжують проблеми відчуження, дроблення особистості, девіантної поведінки.

  Скачати повний текст

Показано, що витоком феномену поетичного мислення Античності у Давній Греції є поняття "пойесіс" як витворення, вищим проявом якого є самопізнання. На підставі розуміння твірної природи поетичного мислення розкрито його формальні та змістові аспекти. Формально фрейм пойесісної дії визначаться твірними структурами: сказанням як формуванням образу світу, який у своїй анонімності онто-гносео-аксіологічно визначає умови буття людини в його словесному вимірі; писанням як творчим процесом, за якого персоніфікується цей завданий у вигляді тої ж фабули образу світу та розсуваються його горизонти; читанням як прилученням до явищ культури, в якому здіснюється відкриття у самій людині нових рівнів буття та читач є співавтором письменника. Зміст феномену поетичного мислення розкрито на підставі комплексного історико-філософського аналізу едіопології Софокла як поетичної реалізації головних смислових інтенцій епохи. Досліджено трагічність самопізнання Едіпа у контексті філософсько-антропологічних ідей Античності та виявлено твірну природу дбання, діалогу, трагедії як структури, що породжує певний етафізичний досвід, а також саму едіпологію як розгортання фундаментального питання про буття людини, яке поєднує міфологічні, гносеологічні й онтологічні аспекти. Розуміння твірної природи поетичного мислення є однією з умов існування культури як такої.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість організації самостійної роботи студентів стаціонарної форми навчання - майбутніх учителів інформатики за умов дистанційного навчання, шляхом організації "змішане навчання". Розроблено методику організації самостійної роботи майбутніх учителів інформатики на підставі використання засобів дистанційного навчання, зокрема, зміст, засоби, форми, що дозволяє покращати професійну підготовку майбутніх вчителів, сформувати в них навички до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення та навчання впродовж всього життя. Впроваджено в навчальний процес дистанційний курс "Дистанційна підтримка діяльності майбутнього вчителя інформатики", розрахований на доповнення діючих програм дисциплін інформатичного циклу та для дистанційної підтримки діяльності студентів під час проведення педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну наукову проблему професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів в ситуації вибору освітньої траєкторії. Доведено, що підвищення рівня професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів залежить від наявності спеціальної технології розвитку професійного самовизначення студентів, розробленої з урахуванням цілісності професійної підготовки як єдності навчальної та виховної діяльності майбутніх фахівців, орієнтованої на об'єкт професійної діяльності вчителя, на підставі інтеграції змісту професійно-орієнтованих дисциплін, спрямованості професійної підготовки та діяльності викладачів ВНЗ на розвиток професійного самовизначення, формування у майбутніх учителів початкових класів потреби у професійному самовизначенні, оволодіння студентами навичками самопізнання, знаннями про ступеневу підготовку, наявність альтернатив вибору освітньої траєкотрії. Розкрито сутність професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів. Охарактеризовано компоненти даного феномену: мотиваційно-ціннісний, оцінно-змістовий, діяльнісний, запропоновано критерії та показники його визначеня. Розкрито функціональне значення освітньої траєкторії для професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів. Розроблено й експериментально перевірено модель професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів, запропоновано методики дослідження даного процесу, розроблено зміст експериментальних занять. Сформульовано рекомендації щодо успішного розвитку професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження природи світоглядного плюралізму, його значення для людини та суспільства, а також взаємопов'язані з ним суспільні проблеми, чинники оптимізації суспільних відносин і розвитку світоглядної свідомості за умов світоглядного плюралізму. Інтерпретовано суть світоглядної свідомості як спосіб самопізнання та морально-практичної орієнтації людини у світі. З'ясовано гносеологічні, акісологічні, історичні та соціальні чинники, що зумовлюють виникнення та розвиток даного плюралізму. Розкрито його позитивне моральне значення, умови гармонізації відносин між прибічниками різних світоглядів і консолідації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку прояву волі як складової української ментальності та як особистісної характеристики людини відповідно до сучасної концепції волі як спрямованості кожної людини до власного бажаного майбутнього. Проаналізовано особливості прояву волі до пізнання та творчості через комплексне вивчення історичних епох, найрепрезентативніших постатей цих епох та філософської спадщини діячів української історії та культури. Виділено тип українця, воля якого спрямована на пізнання навколишнього світу через самопізнання. Визначено, що воля до влади над собою в українців є засобом реалізації волі до влади над світом, яка не набуває форм маніпулювання чи абсолютного маніпулювання, а проявляється лише як воля до керування відносинами, а не людьми, що межує з відкриттям, породжує героїзм. Доведено, що з часів Київської Русі для керування відносинами між людьми в Україні стало характерним керування на основі розуму та мудрості, а не грубої сили та підпорядкування. З'ясовано, що з доби першого українського Відродження у філософській думці Україні простежено увагу до формування людини, яка скеровує власну волю на активну діяльність на благо суспільства, на користь собі та іншим, на формування національної ідеології за умов зростання зовнішньої експансії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо аналізу та профілактики емоційного вигорання у психологів, які працюють в особливих (екстремальних) умовах, методами самопізнання і самодопомоги позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності екстремальних психологів Збройних сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виявлено загальні особливості та специфіку емоційного вигорання зазначених фахівців.Представлено організацію і результати емпіричного дослідження, яке структурно складалося з шести етапів, проводилось із використанням широкого спектру теоретичних, емпіричних та статистичних методів. Загальну вибірку дисертаційного дослідження склали 173 особи – практичні психологи основних служб і підрозділів сектору безпеки і оборони України. Емпірично доведено, що більше ніж у третини досліджуваних зафіксовано високий рівень емоційного вигорання, що засвідчило наявність у них негативного емоційного фону, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, прояв ознак депресії та дратівливості, хронічного знесилення та спустошеності, деформації у взаєминах з іншими людьми, часткової, або повної втрати професійної мотивації, зниження почуття компетентності та цінності своєї діяльності, незадоволеності собою та вираженої тенденції до заниження своїх професійних досягнень і самооцінки, а також зниження продуктивності праці.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що уперше:•?проведено комплексне теоретико–емпіричне дослідження з аналізу та профілактики синдрому емоційного вигорання психологів сектору безпеки та оборони України в умовах військового часу;•? визначено психологічні особливості емоційного вигорання екстремальних психологів, що полягають у прояві стомленості, тривожності, депресивних станів, песимістичних настроїв, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, деформації у взаєминах з іншими людьми, зниженні професійної мотивації та байдужості до багатьох сфер життя; встановлено залежність рівня емоційного вигорання від частоти здійснення психологами заходів психологічної роботи з учасниками бойових дій, іншими категоріями людей, які перебували в екстремальних ситуаціях; виявлено особливості стилів професійної діяльності екстремальних психологів, схильних до емоційного вигорання, якими є перфекціонізм, надмірне прагнення до бездоганності, безпомилковості та самовдосконалення, дотримання бюрократичних норм и правил, невпевненість у собі і обережність у нових починаннях, низька адаптованість, малоактивність, безініціативність, недостатня практичність і творчість, зниження продуктивності праці.•? обґрунтовано застосування методів самопізнання та самодопомоги Н. Пезешкіана для профілактики і корекції емоційного вигорання екстремальних психологів через психологічний тренінг, який методологічно базується на ресурсному баченні людини, що постає в цілісності психічного і тілесного, володіє двома природженими здібностями – любити і пізнавати; експериментально доведено ефективність зазначеного тренінгу щодо зменшення рівня СЕВ у екстремальних психологів шляхом опрацювання навичок самостійного подолання труднощів, відновлення і збереження психофізичного ресурсу та зміцнення психічного здоров’я, вмінь щодо пізнання та осмислення реальної дійсності, здатності вчитися і вчити, здійснювати гармонізацію чотирьох сфер вирішення конфлікту.удосконалено:•?теоретико–методичні шляхи і засоби профілактики емоційного вигорання фахівців допомагаючих та ризиконебезпечних професій;дістали подальший розвиток:•?уявлення щодо психологічних особливостей професійної діяльності психологів сектору безпеки та оборони;•?психологічні проблеми особистості та діяльності людини в особливих екстремальних умовах, зокрема в умовах військового стану;•?теоретичні основи застосування психологічних тренінгових технологій для профілактики та корекції професійних і особистісних деструкцій фахівців екстремальних видів діяльності.Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розширено уявлення про шляхи і засоби профілактики та корекції емоційного вигорання фахівців, зокрема можливості застосування для цього методів позитивної психотерапії.^UThe dissertation is devoted to the solution of the scientific task of analysis and prevention of emotional burnout in psychologists who work in special (extreme) conditions, using the methods of self–knowledge and self–help of positive psychotherapy of N. Pezeshkian. A psychological analysis of the professional activity of extreme psychologists of the Armed Forces of Ukraine, the National Guard of Ukraine, the National Police of Ukraine and the State Emergency Service of Ukraine was conducted, and the general features and specifics of emotional burnout of these specialists were revealed. The prevention and correction of emotional burnout is defined as a purposeful process of using a set of psychological, pedagogical, organizational, medical, recreational and other methods and means to prevent the syndrome of emotional burnout or minimize its consequences and negative impact on human health, life and activities. The effectiveness of psychotraining methods for preventing emotional burnout and reducing its negative impact on a person is substantiated. The main provisions of N. Pezeshkian’s positive psychotherapy are highlighted, which is based on the resourceful vision of a person who appears in the integrity of the mental and physical, has two innate abilities – to love and to know. The perspective of the development and implementation of psychological training using the possibilities of self–knowledge and self–help methods of N. Pezeshkian is substantiated.The author’s training program "Prevention of emotional burnout of extreme psychologists using methods of self–knowledge and self–help by N. Pezeshkian" is proposed, the purpose of which is to study the issues of origin, development factors, ways and means of preventing and minimizing the syndrome of emotional burnout in extreme psychologists using methods of self–study and self–help of positive psychotherapy of N. Pezeshkian, as well as the formation of stress resistance and tolerance to the deforming effects of work and modern life. The scientific novelty of the obtained results is that first:•?determined psychological features of emotional burnout of extreme psychologists, consisting in the manifestation of fatigue, anxiety, depressive states, pessimistic moods, depletion of emotional, energy and physical resources, deformations in relationships with other people, decrease in professional motivation and indifference to many spheres of life; the dependence of the level of emotional burnout on the frequency of psychologists’ implementation of measures of psychological work with combatants and other categories of people who were in extreme situations was established; the features of the styles of professional activity of extreme psychologists prone to emotional burnout are revealed, which are perfectionism, an excessive desire for perfection, infallibility and self–improvement, compliance with bureaucratic norms and rules, self–doubt and caution in new undertakings, low adaptability, inactivity, lack of initiative, insufficient practicality and creativity, decrease in labor productivity;•? the application of N. Pezeshkian’s methods of self–knowledge and self–help for the prevention and correction of emotional burnout of extreme psychologists through psychological training, which is methodologically based on the resource vision of a person who appears in the integrity of the mental and physical, has two innate abilities – to love and to know; experimentally proved the effectiveness of the specified training in reducing the level of SEV in extreme psychologists by developing the skills of independent overcoming difficulties, restoring and preserving psychophysical resources and strengthening mental health, the ability to recognize and comprehend reality, the ability to learn and learn, to harmonize the four spheres of conflict resolution improved:•? theoretical–methodical ways and means of prevention of emotional burnout of specialists in helping and risky professions.received further development:•?ideas about the psychological features of the professional activity of psychologists in the defense and security sector;•? psychological problems of personality and human activity in special extreme conditions, in particular in conditions of martial law;•? theoretical foundations of applying psychological training technologies for the prevention and correction of professional and personal destruction of specialists of extreme types of activities.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the idea of ways and means of prevention and correction of emotional burnout of specialists has been expanded, in particular, the possibility of using positive psychotherapy methods for this.