Досліджено одну з найполемічніших і найважливіших для перехідного етапу державницького будівництва проблему - формування національної еліти України крізь призму преси 90-х років. Здійснено одну з перших в українському журналістикознавстві спроб розкрити роль взаємовпливу сучасної вітчизняної преси на процес формування національної еліти та віддзеркалення у пресі метаморфоз національної еліти в контексті соціокультурних та внутрішньополітичних реалій. Аналізується роль преси в організації громадського дискурсу з елітарної проблематики на тлі проблем трансформації українського суспільства. Розглядаються характеристики основних тенденцій, особливості та приклади закладення у масову свідомість ключових елітарних понять медіа засобами, тематичний діапазон елітарної проблематики на шпальтах сучасної газетно-журнальної періодики й динаміка громадської думки щодо ролі, завдань, типології, пріоритетів і шляхів формування національної еліти. Окреслюються перспективи модерної національної еліти України в контексті державної кадрової політики на межі століть, зважаючи на взаємозалежності науки, освіти, культури та мас-медіа у процесі формування інтелектуально-духовного потенціалу України та виховання елітарних особистостей.

  Скачати повний текст

На основі значної кількості джерел комплексно досліджено розвиток українського культурно-освітнього руху на Півдні України у 1900-1914 рр. Проаналізовано основні форми та методи розвитку, описано процес еволюції та політизації культурно-освітнього руху в зазначений період. Значна увага в роботі приділена ставленню політичних партій та їх впливу на культурно-освітній рух, широким різнобічним зв'язкам Півдня з іншими регіонами України. Простежено влив культурно-освітнього руху на національну свідомість широких верств ураїнського суспільства та внесок діячів руху в культурну спадщину на південноукраїнських теренах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізові формування та еволюції в 1986-1991 роках уявлень про те, якою має бути українська держава. Досліджено дискурси чотирьох елітних середовищ, що визначали "обличчя" української державної ідеї на різних етапах її еволюції впродовж указаного періоду. Проаналізовано використання цими елітами державної ідеї як засобу впливу на свідомість мас, утвердження своєї суспільної ролі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному вивченню сільськогосподарської кооперації України в 20-і роки ХХ ст., що стала системоутворюючою складовою соціально-евономічного розвитку в умовах непу і ринкових відносин, зайняла провідне місце в господарському та громадсько-політичному житті села, активізувала самодіяльність і ініціативу селянства, стала невід'ємною частиною культурно-освітнього життя села. Зберігаючи селянина-господаря, сільськогосподарська кооперація діяла на принципах самоврядування і демократії, формувала в сільському господарстві на кооперативних засадах велике виробництво з усіма його перевагами над дрібним, втягувала селян до управління кооперативними справами, виховувала в них громадську свідомість. В дисертаційній роботі доводиться, що потенційні можливості розвитку сільськогосподарської кооперації в українському селі 20-х років були далеко не вичерпними, вона могла стати альтернативою колгоспно-радгоспній системі, ефективним шляхом розв'язання складних економічних та соціально-політичних проблем в умовах багатоукладної економіки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу феномену соціальної утопії та її функціонуванню у перехідні періоди розвитку суспільства. Визначено різні підходи до проблеми соціальної утопії, що існують у сучасній філософії. Досліджено пізнавальну сутність утопії як форми практично-духовного освоєння дійсності, зв'язок утопізму з соціальною міфологією. Утопію також подано як формоутворення суспільного ідеалу. Розкрито конструктивні моменти, що присутні в утопії як ідеали майбутнього досконалого суспільства та утопічні викривлення суспільного ідеалу, що призводять до негативних явищ у суспільному житті. Розглянуто деякі особливості перехідних суспільних процесів та чинники, що сприяють актуалізації соціальної утопії саме у подібні трансформаційні періоди розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному розгляду проблеми політики держави щодо мотивації праці робітників в Україні в період здійснення "комуністичного штурму" (1929 - 1933 рр.) та стабілізації економіки (1934 - 1938 рр.). Визначено основні науково-методологічні підходи до вивчення даної проблеми, проаналізовано механізми застосування різних стимулів до підвищення продуктивності праці, серед яких головними були матеріальне стимулювання та моральне заохочення робітників, ідеологічний вплив на їх свідомість, організація "соціалістичного змагання" та стахановського руху, репресії як примус до праці. Значну увагу приділено зв'язку економічних і позаекономічних заходів щодо мотивації праці робітників з соціально-економічними її наслідками, а також доведено, що тоталітарна влада здійснила 1929 - 1938 рр. модернізацію промисловості країни за рахунок значного обмеження добробуту трудящих. Зроблено висновок щодо найбільшої дієвості для активізації виробничої діяльності працівників саме матеріального стимулювання, яке доповнюється ідеологічним та моральним заохоченням.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль релігійного чинника (православ'я) в житті людини під час кризових суспільних явищ, спричинених Другою світовою війною. Вперше завдяки сучасним методологічним засадам об'єктом дослідження була православна віруюча людина, яка зазнала соцільно-психологічної травми, спричиненої більшовицькою антирелігійною кампанією, обставинами війни. Проаналізовано роль релігійної свідомості населення в еволюції політики правлячих режимів - радянської та окупаційної німецько-фашистської влади. Аргументовано, що від врахування релігійного чинника у формуванні суспільної свідомості залежить стан соціо-владних відносин. Зроблено висновок, що внаслідок еволюції радянської політики щодо питань релігії за умов Другої світової війни релігійна свідомість православного населення України з внутрішньої опозиції більшовицькій владі перетворилась на її підтримку та стала значущим чинником перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною.

  Скачати повний текст

Висвітлено тенденції формування національної свідомості молоді Галичини протягом кінця XIX ст. - 1939 р., визначено етапи формування та особливості цього процесу. Доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію поняття "національна свідомість", уточнено зміст, форми та методи формування національної свідомості української молоді. Зроблено висновки щодо ефективності виховної діяльності сім'ї, школи, церкви, "Просвіти", "Рідної школи", молодіжних організацій у формуванні національної свідомості дітей та молоді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутність політичної свідомості як складової частини соціальної свідомості. Уточнено особливості її функціонування в політичному процесі держави, що перебуває у перехідному політичному режимі. На підставі порівняльного аналізу досліджено місце та роль ідеології та психології як складових політичної свідомості. Здійснено системний аналіз найбільш важливих суб'єктів політичної свідомості - особи, політичних інституцій (парламентської діяльності та діяльності політичних партій), нації за умов трансформаційних змін соціально-політичних форм буття. З'ясовано особливості формування нової політичної еліти - носія свідомості нового змісту. Визначено конкретні проблеми формування нової політичної свідомості в Україні.

  Скачати повний текст

Визначено, що співвідношення та взаємозв'язок світоглядної свідомості та установки в процесі соціалізації та становлення підліткової особистості полягає у регулювальному впливі установок на світоглядну свідомість. Поглиблено уявлення про філософсько-світоглядну значущість загальнопсихологічної теорії установки. Доведено, що зміна головного типу діяльності в підлітковому віці суттєво коригує фундаментальні засади світоглядної свідомості, а почуття дорослості як новоутворення світоглядної свідомості суттєво змінює життєву диспозицію індивіда. Обгрунтовано, що змінюючись в процесі розвитку особи, світоглядні установки, як базовий елемент світоглядної свідомості, детермінують спосіб світовідображення та світовідношення відповідно до потреб соціалізації. Зазначено, що сферою формування світоглядних установок є відношення "мотив - мета діяльності". Визначено, що формування світоглядних установок на підлітковому етапі соціалізації є наслідком поєднання об'єктивних і суб'єктивних діяльнісних факторів: впливу соціокультурного середовища, яке динамічно змінюється, впливу сучасної суспільної всеохоплюючої кризи, яку підліток сприймає по-своєму. Зроблено висновок, що школа з науково організованою системою плекання особистості є важливим фактором формування світоглядної культури підлітка, "зрощеної" на вивірених світоглядних установках.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засоба естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції світ людей - інший світ у психологічну опозицію свідомість - колективне позасвідоме та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрету колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розкрито міфологічне походження та естетичний зміст поняття архетипу. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та характерні риси тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

  Скачати повний текст

Поглиблено аналіз базових елементів понятійно-категоріального апарату геополітики. Доведено, що він включає складові: геополітичний та життєвий простір, а також геополітичні інтереси, конфлікти, ідеї, геополітичну реальність, ситуацію, свідомість, національний інтерес, глобалізацію. Розвинуто трактування геополітики як науки, що визначає взаєморозв'язок політичних рішень та захисту національних інтересів та плацентарно-географічного становища країни. Обгрунтовано, що в сучасному геополітичному пізнанні можна виділити дві протилежні концептуальні системи. Одна з них розглядає геополітику як процес, тобто історично (концепції еволюції цивілізацій, балансу сил, євроазійство), інша - логічно ( концепції моно-, дво-, багатополюсного світу). Зазначено, що формування третьої концептуальної системи геополітики, яка б органічно поєднувала обидва підходи, є основною та найбільш перспективною тенденцією розвитку сучасного геополітичного пізнання. Виявлено нові аспекти ролі національного (державного), а в загальному вигляді геополітичного інтересу в реалізації конкретної геополітики, коли основною проблемою геополітичного пізнання та практики є саме проблема генези та подальшого розвитку вказаного інтересу, його трансформації у геополітичні доктрини та практичну геополітику. Виділено та проаналізовано еволюційну модель самоорганізації сучасного геополітичного вибору України, суть якої полягає в множинності систем динамічної рівноваги взаємин України зі своїми геополітичними партнерами. Вдосконалено концепцію геополітичних пріоритетів України, яка грунтується на принципах визначальності національних інтересів держави та потреби забезпечення прав і свобод громадян. Системно проаналізовно труднощі геополітичної орієнтації та відповідного вибору України, пов'язані з внутрішнім і зовнішніми чинниками. Встановлено, що історичний аналіз методів вирішення геополітичних проблем виявляє загальну тенденцію до їх динамізації: від військових до політичних (дипломатичних) і, надалі, соціальних. Дійсне вирішення даних проблем знаходиться не у військовій або дипломатичній, а, перш за все, у соціальній площині. За такого підходу можливо дійсне поєднання історичного та логічного підходів до вирішення головної проблеми геополітичного пізнання та практики, побудова адекватної, цілісної геополітичної картини світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто історичну пам'ять, свідомість, роль наукових знань у їх трансформації, співвідношення науки та міфу як історіографічні явища. Наведено головні етапи розвитку історичної думки та національної свідомості українців. Проаналізовано комплекс історичних, соціальних, політичних, загальнокультурних, наукових критеріїв, які визначали зростання впливу історичної науки на історичні процеси. З'ясовано дію перастативної та консолідуючої функцій української історичної науки. Розглянуто результативність наукового діалогу українських істориків із національними історіографіями сусідніх народів. Зроблено висновок, що в українському випадку становлення національної парадигми сприйняття минулого та її суспільне визнання було прискорене соціально-політичними трансформаціями суспільства. Проаналізовано діяльність наукових товариств, інституцій, окремих істориків. Висвітлено, що на становлення модерної нації вплинуло: поширення державного напрямку, етнологізація соціогуманітарної сфери, дослідження національних меншин. Показано науковий потенціал національної моделі української історичної науки.

  Скачати повний текст

Запропоновано лінгвориторичний аналіз сучасного лейбористського дискурсу на підставі промов прем'єр-міністра Т.Блера, членів лейбористського уряду та документів лейбористської партії другої половини ХХ ст. На підставі результатів дослідження, проведеного з урахуванням антропологічного, когнітивного та соціологічного підходів до аналізу мовних явищ у сучасній лінгвістиці, виокремлено писемні й усні різновиди лейбористського дискурсу: промови, інтерв'ю, дебати в парламенті, маніфести, слогани, плакати та дискурс у мережі Інтернет. Проаналізовано лексичні, граматичні, стилістичні та риторичні засоби впливу на масову свідомість. Визначено, що лексичними засобами впливу є лексичні одиниці слоганів та аксіологеми, серед стилістичних засобів найуживанішим є метафора, а риторичні - протиставлення та повтор як головні засоби переконання та аргументації у сучасному політичному дискурсі лейбористів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему, яка дає змогу учителеві-словеснику ініціювати екзистенційний розвиток учнів, формувати їх інтерпретаційну свідомість і проводити її естетизацію, виявляти та розвивати творчі філологічні та белетристичні здібності, виховувати вміння спілкуватися, а також досягати розуміння діалогічної природи твору мистецтва. Встановлено, що навчальний процес є ефективнішим, якщо викладання ведеться на засадах діалогізму та проблемності; проводиться дослідження на межі з психологією та філософією; створюються ситуації індивідуального вибору у разі аналізу твору; вводяться такі навчальні технології, як інтерактивна технологія, евристика, сугестопедія, продуктивне та концентроване навчання, модульно-розвиваюча система; застосовуються елементи літературознавчих методів дослідження; впроваджуються такі типи знань, як проблемні семінари, історичні дослідження, літературні дискусії; реалізується система завдань і творів, працюючи над якими, учень вступає в особистісний діалог з художнім текстом; діалогічно виявляються літературні напрямки. Зазначено, що дана методика базується на рівнях парадигми, технології та моделі.

  Скачати повний текст

Розглянуто роль месіанських уявлень, яку вони відіграють у процесах духовного засвоєння суспільної трансформації, оновлення засад людського буття в світі. Здійснено пошук категорій спільності, ліній збігу основних уявлень про фундаментальну побудову релігійної свідомості - приходу Месії. Зроблено висновок, що месіанство є категорією релігійної свідомості в монотеїстичних релігіях, за допомогою якої вона рефлексує невідповідність історично посталих форм суспільного життя його новим духовно-практичним засадам. Висунуто тезу, що завдяки існуванню цієї категорії суспільна свідомість (однією з форм якої є релігія) здатна осягнути необхідність входження в нову систему уявлень, остаточного відокремлення від минулого, але зі збереженням минулого досвіду освоєння світу.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і зміст понять "патріотизм", "національна свідомість", "етнічна ідентифікація", "громадянськість" шляхом аналізу відомих праць вітчизняних та зарубіжних учених, а також сучасних документів Української держави в галузі освіти. Виявлено компоненти патріотизму сучасних старшокласників (когнітивний, етноідентифікаційний, емоційно-мотиваційний та практичний). Розглянуто визначені та експериментально перевірені психолого-педагогічні умови ефективності формування патріотизму сучасних старшокласників відповідно з виховною моделлю даного процесу.

  Скачати повний текст

З використанням кількісного методу (контент-аналізу) проаналізовано селянські накази до I державної Думи від українських губерній. Побудовано повнотекстову базу даних "Накази та ухвали селян українських губерній до I Державної Думи", на підставі аналізу якої з'ясовано ступінь вливу зовнішньої (політичної) агітації на громадську свідомість українського селянства та визначено місце, яке посідають суспільно-політичні ідеали ураїнського селянства в структурі такої свідомості. Здійснено спробу порівняння громадської свідомості українських і російських селян періоду першої російської революції.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного аналізу текстових джерел народної та офіційної субкультур визначено суттєві характеристики процесу формування суспільної свідомості Київської Русі. Проаналізовано процес діалогу культур та його результати відповідно до різних сенсових площин текстів як один з головних показників її розвинутості. Зазначено, що суспільна свідомість проявляє себе в ході міжкультурного діалогу у наявності розвинутого процесу диференціації предмету культурного контакту за характером та мірою його спроможності чинити деструктивний вплив на функціонування реціпієнтної культури. Зроблено висновк, що трансформація свідомості як наслідок міжкультурних контактів включає інноваційний та традиційний моменти, сполучення яких демострує зрілість суспільної свідомості. Знайдено загальний категоріальний код соціокультури Київської Русі.

  Скачати повний текст