Досліджено авторсько-правові аспекти функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, зокрема, визначено, які з матеріалів, доступних в Інтернеті, підлягають охороні за авторським правом. Розглянуто особливості правової охорони окремих категорій розміщених в Інтернеті творів. Розкрито зміст та обсяг авторських прав в контексті Інтернету, а також основні засоби їх захисту. Запропоновано враховувати технологічні, соціокультурні та економічні чинники під час вибору оптимальної моделі функціонування Інтернету з точки зору дотримання авторських прав. Проведено порівняльний аналіз положень правових актів та судових рішень у сфері авторського права України, Росії, США та держав Західної Європи, а також норм, що містяться у міжнародних правових актах та нормативно-правових актах Європейського Союзу, присвячених охороні авторських прав. Наведено пропозиції з удосконалення законодавства України, яке стосується охорони авторських прав на розміщені в Інтернеті твори.

  Скачати повний текст

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено конні-кетчерівську модель соціально-побутової памфлетики англійського ренесансу. Вперше конні-кетчерівський памфлет розглянуто у співвіднесенні з обома літературними традиціями (памфлетною та шахрайською), на межі яких він формувався. Визначено соціокультурні чинники, які сприяли появі та популярності памфлетного жанру на теренах англійської літератури, розкрито сутність памфлетного первеня, запропоновано класифікацію єлизаветинської памфлетистики. Проаналізовано специфіку розвитку англійської шахрайської памфлетистики: від перших книг про вагабондів до памфлетів Р.Гріна та його епігонів. У новому ракурсі розглянуто творчий доробок пізнього Гріна та визначено шляхи подальшого розвитку кримінальної літератури в Англії XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз онтологічних та аксіологічних вимірів феномену безсмертя у контексті соціального буття. На підставі вивчення концепцій безсмертя у соціокультурній та історико-філософській спадщині людства систематизовано уявлення про феноменологію безсмертя та визначено семантичні контексти досліджуваного феномену. Встановлено онтологічний статус безсмертя як фундаментальної світоглядної категорії, абсолютної універсалії культури, що виконує функцію соціального зв'язку минулого, сьогодення та майбутнього та є одним з аспектів трансісторичного існування людської культури взагалі. На підставі аналізу рівнів буттєвого виявлення феномену виділено рівень загальнолюдського (абсолютні складові), локально-історичного (особливості етнічних культур) та індивідуального. Зроблено висновок про аксіологічну природу феномену безсмертя як соціокультурної цінності. Розглянуто ідею про безсмертя як аксіологічну сенсоутворювальну функцію на рівні індивідуального. Встановлено, що безсмертя як онтологічний феномен є соціокультурним інтенційним утворенням аксіологічної природи. Виявлено, що у просторово-часових межах скінченного буття даний феномен невичерпний і знаходиться поза межами світу реального досвіду та наукового знання.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та функціональні ознаки просодичних підсистем, що зумовлюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які впливають на формування інтонаційної варіативності ВВ у мовленнєвій комунікації. На підставі дослідження експліцитних та імпліцитних мовленнєвих стратегій вибачення систематизовано функціональні та семантичні види англійських ВВ та здійснено їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю та ступенем емоційної насиченості, а також з урахуванням співвідношень соціальних статусів мовця та слухача. З'ясовано кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ з певними комплексами просодичних підсистем мовлення. Обгрунтовано та експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, що формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Визначено варіанти просодичної ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів у офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження інтеграції військових обивателів Слобідської України до суспільства Російської імперії у другій половині 1760-х рр. - 1790-х рр. На підставі вивчення значного масиву фактичного й аналітичного матеріалу визначено два основні напрямки інтеграційного процесу, якими є обмеження сфери дії станових привілеїв, покладання на військових обивателів нових натуральних повинностей і грошових зборів, а також зміни в адміністративному підпорядкуванні колишнього слобідського козацтва; перехід до інших категорій населення імперії, зокрема, до купецтва, міщанства та цехових ремісників, а також чиновництва та дворянства. Обгрунтовано твердження, що інтеграція військових обивателів до імперського суспільства не була спричинена цілеспрямованою політикою імперського уряду або слобідської губернської влади, а натомість, стала опосередкованим наслідком інституціональної інтеграції регіону до складу імперії. Зроблено висновок, що у соціокультурній площині інтеграція до імперського суспільства означала для військових обивателів істотне зниження їх соціального статусу у порівнянні з позицією у соціальній ієрархії суспільства слобідських поляків. Встановлено, що загальним наслідком соціальних перетворень, які здійснювалися імперським урядом у Слобідській Україні у 1760 - 1790-х рр., було посилення фрагментованості суспільства та різке зростання кількості соціальних конфліктів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне соціологічне дослідження гендерної нерівності та соціального статусу жінки в економічній, політичній та соціокультурній сферах сучасного українського суспільства. Під час аналізу гендерної нерівності вперше у вітчизняній соціології застосовано концептуальну модель "статус - потенціал", що грунтується на досягненнях діяльнісно-структурного підходу в соціології. У межах розробленого підходу запропоновано оригінальне визначення гендерної нерівності як розходження статусних позицій жінок та чоловіків у різних сферах життєдіяльності суспільства, зумовлене впливом гендерного фактору на можливості формування та реалізації їх соціального потенціалу. На основі інтегративного підходу досліджено соціальний статус жінки, його об'єктивні та суб'єктивні показники. Розглянуто поняття соціального потенціалу, поглиблено його соціологічне розуміння. Удосконалено модель системи факторів, що впливають на реалізацію соціального потенціалу жінок і, як наслідок, на їх соціальний статус.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість О. Шапір у гендерному аспекті (у відображеннях у художніх творах письменниці конструктів "жіночого", у аспектах визначення авторського ставлення до стереотипів "традиційної жіночості" та з'ясування авторського ідеалу жіночої особистості) на широкому літературному, історичному, соціокультурному тлі доби. На змістовому, жанрово-стильовому рівнях розкрито особливості відображення у творах письменниці жіночого погляду на світ. Визначено новаторство О. Шапір у змалюванні жіночих типів: жінки-жертви, жінки-дитини, нігілістки. Проаналізовано й уточнено послідовне формування авторського ідеалу жіночої особистості: від типу "жінки на роздоріжжі" - через тип "нігілістки" - до типу "нової жінки", для якої головна життєва мета - самореалізація. Стверджено, що широко і багатогранно репрезентуючи у своїй творчості жіночі соціокультурні та соціально-психологічні типи, О. Шапір написала художню історію розвитку жіночої свідомості, створила власний ідеал жіночої особистості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано гендерні дослідження у контексті постнекласичної раціональності, у межах якої людина та суспільство розглянуто як складні самоорганізуючі системи. Розглянуто епістемологічний, методологічний та аксіологічний аспекти гендерних досліджень й обгрунтовано їх значення як різновиду постнекласичної раціональності. Описано структурну організацію гендерних досліджень у зв'язку з процесами, що відбуваються у науковому середовищі у сучасний період, зокрема, інтеграцією наукового знання та осмислення його аксіологічних аспектів, пов'язаних з вирішенням комплексних проблем. Проаналізовано витоки та змістову різноманітність гендерних досліджень. На підставі вивчення концепції постнекласичної раціональності й особливостей організації гендерних досліджень та існуючих в їх межах підходів, методів, понятійного апарату зроблено висновок, що сучасний постнекласичний етап розвитку науки є найбільш сприятливим для розширення можливостей і становлення гендерних досліджень як наукової галузі. Розглянуто їх специфічні особливості, зокрема, людиновимірність, спрямованість на вивчення складних систем, що самоорганізуються, міждисциплінарність і необхідність урахування цінностей під час проведення наукового дослідження. Розкрито потенціал гендерних досліджень для розширення існуючих наукових практик, розглянуто методології їх проведення. Визначено соціокультурні можливості гендерних досліджень в утвердженні ціннісних настанов постнекласичної раціональності, зокрема, таких, як відповідальність за свою діяльність та турбота про інших.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "громадянське суспільство", його структуру, історично-культурні корені, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови модернізації. Здійснено грунтовний методологічний аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження громадянського суспільства. На підставі вивчення першоджерел зарубіжних і сучасних дослідників узагальнено досвід розбудови інститутів держави та громадянського суспільства України в останні шістдесят років. Зроблено внесок в розробку актуальних у теоретичному та прикладному аспектах проблем - різновекторних напрямів реформування політичної системи та процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні; міри збігу (або гармонії) інтересів соціально-правової держави та громадянського суспільства; характеристики інститутів громадянського суспільства - соціального партнерства, місцевого самоврядування, неурядових організацій, засобів масової інформації, сім'ї, релігійних конфесій. Здійснено аналіз гуманітарної, освітньої та наукової політики держави та громадянського суспільства, ролі інформаційних технологій у процесі розвитку громадянського суспільства. Визначено політичну, морально-виховну та просвітницьку функції громадянського суспільства, параметри його взаємодії з державою, місце та роль українського громадянського суспільства у системі міжнародних відносин. Здійснено науковий прогноз його розвитку в період докорінних соціальних трансформацій та модернізацій.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову та джерельну базу стосовно проблеми становлення системи державного управління соціокультурними процесами суспільства. Визначено найбільш дійові наукові підходи до державного управління формуванням ціннісних орієнтацій суспільства та його складові. Розкрито суть понять "цінності", "ціннісні орієнтації" та "державне управління формуванням ціннісних орієнтацій суспільства". Обгрунтовано структуру даного управління у соціокультурній сфері, до якої належить культура, освіта, соціальний захист, молодіжна й інформаційна політика, що є найбільш значущими у процесі формування ціннісних орієнтацій українського суспільства. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну нормативно-правову базу у зазначеній сфері. Запропоновано модель розподілу повноважень між центральними, регіональними та місцевими органами влади. Уточнено завдання органів різних рівнів управління за умов децентралізації системи державного управління.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Виявлено соціокультурні особливості формування образу Києва в туристичній літературі дореволюційних часів. Проаналізовано зміст і основні тенденції формування даного феномену в радянський період, а також досліджено процес відозмін образу Києва в путівниках і фотоальбомах пострадянської доби. Проаналізовано тексти туристичної та краєзнавчої літератури як специфічного феномену масової культури середини ХІХ - початку ХХІ ст. Висвітлено роль і значення путівників у естетичному вихованні, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості, засвоєння європейської побутової культури, модерного способу життя. Виявлено основні тенденції трансформації образу Києва у текстах путівників.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до екологічного знання як до специфічної галузі, яка постає складноутвореною системою різнорідного знання, відмінною за рівнем концептуально-теоретичної та соціальної організації. Відмічено особливе значення екологічного знання у соціокультурній сфері та безпосередній вплив галузі на формування стилю мислення в сучасній науці, а також механізми подібного впливу та його результати. Визначено характерні риси (особливості) екологічного стилю мислення, що можуть стати основою для вирішення глобальних проблем сьогодення.

  Скачати повний текст

Розроблено організаційну схему та запропоновано технології погодженого розвитку (коеволюції) природних монополій і поведінкової стратегії країни. На підставі використання системного підходу визначено сутність і детермінати поведінкової стратегії країни. Проаналізовано залежності процесу її реалізації від особливостей формування цін на продукцію базових галузей економіки. Розглянуто державне регулювання діяльності природних монополій у контексті стратегічного управління. Розроблено технології державного управління природними монополіями за принципами їх погодженого розвитку з елементами національної економічної системи. Досліджено особливості державного управління діяльністю вітчизняної газорозподільної монополії. Наведено рекомендації щодо формування ділової стратегї ДК "Газ України" та активізації позитивного впливу діяльності газорозподільної монополії на реалізацію поведінкової стратегії країни.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано онтологічні, антропологічні та соціокультурні підстави концепту "екстрим". Визначено об'єктивні умови та чинники переходу екстриму в ектремальність. Побудовано основні моделі екстремальної поведінки в системі відносин індивід - соціум: про-, а- та антисоціальну, в яких враховано усі сутнісні характеристики й умови ставлення індивіда до соціального середовища. Розроблено класифікацію форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Досліджено процес трансформації екстриму в екстремальність, основними чинниками якого є егоїзм, претензія на визнання свого авторитету, страх і ризик, збій механізму соціалізації, зміна шкали ціннісних орієнтирів, маргінальність, акцентуація, відмова захисних механізмів психіки. Виявлено, що екстрим забезпечує людині та соціуму можливість формувати власну самосвідомість без огляду на стереотипи.

  Скачати повний текст