Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Розроблено метод визначення аерогідродинамічних характеристик тілесного профілю у несталому потоці в'язкої нестисливої рідини, розташованого поблизу поверхні розподілу тілесного профілю в'язким потоком нестисливої рідини. Поверхня моделюється нерухливою межею з природними межовими умовами "прилипання" потоку. Одержано адекватну поставленому завданню систему межових інтегральних рівнянь. Досліджено потенціали нових типів, узагальнюючих відомий клас сингулярних інтегралів типу Коші, а також для нових фундаментальних рішень оператора Клейна - Гордона - Фока. Побудовано квадратурно-інтерполяційний метод розв'язання одержаної системи межових інтегральних рівнянь. Одержано аерогідродинамічні характеристики тілесного профілю, які добре збігаються з експериментальними даними.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз екзистенціалістської природи українського інтелектуального роману 1920-х рр. За результатами дослідження показано, що визначальними пріоритатетами екзистенціального дискурсу ітелектуальної романістики зазначеної доби на рівні екзистенції є головні модуси людського існування, а саме: абсурдність буття, самотність, відчуження, тривога, відчай, страх, непевність, невроз, туга, нудьга, свобода, вибір, відповідальність, метафізичний бунт особлистості, смерть, самогубство. Доведено, що зазначені концепти дають можливість зробити висновок про екзистенціалістську модель аналізованих творів, а їх авторів охарактеризувати як визначних мислителів екзистенціального спрямування. З'ясовано, що змістова парадигма українського інтелектуального роману виявляється у аспекті релевантних бінарних опозицій раціонального / ірраціонального, духовного / тілесного, фемінного / маскулінного, свідомого / позасвідомого.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми добра і зла, життя і смерті, самопізнання, свободи та щастя людини як відображення етико-антропологічних уявлень українських гуманістів кінця XVI - першої третини XVII ст. На підставі аналізу творчої спадщини мислителів українського Відродження реконструйовано загальне ренесансно-гуманістичне вчення про людину як єдність духовного та тілесного начал, призначену для обожнення, а також про основні способи людського існування - протиприродного гріховного як буття у злі та природного доброчесного як щасливого та гармонійного життя. Визначено особливості розуміння даних проблем в українському ренесансному гуманізмі. Встановлено функціональний зв'язок етико-антропологічних поглядів вітчизняних гуманістів з теологічними, онтологічними та гносеологічними ідеями української філософської думки доби Відродження.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку особливості сприйняття тіла у духовній, побутово-соціальній та культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Розглянуто механізми формування нового суспільного ідеалу (аскета), концепції інтелектуальної краси, символічність художнього оформлення та змісту тіла у пам'ятках мистецтва. Проаналізовано зміст категорії "тіло" у контексті засадничих понять християнської сакраментології, а саме: гріха, святості, смерті та воскресіння. Запропоновано новий підхід до детермінації гріховності, за яким шляхом розрізнення понять "тіло" та "плоть" доведено, що причиною та притулком гріха є не тіло, а плоть як продукт гріхопадіння. Здійснено аналіз природи святості тіла у контексті християнських таїнств і релігійних практик та з'ясовано особливості сакральних стратегій доби Античності та періоду раннього Середньовіччя. Установлено, що смерть розуміється як тимчасова "дезактивація" людської особистості, що не втрачає існування, однак без тіла не здатна до жодної діяльності. Доведено, що тіло набуває цілісності у феномені християнського тілесного воскресіння. Паритетне співвідношення душі та тіла запропоновано розглядати як фундаментальний принцип повноцінності людини, а саме: функціональність тіла не стосується лише земного життя, а має відношення до потойбічної перспективи. Обгрунтовано, що тіло є поліваріантною категорією, змістовне наповнення якої зумовлює спосіб життя, самоідентифікації та самопрезентації особистості, а в історії філософії є однією з визначальних характеристик певної епохи.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз структури суб'єктності поезії XX ст. Визначено суттєві аспекти конституювання ліричного суб'єкта, а саме: комунікативний, репрезентаційний та текстуальний. Комунікативний має два плани, а саме: внутрішньотекстовий (оповідні інстації та рівні) і транстекстовий (контакт автора та читача через текст і автокомукація кожного з них). Репрезентаційний аспект розглянуто на базі концептів: внутрішнього світу, соціального та тілесного буття. Текстуальний аспект зумовлений розумінням тексту як іконічного знака та часопростору перетворення, він містить плани паратекстових зв'язків, інтертекстуальності та мови. Визначено типи ліричного суб'єкта - неперсоніфікований, абстрагований, конкретизований, фіктивний (що не перечить автопсихологічності) та дистанційований, а також особливий модус "поет". Розглянуто явище внутрішнього суб'єктного синкретизму та структуру "автор - персонаж".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею "істинної любові" В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розгортання почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

  Скачати повний текст

Досліджено людську тілесність у різних формах культури, розглянуто взаємовідносини тілесного та духовного начал у їх взаємних, людською свідомістю історично сконструйованих зближеннях і віддаленнях у декількох гуманітарних епістемах. Встановлено, що епістеми тілесності пов'язані з самопізнанням людини у міфології, магії та містиці, антропології, релігії, софійності, естетиці, соціології, культурології й інших "полях пізнання". Концептуалізацію тілесності відтворено за допомогою її поліепістемного аналізу, плюральності методологічних підстав, інтеграції наукового, позанаукового та філософського знання, що розширює можливості цілісного розуміння людини. Особливу увагу приділено вивченню діалектики тілесного й духовного та протистояння їх дуалізму й синкретизму. "Людину тілесну" проаналізовано у парадигмі психотілесної єдності, що передбачає підвищення тілесного ("зарядженого" духовним). З'ясовано, що на початку XXI ст. дана парадигма стала пріоритетною в синтезі знань про людину, оскільки витісняє дихотомні уявлення про неї, під впливом яких усе ще знаходяться сфера буденних уявлень та деякі теоретичні концепції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості формування "Я-образу" в осіб з вадами зору. Розглянуто структуру та фактори формування, а також взаємозв'язок "Я-образу" та захисно-адаптивних механізмів особистості. Доповнено і уточнено теоретичні уявлення про вплив образів "тілесного Я" і "реального Я" на формування "Я-образу" незрячої людини в цілому. Встановлено факт більш частої переоцінки або недооцінки своїх можливостей незрячими людьми у порівнянні зі зрячими; уточнено уявлення про роль зору у формуванні "Я-образу" особистості. Запропоновано трактування зору як засобу збору соціально значимої інформації, що використовується людиною під час інтерпретації себе, своїх мотивів і намірів. Здійснено аналіз семантичних репрезентацій зрячих та незрячих людей про сліпоту. Уперше розроблено та апробовано комплексну програму соціально-психологічного тренінгу для людей з глибокими порушеннями зору, спрямований на корекцію "Я-образу", тобто уявлення про себе, самовідношення незрячої особистості та її адаптивних можливостей.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві проведено комплексне дослідження поетики іншості у прозі А. Камю. Проаналізовано романи "Щаслива смерть", "Чума", "Перша людина", повісті "Сторонній", "Падіння", збірки новел "Вигнання і Царство", а також есе, п'єси, критичні статті, записники та листування. На підставі вивчення творів А. Камю у контексті феноменологічно-екзистенціалістської теорії іншості виявлено основні поетикальні константи образу Іншого, які реалізуються на наративному, часопросторовому рівнях камюзіанського тексту та на рівні тілесної репрезентації персонажів. Розглянуто основні наративні прийоми створення іншості у прозі А. Камю - множинну фокалізацію та металепсис. Досліджено притаманний Іншому часопростір: хронотоп порога, який конкретизується у часопросторах європейських столиць і вікна (балкона), а також часопросторову відсутність. Встановлено модуси тілесного оприявлення іншості у камюзіанському тексті: етичний і візуальний аспекти тілесності. Зроблено висновок, що лише врахування різнорівневих виявів іншості уможливлює достатню інтерпретаційну повноту цього феномену у творчості французького письменника.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано багатовимірну теоретичну модель стану здоров'я людини, яка містить сенситивні, емоційні, когнітивні та мотиваційні компоненти, суб'єктивні образи фізичного, афективного, інтелектуального, соціального та духовного здоров'я. Розроблено критерії діагностики стану здоров'я людини, а саме: відчуття тілесного комфорту, енергетичного резерву, чіткість диференціації її почуттів і здатність до їх ефективного вираження; рівень тривожності; ступінь компетентності у сфері здоров'я; характер самооцінки здоров'я; місце здоров'я у системі ціннісних орієнтацій; рівень внутрішньої мотивації до здорового стилю життя; міра активності позиції людини щодо власного здоров'я (міра суб'єктивної цінності різних аспектів здоров'я. Запропоновано нову диференціацію типів внутрішнього здоров'я: інфантильно-оптимістичного, ціннісно-продуктивного (зрілого), ціннісно-адаптивного (умовно зрілого), інфантильно-песимістичного, ціннісно-заперечувального та іпохондрично-сенситивного. Установлено, що у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки переважними є інфантильно-песимістичний, ціннісно-адаптивний і ціннісно-заперечувальний типи. Описано функції стану здоров'я, а саме: спрямовувальну, регулятивну, когнітивно-структуруючу, прогностичну, креодизувальну, саногенну, та комунікативно-оптимізувальну. Розроблено систему ефективних психокорекційних заходів, спрямованих на оптимізацію стану здоров'я хворих на виразкову хворобу.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження феномену залежного кохання у жінок, зокрема, розглянуто його структурну та функціональну організацію. Проаналізовано особливості організації стосунків залежного кохання на особистісному, емоційному та тілесному рівнях, досліджено зв'язок залежності з ранніми травмами та структурою особистості жінок. З'ясовано, що особливістю структури залежного кохання у жінок є дефіцит таких його компонентів, як близькість і відданість. Виявлено, що показник пристрасті статистично не відрізняється від норми, що свідчить про структурний дисбаланс залежного кохання. Розкрито особливості емоційного та тілесного досвіду у жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання. Досліджено психологічну тілесність залежного кохання. Проаналізовано ранній травматичний досвід залежних жінок. Виділено три типи психотравм: травма позбавлення, травма симбіозу та травма, пов'язана з труднощами асиміляції сексуальності. Визначено особистісні риси жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання: субмісивність, висока тривожність, напруженість, високий рівень самокритики.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні особливості проявів комунікативних здібностей дітей 6 - 11-ти років з синдромом Дауна та проблеми діагностики їх розвитку. Розроблено структурно-функціональну модель корекційної програми, яка вміщує такі структурні компоненти: заняття з розвитку психічної активності, сенсорної корекції та покращення рухової діяльності. Запропоновано комплекс психодіагностичних методик, які виявляють особливості проявів комунікативних здібностей дітей з синдромом Дауна. Визначено психологічну модель розвитку комунікативних здібностей, яка передбачає обов'язкове проходження ряду етапів: встановлення емоційного та тілесного контактів, наслідування, безпосередня корекція.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку інтрацептивного сприйняття у молодших школярів на прикладі практично здорових дітей і тих, які часто хворіють. Розширено уявлення щодо інтрацептивного сприйняття у молодшого школяра, зокрема показано його обумовленість специфікою спілкування з матір'ю та досвідом переживання інтрацептивних відчуттів. Охарактеризовано рівні функціонування інтрацептивного сприйняття як складного психічного процесу. Розкрито його значення для становлення особистості, самосвідомості, формування образу тілесного Я, психосоматичного розвитку молодшого школяра. Модифіковано й апробовано діагностичний засіб оцінювання представленості інтрацептивних відчуттів у свідомості молодших школярів за допомогою кольороасоціативних відповідей. Запропоновано процедуру обчислення частотних колірних асоціацій для інтрацептивних відчуттів та їх якісного аналізу. Теоретично обгрунтовано й апробовано психокорекційну програму, спрямовану на розвиток інтрацептивного сприйняття у молодших школярів, показано її ефективність і необхідність впровадження у психолого-педагогічну практику.

  Скачати повний текст

Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу даної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості проектування старшокласниками життєвого шляху залежно від типу усвідомлення ними власних тілесних можливостей. Розкрито роль і місце тілесної складової у Я-структурі учнів старшого шкільного віку, специфіку відображення останньої у змісті та способах проектування ними свого життєвого шляху. Створено та апробовано оригінальний діагностичний прийом оцінки рівня здатності старшокласника до саморефлексії тілесного потенціалу. Показано, що характер вибору старшокласниками форми самовизначення (аморфної, фрагментарної, структурованої) у просторі майбутніх життєвих відносин зумовлюється типом самоусвідомлення (рефлексії) ними власних тілесних можливостей (тілесного потенціалу), зокрема, вітальних, конформних та особистісних. Зроблено висновок щодо необхідності доповнення існуючих пояснювальних схем функціонування механізму саморегуляції поведінки відомостями зі сфери феноменології тілесного способу буття людини.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження проблеми визначення суб'єктивних чинників тілесного розвитку людини. На підставі аналізу існуючих підходів щодо вивчення загальносоматичного розвитку та його взаємодії з життєвим шляхом виокремлено напрями їх взаємовпливу. Запропоновано модель взаємодії життєвого шляху та загальносоматичного розвитку, в якій поряд з традиційними групами детермінант враховано вплив суб'єктивних чинників життєвого шляху (таких як внутрішня, особистісна, життєва позиція) на загальносоматичний розвиток. Емпірично досліджено позицію особистості відносно свого становища (статусу) в соціальній струтурі як детермінанти образу тіла та тілесного розвитку. Наведено характеристику тілесного розвитку як феномену соматичного розвитку. Визначено детермінанти, структуру та функції образу тіла як чинника тілесного розвитку людини. Встановлено значення образу тіла для регуляції тілесного розвитку людини за умов його детермінації такими внутрішніми чининками як позиція щодо соціального статусу, цілісність або ушкодженість тіла. З'ясовано, що у разі наявності активно-перетворювальної позиції щодо соціального статусу вплив образу тіла на дії відносно тіла залежить від ушкодженості тіла. Доведено, що для пасивно-пристосувальної позиції уявлення, переживання та оцінювання тіла пов'язані з пристосуванням до соціальних вимог, настановлення та дії щодо тіла спрямовані на уникнення фізичних навантажень у праці. Визначено особливості функціонування образу тіла в структурі самосвідомості осіб з фізичною інвалідністю у порівнянні зі здоровими особами. Розроблено оригінальну методику "тілесний" семантичний диференціал для вивчення структурних компонентів образу тіла.

  Скачати повний текст

Досліджено дуалізм в античному гностицизмі. Його розглянуто як важливу для самовизначення людини проблему, що має прояв у системах античних гностиків, світовідчуття та світорозуміння яких є близьким і зрозумілим для сучасної людини. На підставі аналізу оригінальних текстів гностиків вирішено проблему дуалізму. Як головну ідею у вченнях гностиків виявлено ідею подвійності світу та протиставлення його Богу, диспозиції знання та незнання, свободи та несвободи, духовного та тілесного начал у людині, темного та світлого, чоловічого та жіночого. Як найважливішу опозицію античного гностицизму визначено опозицію "Бог - світ", але вона "знімається" завдяки активній ролі людини, яка є учасницею протистояння Бога та світу. На підставі результатів дослідження встановлено, що людина - центральна постать у подоланні далізму, саме людина прагне до духовного світу, вищих цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми тілесної самоідентифікації людини за умов культурних трансформацій. Запропоновано визначення даного поняття як процесу набуття особистої індивідуальності шляхом відтворення власного тілесного образу у співвідношенні з антропо-культурними зразками, що є основою для набуття культурної, соціальноЇ, політичної та інших ідентичностей як необхідних умов для самореалізації особистості. Акцентовано увагу на сутності та перспективах реалізації соматичних прав людини, тобто вимог визнання прав власності на своє тіло, на тілесну самоідентифікацію та самодетермінацію. Проаналізовано теоретичні підстави для формування та розширення можливостей їх реалізації за умов активного розвитку наукових технологій, кризи традиційної системи цінностей і трансформації сучасної культури.

  Скачати повний текст