Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології черезаналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

  Скачати повний текст

Досліджено формування політичної свідомості молоді на основі гуманістичних цінностей у період посткомуністичного етапу державотворення України, виникнення та розвитку гуманістичного світогляду. Викладено теоретичні положення цілеспрямованої роботи з виховання та формування у молоді України загальнолюдських цінностей. Висвітлено основні напрямки гуманізації політичної свідомості молоді за умов перелому в теоретичному мисленні, переосмисленні ролі та ваги особи в політичному житті суспільства. Проаналізовано вплив на формування правової та політичної свідомості молоді її безпосередньої участі у діяльності громадських організацій і неформальних об'єднань.

  Скачати повний текст

З використанням комплексного підходу переосмислено методологічну основу концепції аксіологічного тлумачення освіти та сформовано відповідну науково-теоретичну базу впровадження системи гуманітарної освіти як складової освіти та впровадження цінностей у сучасній вищій школі засобами гуманітарних наук. Розроблено практичні рекомендації щодо побудови міждисциплінарної теоретико-методологічної моделі ціннісного підходу до гуманітарної освіти у вищій школі, яка адекватно відтворює механізми вровадження ціннісної складової свідомості як фактора світогляду сучасного суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує в собі символічність і креативність.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті "цільової причинності" уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми "інформаційної причинності": вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

  Скачати повний текст

Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські засади релігійного та світського розуміння суті духовності суспільства й особистості, що може бути критерієм у визначенні аксіології духовності. Відзначено, що як найважливіший фактор, що забезпечує формування та розвиток духовно здорового суспільства, є релігійна культура, яка базується на християнських цінностях, освічених духовним світлом православ'я. Зазначено, що за теперішніх часів актуальною є православна духовність, у якій чітко вибудована ієрархія життєвих цінностей. Обгрунтовано, що досвід духовно-морального виховання, що базується на православній етиці, особливо значимий для сучасних пошуків шляхів досягнення духовної цілісності людини. Показано, що християнським філософам, релігійним аналітикам християнське людинознавство, його уявлення про Бога, світ і людину імпонує своєю давністю, близькістю Біблії, що для них само по собі є умовою істинності та повчальної цінності.

  Скачати повний текст

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен екологічної культури, особливості його генези та формування як чинника становлення екологічної безпеки суспільства. Визначено складові екологічної культури, параметри, рівні її розвитку. Акцентовано на значущості даної культури у розбудові екологічної та національної безпеки держави. Проаналізовано основні методологічні підходи до дослідження екологічної безпеки, здійснено її концептуалізацію, розроблено методи оцінювання та визначення місця в національній безпеці України. З урахуванням міждисциплінарного характеру екологічних проблем запропоновано стратегію екологічної безпеки соціально-економічного розвитку держави, реалізацію взаємозалежностей екологічної культури й екологічної безпеки в екологічній політиці, методологічні та теоретичні аспекти екологічної освіти та виховання. Розроблено й апробовано моделі формування екологічної свідомості у процесі професійної підготовки фахівців. Результати дослідження впроваджено в практику вищої та післядипломної екологічної освіти.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософсько-історичному аналізу планетарного дуалізму як феномену сучасної світової системи. Досліджено сутність, структуру, функції, тенденції розвитку планетарного дуалізму як суперечності сучасної світової системи в його проявах у формі геополітичного (між силами Суші та Моря) та цивілізаційної (між Східною та Західною макроцивілізаціями) суперечливої соціальної взаємодії. Планетарний дуалізм розглянуто як основну суперечність, загальну причину та рушійну силу розвитку сучасної світової системи. Досліджено процес геополітичного конституювання та розгортання планетарного дуалізму в процесі його розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано культурну ідентичність як універсальну форму самоусвідомлення людини за полікультурних умов існування на основі принципів трансцендентності й інтерсуб'єктивності. Висвітлено, що головним принципом смислоутворення за умов полікультурності є пошук особистісної визначеності у контексті міжсуб'єктивних відносин. Встановлено, що на ідентичність людини сьогодні впливають переважно культурні фактори в порівнянні з соціальними. Доведено, що принцип етнічної культурної належності як базовий не перешкоджає людині полікультурного суспільства віддавати перевагу можливостям становлення "точкового" контакту з плюральною множиною реальних/віртуальних культурних практик, вбачаючи в цьому позитивний аспект. Розкрито, що дифузія базової культурної ідентичності, перетинання особистістю культурно зумовленої межі, рух у векторі транскультурності є рушійними силами культурної творчості. Визначено, що буття за умов полікультурності потребує відповіді на питання: "Що є я сам ", тобто самовіднесеності як вищої форми суб'єктивності, яка передбачає усвідомлений пошук міжсуб'єктивних взаємодій і тому породжує "флуктуюючу", "точкову" ідентичність, що постійно змінюється. Охарактеризовано такі стратегії формування ідентичності, як інтертекстуальність, нарративність, іміджева стратегія.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософські концепції О. Шпенглера, В. Соловйова,М. Бердяєва, В. Зеньковського, П. Флоренського, В. Шмакова, О. Потебні, В. Кандінського, М. Євреїнова та інших мислителів першої половини XX ст., що звернулися до культурфілософської проблематики. Обгрунтовано одні з провідних тенденцій часу - ідеї синтетичності, знаково-символічної природи мистецтва, що знайшли втілення у філоософських, художньо-естетичних і релігійно-містичних шуканнях. Розкрито втілення цих тенденцій у творчості представників українського та російського мистецтва (М. Жука, М. і Т. Бойчуків, Г. Нарбута, К. Малевича, В. Кандінського та інших), в основному - у художніх картинах світу К. Богаєвського та М. Волошина. Аналіз творчості цих кримських майстрів зроблено на основі філософсько-антропологічного та феноменологічного підходів. Це дозволило розкрити сутність філософських інтенцій у безпосередньому зв'язку з продукуючою діяльністю суб'єктивності та визначити їхні картитни світу як художнє відкриття, що відобразило риси епохи та своєрідність особливостей Богаєвського та Волошина і творців неповторного лику Кіммерії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

Встановлено головні моделі концепції еросу в православній тридиції. Виявлено та класифіковано її основні ознаки на підставі аналізу оригінальних грецьких текстів та їх перекладів на давньоруську й російську мови, а також подано чіткі визначення поняття еросу в православній тридиції. Розкрито релігійно-філософські витоки становлення православної концепції еросу, що дозволило обгрунтувати ступень її оригінальності. З'ясовано успадкування православної концепції еросу від візантійської до давньоруської традиції, української та російської релігійної філософії. Визначено аксіологічний статус і роль етико-сотеріологічної концепції еросу в становленні православної культури, що виявило перспективу для подальшого аналізу феномена еросу як одного з головних екзестенціалів буття людини.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Поглиблено розуміння взаємозв'язку між свободою, трансцендентуванням і продукуванням нових смислів, що є умовою подолання екзистенційних криз особистості й адекватних відповідей на багатомірні виклики часу. Розкрито сутнісну парадоксальність свободи в її соціоантропологічних і культурно-антропологічних репрезентаціях, яка виступає джерелом смислоутворення. Обгрунтовано, що інтерактивним напрямом сучасного смислоутворення є ідеальні засади пошуків оптимізації відносин між природою та культурою, а також в середині культури. Виявлено регулятивний і смислопороджувальний потенціал свободи у комунітарній, персоналістській і трансперсональній царинах. Визначено, що межі трансцендентального зв'язку між свободою та справедливістю залежать від обумовленої культурою легітимації певних порядків людського існування.

  Скачати повний текст

Досліджено фундаментальне логічне відношення між буттям та його іншим, яке розглянуто як основу для можливого синтезу "класичної" та "некласичної" філософій. Відзначено, що відношення "буття - його інше" має прояв у системі всіх філософських категорій (всезагального - одиничного, необхідності - випадковості, єдиного - множинного, сутності - існування, суб'єкта - об'єкта). Наголошено, що зазначене відношення має прояв через відношення суб'єкт - об'єкт. Акцентовано на актуальності категорії "буття". Доведено, що логічне відношення "буття - його інше" може використовуватися як основа для синтезу класичного та некласичного філософувань. Це дозволяє розглядати історію філософії в єдності різноманіття як єдину систему.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано витоки знань про самість у соціальній філософії, аналітичній психології, релігії, які трактують умови трансформації духовної, креативної людини у соціальному просторі. Досліджено процес внутрішньої інтеграції самості, який для людини є способом виходу з кризової ситуації суспільства перехідного типу. Проаналізовано проблемний стан свідомості людини за умов симулятивної реальності. Виділено синтетичні типи особистості, підпорядковані маніпулятивним технологіям. Акцентовано увагу на концепції самоактуалізації людини. Проаналізовано поняття "самість" і стратегію самоорганізації. Виявлено онтологічний статус особистості. Завдяки цьому сформовано новий термін "онтологічна самість". Зауважено, що парадигма самоорганізації є моделлю не пасивної адаптації, активного створення індивідуального модусу буття у соціальному просторі, що притаманно соціально успішній і водночас духовній людині, орієнтованій на вищі буттєві цінності.

  Скачати повний текст