Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст

Доведено, що сутність духовності нерозривно пов'язана з характером людського самовизначення, відношенням людини до світу, а також набуває різного вигляду залежно від домінуючої модальності людського буття і не дається думці безвідносно до проблеми буття для людини. Встановлено: духовне життя людини являє собою діалектику вкоріненості у світ із усіма її смислами та відношеннями, пошуку власної справжності, структурованої у часі, знайдення смислу свого існування, що стверджується у практичній реальності вибору, діяння, події, безпосереднього життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософське розуміння поняття активності, розглянуто можливі перспективи його розвитку за умов глобалізації, а також нетрадиційні для західної філософської думки підходи до проблеми активності. Розглянуто поняття активності через його сумісність з поняттям ненасильства. На підставі альтернативи діяльність - споглядання здійснено теоретичний, спрямований на перспективу, аналіз поняття творчості. Показано еволюцію варіантів поняття активності в західноєвропейській та східній свідомості. Досліджено парадигму мислення, що формується на Заході в другій половині XX ст., яка містить підстави для переорієнтації осмислення активності з діяльнісно-перетворювального на споглядально-діалогічний напрямок. Визначено, що індетермістська спрямованість мисленнєвої парадигми XX ст. стимулює появу в західному варіанті тлумачення активності характеристик, притаманних східному розумінню активності. Відмічено наявність прагнення уникнути однобічності суб'єктно-об'єктного бачення світу, а також що переорієнтація на суб'єктно-суб'єктні відносини змушують провідні напрямки західної філософської думки (філософський психоаналіз, постмодерністську філософію, синергетику) звертатися до досвіду Сходу та вишукувати загальні підстави основи поєднання двох форм світосприйняття. Зазначено, що у східному мисленні в XX ст. виразно простежується започаткування індивідуалізму та преосвітньої активності. Доведено, що парадигма мислення, яка почала формуватися у другій половині XX ст., створює достатні підстави для творення нового розуміння активності, заснованого на підгрунті традицій західної та східної ментальності одночасно.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми військової дисципліни у Збройних Силах України. Запропоновано новий концептуальний підхід до вирішення даного питання через з'ясування глибинної сутності та змісту поняття, трансформованого світоглядними засадами. Обгрунтовано механізми їх взаємодії та впливу на поведінку військовослужбовця. На даній основі розроблено відповідні методи та методики роботи щодо зміцнення військової дисципліни. Проведено порівняльне дослідження принципових рис декількох типів підходів щодо становлення військової дисципліни, проаналізовано їх зв'язок, а також розкрито систему трансформації одного типу в інший на основі домінування відповідних елементів світогляду.

  Скачати повний текст

Розглянуто сутність, специфіку, типи спілкування людей, його генезу. Виявлено основні шляхи запровадження конструктивного спілкування у напрямку оптимізації трансформації сучасного українського суспільства. Спілкування розглянуто як засіб консенсусної форми соціальної інтеграції.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем освіти, що входять у коло питань філософії освіти. Обгрунтовано, що вирішення даних проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу до них. Показано, що комплексність підходу полягає в плідному співробітництві соціальної філософії та філософії освіти та права. Зазначено, що даний підхід має велике практичне значення, тому що пов'язаний із конституюванням даних дисциплін як загальнообов'язкових для вищої школи України та можливістю використання їх для налагодження зв'язків між наукою, навчально-педагогічним процесом і практикою, зокрема промисловою.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасну соціально-філософську літературу, що розглядає марксизм і проблеми, пов'язані з феноменом власності у критичному ракурсі. Сформульовано по-новому розв'язану наукову задачу та установлено особливості кореляції власності в межах онтологічно-гносеологічної тотожності. Створено модель потенційного її розвитку. Розвинуто категорію усуспільненої власності, яку розглянуто як онтологічно-гносеологічну врівноваженість розуміння. Запропоновано розуміння процесу усуспільнення як спрямованість до гносеологізації, що відбувалося в "радянському" марксизмі а також спрямованості до онтологізації, яке має місце у сучасному марксизмі). Зауважено, що такий підхід до аналізу категорії усуспільненої власності є новим напрямком у науково-матеріалістичному аналізі марксизму та проблем власності. Доведено, що за сучасної доби значної уваги потребує соціально-філософське розуміння усуспільнення власності, що несе в собі формально-юридичні та економічні аспекти даної категорії.

  Скачати повний текст

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

  Скачати повний текст

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження феномену власності як мотиваційної основи життєдіяльності особистості у соціально-філософському аспекті. Обгрунтовано концептуальну модель власності, що дозволяє розкрити особливості її прояву на рівні основних підсистем суспільства та на особистісному рівні. Визначено екзистенціали власності та ціннісні регулятиви власницької культури індивідів. Розроблено рівневу структуру ментального усвідомлення власності та соціально-філософську модель її емоційного сприйняття, що, залежно від психологічного впливу власності на особистість репрезентується у фрагментарній та актуальній власності високого, середнього та низького ступенів актуалізації. Охарактеризовано загальні можливості індивідів щодо реалізації внутрішньої власницької свободи та соціальні ефекти досліджуваного явища у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано погляди представників філософської думки, які зверталися до проблем побуту від античності до сьогодення. Розглянуто побут як специфічну сферу людського буття, визначено актуальні проблеми саме для соціальної філософії. Запропоновано розглядати поняття "соціально-побутове" як соціально-філософську категорію. Вивчено аксіологічну творчу спадщину представників філософської думки різних періодів. Значну увагу приділено процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості, в якому здійснюється їх перетворення "потреба - інтерес - цінність - ціннісна орієнтація особистості". Відзначено, що зі всіх складових соціально-побутового найбільш важливе значення у процесі становлення ціннісних орієнтацій особистості мають такі його форми: родина, звичаї, обряди, традиції, релігійні переконання, свята.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

  Скачати повний текст

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості соціалізації особистості за умов трансформаційних процесів сучасного суспільства. Встановлено, що першопричиною деструктивних суспільних змін є втрата ціннісних орієнтирів. Структуру соціалізації особистості подано як органічне ціле трьох процесів: проекції почуттів та устремлінь людини на Іншого (Інших), ідентифікації з цим Іншим і символізації (закріплення досягнутого результату). Показано роль інтроекції у процесі соціалізації. Встановлено, що інтроекція забезпечує передумови й умови реалізації механізму соціалізації. Розглянуто специфіку соціалізації особистості за конкретно-історичних умов: на стадії збереження порядку та за умов трансформаційних процесів. Визначено тенденції та труднощі соціалізації особистості в сучасному суспільстві, зокрема, виявлено появу феномену контекстуально-лабільної ідентичності, релятивацію цінностей, кризу традиційних агентів соціалізації, посилення значення ресоціалізації та субкультурних утворень. З'ясовано роль соціальних інститутів у процесі адаптації цінностей громадського суспільства у період активізації трансформаційних процесів сучасного українського соціуму. Обгрунтовано необхідність формування нового підходу до соціалізації особистості, що базується на принципах діалогу та співробітництва, компромісу та громадянської злагоди.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення феномену освітнього потенціалу, розглянуто питання його формування та реалізації в особистості. Розкрито сутність освітнього потенціалу особистості та викладено підходи до осмислення в суспільствознавстві. Визначено духовно-діяльнісний феномен освітнього потенціалу особистості в контексті інформаційно-енергетичної природи та складної внутрішньої структури з закладеним в людині комплексом потенційних здібностей, що проявляються в освітньому процесі та життєдіяльності.

  Скачати повний текст

З'ясовано суть соціально-філософської категорії "творчий потенціал" на базі понять "творчість", "творча діяльність", "творча активність". Охарактеризовано образне мислення особистості як одного з основних складових творчого потенціалу людини та його різновид - художній образ, якого розглянуто у контексті засобів відображення об'єктивної реальності у мистецтві. Розглянуто аспект прояву творчого потенціалу на особистісному рівні. Проаналізовано взаємозв'язки творчого потенціалу з тими соціальними змінами, які виникають внаслідок трансформаційних процесів у суспільстві на підставі їх вивчення у Давній Греції, в епохи Середньовіччя та Відродження за рубежем і у період найдавніших поселень на сучасній українській території, а також епоху Трипільської культури, Київської Русі, XVI - першої половини XVII ст. та період розбудови сучасної української держави. Виведено певні тенденції та закономірності.

  Скачати повний текст

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

  Скачати повний текст