Дисертація містить аналіз з проблеми "задача" у зарубіжній і вітчизняній літературі. Наведено специфіку розв'язання лінгвістичної задачі на уроках української мови і літератури. Розкрито поняття "спосіб", визначено його роль при розв'язанні задачі. Обгрунтовано, що розв'зання лінгвістичної задачі здійснюється за умов використання фразеологічних засобів. Експериментально перевірено і доведено, що суттєві зміни за рівнями сформованості способів розв'язання лінгвістичних задач засобами фразеології досягнуто завдяки цілеспрямованій навчальній діяльності учнів. Застосування алгоритму, побудованого за системою послідовності "Рух по спіралі", сприяє успішному розв'язанню лінгвістичних мислительних задач.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку мисленнєвих операцій в учнів віком 6 - 16 років. Розроблено й упроваджено систему корекції даних операцій в учнів з їх низьким рівнем сформованості. Проведено теоретико-методологічне обгрунтування понять "мисленнєві операції", а також "механізми мислення". Експериментально розкрито особливості функціонування зазначених операцій в учнів різного віку та статі. Запропоновано цілеспрямовану систему корекції відхилень даних операцій в учнів, яка враховує їх вікові та індивідуальні особливості. Встановлено, що розвиток і корекція мисленнєвих операцій залежать від індивідуальних особливостей їх прояву і співвідношення, а також використання взаємодоповнювальних корекційних вправ і завдань, що мають цільову спрямованість.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "когнітивний стиль", розглянуто його види. Досліджено вплив когнітивного стилю на ефективність розвитку пам'яті та мнемічної системи в цілому, проаналізовано його як чинник розвитку пам'яті молодшого школяра. Наведено принципи системного підходу, методи системного аналізу у психології, викладено засоби аналізу стосовно особливостей функціонування пам'яті, а також концептуальні положення психічного розвитку. Досліджено розвиток пам'яті молодшого школяра залежно від когнітивного стилю за умов інтенсивного навчання.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування, якими є спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та розроблено систему методик, спрямовану на забезпечення високого рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників. Запропонована система методик базується на багатосторонніх діях. Одночасне формування багатосторонніх дій розглянуто як використання максимально можливих форм дій дитиною в обмежений проміжок часу, зокрема, в процесі одного навчального заняття. Визначено значущість багатосторонніх дій, які покращують пізнавальну активність та впливають на розвиток індивідуальності дошкільників.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "егоцентризм", виокремлено поняття "егоцентризм особистості", визначено його роль як однієї з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності у підлітковому віці. Виявлено види, типи, рівневу динаміку, форми й особливості прояву егоцентризму в мисленнєвій, особистісній сферах залежно від рівня. Визначено його позитивні ознаки та негативні наслідки. Досліджено прояв егоцентризму у параметрах мисленнєвої діяльності: продуктивності, організованості, динаміки. Виявлено вплив на рівень сформованості інтелектуальних умінь, особистісні фактори, якості, ставлення до себе в підлітковому віці. Розроблено програму запобігання розвитку та поширенню егоцентризму особистості, його негативних наслідків у мисленнєвій діяльності підлітків.

  Скачати повний текст

У контексті проектувально-технологічної концепції досліджено психологічні засади розвитку інтелекту в ранній юності. Розглянуто теоретико-методологічні аспекти сутності, структури та функцій інтелекту, запропоновано сучасні підходи до аналізу інтелекту як психологічної категорії. Визначено когнітивні складники інтелекту та його метакогнітивних інтеграторів, проаналізовано відображувальну, ціннісно-орієнтувальну та прогностично-перетворювальну функції інтелекту. Розкрито зміст проектувально-технологічної концепції та проектування інтелекту в ранній юності, описано інтелектуальний тренінг як особливу форму навчання й як об'єкт проектування. На підставі експериментального вивчення встановлено психолого-педагогічні закономірності розвитку загального та професійного інтелекту юнаків за умов спроектованого тренінгу, а також відповідні психотехнічні процедури. Показано ефективность інтелектуального тренінгу.

  Скачати повний текст

Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти побудови старшокласниками з певними соматичними порушеннями власної часової перспективи (уявлення про своє майбутнє). Запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми побудови особистістю власного майбутнього, який грунтується на концепції суб'єктно-діяльнісного підходу та теорії цілепокладання. Розкрито специфіку співвідношення форм цілепокладання (мріяння, задум, передбачення, намір, самовизначення), способів об'єктивації останніх в суб'єктивній картині життєпроектування (ескіз, стратегія, програма, план) і зумовлених ними типів побудови особистістю майбутньої часової перспективи у просторі бажаного майбутнього (аморфний, локальний, констеляційний, цілісний). Установлено, що процес і результат побудови особистістю образу власного майбутнього призводить до таких змін актуальної структури особистості, які можуть розглядатися як особистісне новоутворення. Запропоновано використовувати одержані дані як диференційно-діагностичні критерії процесуальних і змістових характеристик уявлень про своє майбутнє старшокласників загалом, що страждають на соматичні порушення, а також під час організації заходів психокорекційного (психотренінгового) спрямування.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості основних нервових процесів, сенсомоторних функцій, пам'яті та уваги, успішності навчання учнів середнього шкільного віку. Встановлено, шо функціональна рухливість та сила нервових процесів, сенсомоторні та психічні функції повільно та нерівномірно розвиваються у дітей віком від 11 до 14-ти років. Визначено динаміку зв'язків властивостей нервових процесів з сенсомоторними та психічними функціями. Виявлено залежність складних реакцій вибору, деяких параметрів психічних функцій, успішності навчання 11-річних дітей від властивостей основних нервових процесів; у 12 - 13-річних школярів їх зв'язки послаблюються, у 14-річних - зникають. Вперше досліджено вікову динаміку психофізіологічних функцій у дітей 11 - 14 років з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів. Доведено, що у обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів характер та спрямованість онтогенетичних змін психофізіологічних функцій однакові, але вираженість їх різна; особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються вищими показниками пам'яті, уваги, сенсомоторної реактивності, успішності навчання, ніж їх однолітки з низьким рівнем типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні підстави формування та корекції відхиленої поведінки. На підставі аналізу уявлень про рефлексію, у теоріях наукової раціональності та теоріях навчання, а також підходів до розуміння джерел девіантності теоретично типологізовано можливі варіанти взаємозв'язку між формами поведінки підлітків у період кризи дорослішання та їх рефлексивністю. Відокремлено групу підлітків, відхилена поведінка яких зумовлена низьким рівнем рефлексивності. На підставі розуміння уявлень про ієрархію потреб у рефлексії та її механізми, а також з урахуванням необхідності формування у підлітків психологічного запиту розроблено тренінг, що містить етапи: актуалізації когнітивного компоненту переживання, ініціації когнітивного дисонансу, формування навичок рефлексивного переносу. Запропоновано розуміння змістовної рефлексії як маркера високої рефлексивності, а також відокремлення компонентів рефлексивності. Розроблено процедуру перманентної та підсумкової діагностики ефективності корекційної програми розвитку рефлексивності. Констатовано, що зниження рівня агресивності та негативізму в підлітків корекційної групи зумовлені цими когнітивними змінами.

  Скачати повний текст

Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу даної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

  Скачати повний текст

Виявлено структурне місце рефлексії в загальній системі самосвідомості підлітків, з'ясовано можливості використання спеціальних інструментальних засобів з метою формування рефлексії та її прояву в діяльності, поглиблено уявлення про механізми та психологічні особливості становлення рефлексії підлітків, уточнено механізми засвоєння підлітками соціальних цінностей і їх залучення до процесу рефлексії. Процес підліткової соціалізації перетворюється зі стихійно-самодостатнього на цілеспрямований і визначений особистісними пріоритетами. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики розвитку підліткової рефлексії. Створено комплекс формуючих засобів, залучення яких сприяє розвитку даної психологічної здатності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок біопотенціалів головного мозку та індивідуальних характеристик уваги у дітей. На основі результатів дослідження у здорових дітей (5 - 16 років) та в дітей з порушеннями мовлення і затриманим психічним розвитком (10 - 12 років) зареєстровано викликані потенціали (ВП) у процесі визначення часу реакції, показники уваги за методиками "Таблиці Шульте" та "Знайди і викресли". Доведено, що особливістю ВП дітей 5 - 7 років є виражена хвиля N2, слабкий розвиток умовної негативної хвилі (УНХ). Виявлено кращі характеристики уваги у дітей зазначеної групи та у здорових дітей 10 - 12 років з максимально вираженою хвилею N1 - P2. Відзначено, що у дітей 15 - 16 років розвинено увагу з максимальними амплітудами Р1, Р2, УНВ, Р300 та мінімальною амплітудою N2, з функціональними порушеннями збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст поняття "пізнавальна активність" у межах дошкільного віку. Встановлено критерії та показники діагностування рівнів розвитку пізнавальної активності у молодших і старших дошкільників. Розроблено комплексну діагностичну процедуру дослідження особливостей прояву пізнавальної активності у дітей даного віку. Експериментально визначено вплив різних стилів спілкування вихователів з дітьми на розвиток їх пізнавальної активності. З'ясовано, що саме демократичний стиль спілкуваня обумовлює найбільш оптимальний шлях розвитку пізнавальної активності молодших і старших дошкільників. Розроблено та апробовано методику формування пізнавальної активності старших дошкільників, в основу якої покладено особистісно-орієнтовану модель взаємодії вихователя з дітьми. Визначено засоби формування комунікативних вмінь вихователів та розвитку здатності активізувати пізнавальну активність дітей-дошкільників. Виявлено, що робота з дидактичним матеріалом та ігротерапія найбільш ефективно впливають на розвиток пізнавальної активності старших дошкільників.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

  Скачати повний текст