Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан розробки проблеми щастя та щасливої людини у філософській і психолого-педагогічній літературі. Розкрито сутність поняття "щаслива дитина", "сімейне виховання", напрями виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї. Висвітлено роль німецької сім'ї у вихованні дитини за сучасних умов, вплив взаємовідносин батьків на психологічне самопочуття дитини й її майбутній духовний розвиток. Визначено зміст, форми та методи виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї на підставі поєднання історичного та сучасного досвіду розвитку щасливої особистості, нові підходи до виховання щасливої дитини за сімейних умов. Виявлено, що на практику виховання в сучасній німецькій сім'ї впливають ідеї педагогіки демократії, що характеризуються методами без застосування писхологічного або фізичного насильства над дитиною.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прови. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активної взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього воних збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

  Скачати повний текст

Вивчено епідеміологію, клінічні особливості, фактори ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми, а також психологічні проблеми та питання психологічної підтримки дітей, постраждалих від насильства. Показано зв'язок синдрому жорстокого поводження з дітьми з соціально-економічним станом родини, особистістю батьків і особистістю дитини. Проаналізовано психологічні проблеми та аспект психологічної реабілітації дітей - жертв жорстокого поводження. Запропоновано засіб прогнозування ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми з використанням рівняння логістичної регресії. Обгрунтовано профілактичні заходи щодо зменшення кількості випадків синдрому жорстокого поводження з дітьми.

  Скачати повний текст

Розроблено модель материнського ставлення (МС) до дитини в період пренатального розвитку. Виділено структурні складові когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів МС. Описано змістові критерії для диференціації типів МС, вивчено специфіку типологічних особливостей МС у жінок різних вікових груп. Виявлено особливості детермінанти, що обумовлюють формування певного типу МС. Розроблено й апробовано варіанти програми розвитку МС з урахуванням особистісних характеристик і віку майбутніх матерів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості психологічного захисту дітей з затримкою психічного розвитку у порівнянні з захистом дорослих. Висвітлено роль різних категорій дорослих (матерів, батьків, позитивно та негативно значущих для дитини членів сім'ї) в онтогенезі психологічного захисту дитини з затримкою психічного розвитку. Запропоновано метод експертної оцінки дитячих захисних механізмів.

  Скачати повний текст

Вивчено глибинно-психологічні витоки становлення та фунціонування механізмів психологічного захисту особистості. У історичному аспекті висвітлено питання психологічного захисту у вітчизняній і зарубіжній психології. Розглянуто методи його вивчення. Розкрито суть даного феномену за умов родинної лепривації. Виявлено його глибинні детермінанти, взаємопв'язані з травмувальним досвідом, набутим у дитинстві, та внутрішньою динамікою цілісної психіки. Установлено взаємозв'язок психологічного захисту з тенденцією до психологічної імпотенції та психологічної смерті. Досліджено структурно-функціональні та семантичні параметри системи психологічного захисту, які аналізуються залежно від рівня диференціації психіки. Доведено, що ситуація родинної депривації стимулює таку диференціацію, часові межі якої переносяться на більші ранні вікові етапи. Установлено взаємозв'язок між формуванням психологічного захисту й об'єктних відношень, що зумовлюють тенденцію перенесення емоційного клімату батьківської родини у ситуацію взаємодії з оточуючими. Доведено необхідність глибинної психокорекції впливу функціонування механізмів псхологічного захисту на психіку суб'єкта. З використанням результатів дослідження розроблено програму щодо підтримки особистості за умов родинної депривації.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне й емпіричне дослідження основних психологічних особливостей і проблем функціонально неповних сімей, утворених внаслідок трудової еміграції. Визначено особливості їх психологічного супроводу за умов навчально-виховного комплексу I ступеня. Виявлено, що функціонально неповні сім'ї, у порівнянні з повними, відрізняються вищим рівнем конфліктності взаємин, нечіткістю зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Зроблено висновок, що за умов просторової відокремленості подружніх партнерів унеможливлюється або значно утруднюється задоволення ними цілого ряду потреб, які традиційно задовольняє сім'я. З'ясовано, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім'ях, відрізняються підвищеним рівнем тривожності, емоційним відчуженням від батька/матері, що перебуває у трудовій еміграції, нижчим рівнем емоційного благополуччя у сім'ї, у порівнянні з ровесниками з повних сімей. Розроблено програму психологічного супроводу функціонально неповних сімей у навчально-виховних комплексах I ступеня, основними завданнями якої є: розвиток батьківської та материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація сімейних взаємин як запорука збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї загалом і кожного її члена зокрема. Основними результатами проведення програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім'ї за умов просторової розлученості подружніх партнерів шляхом утвердження у сімейних взаєминах гнучкості, щирості, довіри, емпатії, зниження конфліктного потенціалу та емоційної холодності, відчуженості між членами сім'ї.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості у ранній юності за умов сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків і особистісною амбівалентністю старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву. Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивна, афективна, поведінкова компоненти), критерії її діагностування (самостійність - залежність, прийняття - емоційне знехтування, турбота - гіпоопіка/гіперопіка), самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено й апробовано психокорекційну програму щодо зниження амбівалентності особистості у ранній юності за умов сім'ї шляхом створення психо-педагогічних умов впливу. На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання сташокласників.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Розглянуто ставлення батьків до різних аспектів сімейного життя та сімейної ролі, визначено рівень суспільної фрустрованості, стресостійкості та соціальної адаптації, емоційних станів, а також особливості внутрішнього конфлікту. Виявлено, що батьки аутистичних дітей переживають значні емоційні та соціальні труднощі. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які за цих умов негативно впливають на батьківське ставлення до аутистичної дитини. Розроблено й апробовано комплексний психокорекційний підхід, спрямований на зміну стосунків між батьками та дітьми, запобігання та зниження виявів внутрішніх конфліктів, негативних емоційних переживань. Психокорекційну роботу спрямовано на допомогу батькам аутистичної дитини подолати внутрішньо-особистісні проблеми, оптимізувати ставлення до власної аутистичної дитини, визначити особливості ціннісної сфери батьків.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз детермінант соціального розвитку, особливостей формування та психологічного змісту диспозиційної системи особистості. Наведено результати емпіричного дослідження диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної та нормально функціонуючої сімей. Уточнено сутність поняття функціонально неспроможної родини. Встановлено, що розвиток диспозиційної системи особистості дитини з функціонально неспроможної родини відбувається викривлено та дисгармонійно у порівнянні з дітьми з нормально функціонуючих сімей. Розроблено теоретико-методичні засади психокорекційної та профілактичної роботи з членами функціонально неспроможних сімей. Зокрема, створено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування гармонійної диспозиційної системи та запобігання виникненню порушень у сфері спрямованості особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості міжособистісної взаємодії у контексті виховних впливів батьків на підлітків, емпірично визначено їх детермінанти. Розкрито зміст понять "виховний вплив" і "стиль батьківської виховної взаємодії з підлітком". З'ясовано, що батьки у взаємодії з підлітками використовують імперативні та діалогічні виховні впливи, співвідношення яких залежить від стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком. Доведено, що у разі використання імперативних і діалогічних виховних впливів простежуються статеві особливості. Розроблено теоретико-методологічні засади психокорекційної та профілактичної роботи з батьками підлітків. Створено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів" з метою сприяння конструктивній взаємодії батьків з підлітками.

  Скачати повний текст

Експериментально виявлено особливості впливу батьківського ставлення на вибір дорослими стилю спілкування з дітьми дошкільного віку (авторитарно-монологічного й особистісно-діалогічного стилю). Визначено критерії ефективності спілкування батьків з дітьми дошкільного віку (особистісно-діалогічний стиль спілкування, безумовно позитивне ставлення до дитини, суб'єкт-суб'єктна стратегія взаємодії), рівні прояву психологічно оптимального спілкування (високий, середній, низький). Визначено психологічні умови (формування в батьків прийомів ефективної комунікації, активізація дії перцептивних механізмів спілкування у батьків, розвиток конструктивних способів взаємодії батьків з дітьми), дотримання яких сприяло процесу оптимізації спілкування між батьками та дітьми, гармонізації батьківсько-дитячих стосунків. Обгрунтовано та доведено, що впровадження у процес родинної взаємодії особистісно орієнтованого підходу є вирішальною умовою оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку. Розроблено рекомендації щодо використання психолого-педагогічних засобів оптимізації процесу спілкування дорослих з дітьми дошкільного віку.

  Скачати повний текст

У контексті теорії самодетермінації проведено теоретичний аналіз й експериментальне дослідження психологічних умов становлення життєвих домагань підлітків з неповної одностатевої сім'ї. Узагальнено та систематизовано психологічні погляди на природу, структуру та функції життєвих домагань і особливостей їх трансформації залежно від умов родинної соціалізації підлітка. Встановлено неоднозначні співвідношення між самооцінкою підлітками обох статей стилю взаємин (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, самоздійснення, егоцентризм, прагматизм, капітуляція) та певною констеляцією особистісних змінних (самостановлення, рефлексивність, інтернальність, самоповага, упевненість у собі, тривожність, мотивація успіху). Наведено результати впровадження розробленої програми психологічної допомоги, спрямованої на побудову підлітками цілісної картини життєвих домагань, що відповідає сучасним соціоекономічним і соціокультурнитм проблемам. Відзначено, що застосування результатів проведеного дослідження дозволяє враховувати особливості процесу становлення життєвих домагань підлітків і одностатевої неповної сім'ї. Запропоновано психологічно обгрунтовані засоби корекційної роботи з підлітками та їх батьками з питань виховання та самовиховання.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст поняття "батьківська відповідальність", яке структурно представлено мотиваційним, когнітивним і поведінковим компонентами. Виділено підгрупи респондентів за рівнем розвитку батьківської відповідальності. Побудовано програму психолого-педагогічної підтримки батьківського загалу за умов роботи дошкільних навчальних закладів щодо питань підвищення рівня розвитку відповідального батьківства. Визначено психологічні чинники становлення відповідальності батьків за розвиток дитини дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Виділено компоненти комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника (КМРД), визначено його рівні та типи родинного спілкування. Встановлено взаємозв'язок між типом родинного спілкування та рівнем КМРД. Доведено, що система формувальної роботи, спрямована на покращання типу родинного спілкування, позитивно впливає на КМРД. Визначено, що успішний КМРД відбувається завдяки встановленню контакту та довірливих стосунків батьків з дітьми, формуванню у дітей потреби в мовному спілкуванні, виконанню спільних завдань з батьками, гармонізації типу сімейного спілкування.

  Скачати повний текст

Досліджено спільну художню творчість (СХТ) сім'ї, розглянуто її як чинник гармонізації сімейних стосунків у сім'ях з дітьми молодшого шкільного віку. З метою організації СХТ сімей з урахуванням методології системного підходу й арт-терапії, типології видів спільної діяльності, запропонованої Л. І. Уманським, розроблено й апробовано програму сімейної арт-терапевтичної студії. Проаналізовано особливості та наслідки взаємодії членів сімей під час занять СХТ. Визначено вплив СХТ на такі параметри сімейної системи як гнучкість, згуртованість, межі й ієрархія. Встановлено зв'язок між частотою занять СХТ дітей і батьків та емоційною близькістю та гнучкістю сімейної системи. Проаналізовано типи проблем, за наявності яких доцільним є звертання сім'ї до СХТ, організованої у формі сімейної арт-терапевтичної студії з метою гармонізації сімейних стосунків. Наведено методичні рекомендації для ведучого сімейної арт-терапевтичної студії, а також додатковий цикл просвітницьких і психотерапевтичних занять для матерів, схильних до гіперконтролю.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст понять "психологічна стать" і "батьківсько-дитячі стосунки", структурно представлені трьома компонентами: емоційним, когнітивним, діяльнісним. Визначено взаємозв'язок між рівнями прояву психологічної статі старших дошкільників і батьківсько-дитячих стосунків у їх сім'ях. Обгрунтовано ефективні умови розвитку психологічної статі хлопчиків і дівчаток дошкільного віку у структурі сімейних стосунків, розроблено програму впровадження у практику роботи закладів дошкільної освіти системи психолого-педагогічних впливів розвивального характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості впливу стосунків доньки з матір'ю на конституювання жіночої ідентичності (ЖІ). Описано структурну модель ЖІ. Проаналізовано специфічні умови конституювання ЖІ, які формують стосунки доньки з матір'ю. Розроблено методику діагностики суб'єктивних уявлень доньки про якість ставлення до неї матері "ОпТиМО". Визначено кореляційні зв'язки між параметрами материнського ставлення та показниками конституювання аспектів ідентичності. Надано змістовну характеристику особливостей конституювання ЖІ під впливом репрезентації материнського ставлення. Доведено, що стосунки з матір'ю, зокрема психічна репрезентація материнського ставлення, виступають чинником конституювання ЖІ доньки. Розкрито особливості змістових складових ідентичності жінок, які не відділилися від матері. Визначено фактори, що ускладнюють сепарацію доньки від матері. Обгрунтовано принципи організації психотерапевтичної роботи зі сприяння відділенню жінки від матері в контексті відновлення спотворених аспектів ЖІ.

  Скачати повний текст