Індекс рубрикатора НБУВ: С5*685*333.42*332.1 + Ю817.2

Рубрики:

Соціологія

Роль мистецтва у естетичному вихованні

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто естетичне значення мистецтва як складову дисципліни "Естетика". Показано ефективність естетичного виховання фахівців сфери туризму за умов вивчення театрального мистецтва, яке має свою унікальну специфіку та є формою активності людини, морального очищення її існування. Доведено, що естетичне виховання фахівців сфери туризму засобами театрального мистецтва у процесі вивчення курсу "Естетика" сприяє їх духовному збагаченню та творчому удосконаленню, що позитивно позначається на професійному становленні.

Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Розглянуто питання виникнення та розвитку процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва, окремих видатних українських діячів (М.В.Лисенка, Б.В.Підгорецького, П.П.Сокальського, Я.С.Степового, К.Г.Стеценка, М.Д.Леонтовича, В.М.Верховинця та інших), які сприяли розвитку національної культури та самосвідомості українського народу.

Подається історія питання, визначені основні напрями, зміст та організаційні засади художньої самодіяльної творчості студентів вищих закладів освіти як засобу естетичного виховання майбутніх спеціалістів. В окремих розділах наведено нормативні документи, тематика навчання, поради та розробки до організації посвяти в студенти, проведення тематичних вечорів на честь знаменних подій у житті українського народу, впровадження та відзначення народних свят і обрядів упродовж навчального року тощо.

Розглянуто твір мистецтва як художньо-естетичну інформаційну систему, яка може бути використана в навчально-виховному процесі як дидактичний засіб для формування певних якостей та вмінь професійного спілкування соціального педагога. Наведено загальний огляд досліджень різних галузей наукових знань, присвячених проблемі сутності інформації як загальнонаукової категорії, а також проблемі художньо-естетичної інформації як виду соціальної інформації, що має специфічну, оригінальну форму вираження. Розкрито зміст, функції та характеристики основних типів художньо-естетичної інформації та механізм її сприйняття.

Вперше розроблено та науково обгрунтовано педагогічні умови естетичного виховання курсантів Національної академії Прикордонних військ України (НАПВУ) засобами зарубіжної літератури. Визначено основні рівні, критерії та показники естетичної вихованості курсантів НАПВУ, досягнуті з використанням засобів зарубіжної літератури. Експериментально перевірено методи удосконалення естетичного виховання курсантів НАПВУ на сучасному етапі. Розроблено навчальну програму з курсу історії зарубіжної літератури, спрямовану на естетичний розвиток курсантів НАПВУ.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський, культурологічний, історико-педагогічний аналіз естетичної сутності педагогічної майстерності. Доведено необхідність формування естетичних основ педагогічної майстерності засобами музичного мистецтва для естетизації педагогічної діяльності учителя музики. Обгрунтовано зміст, структуру, виокремлено критерії. Розроблено педагогічні технології формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

Здійснено філософське дослідження специфіки образотворчого мистецтва у контексті національного виховання особистості. Базуючись на українознавчому аналізі як комплексному соціогуманітарному підході, проведено дослідження та показано, що національне виховання є потужним фактором формування цілісної особистості, яка відчуває себе повноцінним представником української нації, носієм національної культури, самостійним і творчим суб'єктом суспільного життя. Зазначено, що українська образотворча спадщина як складова національної культури спроможна оптимізувати виховний процес завдяки своїм потенційним персонологічним (метахудожнім) можливостям. Зауважено, що українське образотворче мистецтво базується на зоровому сприйманні, образному мисленні, єдності пізнавальної та афективної сфер особистості і здатне виконувати смислопороджувальні функції. Воно репрезентує ціннісно-смисловий вимір національного буття українства, висвітлює історичне буття українського народу, відображає духовні взаємозв'язки особистості з нацією, духовну єдність і наступність поколінь. Для нього характерна образно-символічна та ціннісно-смислова атрибуція національних цінностей та ідеалів, що уможливлює створення образно-смислової опори для національного виховання особистості. Українське образотворче мистецтво як засіб національного виховання особистості може виконувати різні ролі, а саме: медіатора, конденсатора та транслятора культурно-історичного досвіду, історичної пам'яті, світоглядних настанов, цінностей, ідей, ідеалів, символів, культурних змістів, смислів. На підставі концептуальної смислової проблематики запропоновано модель становлення

Проведено дослідження розвитку пайдеї як одного з найбільш вагомих чинників естетичного й етичного виховання, сформованого в результаті цивілізаційного поступу. Доведено, що найбільш яскравим виявом пайдеї у добу її зародження у давньогрецькій культурі були твори Есхіла, Софокла й Евріпіда. Детально проаналізовано творчість видатних трагіків і громадських діячів, висвітлено їх внесок у процес становлення вільного громадянина держави-поліса. Наведено кілька дефініцій пайдеї з урахуванням специфіки розвитку поняття у різні історичні епохи, розглянуто сучасне його трактування на Всесвітньому філософському конгресі (Бостон, 1998). Проаналізовано погляди відомих філософів на розвиток концепції пайдеї за умов постіндустріальної цивілізації. Охарактеризовано сучасний стан пайдеї, досліджено її вплив на формування громадянського суспільства.

Обгрунтовано ідею естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування особистості на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.

Науково обгрунтовано методичні системи розвитку естетичної культури майбутнього вчителя музики; розроблено компонентний склад естетичної культури, критерії, особливості прояву в педагогічній діяльності. Розкрито можливості українського музичного мистецтва як засобу розвитку естетичної культури особистості. Обгрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови, методику, форми і етапи розвитку естетичної культури студентів у процесі індивідуального музично-виконавського навчання.

Вивчено розвиток художньої освіти у Закарпатті в ХХ ст. Проаналізовано та узагальнено організацію, зміст та форми діяльності закарпатських навчальних закладів мистецького спрямування в системі художньої освіти України та педагогічну діяльність митців Закарпаття в ХХ ст. Висвітлено та науково обгрунтовано основні чинники становлення та розвитку художньої освіти у Закарпатті з метою подальшої ефективної розбудови.

Проаналізовано поетапність художньо-творчого процесу, обгрунтовано педагогічні умови впливу образотворчого мистецтва на становлення та розвиток особистості студента. Окреслено критерії визначення рівнів сформованості естетичних творчих якостей та умінь майбутніх учителів. Розроблено науково доцільну методику підготовки учителів художньо-творчої спрямованості, яка сприяє естетичному творчому самовираженню через власну професійну діяльність. Ефективність впливу педагогічних умов і розробленої методики на формування естетичних творчих якостей та умінь майбутніх учителів перевірено шляхом проведення констатуючого та формувального експериментів у експериментальних і контрольних групах. Формування творчих якостей особистості шляхом виховання їх естетичних якостей і розвитку творчих умінь сприяє підвищенню духовної культури людини, що призводить до значних успіхів членів суспільства у всіх напрямках науки, культури.

Захищаються теоретичні і експериментальні розробки проблеми формування естетичного досвіду майбутніх вчителів музики як компонента їх професійних можливостей. З'ясовано, що рівень естетичного досвіду студентів підвищиться за умов педагогічних впливів, варіативних форм роботи на заняттях з основного музичного інструменту, спрямованих на розвиток особистісно-ціннісного відношення до музичного твору, коли виконавство його стає актом естетичного, духовного самовираження, творчим самовиявленням особистості студента. Втілені в учбовий процес науково обгрунтовані педагогічні умови, що задовольняють управління процесом формування естетичного досвіду особистості, і розроблена методика формування ланки "виконавські вміння - естетичний досвід - педагогічні вміння" у класах з основного музичного інструменту, даються дані, що доводять їх ефективність.

Проаналізовано сутність естетичної культури та її компонентів (інформаційного, емоційно-почуттєвого, діяльнісного). Обгрунтовано виховний вплив декоративно-ужиткового мистецтва на особистість майбутнього вчителя. Визначено критерії та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів початкових класів з урахуванням рівня сформованості кожного компонента. Розроблено й апробовано педагогічні умови, досліджено етапи методики формування естетичної культури засобами декоративно-ужиткового мистецтва. Висвітлено етапи: підготовчий, ціннісно-орієнтаційний, інформаційно-пізнавальний, художньо-творчий, діяльнісно-творчий.

Сформульовано задачі основних напрямків інтеграції мистецтв в естетичному вихованні особистості. Розглянуто підходи науковців до проблеми інтеграції мистецтва. Визначено основні напрямки інтеграції мистецтв і механізми синтезованого педагогічного впливу на формування загальноестетичних знань особистості. Розкрито роль процесу інтеграції мистецтв в естетичному вихованні у формуванні особистості.

Сформулированы задачи основных направлений интеграции искусств в эстетическом воспитании личности. Рассмотрены подходы ученых к проблеме интеграции искусства. Определены основные направления интеграции искусств и механизмы синтезированного педагогического влияния на формирование общеэстетических знаний личности. Раскрыта роль процесса интеграции искусств в эстетическом воспитании в формировании личности.

In the article the author formulates the tasks of the main directions of the integration of arts in the aesthetic education of personality. The scientists' approaches to the problem of the integration of arts are considered. The main directions of the integration of arts and mechanisms of synthesis pedagogical influence in general aesthetic accomplishments of a person are formed. The role of the process of the integration of arts in the aesthetic education of personality is formed.

Розглянуто музичне просвітництво як вид культурної діяльності. Досліджено особливості розвитку української музичної культури наприкінці XIX - у першій половині XX ст. На прикладі Дніпропетровського регіону проаналізовано досвід музичного просвітництва в контексті естетичного виховання 1950 - 1970-х рр., а також його організаційні засади в контексті ідеологічної доктрини "культура належить масам". Вивчено форми та засоби здійснення музично-просвітницької політики на Дніпропетровщині у період "хрущовської відлиги", зокрема, діяльність середніх і середніх спеціальних закладів музичної освіти, театрів, обласної філармонії, сільських клубів, будинків культури, парків культури та відпочинку. Розглянуто напрямки та зміст музично-просвітницької діяльності мистецьких і культурно-просвітницьких закладів області 1960 - 1970-х рр., виявлено її основні риси та наслідки. Наведено пропозиції щодо вдосконалення сучасної вітчизняної системи музичного просвітництва.