Здійснено загальнотеоретичне дослідження проблем європейської правової інтеграції, вивчено її найбільш досконалі форми - правової системи Ради Європи та Європейського Союзу. Розглянуто питання формування концепції становлення та функціонування європейських міждержавних правових систем. Виявлено юридичні ознаки, сформульовано поняття правової системи суспільства, проаналізовано її структуру та структурну організацію. З використанням методологічних можливостей виокремлено новий тип - міждержавної правової системи, зроблено висновок щодо їх визначального місця у якісно новій світовій інфраструктурі. Відзначено, що утворенню європейських міждержавних правових систем Ради Європи та Євросоюзу, сприяли процеси глобалізації та регіоналізації. Висвітлено структурні особливості даних правових систем. Розкрито суть поняття "європейська правова інтеграція" та "правовий механізм взаємодії міждержавних і національних правових систем". З'ясовано особливості правових механізмів взаємодії Ради Європи, Євросоюзу з державами-учасницями, зокрема України. У цьому контексті проаналізовано ідентифікаційні та основні юридичні ознаки сучасної правової системи України, виявлено особливості інституційної, функційної та нормативної структурних її частин. Визначено заходи щодо її реформування та інтеграції з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Досліджено європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування сучасної України. Під час аналізу цієї проблеми використано переваги природно-правового й антропологічного підходів, оскільки саме такий підхід дає можливість висвітлити феномен правозастосування адекватно до нових реалій сучасності, і, найперше, - масової появи в сучасній Україні людини ринкового суспільства. Поліметодологізм, застосований в дослідженні, з акцентом на зазначених вище підходах, дозволив висвітлити проблему на категоріальному рівні, що неможливо було б здійснити на засадах монометодології. На основі теоретичного аналізу літератури запропоновано авторський погляд на питання сутності та правової природи правозастосування специфічної форми реалізації права; дано визначення категорій правозастосування, правозастосовного акту. Розглянуто питання змісту й юснатуралістичних витоків європейських стандартів прав людини, поняття принципів права, їх співвіднесеності, ролі та значимості в українському судочинстві, державному управлінні. Увагу приділено розгляду принципу верховенства права в правоохоронній діяльності, правозастосуванню в правоохоронних органах України, внесено пропозиції стосовно вдосконалення даної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджені підстави зародження європейського права, означені його сутнісні властивості. Головну увагу зосереджено на реконструкції властивостей європейського права як особливого способу буття. Проаналізовані певні сфери прояву європейського права: на рівні людської особистості, на рівні соціального простору, на рівні духовно-практичної та інтелектуальної діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено шляхи удосконалення методології кримінально-процесуальної законотворчості, а також філософсько-правовий і концептуально-методологічний апарат у сучасній філософії права. Визначено зміст і соціальну цінність правового гуманізму як чинника реформування українського кримінально-процесуального права. Доведено, що правовий гуманізм є головним принципом юриспруденції. Проаналізовано взаємозв'язок правових і гуманістичних засад у кримінальному процесі. Розроблено практичні рекомендації щодо втілення провідних ідей європейського гуманізму під час удосконалення сучасного кримінально-процесуального права України, зазначено, що такий підхід має важливе практичне значення, може сприяти теоретичному забезпеченню та практичному насиченню гуманістичним змістом положень кримінально-процесуального законодавства та діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

  Скачати повний текст

З'ясовано імперативну дію моралі у професійній діяльності слідчого. Досліджено суть методології слідчої діяльності, роль імперативності моралі у праві та професійній етиці слідчого. Подано філософсько-правове обгрунтування процесу імперативізації моралі у його професійній діяльності. Сформульовано дефініції та здійснено всебічний аналіз морального імперативу у позитивному праві. Доведено, що імператив моралі зумовлений природним правом, а у позитивному праві він має спонукальний характер.

  Скачати повний текст

Здійснено політико-правовий порівняльний аналіз політичних систем, розглянуто особливості механізму функціонування інституту президентства в контексті розвитку державно-владних систем України та Росії. З'ясовано сутність, еволюцію та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва. Розглянуто процеси становлення інституту президентства у пострадянський час. Визначено особливості функціонування інституту президентства з органами законодавчої влади України та Росії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне наукове узагальнення теоретичних засад, які є основою інтелектуальної культури юриста. Розглянуто поняття інтелекту, проведено його психолого-юридичний аналіз, проаналізовано види та функції інтелекту. Досліджено особливості функціонування інтелектуальної культури юриста, її формування та застосування, функції й основні завдання. Установлено чинники впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "інтерес в праві", "законний інтерес", "охоронюваний законом інтерес". Розкрито основні ознаки даних понять, а також проведено розмежування між ними. Проведено порівняльний аналіз нормативно-правового закріплення інтересу в змісті міжнародних документів, конституційних нормах, на рівні законів і підзаконних актів України та зарубіжних країн. Визначено структуру інтересу в праві, проведено його класифікацію. Проаналізовано взаємозв'язок інтересу в праві із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком, внаслідок чого виділено спільні та відмінні риси даних категорій. Визначено поняття реалізації інтересу в праві, визначено його стадії й етапи, сформульовано форми, способи та засоби реалізації інтересу в праві.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження історії проблеми обгрунтування у праві у часовому інтервалі від епохи античності до початку XIX ст. Показано теоретичну значимість філософсько-правового та логіко-методологічного аналізів процедури обгрунтування, специфіку обгрунтування у праві у порівнянні з обгрунтуванням в інших науках. Запропоновано визначення обгрунтування у праві як універсальної для всієї форми права логіко-методологічної процедури пошуку та встановлення переконливих (необхідних і достатніх) підстав для наших суджень про юридично-значимі події, їх правової оцінки та прийняття адекватних їм рішень. Проаналізовано головні підходи до обгрунтування у праві від виникнення перших логіко-правових теорій античності (Аристотеля, Цицерона) до концепцій, висунутих мислителями XVIII - на початку XIX ст. (Лейбніцем, Вольтером, Бентамом). Установлено типологію стратегій обгрунтування - моністичних, дуалістичних, плюралістичних. Показано специфіку аподиктичного та топічного (діалектичного), аналітичного та пробабілістичного підходів до проблеми обгрунтування у філософії права та практичної юриспруденції. Аргументовано положення про парадигмальний зсув в історії методології правового обгрунтування від аналітики до топіки. Визначено перспективні напрямки подальшого дослідження проблеми обгрунтування в юриспруденції.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичний розвиток регіонів Іспанії, внаслідок якого виник державний устрій, визначений чинною Конституцією, прийнятою в 1978 р. Досліджено особливості започаткування державності на Піренейському півострові, період Реконкісти як передумову формування та правового оформлення автономістських ідей іспанського народу, механізм іспанської станово-представницької монархії та абсолютизму XIII - XVIII ст., процеси законодавчого оформлення ідей національного централізму та регіональних привілеїв за буржуазних трансформацій Іспанської держави у другій половині XVIII - XIX ст. Висвітлено боротьбу народів та історичних областей Іспанії за автономний статус за умов монархічного режиму реставрації Альфонса XIII та диктатури генерала Примо де Ривера (1902 - 1931 рр.), автономістські тенденції та національні настрої за часів Іспанської республіки та тоталітарної держави генерала Ф.Франко (1932 - 1975 рр.), конституційне становлення системи державного устрою Іспанії в останній чверті XX та на початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з адекватністю кримінального покарання. Висвітлено поняття адекватності покарання, її рівні та форми. Розроблено сітку визначення адекватності покарання, властивих кожному рівню покарання. Сформульовано законодавчі гарантії адекватності покарання, висновки про формування кримінально-правових санкцій; систему принципів призначення покарання; гарантії незалежності суддів (суду) як головної та необхідної передумови формування належного суддівського переконання та призначення судом адекватного покарання. Запропоновано заходи щодо формування цілісної системи гарантій незалежності суддівського корпусу в контексті розв'язання проблеми адекватності кримінального покарання.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення адміністративної відповідальності як правового інституту. Встановлено її роль і значення у системі юридичної відповідальності в державі та сформульовано пропозиції нормативного характеру. Проаналізовано специфічні особливості адміністративної відповідальності (ступінь суспільної небезпеки, об'єкт і предмет посягання, об'єктивні умови проступку), на підставі яких здійснено її відмежування від інших видів юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарної, цивільно-правової та кримінальної. Вперше проведено статистичний аналіз практики застосування адміністративної відповідальності в Україні у 1992 - 2003 рр., виявлено основні тенденції її розвитку та встановлено найбільш поширені адміністративні правопорушення й заходи адміністративного впливу. Досліджено закономірності розвитку законодавства України про адміністративну відповідальність, виявлено основні недоліки її чинної нормативно-правової бази. Внесено пропозиції щодо перегляду переліку адміністративних правопорушень та стягнень. Розроблено нову концепцію єдиного кодифікованого нормативно-правового акту - Кодексу України про адміністративні проступки (КУпАПр), в який внесено ряд суттєвих доповнень щодо визначення суб'єктів відповідальності та заходів адміністративного впливу стосовно фізичних та юридичних осіб.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз юридичної природи актів правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, України, Франції). Встановлено основні види правотворчої діяльності президента - безпосередня, сумісна й опосередкована. Запропоновано дефініцію акту правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління та розкрито юридичну природу видів акту правотворчості президента - нормативно-правового акту та нормативно-правового договору. Запропоновано їх класифікацію за різними критеріями. Визначено їх ознаки та функції (зокрема, соціальні). Встановлено співвідношення актів правотворчості президента з нормативно-правовими актами інших органів публічної влади. Розкрито правову природу інституту "вето" президента на закони, які приймаються парламентом, відзначено його законотворчий характер. Обгрунтовано, що документальне оформлення "вето" є не законодавчим актом, а факультативною стадією законотворчого процесу. Розвинуто ідею щодо можливості оформлення "вето" у вигляді указу. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано характерні ознаки акта прямого народовладдя, його юридичні властивості, надано визначення цього поняття. Розглянуто принципи й особливості прямої правотоворчості. Надано визначення прямого правотворчого процесу, розглянуто основні, властиві йому стадії, зроблено висновок про функції традицій та звичаїв у прямому правотворчому процесі. Виявлено основні вимоги до ідеальної моделі акта прямого народовладдя. Досліджено варіанти впливу громадської думки, що міститься в актах прямого народовладдя, на суспільну діяльність. Належну увагу приділено системі та видам актів прямого народовладдя. Здійснено класифікацію зазначених актів за різними критеріями. Показано юридичну природу актів референдуму, виборів, відкликання, наказів виборців, петицій, актів прямого народовладдя місцевого рівня, локальних актів, підзаконних і правозастосовчих, дано їх визначення. Досліджено нормативні засади прийняття актів прямого народовладдя, а також організаційно-функціональні аспекти їх дії. З'ясовано роль цих актів у механізмі правового регулювання. Визначено умови забезпечення ефективності їх реалізації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адміністративної юстиції у державному управлінні країн англосаксонської моделі й України. Проаналізовано стан вивчення цієї проблеми та доведено необхідність її подальшого дослідження. Обгрунтовано теоретичні засади організації адміністративної юстиції у системі державного управління Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Ірландії, Австралії та Нової Зеландії. Визначено позитивні та негативні аспекти їх функціонування. Досліджено інститут адміністративної квазіюстиції у контексті адміністративно-юстиційного захисту прав громадян у сфері державного управління. Розвинуто класифікацію світових моделей адміністративної юстиції. Охарактеризовано європейські стандарти. Визначено ефективність адміністративного та судового захисту прав громадян у сфері державного управління та місцевого самоврядування. Наведено практичні рекомендації та пропозиції щодо реформування адміністративної юстиції, зокрема, шляхом запровадження інституту адміністративної квазіюстиції з використанням досвіду країн англосаксонської моделі у систему державного управління України.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано суть і зміст антропологічного принципу у філософії права, визначено його статус, специфіку та світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки її певних періодів. На підставі аналізу різних способів осмислення цього принципу запропоновано загальну концепцію його реалізації у філософсько-правовому пізнанні та практичному перетворенні вітчизняної правової реальності, орієнтованої на розкриття гуманістичного смислу права. Обгрунтовано пріоритетні завдання правової освіти та виховання у контексті антропологічного принципу, а саме: максимальне сприяння наближенню людини до розуміння суті права та спонукання до реалізації нею усвідомленої правової культури й ефективному та постійному відтворенню його гуманістичної природи та призначення.

  Скачати повний текст