Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та функціональні ознаки просодичних підсистем, що зумовлюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які впливають на формування інтонаційної варіативності ВВ у мовленнєвій комунікації. На підставі дослідження експліцитних та імпліцитних мовленнєвих стратегій вибачення систематизовано функціональні та семантичні види англійських ВВ та здійснено їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю та ступенем емоційної насиченості, а також з урахуванням співвідношень соціальних статусів мовця та слухача. З'ясовано кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ з певними комплексами просодичних підсистем мовлення. Обгрунтовано та експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, що формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Визначено варіанти просодичної ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів у офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості використання сучасних інформаційних технологій для телемедичного консультування та моніторингу стану стоматологічних хворих; діагностичні критерії за інформаційного моніторингу стану стоматологічних хворих. Запропоновано концептуальні підходи до системи контролю якості дистанційного навчання лікарів-стоматологів, що дозволяє забезпечити ефективне формування блоків навчального матеріалу; методики дистанційного контролю знань стоматологів; концептуальні підходи до індивідуалізованого дистанційного навчання в стоматології, що враховує особливості слухачів для забезпечення трансферу знань більш складного рівня; технологію дистанційного навчання, що дозволяє використовувати залежності між об'єктами навчання та їх рівнем знань, а також формування відповідних груп; концепцію малих спеціалізованих медичних інформаційних систем у стоматології.

  Скачати повний текст

Досліджено прагмасемантичні та структурно-позиційні особливості маркерів вірогідності констативних висловлювань у сучасній англійській мові. На підставі вивчення ілюстративного матеріалу встановлено основні розряди мовних одиниць як маркерів вірогідності, визначено закономірності їх функціонування, виявлено характер узгодження маркерів вірогідності в ситуації спілкування, доведено їх комунікативну природу. Комплексно проаналізовано мовні та позамовні чинники, які визначають ступінь вірогідності англомовних константних висловлювань. Установлено, що слухач враховує, окрім семантичного значення маркерів, їх прагматичні ознаки та фізичні, соціальні, індивідуальні характеристики мовця, його невербальну поведінку й обставини спілкування.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до предмету дослідження з акцентом на функційному співвідношенні партій альта та фортепіано та виконавсько-інтерпретаційних параметрах. Континуум альтових сонат, створених протягом трьох з половиною століть, поділяється на дві історико-еволюційні хвилі. У межах першої (кінець ХVІІ - ХІХ ст.) акцентовано увагу на соціокультурних та естетичних передумовах формування й інтенсивного розвою жанру у множинності його індивідуально-стильових варіантів. Розглянуто найприкметніші взірці альтових сонат, створених у хронологічних межах романтичної та постромантичної доби, що належать М. Глінці, Н. Паганіні, Ф. Мендельсону, А. Рубінштейну, А. В'єтану, Й. Брамсу, Ф. Шарвенці, Р. Кларк. У межах другої хвилі (XX ст.) аналітичний матеріал умовно поділяється на: концертні сонати-діалоги, представлені творами П. Гіндеміта, А. Онегера, Д. Мійо, С. Василенка, В. Крюкова, В. Шебаліна, Б. Мартіну, А. Блісса, Дж. Рошберга, З. Ткач, О. Арутюняна, та симфонізовані сонати-монологи, які визначають драматургічну фабулу творів Д. Шостаковича, С. Беринського, В. Бібіка, Б. Фроляк, В. Степурка. Запропоновано виконавсько-інтерпретаційний дискурс, де концептуальні та стильові аспекти вищезгаданих творів розглядаються під знаком пошуку шляхів найбільш адекватного донесення авторського задуму до слухача.

  Скачати повний текст

Здійснено науковий аналіз і теоретичне обгрунтування соціально-педагогічних умов застосування інформаційних технологій навчання природничих дисциплін на підготовчих відділеннях технічних університетів. Описано систему навчання, яка передбачає застосування інформаційних технологій, фахову спрямованість. Доведено доцільність запропонованої системи щодо формування професійних і особистих якостей слухача. Результати дослідження можуть бути використані для забезпечення бази прийняття рішення про ефективність (або неефективність) застосування частинної методики та дозволяють зробити узагальнення, які доводять необхідність розробки програмних засобів навчального призначення та методик їх застосування, які є специфічними на підготовчих відділеннях технічних університетів.

  Скачати повний текст

Досліджено функції сталих виразів у промовах британських прем'єр-міністрів в епоху глобалізації. Доведено, що розвиток засобів масової інформації та спрямованість виступів на міжнародну аудиторію зумовлюють збіднення їх ідіоматичного наповнення. Урахування риторичних етапів текстопобудови дозволило виявити нові функції сталих виразів. Тематичні ідіоми поділяються на інвенційно-елокуційні, які у різних ракурсах зображають практичну діяльність і міжособистісні стосунки, й інвенційно-диспозиційні, призначені для введення мікротем різного обсягу. Диспозиційні ідіоми поділяються на комунікативні, призначені для відображення авторської взаємодії зі слухачем, і структуруючі, які впорядковують зміст. Елокуційні функції ідіом, які забезпечують орнаментацію мовлення, включають апелятивну, спрямовну на активацію пізнавальної активності адресата, та референтну, призначену для опису ситуації у топологічному, темпоральному та характеристичному ракурсах, а також оцінну, за якої автор висловлює своє ставлення до змісту, й емотивну, що відображає почуття мовця.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття "інтерпретація", реконструйовано його внутрішню структуру (художню (музичну) та інтерпретацію реципієнта)). Розглянуто виконавське мистецтво як естетичну проблему та проаналізовано асоціацію, контраст, колаж, діалог, емпатію, катарсис як засоби створення та сприймання музичного образу, а також виявлено сфери функціонального прояву художньої інтерпретації. Виявлено значення підготовленості, "відкритості" слухача для спільної з автором і виконавцем творчої роботи - сприймання музичного образу. Виокремлено західноєвропейську музику XVIII - XX ст. ст. як особливий досвід опанування інтерпретаційною культурою, а також проблеми інтерпретації в історичній динаміці української музичної культури. Досліджено аспект творчої взаємодії "композитор - виконавець" у XX ст., оцінено конкретні твори сучасних композиторів і виконавців.

  Скачати повний текст

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

  Скачати повний текст

Розглянуто суть і структуру інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України. Проаналізовано етапи становлення інформаційного мовлення. Значну увагу приділено особливостям створення радіо, зокрема новинного мовлення, а також перспективам його розвитку в інформаційному просторі Української держави. Вивчено суспільно-історичні умови зародження та розвитку інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України, визначено перспективні напрями подальших досліджень функціонування мовлення та головні чинники підвищення ефективності його діяльності. Розглянуто явище персоніфікації інформаційних програм, зумовлене переходом до журналістського ведення й активного використання інтерактивних форм мовлення. Надання програмам новин особистісного забарвлення дозволило наблизити їх до інтересів пересічного слухача.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичний досвід кадрового забезпечення середньої та вищої школи Радянської України у 1920 - 1930-х рр. З'ясовано причини виникнення кадрового дефіциту у загальноосвітній і вищій школі УСРР у даний історичний період. Охарактеризовано організаційні форми, визначено політико-ідеологічні завдання, тактико-стратегічний курс радянської модернізації системи освіти, проаналізовано вплив даного процесу на кадрове забезпечення загальноосвітньої та вищої школи республіки. Розглянуто заходи радянської влади щодо забезпечення науково-педагогічними кадрами вищої та середньої школи республіки. Визначено причини, спрямування та масштаби репресій проти науково-педагогічної інтелігенції УСРР у часи панування тоталітарного режиму. Виявлено, що протягом 1920 - 1930-х рр. в Україні було репресовано понад 20 тис. учителів і викладачів загальноосвітньої та вищої школи. Встановлено причини виникнення, особливості функціонування та фактори припинення такого специфічно радянського освітньо-ідеологічного експерименту, як заснування Інституту червоної професури (ІЧП) при ВУЦВК. Охарактеризовано соціальні джерела комплектування складу слухачів ІЧП, зроблено порівняльне дослідження їх освітньо-культурного рівня із дореволюційною професурою.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено історію створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів як одного з провідних навчальних закладів університетського типу для жінок в Україні у контексті жіночого руху за право на освіту. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Розглянуто процес боротьби за відкриття курсів, організацію їх роботи та її основні складові (діяльність викладацького складу, становлення навчального процесу та викладання). Охарактеризовано склад слухачок, висвітлено процес еволюції прав Київських вищих жіночих курсів, досліджено обсяг та характер викладання українознавчих дисциплін.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичну концепцію музично-виконавського висловлювання як чинника комунікативної взаємодії композиторів, виконавців і слухачів у процесах музичного спілкування. На підставі дослідження індивідуально-психологічних, соціально-історичних і типологічних закономірностей стилетворення музично-виконавського висловлювання систематизовано поняттєво-категоріальний апарат, відповідний до комунікативної функції музично-виконавського мовлення в процесах музичного спілкування. Створено типологію стилів індивідуального музично-виконавського висловлювання. Обгрунтовано тезу про системну єдність усіх комунікативних засобів музиканта-виконавця, що застосовуються у процесах музичного художнього спілкування. Наведено визначення двох основних архетипів музично-виконавського висловлювання як чинників стилетворення у процесах музичного спілкування - "екстравертного" та "інтровертного".

  Скачати повний текст

Досліджено прагматичний різновид вербальної інтеракції, що передбачає присутність у антропологічному просторі взаємодії, окрім стандартних учасників спілкування (мовця та слухача - активних реагентів), третього антропокомпонента - стороннього реципієнта як комунікативного актанта з нестандартною комунікативною перспективою спостерігача. Установлено, що дана інтеракція є різновидом поліактантної комунікативної взаємодії, у межах якої спостерігаються розмежування двох рівнів відносин: між активними реагентами, які взаємодіють в експліцитному режимі ітеракції; між активними реагентами і стороннім реципієнтом, які взаємодіють в імпліцитному режимі інтеракції. Доведено, що комунікативна релевантність стороннього реципієнта як суб'єкта спілкування виявляється у його здатності являти собою детермінанту комунікативної поведінки активних реагентів інтеракції. Досліджено реалізацію стороннім реципієнтом двох гетерогенних стратегічних ліній - рецептивно-інтерпретаційної та реактивно-комунікативної. Першу представлено як комунікативно-когнітивну діяльність інтерпретації стороннім реципієнтом предмету думки активних реагентів інтеракції, вона є інтродуктивним етапом для здійснення стороннім реципієнтом комунікативного реагування на комунікативну подію, представлену як актуалізацію ним другої стратегічної лінії - реактивно-комунікативної стратегії.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення лексико-граматичних особливостей та композиційної структури французької президентської політичної промови. На підставі останніх досягнень лінгвістики тексту, загальної теорії дискурсу, теорії комунікативних відносин, прагматики й теорії аргументації політичну промову визначено як тип політичної комунікації. На базі методу прагматичної інтерпретації текстів та дослідження лексичних дефініцій здійснено лінгвостилістичний аналіз текстів промов Президентів Франції Шарля де Голля і Жака Ширака, виявлено основні закономірності їх композиційної структури - трихотомічної схеми, яка складається з вступного, основного та заключного комунікативних блоків. В антропоцентричному аспекті детально охарактеризовано аргументацію як чинник комунікативно-прагматичної спрямованості політичної промови та встановлено її значущість для впливу на аудиторію слухачів. За таксономічним принципом класифіковано лексико-граматичні засоби у текстах політичних промов, встановлено їх типологію та роль у створенні моделі комунікативної ситуації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням соціального та культурологічного контекстів мовлення. Обгрунтовано теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень. Удосконалено методику проведення експериментально-фонетичного дослідження з метою встановлення просадичних виявів емоційних концептів в англійському мовленні. Проведено розмежування таких концептів на ті, що вербалізуються як клішовані (емоційні кліше) або неклішовані (емоційні сценарії) структури, що дозволило експериментально встановити просодичні параметри комунікативної та когнітивної динаміки вираження позитивних емоцій у досліджуваних висловленнях. Виділено інваріантні інтонаційні моделі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах емоція - перцептивні маркери - сприйняття. Визначено аудитивні й акустичні параметри, які відображають концептуалізацію емоційного та комунікативного досвіду мовця й обумовлюють відповідну реакцію слухача.

  Скачати повний текст

Розроблено математичне та програмне забезпечення систем дистанційного навчання, реалізованих з урахуванням мережевоцентричних технологій. Розроблено формалізовані моделі, а саме: дистантного навчального матеріалу з урахуванням ієрархічних рівнів у вигляі І/АБО-графа, для якого запропоновано ефективні алгоритми обходу; тестових завдань, еталонних відповідей викладача, що дозволило підвищити ефективність процесу навчання. Розроблено ефективні алгоритми формування та структурування навчального матеріалу, враховуючи пріоритет структурних одиниць навчального матеріалу та результати тестування дистантного слухача (ДС), що дозволило індивідуалізувати навчальний процес. Розроблено методи й алгоритми авторизації, які дозволяють користувачу одержати віддалений доступ до розподілених навчальних ресурсів залежно від його повноважень. Розроблено загальну архітектуру дистанційного мережевоцентричного навчання, яка базується на використанні парадигми мережево-центричності та моделі ДС, що дало змогу адаптовувати навчальний процес для кожного ДС і забезпечити функціонування у режимі віддаленого доступу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методичні засади й експериментально перевірено методику активного навчання військово-спеціальної дисципліни "Зв'язок в органах охорони кордону", педагогічні умови її застосування (пріоритетне врахування освітньо-кваліфікаційних характеристик і вимог до фахівців спеціального зв'язку під час організації процесу навчання, співробітництво слухачів і викладача за планування та реалізації всіх етапів процесу навчання, використання методів активного навчання, максимальна наближеність результатів навчання до сфери практичної діяльності фахівців спеціального зв'язку, особистісно-психологічний розвиток слухачів). Розроблено модель професійної підготовки фахівців спеціального зв'язку Державної прикордонної служби України.

  Скачати повний текст