У дисертації акцентовано проблематику впровадження гуманістичного підходу у виробленні публічної політики для вирішення суспільно значущих завдань, квінтесенцією чого є орієнтація на людину та її потреби, забезпечення максимально ефективної творчої реалізації її здібностей.Наголошено, що соціальні інститути, цінності й активності в усій їх складній і різноплановій сукупності формують своєрідне комунікативне середовище – публічну сферу (простір) вияву громадських інтересів, обміну думками та визначення загальноважливих цілей. Функціонування цієї символічної сфери взаємодії держави й недержавних суб’єктів обумовлюєпринципово новий стан політичної системи, процесів, що відбуваються в ній, і нові істотні властивості політики, результатом узагальнення яких є категорія «публічна політика». Докорінно змінюються підходи до вироблення публічної політики та її реалізації в управлінській практиці, ціннісні орієнтири й інституціональні механізми в цих процесах. Поєднуючи людей успільному розв’язанні колективних завдань, будучи специфічним видом співпраці вільних, діяльних, відповідальних особистостей, публічна політика постає водночас способом і результатом гуманізації суспільно-політичного життя. Це конституює людиноціннісний пріоритет соціальних процесів, унормовує діалогічне спілкування, усвідомлену взаємодію, цілевизначення, взаємоповагу людської гідности й прав, уможливлює впевнене просування шляхом демократичних реформ відповідно до міжнародних стандартів.^UThe thesis focuses on the problems of implementing a humanistic approach in public policy making to solve socially significant issues, the quintessence of which is orientation to a person and his / her needs, ensuring the most effective creative realization of his / her abilities.It is emphasized that social institutions, values and activities in all their complexity and diversity form a kind of communicative environment – a public sphere (space) of expressing public interests, opinions exchange and universally important goals definition. The functioning of this symbolic sphere of interaction between the state and non-state subjects determines a fundamentally new conditionof the political system, the processes taking place in it and new essential properties of politics, the result of which generalization is the category «public policy». Approaches to making and implementing policy in management practice, value guidelines and institutional mechanisms in these processes are fundamentally changing. Connecting people in the joint solution of collective tasks, being aspecific type of cooperation of free, active, responsible individuals, public policy appears at the same time as a method and result of humanizing socio-political life. This constitutes a human-valued priority of social processes, normalizes dialogic communication, conscious interaction, goal setting, mutual respect for human dignity and rights, enables confident advancement through democratic reforms in accordance with international standards.

Проаналізовано головні етапи повоєнної відбудови промисловості та транспорту міста, висвітлено причини та мотиви переїзду населення із села в місто, особливості трудової маятникової, навчальної організованої та стихійної міграції. Розглянуто зміни соціально-станового статусу сільських мігрантів. Показано, що в роки голоду 1946 - 1947 рр. за великої плинності робітничих кадрів, чисельність прибулого населення у місто переважала кількість вибулого. В 1946 р. прибулі по відношенню до обсягу міграції складали 70 %, а вибулі - 30 %, в 1947 р. прибулих було 56 %, а вибулих - 44 %. Досліджено житлове будівництво в Харкові та житлово-побутове облаштування мігрантів, виділено етапи вирішення житлової проблеми в місті. Показано, що міграція сільського населення в місто супроводжується певними проблемами, серед яких однією з важливих є їх соціально-психологічна адаптація до міського середовища за умов підтримання ними тісних зв'язків з селом. Вивчено участь сільських мігрантів у культурно-масових і спортивних заходах у вільний від роботи чи навчання час, проведення ними дозвілля. Висвітлено загальні тенденції урбанізаційних процесів, динаміку міграції сільського населення на різних етапах даного періоду. Показано вплив міграції на зміну чисельності національно-соціального складу населення Харкова, особливість мовного спілкування в місті.

  Скачати повний текст

Визначено історико-соціальні чинники необхідності культурологічного спрямування змісту навчання професійного іншомовного спілкування та дидактико-методичні особливості організації змісту у підручнику. Охарактеризовано зміст підручника з іноземної мови для студентів немовних ВНЗ на базі культурологічного підходу за допомогою дидактичної моделі. Встановлено положення, які є важливими для аналізу й оцінювання підручників з позицій культурологічного підходу. Обгрунтовано критерії та показники рівнів сформованості професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів і виокремлено рекомендації щодо конструювання змісту підручника на засадах культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Розглянуто модель міжкультурного спілкування англійською мовою та її складники, узагальнено функції спілкування. Проведено анкетування 355-ти учнів старшої школи віком 15 - 17-ти років з метою вивчення їх інтересів і професійних намірів. Проаналізовано текстотеку підручників англійської мови з метою визначення наявності в них інформації, що задовольняє інтереси старшокласників. Здійснено відбір навчальних матеріалів для позамовного і мовленнєвого компонентів змісту навчання. Обгрунтовано необхідність представлення у навчальних матеріалах певних фонових знань і стандартів комунікативної поведінки, оволодіння якими допоможе старшокласникам здійснювати спілкування з носіями культури англомовних країн у межах типових комунікативних ситуацій освітньої сфери та сфери професійної орієнтації. Теоретично обгрунтовано та розроблено систему вправ і створено три моделі організації процесу навчання учнів старшої школи міжкультурного спілкування з орієнтацією на вибір професії, дві з яких є варіативними - для послідовного та паралельного навчання написання британського й американського варіантів автобіографії. Ефективність запропонованої методики доведено експериментально. Визначено доцільність дворазового читання текстів (спочатку їх перегляд, потім - вивчаюче читання з використанням тлумачного словника) і паралельного навчання британського й американського варіантів автобіографії. Наведено методичні рекомендації щодо впровадження даної методики до навчального процесу у старшій школі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісні аспекти міжкультурної комунікації на особистісному рівні, визначено шляхи та принципи адекватної інтерпретації змісту та специфіки інонаціональної культури як умови її розуміння. Зазначено, що сучасний процес глобалізації й інтенсифіації культурних контактів України в міжнародному масштабі у всіх сферах життя - політичній, економічній, соціальній, культурній - з максимальною гостротою виявив проблему вивчення ціннісних аспектів міжкультурної комунікації. Визначено нагальність потреби кооперації між культурами, а також пошуку формальних умов і можливостей для досягнення домовленностей на всіх рівнях вироблення визначеної суспільної думки щодо потреб міжкультурного спілкування, і, насамперед, формування такого менталітету, в основі якого є ідея цінності будь-якої культури та стилю життя. Встановлено, що необхідність осмислення здатності власної культури незалежної України до діалогу з іншими культурами пов'язана з пошуком його оптимальних форм і напрямків. Проаналізовано специфіку ціннісних і комунікативних аспектів культур, виявлено та описано типи культури (традиційну, модерн, постмодерн), що обумовлюють особливості процесів комунікації. Описано психологічні втрати першої фази міжкультурної комунікації в ситуації культурного шоку, визначено шляхи виходу з цього фрустраційного стану, проаналізовано можливі негативні та позитивні наслідки культурного шоку. Досліджено цінності, які складають фундамент спілкування, визнаючи вибір партнера, ступінь довіри, рівень відвертості та результат спілкування, а також охарактеризовано особливості міжкультурного спілкування на вербальному та невербальному рівнях. Розглянуто загальні методологічні передумови вивчення прикладних аспектів міжкультурної комунікації, а саме, проблеми індивідуальної поведінки в ситуації контакту культур.

  Скачати повний текст

Актуальність зумовлена необхідністю опису та переосмислення історичного досвіду становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) шляхом аналізу конкретно-історичного матеріалу що стосувався адміністративних, соціальних, освітніх процесів, які відбувалися на Галицьких землях, а також потребою оновлення процесу підготовки студентів, магістрантів, аспірантів шляхом уведення нових наукових та архівних джерел, дотичних до історії методики навчання французької мови на обраній території та в окреслених хронологічних межах. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в науці про методику навчання іноземних мов всебічно досліджено становлення і розвиток методики навчання французької мови у Галичині впродовж 1867–1939 рр.; охарактеризовано історико-соціальні та освітньо-організаційні передумови становлення і розвитку методики навчання французької мови; обґрунтовано періодизацію методики навчання французької мови; висвітлено процес навчання французької мови; визначено та уточнено методичні підходи, принципи, методи навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного періоду; до наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні документи; проаналізовано історичні факти, дотичні до становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття). Обґрунтований методологічний інструментарій дослідження, окреслено джерельну базу та представлено підходи до визначення етапів становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (1867–1939 рр.); розглянуто і проаналізовано навчальні програми, плани, річні шкільні звіти та підручники з французької мови; окреслено особливості реалізації методів навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного історико-хронологічного періоду. Дослідження виконано з використанням підходів, методів і принципів чотирьох рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового та технологічного. Відповідно до обраних критеріїв установлено основні етапи становлення та розвитку методики навчання французької мови у Галичині у 1867–1939 рр.: І етап – 1867–1890 рр. – становлення методики навчання французької мови; ІІ етап – 1890–1939 рр. – розвиток методики навчання французької мови.У період становлення методики навчання французької мови в різних типах шкіл Галичини дисципліна «Французька мова» була виключно предметом за вибором. В межах виокремленого хронологічного періоду існували навчальні плани та щорічні шкільні звіти, в яких наявна вибіркова дисципліна «Французька мова». Метою навчання французької мови було знання граматики, вміння перекладати невеликі речення та тексти з та на французьку мову, а також здатність читання художньої літератури французькою мовою. Встановлено, що провідними було проголошено перекладні методи навчання французької мови, а саме граматико-перекладний та текстуально-перекладний. Внаслідок детального аналізу планів, звітів та підручників доведено, що навчання французької мови у Галичині у період 1867–1890 рр. провадилося на основі концептуально-методичних засад граматико-перекладного та текстуально-перекладного методів. Реалізація цих методів ґрунтувалася на мовному підході з дотриманням основних дидактичних та методичних принципів. Другий етап (1890–1939 рр.) вважається періодом розвитку методики навчання французької мови у Галичині. Цей історичний період ознаменувався проведенням реформ у галузі освіти, спрямованих на розвиток та вдосконалення системи освіти. Дисципліна «Французька мова» набуває характеру обов'язкової дисципліни. Метою навчання французької мови у школах та гімназіях Галичини було розуміння повідомлень французькою мовою, вільне висловлювання в усній та письмовій формах у межах знайомих тем та ситуацій повсякденного спілкування, читання текстів французькою мовою, ознайомлення учнів із кращими зразками французької художньої літератури, а також біографіями видатних французьких письменників та поетів. У старших класах передбачалося читання текстів у галузі науки та техніки. Проаналізовані навчальні програми, плани, шкільні звіти та підручники з французької мови засвідчили використання прямого методу навчання іноземних мов. Навчання французької мови здійснювалося на основі мовного та мовленнєвого підходів, принципі міжкультурної взаємодії, базувалося на дотриманні дидактичних і методичних принципів. Досліджено, що прогресивними на той час рекомендаціями було використання драматизації на уроках французької мови, а також прослуховування грамофонних записів з уривками французької мови для тренування правильної вимови. Окрім того, педагоги використовували кіноплівку із зображенням рухів мовного апарату при вимові французьких звуків. Виявлено, що особливістю використання прямого методу навчання французької мови у Галичині було небажання педагогів повністю відмовлятися від теорії мови, а саме граматики та фонетики.^UThe relevance is due to the need to describe and rethink the historical experience of formation and development of methods of teaching French in Galicia (second half of XIX - first half of XX century.) By analyzing specific historical material relating to administrative, social, educational processes that took place in Galicia. also the need to update the process of training students, undergraduates, graduate students by introducing new scientific and archival sources related to the history of methods of teaching French in the selected area and within the defined chronological boundaries.The scientific novelty of the study is that for the first time in the science of methods of teaching foreign languages ​​comprehensively studied the formation and development of methods of teaching French in Galicia during 1867-1939; historical-social and educational-organizational preconditions of formation and development of methods of teaching French are characterized; periodization of French language teaching methods is substantiated; the process of learning French is covered; defined and clarified methodological approaches, principles, methods of teaching French in Galicia during the study period; little-known and unknown archival documents were introduced into scientific circulation; historical facts concerning the formation and development of methods of teaching French in Galicia (second half of the nineteenth - first half of the twentieth century) are analyzed.The methodological tools of the research are substantiated, the source base is outlined and the approaches to determining the stages of formation and development of the methods of teaching French in Galicia (1867–1939) are presented; curricula, plans, annual school reports and textbooks in French were considered and analyzed; features of realization of methods of teaching French in Galicia during the studied historical and chronological period are outlined. According to the selected criteria, the main stages of formation and development of methods of teaching French in Galicia in 1867-1939: Stage I - 1867-1890 - the formation of methods of teaching French; Stage II - 1890-1939 - development of methods of teaching French.During the formation of the methodology of teaching French in different types of schools in Galicia, the discipline of "French" was exclusively a subject of choice. Within the selected chronological period, there were curricula and annual school reports in which the elective subject "French" was available. The aim of teaching French was knowledge of grammar, the ability to translate short sentences and texts from and into French, as well as the ability to read fiction in French. It is established that translation methods of teaching French, namely grammar-translation and text-translation, were declared the leading ones.As a result of a detailed analysis of plans, reports and textbooks, it is proved that the teaching of French in Galicia in the period 1867-1890 was carried out on the basis of conceptual and methodological principles of grammatical translation and textual translation methods. The implementation of these methods was based on the language approach in compliance with the basic didactic and methodological principles.The second stage (1890–1939) is considered to be the period of development of the methodology of teaching French in Galicia. This historic period was marked by reforms in the field of education aimed at developing and improving the education system.The French language discipline becomes a compulsory subject.The purpose of teaching French in schools and gymnasiums of Galicia was to understand messages in French, free speech in oral and written forms within familiar topics and situations of everyday communication, reading texts in French, acquainting students with the best examples of French fiction and biographies of prominent French writers and poets. In the senior classes reading of texts in the field of science and technology was provided.Analyzed curricula, plans, school reports and textbooks in French showed the use of a direct method of teaching foreign languages. The teaching of French was carried out on the basis of language and speech approaches, the principle of intercultural interaction, was based on adherence to didactic and methodological principles.It was investigated that the progressive recommendations at that time were the use of dramatization in French lessons, as well as listening to gramophone records with excerpts from French to train correct pronunciation. In addition, teachers used film depicting the movements of the speech apparatus when pronouncing French sounds.It was found that the peculiarity of using the direct method of teaching French in Galicia was the reluctance of teachers to completely abandon the theory of language, namely grammar and phonetics.

Досліджено семантико-прагматичні особливості англійських модальних слів у аспекті їх впливу на персонажне мовлення та наслідки цього впливу на подальший розвиток ситуації спілкування. Висвітлено головну роль слів зі значенням алетичної та епістемічної модальності в персонажному мовленні прози англійського модернізму. Ці слова пов'язані з інтенціональним станом мовця та передбачають зважування альтернатив (створення можливих світів), що спричиняє дисипацію художньої реальності в одній події, характерну для модерністського методу. Згідно з синергетичним підходом до вивчення модальних слів розглянуто множинні інтерпретації (біфуркації) мовцем-персонажем розвитку ситуації спілкування, що визначаються за допомогою модальних слів і можливий перлокутивний ефект висловлення з модальним словом (атрактор). Зазначено, що вживаючи модальне слово, персонаж передбачає варіанти розвитку ситуації, тому на модальних словах зроблено акцент як на смислотвірних елементах висловлення - параметрах порядку, які організують персонажне мовлення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу стратегічних інтересів України щодо країн Співдружності встановлено пріоритетні сфери відносин і перспективні напрямки співпраці з ними України. Критично проаналізовано проблемні питання, що характеризують відносини України з державами Співдружності Націй у політичній, економічній, культурній сферах. Запропоновано практичні заходи їх вдосконалення. Шляхом ретроспективного порівняльного аналізу досліджено історичні підстави сучасного співробітництва України з країнами Співдружності, висловлено пропозиції щодо доцільності врахування досвіду співпраці з ними, набутого УРСР, у процесі розбудови стосунків з зазначеними країнами. На підставі проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо розвитку стосунків з цими державами, зокрема, стосовно важливості врахування специфічних особливостей бізнес-культури та законодавства країн Співдружності, єдиної мови спілкування, сприятливого географічного положення, використання інституцій Співдружності Націй на користь українського бізнесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підготовки магістрантів як майбутніх викладачів вищої школи (ВШ). Висвітлено теорію та практику підготовки викладачів ВШ у практиці вітчизняної та закордонної системи вищої освіти, проаналізовано стан підготовки магістрантів як викладачів у терії і практиці ВШ, подано визначення поняття "професійна толерантність майбутніх викладачів вищої школи", "підготовка магістрантів до викладацької діяльності". Описано структуру (когнітивний, емоційний, діяльнісний компоненти), критерії (усвідомленість і усталеність прояву) та рівні (високий, середній, низький) професійної толерантності, педагогічні умови її формування (набуття досвіду самовизначення у цілях, змісті та способах викладацької діяльності; опанування навичок полісуб'єктного і діалогічного спілкування у процесі навчання; рефлексія педагогічної діяльності) та методику їх реалізації у процесі підготовки магістрантів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню проблем мовної варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні. Проведено дослідження фоностилістичної варіативності вимови старшокласників Німеччини, тобто піддано аналізу характер взаємозв'язків варіантів мовленнєвої структури (варіантів реалізацій сегментного складу німецької мови) з елементами соціальної структури (соціальної групи німецьких старшокласників). Варіативність у мовленні старшокласників зафіксовано як на рівні голосних, так і на рівні приголосних. Під час аналізу практичного матеріалу були визначені середні індекси реалізації кожної фонологічної змінної та її варіантів для трьох умов спілкування, що дало можливість встановити перемінні правила реалізацій фонологічних змінних та їх варіантів у соціолекті старшокласників, які ми вважаємо нормою вимови у даному соціолекті.

  Скачати повний текст

На основі комплексного клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного обстеження учнів Донецького медичного ліцею (ДМЛ) встановлено рівні поширеності, клінічну структуру, феноменологію, фактори ризику невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (НПСР) у даного контингенту. Для оцінки впливу навчання у ліцеї на подальшу адаптацію до навчання у вузі аналогічне дослідження проведено серед першокурсників університету, частина з яких поступила після ДМЛ, а інші - після звичайних шкіл. Доведено, що умови навчання у медичному ліцеї у порівнянні зі звичайною школою створюють для одних учнів саногенне середовище діяльності та спілкування (що виявляються біьльшою питомою вагою психічно здорових підлітків), а для інших сприяють формуванню невротичних, пов'язаних зі стресом розладів (відсоток учнів з клінічно окресленими НПСР серед ліцеїстів також вищий за звичайну школу). Доведено, що з іншого боку, нижчий рівень поширеності НПСР серед першокурсників вузів, що закінчили ДМЛ, у порівнянні зі студентами, що вступили до університету після звичайних шкіл, свідчить, що колишні ліцеїсти легше адаптуються до умов навчання у вищому навчальному закладі. Грунтуючись на одержаних даних, розроблено та впроваджено систему комплексних заходів з ранньої діагностики, профілактики та корекції НПСР.

  Скачати повний текст

Розроблено філософсько-етичну концепцію моральнісної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її за межі ціннісно-раціонального обгрунтування моральних норм. Аналіз безпосередніх життєвих проявів людини, об'єктивної ціннісної основи творчої самореалізації особистості дозволив виділити такі компоненти моральної культури, як природна моральність, висока моральність, належна моральність, що існували у синкретичній цілісності на раннісних етапах культури. Подальше їх виокремлення пов'язано із зростаючою соціокультурною динамікою. Відносно самостійними ці складові моральнісної культури стають в епоху модерну. Дослідження таких феноменів, як моральнісні норми, моральний ідеал, етичний дискурс, дозволило обгрунтувати їх органічний зв'язок із специфічними культурними умовами, спрямованість на освоєння буттєвих цінностей людського існування. Специфіка моральнісної культури пов'язується із творенням спілкування - єднання як самоствердженням особистості.

  Скачати повний текст

Теоретично розроблено та експериментально перевірено систему підготовки організаторів виховної роботи (ОВР) первинної ланки у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, яка базується на конструюванні та впровадженні передового педагогічного досвіду. Обгрунтовано зміст і методику підготовки ОВР первинної ланки до професійної діяльності у військах шляхом оптимальної інтеграції військової та цивільної освіти за умов КНУ ім. Т.Шевченка. Розвинуто принципи підготовки фахівців виховної роботи для Збройних сил України (ЗСУ): ігрове моделювання конкретних умов і динаміки військово-педагогічного процесу у військових підрозділах і частинах; діалогічне спілкування; спільну діяльність у процесі розв'язання конкретних психологічних і педагогічних проблем різних категорій особового складу ЗСУ; проблемність змісту імітаційної моделі та процесу його розгортання в ігровій діяльності; гуманітаризацію та демократизацію освіти; національну спрямованість освіти; неперервність освіти; єдність навчання, виховання та психологічної підготовки. Удосконалено методичні засади підготовки ОВР шляхом творчого застосування традиційних і нетрадиційних методів, форм і методик проведення навчальних занять, військових практик і стажувань, написання кваліфікаційних робіт, зокрема, проведення навчальних занять з фундаментальних дисциплін виключно з застосуванням методів активного соціально-психологічного навчання, рольових і ділових ігор, психотренінгу, практичного проведення конкретних психологічних, соціально-психологічних і польових досліджень, а з військово-спеціальних дисциплін - з застосуванням загальних і специфічних для військового середовища методів і форм навчання, виховання, розвитку та психологічної підготовки майбутніх ОВР.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення. Обгрунтовано педагогічні умови реалізації даного процесу з використанням засобів культури мовлення й експериментально перевірено їх ефективність. Встановлено критерії (ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, дієво-творчий) та рівні соціалізованості студентів засобами культури мовлення. Розкрито зміст базових понять дослідження, таких як "соціалізація", "культура мовлення", "мовленнєва діяльність", "культура мовленнєвого спілкування". Визначено роль, функції та комунікативні якості культури мовлення у процесі соціалізації особистості. Удосконалено системний підхід щодо організації соціально-педагогічної роботи зі студентами ВНЗ. Обгрунтовано зміст, форми та методи соціалізації студентської молоді засобами культури мовлення з метою пристосування до реальних умов діяльності та досягнення позитивного вирішення особистісно й соціально значущих завдань.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та функціональні ознаки просодичних підсистем, що зумовлюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які впливають на формування інтонаційної варіативності ВВ у мовленнєвій комунікації. На підставі дослідження експліцитних та імпліцитних мовленнєвих стратегій вибачення систематизовано функціональні та семантичні види англійських ВВ та здійснено їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю та ступенем емоційної насиченості, а також з урахуванням співвідношень соціальних статусів мовця та слухача. З'ясовано кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ з певними комплексами просодичних підсистем мовлення. Обгрунтовано та експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, що формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Визначено варіанти просодичної ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів у офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз та експериментальне визначення функції емпатії у педагогічному процесі, розкрито взаємозалежність емпатії та особливостей організації педагогом процесу навчання молодших школярів. Виявлено залежність між стилем керування навчанням і характером міжособистісних взаємин учнів, їх мотивацією та успішністю навчання, з другого. Визначено провідні психологічні фактори, які детермінують успішність навчання молодших школярів. Запропоновано теоретичну модель психолого-педагогічного впливу емпатії педагога на перебіг керування ним процесу навчання молодших школярів. Розроблено, обгрунтовано й апробовано програми формування емпатії вчителя у процесі педагогічного спілкування як умови підвищення успішності навчання молодших школярів. Наведено рекомендації щодо вдосконалення психолого-педагогічної готовності вчителя до роботи з учнями молодших класів.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено загальний принцип формування стереотипної адаптивної поведінки у процесі засвоєння знакової системи як мови спілкування в конкретному середовищі. Розроблено й апробовано оптимальний алгоритм індивідуального навчання, який суттєво впливає на ефективність організації процесу навчання і може бути використаний для розробки комп'ютерних програм навчання іноземної мови чи будь-якого предмету навчальної програми. Досліджено основні етапи процесу побудови багаторівневої моделі навколишнього середовища особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методичні основи формування культури професійного спілкування студентів аграрних ВНЗ. З використанням системного, культурологічного, гуманістичного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного підходів розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено теоретико-методичну концепцію та модель даного формування. Конкретизовано теоретичні уявлення щодо суті та структури феномену культури професійного спілкування, охарактеризовано критерії та рівні її сформованості. Доведено, що необхідними та достатніми умовами даного формування є здійснення цілеспрямованої теоретико-методичної підготовки викладачів і студентів до формування культури професійного спілкування, організація професійної підготовки студентів на діалогічних засадах, забезпечення взаємодії викладачів і студентів у процесі навчального спілкування, поступове набуття досвіду вирішення проблемних питань, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю, створення позитивної емоційної насиченості навчального спілкування, залучення студентів до професійної самореалізації у процесі навчального діалогу, розширення сфери активного професійного спілкування майбутніх аграріїв у навчально-виховному процесі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню впливу комунікативних технологій на ефективність публічного управління України в умовах гібридної російсько-української війни (з 2014 р.) та воєнного стану (з 2022 р.). У дисертаційному дослідженні вперше обґрунтовано визначення можливостей та перешкод з метою удосконалення комунікаційного процесу і прийняття рішень у кризових ситуаціях, установлення партнерських відносин між органами державної влади та громадянським суспільством. Розвиток комунікативних технологій надає нові можливості для публічного управління в умовах воєнного стану, забезпечуючи зручний та швидкий обмін інформацією між владою та громадськістю.У дослідженні на засадах структурного, логічного, інформаційного та діалектичного підходів наукового пізнання, з використанням загальнонаукових, спеціальних наукових і конкретно-проблемних методів, висвітлено комунікативні технології та шляхи вдосконалення комунікаційної безпеки публічного управління.Стратегічні комунікації у системі публічного управління повинні відігравати роль інструмента, який забезпечує належний рівень інформаційної підтримки, захисту національних інтересів. Вони мають забезпечувати відповідну інформаційну платформу для належної комунікації з внутрішнім та зовнішнім споживачем інформації. Однак важливо розуміти, що національні стратегічні комунікації публічного управління не мають обмежуватися лише позитивною пропагандою. Вони повинні базуватися на об’єктивності та відкритості, також формувати розуміння у громадян реальних викликів. Важливо надавати змогу громадянам критично мислити, аналізувати і самостійно формувати свою думку на основі доступної інформації, приймати рішення тощо.Проведене комплексне дослідження комунікативних технологій та їхньої ролі в публічному управлінні сприяло новому вирішенню наукового завдання – теоретико-методологічного обґрунтування концептуальних засад комунікативної діяльності в публічному адмініструванні в період воєнного стану. Окреслено основні класичні моделі комунікації та показано їх переваги в окремих кейсах публічного адміністрування в Україні під час війни.Країни Європейського Союзу мають розвинену систему комунікаційних технологій, яка застосовується для спілкування з громадянами, завдяки якій відбувається інформування про політичні рішення та послуги уряду, а також забезпечення прозорості у взаємодії між владою та громадянами. У контексті цього у дисертаційній роботі охарактеризовано досвід комунікаційної політики у сфері публічного адміністрування країн Європейського Союзу, зокрема, що стосується кризових ситуацій, та прогнозовано його використання в українських реаліях в умовах воєнного стану.У роботі підкреслено, що період воєнного стану вимагає від державних службовців високого рівня професійної підготовки та надзвичайної відповідальності за надання об’єктивної та достовірної інформації. Антикризова комунікація публічного управління повинна бути зосереджена на кількох ключових напрямах: керування сприйняттям інформації соціумом, наявність кризового зворотного зв’язку влади з населенням, співпраця з громадськими організаціями для надання допомоги тим, хто її найбільше потребує і постраждав унаслідок військових дій ворога.У дослідженні визначені шляхи активізації формату та каналів комунікації публічних управлінців з різними цільовими групами. Такий підхід вимагає поєднання традиційних та інноваційних підходів, а також урахування специфіки ситуації в умовах воєнного стану. Це сприятиме ефективній взаємодії з різними цільовими групами та підвищенню довіри до системи публічного управління, що є важливим зокрема в умовах війни.^UThe dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodological foundations of the influence of communicative technologies on the effectiveness of public administration in Ukraine during the hybrid Russo-Ukrainian war (since 2014) and the state of war (since 2022). This research for the first time substantiates the definition of opportunities and obstacles in order to enhance the communication process and decision-making in crisis situations, while establishing partnership relations between governmental bodies and civil society. The evolution of communicative technologies provides novel possibilities for public administration in times of war, facilitating convenient and swift exchange of information between authorities and the public.The relevance of this research is underscored by the fact that during the period when Ukraine became a subject of external aggression, a meticulous approach to strategic communication is imperative for safeguarding national interests and ensuring national security. Within the context of the modern information space, where the speed of information transmission and dissemination has gained paramount importance, the ability to adequately respond to informational threats and aggression becomes critically vital.Strategic communications in public administration should serve as tools that ensure a suitable level of informational support for national interests. They should provide an appropriate information platform for effective communication with both internal and external information consumers. However, it is important to comprehend that national strategic communications in public administration should not be limited solely to positive propaganda. They must be founded on truthfulness, objectivity, and openness, promoting an understanding of the true state of affairs and actual challenges. It is important to provide citizens with the opportunity to think critically, analyze, and independently form their opinions based on accessible information and make informed decisions.A comprehensive study of communicative technologies and their role in public administration during a state of war has contributed to a novel resolution of the scientific problem – the theoretical and methodological foundation of the conceptual principles of communication activities in public administration during wartime. The main classical communication models have been outlined, demonstrating their advantages for Ukrainian public administration during times of war.The work emphasizes that the period of a state of war requires a high level of professional training and exceptional responsibility from government officials for providing objective and reliable information. Crisis communication in public administration should be directed towards several key areas: managing the perception of information by society, establishing crisis feedback between the government and the population, and collaborating with civil organizations to provide assistance to those who need it most and have been affected the most by the enemy's military actions.The proposed methodology of public administration within the context of the communicative paradigm during a state of war will allow for the use of a wide range of communication methods, techniques, and technologies to improve the modern public administration system. This applies to foreign policy since the dissertation also emphasizes lobbying as a communicative technology influencing the implementation of international policy during wartime. The effectiveness of this lobbying will determine international support for Ukraine in its war against the russian aggressor.The study traces pathways for the intensification of communication formats and channels employed by public administrators with various target groups. This will contribute to effective interactions with diverse target groups and enhance trust in public administration, which is crucial during times of warfare. The research explores avenues for intensifying the format and channels of communication employed by public administrators with various target groups. Such an approach necessitates the amalgamation of traditional and innovative approaches while considering the specifics of the situation in times of war. This will foster effective engagement with diverse target groups and enhance trust in public administration, which is crucial when a country is in a state of warfare.The main methodological principles include, first of all, the analysis of information needs and information risks. This allows you to understand what information is most important and elevant during the period of martial law (about evacuation or aid points, placement of humanitarian aid centers, as well as notices about public events, meetings, the question arises whether it is necessary to inform the general public about them, or from this announcement will not be used by the enemy to launch a missile attack).