У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання адаптації печінки та системи ворітної вени (ВВ) до хлороформної та поєднаної алкоголь-хлороформної інтоксикації. Виявлено залежність активної каталази сироватки крові та гомогенату печінки, рівня загальної води й експозиційної динаміки сорбції в печінці, а також особливостей портальної гемодинаміки від ступеня ураження печінки, обумовленого хлороформною або поєднаною алкоголь-хлороформною інтоксикацією. Встановлено, що значні зміни морфофункціональних показників у печінці та портальному кровотоку відбуваються у випадку моделювання хлороформної інтоксикації, тоді як алкоголь знижує гепатотоксичну дію хлороформу. Показано, що для моніторингу портальної гемодинаміки печінки експериментальних тварин можна застосовувати ультразвукову доплерографію з визначенням лінійної та об'ємної швидкостей кровотоку, систоло-діастолічного коефіцієнта, відношення об'ємної швидкості кровотоку у ВВ до 100 г маси тварин, індекс портального кровотоку з виділенням фаз розвитку патологічного процесу (гіпо- та гіпердинамічна, помилкової стабілізації або субкомпенсації та фаза декомпенсації портальної гемодинаміки).

  Скачати повний текст

Встановлено механізм адсорбції білірубіну (Bil) на поверхні високодисперсних кремнеземів (ВДК) з різними властивостями поверхні. Визначено вплив на адсорбцію Bil іонної сили та pH розчину. Показано, що гідрофобність поверхні є вирішальним чинником для адсорбції Bil і жовчних солей (BS) з індивідуальних і сумісних розчинів. Встановлено, що з сумісних з BS розчинів на поверхні адсорбується лише незв'язаний Bil на противагу до розчинів з сироватковим альбуміном (BSA), з яких Bil сорбується у вигляді комплексу з білком. Показано, що адсорбція Bil визначається процесами комплексоутворення в розчині. Визначено кількісні характеристики процесів комплексоутворення й адсорбції. На модельних системах показано, що для видалення надлишків Bil найбільш придатним є ВДК зі змішаними гідрофільно-гідрофобними властивостями поверхні.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження, девіацій біохімічних показників та параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи у разі застосування методики альбумінового перитонеального діалізу та інших еферентних методів у процесі лікування хворих з печінковою недостатністю здійснено спробу систематизувати основі зміни, що відбуваються у метаболізмі, серцево-судинній та дихальній системах з метою вивчення ефективності лікувальних засобів і своєчасного виявлення та запобігання ускладненням. Для лікування хронічної печінкової недостатності розроблено програмну методику замісної терапії, що включає альбуміновий перитонеальний діаліз, ультрафільтрацію, сорбцію асциту з наступною внутрішньовенною реінфузією у комбінації з гіпербаричниою оксигенацією. Для лікуваня фульмінантної печінкової недостатності запропоновано варіанти замісної терапії альбуміновим перитонеальним діалізом з можливим комбінуванням з іншими еферентними методами гемокорекції (гемодіаліз з ультрафільтрацією, застосування дискретного плазмаферезу). Визначено ефективність використання методу альбумінового перитонеального діалізу у лікуванні хворих з хронічною та фульмінантною печінковою недостатністю.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості анемічного синдрому у разі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, його взаємозв'язок з перебігом основного захворювання, активністю запального процесу та показниками обміну заліза. Установлено залежність морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки від показників гемопоезу. Визначено імунологічну реактивість хворих на запальні захворювання кишечника залежно від патогенетичного варіанта анемії. Установлено, що якість життя хворих знижується пропорційно зростанню ступеня тяжкості хвороби, зумовлюється частими та болючими випорожненнями, наявністю анемії та позакишкових проявів. Запропоновано диференційований підхід до лікування анемічного синдрому залежно від характеру анемії й особливостей клінічного перебігу захворювання з використанням фолієвої кислоти, препаратів заліза й еритропотину-<$Ealpha>.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження біомінералогічних факторів стійкості жовчних камінців, виявлено структурно-текстурні параметри з мінімальними стійкісними характеристиками. Експериментально обгрунтовано чинники зовнішнього впливу на конкременти, які мають найбільш ефективний дезінтеграційний вплив. Досліджено вплив мінерального складу на стійкість жовчних камінців (виявлено, що найслабкішими є чисті холестеринові камінці, з ускладненням мінерального складу в бік збільшення вмісту білірубінату кальцію та карбонатів стійкість зростає). Вивчено структурно-текстурні особливості, мікро- та макропорожнини, дефекти та тріщини у жовчевих камінцях, закономірності їх орієнтації в просторі, визначено головні чинники стійкості жовчних камінців до зовнішнього впливу, які зумовлюють характер та напрям руйнування. Досліджено міжкаміневі взаємодії у численних асоціаціях жовчевих камінців, які визначають особливості самоорганізації морфології, активно впливають на ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків жовчних камінців, визначають можливість агрегації та сегрегації поліядерних конкрементів. З'ясовано, що еволюція мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, морфології жовчних камінців визначає їх різну стійкість на різних етапах онтогенезу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне біофізичне та біохімічне дослідження жовчі хворих на хронічний холецистит (ХХ) залежно від типу дискінетичних розладів жовчного міхура. Визначено взаємозв'язок між типом даних розладів та змінами біофізичних показників жовчі. Показано, що найбільш істотні зміни біофізичних властивостей жовчі спостерігаються у хворих з супутньою гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією і вони подібні до змін у хворих на жовчнокам'яну хворобу (ЖКХ). Доведено можливість та діагностичну цінність вивчення нативної жовчі за допомогою рентген-дифракційного аналізу. Встановлено однонаправлені зміни мікроелементного складу жовчі у хворих на ХХ та ЖКХ, що спостерігаються у випадку утворення жовчних конкрементів. Виявлено зміни питомої електроповідності жовчі залежно до типу дискінетичних розладів у хворих на ХХ.

  Скачати повний текст

Установлено, що опікове ураження шкіри зумовлює пригнічення активності ксенобіотик-метастабілізувальних ферментів у печінці щурів, максимум якого виявлено на першому тижні, подальшу нормалізацію установлено протягом місяця. Найбільшою мірою гальмуються активності цитохромів P4502E1, 2C і 3A, а також ферментів кон'югації, меншою - цитохромів P4501 A2, 2D і арілестерази. На рівні організму це має прояв у сповільненні елімінації модельних препаратів "Амідопірин" і "Ацетанілід", лікарських засобів "Диклофенак натрію" та "Напроксен", зростанні їх анальгетичної дії. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, карбонільних груп білків, нітратів і нітритів, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6, активності ксантиноксидази й оксидази D-амінокислот і падінням активності супероксидисмутази та каталази і асоціюється з ультраструктурними та біохімічними змінами у печінці (деструкцією мембран ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій, посилення солюбілізації компонентів мікросомальних мембран). Триметазидин переважає мексидол за мембранопротекторною дією та за здатністю захищати систему біотрансформації ксенобіотиків від опікового ураження.

  Скачати повний текст

Уперше надано комплексну характеристику мікробних асоціацій слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), що включають H.pylori і мукозну мікрофлору, та показано їх роль в обтяженні перебігу гастродуденальної патології. Установлено вплив асоціатів супутньої мікрофлори на підвищення антибіотикорезистентності H.pylori. Виявлено, що у хворих на пептичні виразки ДПК міграція та заселення H.pylori і мукозної мікрофлори з антрального відділу шлунка в бульбарну зону дуоденального тракту відбувається лише в окремих випадках, що вимагає диференційованого підходу стосовно удосконалення етіотропної терапії. Визначено особливості міжмікробних взаємовідносин хелікобактерів з сумісно персистувальною з ним мукозною мікрофлорою та виявлено антагоністів H.pylori. Експериментально установлено ефективність штаму A.viridans, що є основою пробіотика А-бактеріну, стосовно хелікобактерів. Уперше показано вплив мікрорельєфних умов культивування на чутливість асоціантів до протимікробних препаратів та бактеріофагів, а також антагоністичну активність штамів-конкурентів H.pylori.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено особливості та частоту поєднання кишкового дисбактеріозу, а також фізико-хімічної та хірургічної стадій холестеринового калькульозу. Розроблено лікувальні рекомендації хворим на кишковий дисбактеріоз у поєднанні з захворюваннями жовчного міхура. Виявлено особливості та частоту поєднання хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишкового дисбактеріозу в даної категорії людей. Наведено рекомендації для хворих на хронічний пакреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, що супроводжується кишковим дисбактеріозом. Досліджено особливості клінічного перебігу хронічних токсичних гепатитів, що супроводжуються дисбактеріозом кишечнику та супутніми захворюваннями жовчного міхура. Виявлено наявність зв'язку між захворюваннями кишечнику, асоційованими з кишковим дисбактеріозом і жовчного міхура на основі архівних даних. З'ясовано частоту наявності кишковго дисбактеріозу у військововслужбовців строкової служби III періоду.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання патогенезу хронічного гепатиту С (ХГС). Обстежено 360 хворих на ХГС з різним ступенем активності патологічного процесу в печінці. Показано, що саме дисбаланс в системі перекисного окиснення ліпідів/антиоксидантного захисту суттєво впливає на механізми деструкції гепатоцитів, прогресування запального процесу в печінці та є причиною розвитку фіброзу та цирозу в її тканинах. Виявлено зміни у субпопуляційному складі лімфоцитів, що призводять разом з недостатністю інтерфероногенезу та зсувами у системі цитокінів до формування імунодефіцитного стану у хворих на ХГС. З метою корекції даних порушень використано індуктор ендогенного інтерферону аміксин IC і його комбінацію з синтетичним аналогом нуклеозидів веро-рибавірином. Експериментально підтверджено клінічний, антиоксидантний, імуномодулювальний і слабкий противірусний ефекти аміксину IC.

  Скачати повний текст

Досліджуються та обговорюються дані про взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони та її засіяності Helicobacter pylori (НР) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дані здобуті за допомогою ультразвукового дослідження скорочувальної функції жовчного міхура з застосуванням жовчогінного сніданку, морфологічного та морфометричного дослідження біоптатів слизової оболонки гастродуоденальної зони після їх фарбування гематоксилін-еозином, які були одержані під час фіброезофагогастродуоденоскопії; наявність та ступінь засіяності НР антрального відділу шлунка визначали морфологічним методом після фарбування біоптатів за Романовським-Гімзою; електронної мікроскопії ендокринних І-клітин слизової оболонки гастродуоденальної зони. Доведено взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та ступеня важкості антрального гастриту та дуоденіту, важкість яких обумовлюється ступенем інфікованості слизової оболонки НР. Встановлено, що антихелікобактерна терапія та ерадикація слизової оболонки гастродуоденальної зони від НР зменшують активність антрального гастриту та дуоденіту, позитивно впливають на характер перебігу супутніх дискінезій. В комплексне лікування супутніх дискінезій жовчного міхура у хворих з ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони рекомендовано включати препарати, спрямовані на ерадикацію НР та нормалізацію її гістологічного стану.

  Скачати повний текст

Наведено результати ретро- та перспективного аналізу хірургічного лікування хворих з механічною жовтяницею непухлинного та пухлинного генезу. Проаналізовано методи декомпресії біліарного тракту, визначено пріоритетність, показання та протипоказання до їх застосування залежно від характеру захворювання та рівня обструкції. Проведено стандартизацію ускладнень антеградних ендобіліарних втручань, виділено тяжкі та легкі ускладнення. Визначено причини виникнення ускладнень, пов'язані з недоліками методів декомпресії біліарного тракту, двомоментного дренування за Сельдингером. Впровадження вдосконалених методів антеградних ендобіліарних втручань дозволило зменшити частоту ускладнень дренувальних операцій з 29,4 до 14,4 %. Встановлено, що стентування біліарного тракту може бути остаточною маніпуляцією, альтернативною реконструктивним втручанням.

  Скачати повний текст

Вивчено фармакологічні властивості субстанції густого естракту з листя винограду культурного. Установлено, що за дози 100 мг/кг досліджений екстракт виявляє широкий спектр фармакологічної активності. Доведено, що густий екстракт з листя даної рослини чинить виразну антиоксидантну, мембраностабілізувальну та м'яку протизапальну дію. Гепатозахисні властивості густого екстракту з листя Винограду культурного вивчено за модельних патологій печінки з гострим, субхронічним і хронічним характером перебігу. Установлено, що густий екстракт з даного листя за дози 100 мг/кг має виразні гепатозахисні властивості, гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів, зменшує виразність цитодеструктивних процесів, поліпшує функціональну активність гепатоцитів. З'ясовано, що досліджений екстракт є нешкідливою сполукою і не чинить ульцерогенної дії, суттєво не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту та секрецію шлункового соку.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення субстанції та таблеток піфламіну, одержаних з трави гороху посівного. Встановлено, що піфламін у дозі 150 мг/кг має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксиданту, мембрано- та судиностабілізувальну, протизапальну, за якими він перевищує препарат порівняння - рослинний гепатопротектор "Силібор". На моделях токсичних гепатитів з гострим, субхронічним і хронічним перебігом за допомогою біохімічних і гістологічних досліджень доведено терапевтичну ефективність піфламіну у дозі 150 мг/кг. Виявлено переваги піфламіну перед силібором за показниками інгібування вільнорадикальних процесів, активності антиоксидантної системи, нормалізації синтетичних і репаративних процесів у печінці. Досліджено, що гепатозахисна дія піфламіну забезпечується комплексом біологічно активних речовин трави гороху посівного, реалізується через антиоксидантний механізм, стабілізацію клітинних мембран, послаблення проявів цитолізу гепатоцитів і виявляється у відновленні функціонального стану печінки та нормалізації процесів обміну. Встановлено, що піфламін є "відносно нешкідливим", не чинить ульцерогенної дії, посилює перистальтику кишечнику, не впливає на секрецію та кислотність шлункового соку. Піфламін рекомендовано як гепатопротекторний засіб для патогенетичного лікування уражень печінки токсичної етіології.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано достатню відтворюваність даних експрес-гастро-pH-моніторингу в одних і тих же хворих у динаміці спостереження (від одного місяця до одного року та більше одного року), а також високу чутливість і специфічність методу щодо атрофії слизової оболонки тіла шлунка. Доведено наявність прямого позитивного кореляційного зв'язку середнього ступеня між показниками експрес-гастро-pH-моніторингу та гастро-pH-моніторингом у часі (базальний одногодинний, добовий без антисекреторних фармакопрепаратів). Уперше проведено комплексне вивчення показників експрес-гастро-pH-моніторингу за різних форм пептичних Helicobacter pylori-асоційованих гастродуоденальних захворювань. Установлено наявність у разі введення pH-мікрозонду під час експрес-гастро-pH-моніторингу стимулювльного ефекту (механічного подразника) на секрецію хлористоводневої кислоти. Вивчено у хворих на пептичні Helicobacter pylori-асоційовані гастродуоденальні захворювання коливання внутрішньошлункового pH (лужні рефлюкси) під час експрес-гастро-pH-моніторингу. Уперше проведено мультифакторний аналіз впливу різних чинників на показники даного моніторингу. Найбільшу секрецію хлористоводневої кислоти виявлено у віці до 20-ти років. За високого ступеня інфікованості Helicobacter pylori встановлено тенденцію до наявності за даними експрес-гастро-pH-моніторингу найбільшої секреції хлористоводневої кислоти.панатопразолу, рабепразолу й езомепразолу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст