Розглянуто комплекс теоретичних уявлень про феномени фольклору, народної художньої творчості, народного мистецтва та примітива. Висвітлено формування й еволюцію фундаментальної когнітивної структури, яка їх продукує, взаємозв'язки та взаємні кореляції концептів. Визначено генетичні витоки концептуального топоса примітива. Обгрунтовано міждисциплінарний статус досліджень народної художньої творчості та примітива, необхідність метанаукового коректування теоретичних уявлень про них, що склалися в межах різних гуманітарних наук.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено соціальний статус та роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію дослідження змін як сутнісної характеристики культури. Встановлено, що поширення загальнонаукових методів (ЗНМ) на сферу культурології сприяло становленню критеріїв науковості й об'єктивності під час інтерпретації причин, рушійних сил і змісту культурних змін (КЗ); ЗНМ дослідження КЗ потребують коригування відповідно до специфіки предмета й об'єкта дослідження. Визначено поняття зміни як найбільш адекватне для опису процесів у культурі з одночасним виявленням процесів трансляції, інновацій і розмаїття адаптацій для зміщення акценту в аналізі феноменів культури з буття на становлення без ігнорування моменту стійкості. Розкрито основу побудови "синтетичної" концепції КЗ як відмову від "методологічної чистоти" досліджень на користь обгрунтування принципів інтеграції різних дослідницьких підходів та поліметодологізму як установки постнекласичної науки, що відповідає ситуації постмодерну, полікультурності та глобалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок етнокультури та комунікації, зазначено про об'єднувальну роль культури в поліетнічному соціумі. Виявлено значення етнокультури та культури етноса в процесах побудови нації в епоху глобалізації. Проаналізовано механізми адаптації етнокультури до інформаційного суспільства, технологій передачі та збереження культурної інформації. Доведено процес інтенсифікації міжетнічних контактів як безпосередніх, так і через посередництво комп'ютерних технологій. Висвітлено етнокультуру в контексті, що посилює ефективність міжкультурної комунікації на загальнолюдських принципах. Акцентовано увагу на взаємозв'язку теоретичних основ із практикою національно-культурних товариств на прикладі проекту "Литовский след на Крымской земле". Доведено доречність діяльності культурних товариств, їх діалог, полілог у комунікаційному просторі поліетнокультурного Криму.

  Скачати повний текст

Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему універсальної людини в естетичному світі Ібероамерики. Визначено, що естетичні концепції, які створюються у третьому світі, не так часто опиняються у фокусі усвідомлення. Зауважено, що тема універсальної людини й її відображення у культурі сучасності має актуальне значення за умов мультикультурного товариства у контексті метисації культур і процесів породження нових картин світу. Встановлено, що взаємозбагачення культур в остаточному підсумку минає пастки апології самодостатнього "національного космосу". Обгрунтовано необхідність застосування естетичного аспекту розуміння маргінальних типів культури. Проаналізовано особливості взаємовідносин категорії "естетичний досвід" з іншими категоріями. Виявлено конкретизацію цінностей естетичного досвіду в об'єктивних і суб'єктивних обставинах суспільства. Створено історичну типологію естетичного універсалізму. Досліджено історичні перетворення універсальної людини як естетичного феномену в маргінальні типи. Визначено особливості естетичної регуляції ібероамериканського світу.

  Скачати повний текст

Доведено, що на процес формування інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикорлонників позитивно впливає сукупність педагогічних умов: використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, які застосовуються органами та підрозділами охорони державного кордону; створення у вищому військовому навчальному закладі інформаційно-гехнологічного середовища; упровадження в навчальний процес спецкурсу "Основи інформаційної культури офіцерів-прикордонників". Вдосконалено системи оцінювання сформованості інформаційної культури курсантів. Визначено компоненти даного процесу та критерії.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади феномену "культурна політика". Проведено концептуалізацію її стратегічних пріоритетів та визначено етносоціальний вектор культурної політики України. Удосконалено понятійний апарат сфери культурної політики. Розкрито взаємообумовленість поняття "культура та політика її реалізації". Здійснено експлікацію понять "культурна політка", "суб'єкт культурної політики". Представлено класифікації моделей культурної політики, узагальнених та проаналізованих з урахуванням рольових повноважень і етичних принципів взаємодії суб'єктів культурної політики. На підставі аналізу концептуальних засад культурної політики міжнародних організацій ЮНЕСКО та Ради Європи визначено основні тенденції культурних процесів сучасності, стратегічні пріоритети, принципи формування та реалізації культурної політики. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази державного управління у сфері культури, а також вектора культурної політики держави з метою досягнення основних стратегічних пріоритетів етносоціального розвитку України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше з використанням інтервального підходу проаналізовано різні теорії традиції (соціологічну, психоаналітичну, культурологічну, еволюціоністську). Запропоновано нове соціокультурне ("гомеостазисне" або "кібернетичне") тлумачення природи традиції, за допомогою якого обгрунтовано її роль у виживанні етносу, у збереженні життєздатності певної соціальної спільності людей і людської цивілізації взагалі. Досліджено специфіку традицій кримськотатарського народу, виявлено їх загальнолюдський, гуманістичний зміст. Запропоновано тезу про відсутність суперечності між здобутками науково-технічного прогресу і діяльністю традиційного суспільства. Показано значну виховну та навчальну роль історичного досвіду, втіленого у культурній традиції, у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій, що сприяє максимально швидкому пристосуванню та адаптації до нових вимог НТР і обумовлює в кінцевому результаті "економічне чудо".

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток концептуального поняття "планетарна свідомість", розглянуто його самовизначення у просторі сучасного філософського дискурсу. Вперше у вітчизняній філософії визначено сутнісні характеристики і зміст концептів "планетарна свідомість" і "планетарна людина". Встановлено, що планетарна свідомість є своєрідною відповіддю людства на нову цивілізаційну ситуацію, характерною рисою якої є глобалізація. Доведено, що планетарна свідомість одночасно є вектором розкритття природи людини - розгортання її духу від індивідуального до родового (І.Кант) загальнолюдського буття, лише в масштабах якого людина може повністю реалізуватись. Запропоновано визначення концепту "планетарної людини" як прогностичної моделі якостей і характерних рис ідеальної людини, як орієнтуючого вектора цілеспрямованого формування свідомості особистості нового цивілізаційного етапу розвитку людства. Запропоновано прогностичну модель формування планетарної свідомості, в якій вирішальна роль повинна належати новим освітньо-виховним загальнолюдським програмам, розроблених на гуманістичних світоглядних засадах. Розширено поле пошуків сучасної філософської думки. Показано, що введення до наукового обігу концептів "планетарна свідомість" та "планетарна людина" посилює ефект стереоскопічного бачення конвергентно-глобалізаційних процесів і науково-технологічних досягнень у перспективі майбуття людини і людства, сприяє їх всебічному філософському осмисленню.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічні фактори і логічні механізми становлення та подальшої динаміки культурної історії. Істотно об'єктивізовано та підвищено прогностичні можливості вивчення культурно-історичного процесу. Обгрунтовано основні положення авторської концепції культурогенезу, окреслено її теоретико-методологічні альтернативи. Визначено найбільш перспективні шляхи дослідження даного феномену, визначальні фактори та логічні тенденції культурно-історичного процесу як органічного продовження еволюції форм буття. Запропоновано критеріальну призму виявленої логіки історії. На підставі теоретико-методологічної моделі культурогенезу з метою конструктивного розгляду критичного стану сучасної культури вироблено адекватні засоби логіко-історичного прогнозування та подолання культурної кризи.

  Скачати повний текст

Досліджено релігію та культуру як надособисні явища. Запропоновано теоретичне вирішення проблем їх співвідношення та взаємодії. Конституйовано релігію як нову галузь релігієзнавчого знання. Зазначено, що у процесах етноінтеграції й етноідентифікації українців важливу роль може відіграти українізоване християнство, оскільки воно історично було взаємопо'язане з культурою й долею українства. Природно, що центр релігійних змін в Україні значною мірою зміщується в сферу, де релігія відіграє легітимізуючу роль у процесах національного будівництва й постає потужним чинником політичної, етнічної та культурної мобілізації. За цього важливо усвідомлювати, що християнство не може витупати єдиним фактором, здатним позитивно впливати на відродження української культури. Необхідно враховувати такі державотворчі складові, як історичні та культурні корені українців, геополітичну єдність, єдність мови, історичної долі, національного характеру та психології, що породили єдину, але різноманітну культуру.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-культурологічний аналіз феномену свободи як якісної характеристики культури та буття людини, розглянуто її типи, форми, зміст, досліджено сутнісні взаємозв'язки й особливості прояву у культурі у контексті історичного розвитку. Розкрито особливості функціонування поняття свободи у соціокультурному просторі. Обгрунтовано методологічні засади філософсько-культурологічного підходу щодо аналізу феномену "свобода", розкрито внутрішню логіку та динаміку трансформанції даного поняття на певних історичних етапах розвитку світової культури. Сформульовано категоріальний апарат осмислення свободи як універсалії у сфері культури. Досліджено особливості впливу культурних аспектів на формування національної ідеї свободи та необхідності розбудову громадянського суспільства в Україні. Визначено місце та роль свободи у формуванні сучасної культури з урахуванням процесів гуманізації, толерантності, комунікації, міжкультурного діалогу за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації та перспективи розвитку культури дозвілля у добу глобалізації. Запропоновано методологічну стратегію дослідження культури дозвілля, розкрито її онтоантропологію та людинотворчий потенціал. Культуру дозвілля розглянуто у площині антропосоціогенезу. Показано, що вона є частиною цивілізаційного процесу та здійснює вагомий внесок у духовний розвиток людства через селекцію культурних форм самовипробування людини, її наявність є передумовою реалізації трансцедентної сутності людини. Встановлено, що культура дозвілля у добу глобалізації має розширену сферу впливу. Розкрито освітній потенціал культури дозвілля, її внутрішній зв'язок з культурою свободи.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічні проблеми історико-естетичного аналізу та сформульовано принципи дослідження, а також акцентовано увагу на питанні відтворення історично своєрідних структур існування - соціальних, культурних, екзистенціальних - як визначальних для аналізу почуттєвих практик періоду XVII - XVIII ст., а також формування концепту естетичного. На підставі структурно семіотичного аналізу текстів І.Вишенського, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди відтворено типові для української барокової культури моделі існування та розкрито динаміку притаманних їм форм почуттєвих практик. Вивчено співвідношення риторичного й естетичного у письменстві й образотворчому мистецтві. Розкрито концепт естетичного в "Енеїді" І.Котляревського. Динаміку мистецької діяльності відтворено шляхом експлікації опозицій автор - читач, реальне - уявне, наслідування - творення. Досліджено співвідношення між духовною насолодою в ідеалі благочестя та специфікою естетичних станів. Виявлено тенденцію до формування концепту естетичного у культурі XVII - XVIII ст. та розкрито парадоксальність цього історичного процесу.

  Скачати повний текст

На основі етнічних свят народів Криму досліджено своєрідність діалогічності свята як соціокультурного феномену. Простежено специфіку свята як культурного феномену, охарактеризовано сутність явища діалогу культур як чинника стабільності культурного розвитку. Визначено роль принципу гри у формуванні концепту свята в культурі, обгрунтовано основні положення, що характеризують фестивну культуру у вітчизняній та європейській культурології. Домінантами розвитку святкової культури визначено міф, ритуал, звичай, обряд, традицію, гру та діалог. Обгрунтовано комплексну структуру свята як єдності трьох рівнів: суб'єктивного, рівня матеріальних носіїв змісту та цінностей та, власне, рівня змісту та цінностей. Встановлено, що саме діалогічність є важливою умовою добросусідського співіснування народів Криму. Наведено результати порівняльного аналізу ряду календарних свят народів Криму.

  Скачати повний текст