Розглянуто психологічні особливості психосоціального розвитку особистості у контексті сиблінгової взаємодії. З'ясовано що, значимість сиблінгової взаємодії полягає у прагненні знайти один в одному емоційну підтримку, психологічну безпеку, схвалення, відчути власну значимість, цінність і компетентність, внаслідок чого задовольняється потреба дитини у власній активності та пізнанні навколишнього світу. Встановлено, що важливим продуктом сиблінгової взаємодії є накопичення дитиною власного досвіду взаємодії, удосконалення образу "Я", зокрема, знань про свої можливості та їх межі. Порівняння ставлень і позиції дитини зі ставленнями та позицією сиблінга у сім'ї сприяє розширенню та об'єктивізації у неї уявлення про себе. Гармонійність взаємин дітей у сім'ї сприяє позитивності уявлення. Виділено 5 типів сиблінгової взаємодії (за критерієм спрямованості особистості у спілкуванні): конкуренцію, пристосування, компроміс, ігнорування та співпрацю. Найбільш поширеними серед них виявлено типи компромісу та пристосування. З'ясовано, що з системою взаємин дітей у сім'ї пов'язаний ступінь досягнення дитиною семирічного віку психологічної зрілості необхідної для шкільної адптації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування української національної культури учнівської молоді. Запропоновано концептуальну модель взаємодії сім'ї і школи, пріоритетною метою якої є прилучення до української національної культури старшокласників, насамперед, у специфічних умовах Південного регіону України. Встановлено, що ефективність названої взаємодії залежить насамперед від того, якою мірою всі учасники виховного процесу є творчими співавторами в кожній формі діяльності. Основні результати дослідження знайшли впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів південних областей України. Широкого використання у будь-яких регіонах можуть набути застосовані в праці показники, критерії, індикатори, весь комплекс науково-методичного забезпечення моделі.

  Скачати повний текст

Вивчено й узагальнено досвід виховання моральних якостей дітей молодшого шкільного віку у сім'ї на прикладі Великої Британії. У даній країні наявні значні досягнення й усталені традиції сімейного виховання, прищеплення молодому поколінню перевірених життєвою практикою етико-моральних якостей, побудованих у контексті кращих національних і загальнолюдських цінностей. На підставі вивчення урядових матеріалів і документів, прийнятих урядом Великої Британії, аналізу наукової та педагогічної літератури у аспекті захисту дітей, посилення ролі сім'ї у вихованні підростаючого покоління визначено пріоритети у формуванні моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку, прищепленні їм поваги до духовних цінностей свого народу, охарактеризовано педагогічні умови його здійснення. Розкрито психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та показано, яким чином британські батьки використовують природний чинник у вихованні в них моральних якостей. Висвітлено аспект застосування різноманітних форм педагогічної просвіти батьків, яка перманентно розвивається за підтримки уряду країни. Узагальнено досвід конструктивної співпраці батьків і педагогів у вихованні моральних якостей дітей молодшого шкільного віку засобами природи. Виявлено та рекомендовано для використання в сімейному вихованні України найбільш перспективні форми, методи та засоби формування етико-моральних якостей дітей молодшого шкільного віку, які з успіхом застосовуються у Великій Британії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність і структуру поняття "культура взаємин" батьків і дітей молодшого шкільного віку, проаналізовано роль її виховання у процесі формування особистості учнів. Проаналізовано структурні компоненти культури взаємин батьків і дітей, розроблено критерії визначення її рівня. Обгрунтовано та апробовано психолого-педагогічні умови його підвищення у процесі спеціально організованої роботи з вчителями початкових класів, батьками і дітьми молодшого шкільного віку, впровадження форм і методів виховання культури їх взаємин відповідного змісту в сім'ї та школі.

  Скачати повний текст

Виділено основні аспекти мовленнєвого етикету, з'ясовано сутність поняття "мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку". Обгрунтовано роль сім'ї у вихованні даного явища в молодших школярів. Визначено й охарактеризовано критерії, компоненти та показники вихованості мовленнєвого етикету в молодших школярів, виявлено рівні вихованості даного явища в них. Досліджено сучасну практику виховання мовленнєвого етикету в учнів 1 - 4-х класів за умов сім'ї. Розроблено модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету у дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Розкрито сутність поняття "педагогічна занедбаність дітей молодшого шкільного віку". Охарактеризовано дистантні сім'ї, виявлено недостатнє виконання ними основних функцій, зокрема виховної, досліджено проблеми виховання дітей у таких сім'ях. Визначено критерії, показники та рівні вихованості для оцінювання ризиків появи педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель процесу запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови запобігання занедбаності молодших школярів у начально-виховному процесі початкової школи.

  Скачати повний текст

Розкрито психолого-педагогічні підходи до проблеми сімейного виховання дітей і зміст поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено сутність феномену "моральне виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку" (НУР), критерії, показники, рівні моральної вихованості молодших школярів з даною патологією. Визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови морального виховання в сім'ї молодших школярів з НУР (підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з НУР з метою морального виховання, розробка та запровадження педагогічної просвіти батьків цих учнів щодо морального виховання в сім'ї, урахування в кореляційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями, гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з НУР). Впроваджено корекційно-педагогічний комплекс на основі розробленої експериментальної моделі, яка забезпечує змістово-методичне наповнення процесу морального виховання молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розкрито передумови становлення та розвитку української сім'ї, досліджено процес формування цінностей морально-етичного виховання другої половини XIX - початку XX ст. Визначено роль співпраці сім'ї, школи та церкви у процесі формування морально-етичної культури особистості. Проаналізовано практику виховання морально-етичних цінностей дітей та молоді в українській сім'ї означеного століття.

  Скачати повний текст

Системно досліджено зміст україномовної навчальної книги для молодших школярів як засобу родинного виховання. Визначено передумови, етапи та тенденції розвитку навчальної книги на західноукраїнських землях. Вивчено питання, що стосується еволюції понять "навчальна книга", "родинне виховання". Обгрунтовано перспективи творчого використання змісту навчальної книги у родинному вихованні молодших школярів за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз національного виховання в родинах української еліти (кінця XIX - початку XX ст.) на прикладі родинновиховного досвіду сімей Старицьких - Лисенків, Коцюбинських, Крушельницьких, Грушевських, Крамаренків, Суровцових, Бажанів. На підставі узагальнення родинновиховного досвіду у досліджених родинах визначено головні напрями національного виховання (психологічний, світоглядний, етичний, етнокультурний). Виокремлено поведінкові аспекти (морально-емоційний, діяльнісно-вольовий, мовленнєво-культурний). Виявлено умови, форми, методи, засоби виховання. Розроблено модель виховання елітарної особистості. Розроблено рекомендації щодо наповнення змісту фахових дисциплін інформацією про родинновиховний досвід еліти кінця XIX - початку XX ст, а також спецкурс "Виховання в українських елітарних родинах кінця XIX - початку XX ст.".

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз історично зумовленої системи національного виховання молоді української діаспори у Канаді періоду кінця XIX - XX ст. Розкрито мету, зміст, форми та засоби національного виховання молоді української діаспори в Канаді у досліджений період. Визначено особливості різних складових національного виховання як головних чинників збереження національної свідомості молоді української діаспори на теренах Канади. Здійснено цілісний аналіз особливостей родинно-сімейного національного виховання молоді української діаспори в даній країні. Розкрито роль і значення молодіжних, громадських і релігійних організацій у вихованні цієї молоді, що сприяли вихованню в молодих українців канадського походження любові до українського народу, їх історичної батьківщини, рідної мови, традицій і обрядів рідного народу.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про стан здоров'я, фізичний розвиток і психоемоційний стан дітей шкільного віку, які виховуються за різних соціально несприятливих умов (у неповних, соціально неблагополучних сім'ях, державних інтернатних закладах, що перебувають під опікою родичів). Установлено закономірності впливу навколишнього середовища на рівень і структуру розповсюдженості патології серед дітей, які виховуються за соціально несприятливих умов. Доведено, що у соціально дезадаптованих сім'ях (СДС) складаються умови для формування стану хронічного стресу, який негативно впливає на стан здоров'я дітей і зумовлює формування психовегетативних розладів. Установлено, що у таких дітей порушення вегетативного та психоемоційного статусу мають прояв у вегетативній дисфункції, гетерономності, зниженні працездатності, високому рівні стресового стану, формуванні депресії, заниженій самооцінці. Визначено, що в дітей з СДС має місце підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, за цього нормальне функціонування організму забезпечується за рахунок більш високого, ніж за норми, напруження регуляторних систем. Установлено, що для дітей з СДС, які зазнали фізичного насильства, характерний дефіцит стрес-лімітучих систем, що має прояв у вірогідному зниженні вмісту beta-ендорфіну та серотоніну. Розроблено алгоритм діагностування порушень адаптації, який дозволяє на ранніх етапах виявити індикатори та ступінь дезадаптації в дітей, які виховуються за соціально дезадаптованих умов, з метою забезпечення індивідуального вибору заходів щодо корекції виявлених порушень. Розроблено комплекс диференційованих заходів корекції порушен адаптації, який передбачає використання медикаментозних, немедикаментозних заходів і дозволяє індивідуалізувати підхід до застосування реабілітаційних заходів у дітей з СДС, що сприяє підвищенню їх адаптаційних можливостей, зменшенню проявів психовегетативних розладів.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень визначено середні показники фізичного розвитку, підготовленості та стану здоров'я дітей 6 - 8 років, які виховувалися лише у сім'ї та дітей, які відвідували дитячий садок, зроблено їх порівняльну характеристику. Результати досліджень засвідчують значне відставання даних показників у дітей, які не відвідували садок. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано програму діяльності волонтерів з фізичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, наведено методичні рекомендації для батьків щодо занять з фізичної культури з дітьми.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано дидактико-методологічні основи просвіти батьків у полікультурному середовищі Закарпаття, з'ясовано шляхи її реалізації. На підставі вивчення джерел проаналізовано теорію та практику підготовки батьків до виховання дітей в українській народній і російській педагогіках. Охарактеризовано вплив здобутків західноєвропейських педагогічних теорій на батьківську просвіту в регіоні та в Україні. Виявлено соціокультурні чинники визначення мети, змісту, форм і методів батьківської просвіти. Обгрунтовано педагогічний контекст батьківської просвіти у поліетнічному Закарпатті за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему взаємодії родини і школи у формуванні свідомого ставлення школярів молодшого віку до зміцнення власного здоров'я. Розкрито педагогічну сутність поняття "свідоме ставлення молодшого школяра до зміцнення свого здоров'я". Обгрунтовано критерії, визначено показники і рівні сформованості у школярів молодших класів ставлення до занять фізичною культурою. Розглянуто функціональну роль родини і школи як основних факторів у вихованні зацікавленого ставлення дітей до зміцнення свого здоров'я. Розроблено й експериментально апробовано особистісно орієнтовану технологію педагогічної взаємодії родини і школи, що здатна забезпечити ефективне формування у молодших школярів свідомого ставлення до зміцнення свого здоров'я. Доведено, що розвиток потреби у фізичному вдосконаленні залежить від ефективності навчально-виховного процесу в школі, виховання у родині, дотримання дитиною гігієнічних норм і, насамперед, наявності позитивної мотивації діяльності, спрямованої на фізичне самовдосконалення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові погляди на природу міжособистісних взаємин батьків і дітей. Розкрито психолого-педагогічну суть зазначених взаємин з дітьми дошкільного віку. Виокремлено істотні характеристики гармонійних батьківсько-дитячих взаємин і особливості їх порушень. Досліджено моделі психолого-педагогічної корекції цих взаємин, а також умови життя й особливості виховання дітей старшого дошкільного віку в сім'ї, відмінності у позиціях батька та матері щодо їх взаємин з дитиною та особливості поведінки батьків і дітей у конфліктних ситуаціях. Здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування гармонійних взаємин батьків з дітьми старшого дошкільного віку. Охарактеризовано динаміку змін у даних взаєминах, здійснено оцінку ефективності розробленого корекційно-педагогічного комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування педагогічної культури батьків у вітчизняній педагогічній думці у другій половині XX ст. Проаналізовано передумови створення й особливості функціонування системи педагогічного всеобучу у даний період, розглянуто основні етапи розвитку педагогічної теорії та практики (кінець 1950 - 1960-ті рр. - етап інтенсивної розробки теоретичних питань формування педагогічної культури батьків, 1970 - 1980-ті рр. - теоретичне узагальнення та накопичення практичного досвіду, 1990-ті рр. - його осмислення та переоцінка). Розкрито зміст знань, умінь і навичок, необхідних батькам для реалізації завдань морального, естетичного, розумового, трудового, фізичного виховання дітей у сім'ї. Визначено тенденції формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (поступове розширення змісту педагогічної просвіти, удосконалення форм і методів роботи з батьками, широке залучення громадськості до поширення педагогічних знань, урахування прогресивних надбань попередніх років і використання передового досвіду). Розкрито особливості діяльності школи, народних університетів педагогічних знань для батьків, спрямованої на формування педагогічної культури батьків, визначено напрями творчого використання позитивного історичного досвіду за сучасних умов (педагогічна просвіта батьків, їх залучення до виховної роботи з дітьми). Визначено основні напрями формування педагогічної культури батьків у другій половині XX ст. (розробка навчальних посібників, науково-популярної літератури для батьків, підготовка словниково-довідкової літератури, використання засобів масової інформації). До наукового обігу введено нові матеріали (23 одиниці) з психолого-педагогічних проблем сімейного виховання, надруковані на сторінках педагогічної преси досліджуваного періоду. Проаналізовано досвід роботи Педагогічного товариства, шкіл і народних університетів педагогічних знань, метою діяльності яких є формування педагогічної культури батьків.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне й емпіричне дослідження основних психологічних особливостей і проблем функціонально неповних сімей, утворених внаслідок трудової еміграції. Визначено особливості їх психологічного супроводу за умов навчально-виховного комплексу I ступеня. Виявлено, що функціонально неповні сім'ї, у порівнянні з повними, відрізняються вищим рівнем конфліктності взаємин, нечіткістю зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Зроблено висновок, що за умов просторової відокремленості подружніх партнерів унеможливлюється або значно утруднюється задоволення ними цілого ряду потреб, які традиційно задовольняє сім'я. З'ясовано, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім'ях, відрізняються підвищеним рівнем тривожності, емоційним відчуженням від батька/матері, що перебуває у трудовій еміграції, нижчим рівнем емоційного благополуччя у сім'ї, у порівнянні з ровесниками з повних сімей. Розроблено програму психологічного супроводу функціонально неповних сімей у навчально-виховних комплексах I ступеня, основними завданнями якої є: розвиток батьківської та материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація сімейних взаємин як запорука збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї загалом і кожного її члена зокрема. Основними результатами проведення програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім'ї за умов просторової розлученості подружніх партнерів шляхом утвердження у сімейних взаєминах гнучкості, щирості, довіри, емпатії, зниження конфліктного потенціалу та емоційної холодності, відчуженості між членами сім'ї.

  Скачати повний текст