Аналізуються вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду новітньої історії. З'ясовуються внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Обгрунтовується принципова неспроможність марксистського гуманістичного ідеалу і розвивається альтернативне розуміння призначення людини, сенсу її життя і відповідних принципів організації суспільства. Теоретичний матеріал підпорядкований насущним проблемам сьогодення, пошуку шляхів духовного і практичного розвитку сучасного суспільства, насамперед, України. З метою досягнення максимальної об'єктивності й конкретності наукового пошуку значна увага приділена викладу методологічних засад теоретичного аналізу, а також логіці зародження та історичного генезису найбільш суттєвих зв'язків предмета дослідження.

  Скачати повний текст

Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Здійснено філософське дослідження гендерної компоненти сучасного соціуму, зокрема гендерної системи українського суспільства. Патріархат розглянуто як тип організації гендерної системи суспільства. Досліджено механізми концептуалізації чоловічого та жіночого у європейській філософській традиції. Розвинуто типологію гендерних систем, зокрема здійснено класифікацію її базових соціальних форм. Установлено критерії патріархальності. Розглянуто гендернодетерміновані суспільні деформації та гендерованість інформаційної системи сучасного українського суспільства. Здійснено структурну систематизацію та детальний аналіз загальних практик сучасного патріархату. Визначено характер функцій і ступінь його впливу на різні складові, форми та рівні суспільної свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено процес глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. Виділено основні сутнісні аспекти глобалізації як об'єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Здійснено їх соціально-філософський аналіз засобами комплексного системного підходу, а також у контексті міждисциплінарного підходу та "інтерпарадигмальної рефлексії". Дослідження процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації у роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що глобалізація як процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований і багаторівневий і має власну внутрішню динаміку, яка обумовлює не лише його подальший розвиток, але й призводить до певних негативних наслідків.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософський аналіз феномена глокалізації. Визначено, що його сутністю є міра взаємопроникнення локального та глобального, що є наслідком взаємодії факторів глобалізації зі специфічними проявами конкретних локальностей у різних сферах суспільного буття. Встановлено, що суб'єктами глокалізації є окремі локальності, які діють на мікро-, мезо- та макрорівнях, об'єктами глокалізації є суспільні відносини. Надано атрибути глокалізації: локальність, глобальність, суперечливість, варіативність, стихійність, багаторівневість.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціально-філософський аспект гуманізації процесу впровадження інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що трансформується. Проаналізовано специфіку, сучасний стан і соціальні чинники активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій у вітчизняній освіті. Розглянуто особливості інтенсифікації гуманістичної складової шляхів і засобів їх впровадження у навчальний процес.

  Скачати повний текст

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження взаємодії необхідноті та свободи, якими визначалися суспільні перетворення у переломні моменти історії України. Розглянуто методологічний аспект проблеми, зроблено спробу удосконалити систему категорій соціального детермінізму. Викладено авторське розуміння об'єктивності та суб'єктивності свободи, запропоновано критерії щодо оцінювання їх поступального розвитку, визначено чинники, здатні впливати на виникнення й еволюцію даних різновидів свободи. Детально охарактеризовано основні чинники виникнення сучасної кризи українського суспільства та фактори, що перешкоджають успішному завершенню процесу реформування та державного будівництва в Україні. Встановлено критерії, що спричинюють необхідність трансформації суспільної системи, а також виявлено детермінанти, здатні оптимізувати виборчу діяльність нашого народу та прискорити темпи його розвитку.

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи та традиції осмислення образу майбутнього у соціально-філософській думці. Проведено аналіз ключових понять і з'ясовано підходи до їх розгляду у соціальній філософії. Досліджено трансформацію образу майбутнього у міфологічному, релігійному, філософському світоглядах. Визначено структуру та функції образу майбутнього в ідеології, розроблено їх класифікацію. Визначено механізми еволюції ідеологій від класичних через некласичні до постнекласичних. Запропоновано детермінанти оптимізації образу майбутнього України у формуванні ідеології її розвитку.

  Скачати повний текст