Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності та розвитку особистості дитини. Визначено шляхи розв'язання суперечності між потребами сучасного розвитку хореографії та традиційною системою методів, що забезпечують формування даної культури. Обгрунтовано, що на процес створення хореографічного образу музично-танцювальними засобами впливають чинники ментально-психологічного та ідейно-художнього порядку, які мають певну специфіку в межах класичного та народно-сценічного танцю. Розкрито процес модифікації та трансформації сучасної лексики, структури руху. Визначено лексичні новоутворення, що виникають внаслідок ускладнення наявних форм рухів або модифікації окремих елементів з ресурсів класичного та народно-сценічного танцю. Розроблено навчальні завдання для розвитку танцювальної імпровізації, у яких враховано вікові особливості дитини. Ці завдання сприяють удосконаленню її творчої пам'яті. Обгрунтовано їх необхідність для гармонічного поєднання у діяльності хореографа-балетмейстера специфіки образної мови танцювального образу, інтерпретації змісту й імпровізації форми, наочності як основи вдосконалення хореографічних рухів, системності викладання з використанням різноманітних форм роботи з дітьми у вирішенні проблеми "межі" психофізичних навантажень послідовності як бази поступового засвоєння хореографічної культури й усвідомлення синтетичної основи хореографічного мистецтва.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Розроблено критерії та рівні сформованості у школярів означеного феномену. Обгрунтовано визначені педагогічні умови та запропоновано корекційно-розвивальну програму формування у школярів естетичного ставлення до дійсності й експериментально перевірено їх ефективність. Проаналізовано результати формувального експеримету та доведено їх достовірність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен учіння як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність мотивації учіння та особливості її формування у школярів. Висвітлено стан розкриття проблеми формування мотивації учіння гри на фортепіано в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки. Обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації учіння гри на фортепіано у школярів, визначено критерії та показники її сформованості. Наведено результати констатувального експерименту, розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст і структуру процесу гуманізації навчально-виховного процесу у дитячому хоровому колективі. Теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування гуманних взаємин між його учасниками на основі демократичного стилю керування ним. Удосконалено критерії та показники рівнів сформованості гуманних взаємин відповідно до специфіки, мети та творчої діяльності дитячого хорового колективу. Розроблено положення щодо впровадження в навчальний процес демократичного стилю керівництва дитячими музичними колективами.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "готовність майбутнього вчителя до розвитку художньо-творчих здібностей молодших школярів". Розкрито сутність і структуру художньо-творчих здібностей молодших школярів, особливості педагогічного керівництва розвитком художньо-творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі. Проаналізовано систему формування готовності майбутнього вчителя до розвитку художньо-творчих здібностей молодших школярів, яка включає три взаємопов'язані етапи: пропедевтичний, формувальний, інтеграційний.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості задуму, зокрема, на етапі перетворення ескізів-малюнків в кінцевий малюнок, що полягають у розгортанні трансформацій за локальним або векторним напрямом. Викладено зміст, структуру розробленої й апробованої методики "Творчий калейдоскоп", яка складається з двох частин, а саме: модифікований фрагмент системи карус (теоретичний блок), "Калейдоскоп ескізів" (практичний блок), головною метою застосування якої є навчання молодших школярів мисленнєвим стратегіям. Встановлено, що застосування навчально-розвивальних вправ сприяє позитивній динаміці в образотворчій діяльності та впливає на процес формування задуму, стимулює розвиток художньо-творчих здібностей дітей.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження мотиваційної сфери самовизначення старшокласника. Розкрито психологічну сутність позашкільної нерегламентованої творчої діяльності з елементами психологічного всеобучу учнів та специфіку вияву вказаної діяльності щодо самовизначення старшокласника. З'ясовано специфіку мотивації участі старшокласників у літературно-драматичній діяльності. Розроблено й апробовано програму та модель позашкільної літературно-драматичної діяльності, яка сприяє самовизначенню та самореалізації старшокласника. Виявлено залежність між розвитком особистості, що прагне самовизначитися, та особливостями виховного впливу нерегламентованої творчої діяльності на учнів. Експериментально доведено, що особистісні новоутворення, які формуються в процесі навчання за рекомендованою програмою - ініціативність, рефлексія, гуманістична спрямованість, адекватність ставлення до себе та оточуючих, прагнення самореалізації - переростають у відносно стійкі внутрішні регулятори поведінки, сприяють розвитку індивіда як активної особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В дисертації представлено матеріали експериментального вивчення особистісної рефлексії у підлітковому віці, рзширено теоретичні та методичні уявлення про особливості розвитку і сутності даного феномена та розроблено комплекс методик для його діагностики. Виявлено, що внутрішня природа даного феномена пов'язана з осмисленням і переосмисленням особистісних змістів (різних образів "Я") в минулому, реальному, майбутньому. Встановлені види особистісної рефлексії підлітків: ретроспективний, ситуативний, перспективний. Доводиться, що розвиток особистісної рефлексії відбувається опосередковано - через прийняття підлітком особистісної позиції (продуктивної чи репродуктивної) і мотивується сприйняттям музики. Визначені крітерії і рівні розвитку саморефлексії та її видів у підлітків. Доведена ефективність розробленої системи навчально-виховних заходів, яка включала в себе серії занять (твори, ігрові імітації, імпровізації, проекції) та психологічні техніки, вправи і прийоми щодо саморозвитку і самовиховання особистісної рефлексії підлітків при сприйнятті ними класичної і сучасної музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано модель комплексного дослідження еволюційного процесу з акцентом на ранньому хронологічному сегменті. Вивчено перші яскраві прояви музичної обдарованості, специфіку їх професійної реалізації. Акцентовано увагу на дитячо-юнацький вік як психоемоційний, ментальний і креативній категорії. Здійснено спробу окреслення визначної ролі початкової фази онтогенезу в проекції на творчу діяльність. Розглянуто образний зміст, жанрові пріоритети, особливостій кристалізації індивідуального стилю даного кола композиторських персоналій, що спрямовано на реалізацію одного з головних завдань. Проведено детальний аналіз моцартівської та бетховенської моделей соціалізації неординарної мистецької особистості.

  Скачати повний текст

На засадах екзистенційно-гуманістичної психології здійснено емпіричне дослідження, спрямоване на вдосконалення педагогіки "театру, де грають діти" - явища культури, недостатньо вивченого психологами. Установлено, що креативність дітей і творчі успіхи колективів вище в тих театрах, керівники яких мають високий рівень сенсожиттєвих орієнтацій, а ціннісні пріоритети цих режисерів відмінні від їх менш творчо вдалих колег. Установлено, що режисери, які за тестовими методиками, створеними на підставі екзистенційно-гуманістичного психологічного підходу, одержали високі показники, у своїй педагогічній практиці частіше використовували діалогічні стратегії психологічних впливів. Результати дослідження дозволяють сторювати нові методи тестування рівнів досягнень театрів, розв'язання завдань професійної діагностики та професійного добору учнів для подальшої спеціалізованої театральної освіти, а також розробки програм психічної підготовки фахівців у сфері театрально-педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження процесу формування гуманних взаємин підлітків у ході колективно-виконавської музично-аматорської діяльності. Розкрито специфіку їх розвитку серед підлітків - учасників аматорських музичних колективів. Розроблено модель формування гуманних взаємин підлітків у процесі колективно-виконавської музичної діяльності. Визначено шляхи та психолого-педагогічні умови ефективного формування таких взаємин підлітків на заняттях в аматорських колективах. Конкретизовано показники та критерії рівнів сформованості гуманних взаємин підлітків, отримано нові емпіричні дані про їх прояв. Встановлено, що на основі демократичного стилю керівництва музично-аматорським колективом успішно формуються гуманно-творчі взаємини, зокрема, між лідерами інструментальної підготовки та гуртківцями-початківцями підготовчої групи. Запропоновано шляхи створення сприятливого психологічного клімату, який спонукає підлітків до усталеної гуманної поведінки.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше визначено, що одночасна та цілеспрямована активізація творчої уяви, образного мислення і логічної пам'яті оптимізує розвиток здібностей в молодшому шкільному віці. Виявлено структуру, критерії та рівні, умови розвитку здібностей до словесної творчості у дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що розвиток здібностей до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам'яті. Досліджено вплив даних пізнавальних процесів на формування здібностей до словесної творчості у молодшому шкільному віці. Встановлено, що творча уява й образне значення мислення допомагають дитині створити новий оригінальний зміст. Обгрунтовано критерії оцінки успішності створення дітьми оригінальних текстів, що відображають два аспекти діяльності: дію породження нового змісту і дію його вираження (наявність задуму і ступінь його реалізації, ступінь оригінального сюжету, композиційні особливості, мовні особливості тексту, обсяг твору, його зв'язність).

  Скачати повний текст

Показано, що становлення повноцінного сприймання поетичної форми підлітками має вияв у набутті ними певних навичок, зокрема, співвідносити форму твору з його змістом і задумом, адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми, вловлювати інваріантні особливості ідивідуального поетичного стилю різних авторів. Установлено критерії успішності сприймання школярами поетичної форми, якими є певна цілісність і повнота сприйняття форми, здатність вказувати на окремі образи, які найбільше сподобалися, та сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображуваного. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного твору. Розроблено та апробовано у навчальному процесі програму "Поетика", яка передбачає ознайомлення учнів з системою виражальних засобів художньої літератури, передусім, поезії та формування в них схильності до роботи з цією системою й відповідних способів дій. Показано, що застосування вказаної програми зумовлює якісні позитивні зрушення у сприйманні поезії підлітками, які полягають у тому, що для учнів набуває значущості більша кількість вимірів поетичного тексту і вони краще співвідносять форму поетичного твору з його задумом і змістом.

  Скачати повний текст

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

  Скачати повний текст

Встановлено позитивний і негативний вплив егоцентризму на творчий розвиток юного музиканта. Доведено, що позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов'язаний зі специфікою музичного мислення та уяви, віднайденням власної пізнавальної позиції. З'ясовано, що негативна роль особистісного егоцентризму проявляється у зосередженні підлітків на музичній діяльності, що обумовлено невмінням налагодити контакти з оточуючими. Виявлено, що як когнітивна властивість егоцентризм сприяє розумінню самодостатності, предметної визначеності та композиційних характеристик музичних творів, зосередженню на предметі творчості та прагненню до цілевизначеної організації діяльності, а також формуванню особистісного сприйняття музики. Встановлено, що як особистісна якість егоцентризм обумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов'язання. Виявлено, що підлітки з високим показником егоцентризму найчастіше засвідчують достатньо високий і середній рівень музичного розвитку, домінування когнітивного, емоційного компонентів. Експериментально доведено, що оптимальним є середній рівень егоцентризму, пов'язаний з емоційним і поведінковим компонентами музичного розвитку. Виявлено неефективність поєднання низьких рівнів егоцентризму та показників музичного розвитку. Зроблено висновок, що розвиток рефлексії, децентрації, комунікативних умінь сприяють профілактиці та корекції егоцентризму, формують схильність до самоактуалізації та позитивне ставлення до соціальних стосунків.

  Скачати повний текст

Встановлено й обгрунтовано сутність, зміст і функції музичного мислення підлітків. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музичного мислення підлітків відповідно змістово-функціональної структурованості та специфіки особливостей даного феномену. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Доведено ефективність даної методики формування музичного мислення підлітків.

  Скачати повний текст