Характеризуються типологічні особливості та їх прояв у поведінці та навчанні дитини. Розкрито значення врахування особливостей темпераменту у вихованні та учбовій діяльності молодших школярів. Підкреслена необхідність застосування вчителями індивідуального підходу у виховній роботі та учбовій діяльності з метою запобігання негативних проявів темпераменту, а також формування індивідуального стилю учбової діяльності школярів.

Розкривається сутність гуманізації навчання й виховання. Висвітлюються підходи до її здійснення, започатковані чи розвинуті видатними психологами й педагогами, у т.ч. К.Роджерсом, А.Маслоу, В.Сухомлинським, Ш.Амонашвілі. Показано співзвучність гуманістичної орієнтації освіти сучасним цивілізаційним зрушенням, особливу вагу такої орієнтації для посттоталітарного суспільства (зокрема, українського) і для осіб, які потерпіли від Чорнобильської та інших катастроф. Висвітлюється конкретний практичний досвід побудови на гуманістичних засадах навчально-виховного процесу в початкових класах. Даються рекомендації щодо надання допомоги дітям, які зазнають труднощів в навчанні, з урахуванням їх психологічних причин.

Описаны результаты экспериментального исследования психосемантической структуры переживания насилия польскими подростками и юношами. Показана динамика возрастных изменений этой структуры.

Основное внимание уделено специфическим особенностям процессов памяти детей старшего школьного возраста. В частности, отмечено, что развитие памяти не сводится к простому увеличению объема запоминания. Появляются интеллектуальные процессы, с помощью которых процесс запоминания становится более совершенным. Особенности памяти детей этого возраста необходимо учитывать при работе с ними.

Робота присвячена проблемі формування навичок читання та письма у старших дошколят. Проведена діагностика зорового, рухового, слухового та інших аналізаторів у дітей 6-7 року життя. Науково обгрунтовані висновки цієї діагностичної методики.

Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Стан сучасного дитинства і обставини, що його зумовлюють, дедалі більше становлять центр уваги дослідників. Подано результати факторного аналізу впливу різних освітніх концепцій (розвиваючого і традиційного типів навчання) на особливості емоційних станів та їх саморегулювання у дітей молодшого шкільного віку, а також - впливу зміни розвиваючого навчання на традиційне в період переходу дітей з початкової школи до середньої.

Розглядаються уявлення про особливості становлення Я-концепції підлітків, її вплив на поведінку та формування особистості в цілому. Обгрунтовується актуальність та доцільність корекції Я-концепції молодших підлітків як умови подолання їх конфліктності. Визначаються задачі та методи корекції Я-концепції, аналізуються умови організації кореляційного процесу в групі особистісного розвитку, що забезпечують зростання рівня суб'єктності поведінки підлітків.

Рассмотрены проблемы образования интеллектуально и творчески одаренных детей с привлеченим их к разнообразной творческой деятельности и ознакомлением с правилами охраны здоровья. Доказано, что разработанная креативная педагогическая система образования может быть использована для обеспечения условий развития творческой мотивации, способностей, умений, одновременного укрепления здоровья детей и духовного их становления.

Досліджено проблему відношення учнів до професійної підготовки викладача, а також впливу віку та статі викладача на відношення до предмету, що вивчається. Отримані результати показують суттєву зміну динаміки вимог до професійної підготовки викладача. Підтверджено гіпотезу про те, що позитивне відношення та інтерес учнів до викладача сприяє формуванню інтересу до предмета.

Проаналізовано роль рідної мови як способу національної ідентичності та чинника самовдосконалення в процесі її вивчення та практичного використання. З'ясовано проблеми сучасного мовлення. Запропоновано способи їх розв'язання в контексті соціальних і загальнокультурних процесів, визначено засоби гармонізації мовленнєвої та суспільної поведінки людини, шляхи піднесення мовної культури спілкування.

Запропоновано процедури творчої переробки невеликих за обсягом текстів, спрямовані на розвиток і удосконалення у школярів здібностей виділяти найбільш суттєве, стисло формулювати думки, ієрархізувати матеріал за ступенем його значущості, визначати ключові слова тексту тощо.

Подається соціально-психологічне обгрунтування теорії модульно-розвивальної системи середньої освіти. Висвітлюються ідеї і принципи, закономірності і технології цієї інноваційної моделі, порівнюються такі організаційні форми навчання, як урок і міні-модуль. Аналізується розвивальна взаємодія як центральна ланка цілісного модульно-розвивального процесу, а також характеризується її авторське програмно-методичне забезпечення (граф-схема, наукові проекти, навчальні сценарії, розвивальні міні-підручники, освітні програми самореалізації особистості).

Зроблено спробу привернути увагу до деяких несамоочевидних результатів, що випливають з експериментальної практики моніторингу порушень пізнавальної та емоційно-вольової сфери дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід вивчення динаміки психічних процесів під впливом малих доз радіації, автор пропонує перейти від моніторингу констатуючого до моніторингу діагностуючого; на основі вивчення особливостей характеру нейропсихологічних порушень у всіх ланках нервової системи мають будуватись медико-психологічні діагностичні та коригуючі технології терапевтичної та профілактичної роботи з "чорнобильськими" дітьми. Як один з варіантів моніторинго-коригуючої технології запропоновано комп'ютерну діагностику і тренування уваги, пам'яті та деяких ділянок емоційно-вольової сфери, найбільш чутливих до радіації.

Сделана попытка на основе анализа научной литературы теоретически обосновать вопросы мотивационной обусловленности успешного обучения иностранным языкам таких возрастных категорий, как юношество и взрослый возраст. Понимание мотивов познавательной деятельности и представление о механизме их создания имеют очень важное значение для обучения личности.

З'ясовуються зовнішні ознаки і сутність творчого процесу, розкривається зв'язок між інтелектуальними задатками і творчими здібностями індивідуума та вичленяються головні складові компоненти творчої особистості. Наводяться мотиви доцільності розвитку творчих здібностей школярів та розкриваються суперечності соціально-економічного і психолого-педагогічного характеру ефективного розв'язання проблеми формування творчої особистості. Систематизуються й узагальнюються організаційні форми реалізації програм формування творчої особистості, методи розвитку творчих здібностей школярів та специфічні прийоми виховної роботи серед них.

Розглянуто ключові аспекти статевого виховання і сексуальної просвіти дітей та юнацтва, зокрема, психолого-педагогічні аспекти сексуально-інтимної підготовки молоді до сімейного життя. Проаналізовано проблеми гендерної рівності в українському суспільстві, статеві установки емоційно депривованих дітей, статеві відмінності в музичних уподобаннях молоді, психологію статевих відмінностей у проявах дитячих пустощів, а також проблеми реалізації прав жінки в Україні.

Розглянуто деякі психодіагностичні методики, які дозволяють керувати формуванням учнівського колективу. Визначено можливості їх подальшої реалізації в навчально-виховних закладах. Наведено рекомендації, якими слід керуватися вчителю у процесі вивчення дитячого колективу.

Висвітлено організацію, завдання, зміст, форми роботи шкільного психолога, його права й обов'язки. Досліджено проблеми співробітництва психолога з адміністрацією школи та педагогічним колективом. Запропоновано зразки оформлення документації, яку веде шкільний психолог.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю984.030 + Ю95с

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ