Проведено історико-правовий аналіз змісту поняття "адвокатська таємниця". Виявлено недоліки у правовому регулюванні поняття, змісту та гарантій адвокатської таємниці з урахуванням положень Конституції України та міжнародно-правових актів у галузі прав людини. Визначено шляхи вирішення проблемних питань забезпечення адвокатської таємниці. Досліджено формування адвокатської таємниці та її економічне підгрунтя шляхом системного аналізу таких правових інститутів, як суд, прокуратура та адвокатура. Розкрито взаємозв'язок її морально-етичних та правових проблем. Досліджено основні напрямки реформування адвокатської таємниці через призму реформування судово-правової системи. Виявлено закономірності формування адвокатської таємниці та їх залежність від правового статусу адвокатури.

  Скачати повний текст

Розкрито рівень адміністративно-правового забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України. Наведено класифікацію даних стандартів, що забезпечуються органами міліції України. Розкрито зміст поняття забезпечення прав і свобод людини органами міліції України. Сформульовано базові науково-теоретичні положення організації їх діяльності щодо забезпечення прав і свобод людини. Висвітлено зміст міжнародно-правових стандартів етичної поведінки поліції зарубіжних країн у сфері забезпечення прав і свобод людини та визначено напрями реформування відомчої освіти відповідно до міжнародних стандартів підготовки поліцейських кадрів.

  Скачати повний текст

Досліджено етіологію поняття правовий статус, узагальнено його розуміння в науці та практиці. Визначено поняття, структуру й особливості адміністративно-правового статусу працівника митної служби. Запропоновано дефініції "адміністративно-правовий статус працівника митних служби", "митний орган", "державна служба в митних органах України", "економічна безпека". Виділено ознаки, притаманні працівнику митної служби. Проаналізовано наведені підстави класифікації державних службовців на види: залежно від обсягу владних повноважень і від службових обов'язків. Проаналізовано змістовність основних прав, обов'язків, обмежень і морально-етичних вимог до поведінки працівників митної служби. Визначено низку пропозицій до законодавства з питань митної справи з метою вдосконалення гарантій проходження служби працівниками митної служби, їх соціально-правового захисту й юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Запропоновано поділ прав та обов'язків працівників митних органів. Зазначено, що залежно від характеру протиправних дій та ступеня їх громадської безпеки працівники митної служби можуть нести кримінальну, матеріальну, адміністративну або дисциплінарну відповідальність.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження аквакультури. Розглянуто науково-методологічні засади вивчення феномену аквакультури як рушійної сили соціальної активності особистості за умов екологічної кризи. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст аквакультури. З'ясовано її суть і проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавчій думці. Запропоновано визначення аквакультури як цілепокладаючу діяльність людини стосовно пізнання, перетворення, впорядкування, охорони, раціонального та комплексного використання такої складової природного середовища, як вода та водний ресурс, спрямовану на відтворення, оновлення, організацію та трансформацію соціального буття відповідно до потреб, намірів, ціннісних орієнтацій суб'єктів.

  Скачати повний текст

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісний статус наукової картини світу. Проаналізовано соціокультурно-світоглядні передумови становлення наукової моделі всесвіту, визначено її ціннісні параметри. З'ясовано, що будь-яка загальна картина світу має ціннісну специфіку, її людиномірно-ціннісна визначеність є конкретно-історичним образом ієрархії пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, а також досягнутого рівня універсально-синтетичної цілісності світогляду. Розкрито внутрішню логіку трансформації ціннісної структури картини світу у процесі переходу від класичної до некласичної та постнекласичної наукової раціональності, що характеризується відмовою від ідеї ціннісної нейтральності науки і дедалі повнішою реалізацією ціннісного потенціалу сучасної гуманітарно-наукової парадигми.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії та практики кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховний процес. На підставі ретроспективного аналізу педагогічних концепцій вітчизняних науковців розвинуто педагогічну модель формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), грунтуючись на етнокультурній варіативності й інвайронментальних чинниках (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичних і психологічних механізмах єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). Доведено необхідність застосування аксіологічного підходу як продукту синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб'єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання та виховання ціннісними настановами та відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено аксіологічні основи екологічної етики. Акцентовано увагу на змінах у відношенні людини до природи, зокрема формуванні моральної відповідальності за умов посилення глобалізаційних процесів у світі. Проаналізовано джерела становлення екологічної етики. Визначено потребу збалансування антропо- і біоцентричної систем моралі для подальшого утвердження даної науки. Досліджено етичний вимір цінності природи. Виявлено, що екологічна етика формує ціннісні передумови такого способу життєдіяльності, який забезпечує єдність цінностей людини і природи. Осмислено ціннісні засади етики збалансованого розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення англомовних текстів етичних кодексів, проаналізовано їх структурні, змістові, комунікативно-прагматичні та семантико-когнітивні особливості. Виокремлено й описано ознаки ділового, законодавчого, рекламного типів дискурсу, що актуалізуються у текстах етичних кодексів. Визначено основні функції, які виконують тексти етичних кодексів. Проаналізовано їх структурні та змістові особливості. Висвітлено лінгвопрагматичні характеристики текстів корпоративних етичних кодексів. Розглянуто засоби вираження деонтичної та алетичної модальності у текстах етичних кодексів. З'ясовано роль і специфіку адресантно-адресатної взаємодії, на підставі якої виділено два типи текстів етичних кодексів, а саме: внутрішньо та зовнішньо зорієнтовані. Виокремлено мовленнєві акти, наявні у текстах етичних кодексів. Описано стратегії та тактики, що застосовуються адресантом з метою регулювання поведінки адресата, а також проаналізовано дотримання адресантом принципів кооперації та ввічливості. Досліджено основні концепти ділової етики, визначені на підставі текстів етичних кодексів. Розкрито роль мовних засобів у процесі вербалізації базових концептів ділової етики у досліджених текстах. Запропоновано відповідні фреймові моделі.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

  Скачати повний текст

Визначено основні види й інтенції творчості, розроблено класифікацію свобод і виявлено їх рівневу організацію. Розкрито сутність понять "свобода", "творчість" і "свобода творчості", представлено їх інтерпретацію в різних філософських вченнях, а також обгрунтовано семантику й етимологію даних термінів у літературній критиці. Обгрунтовано положення, що творчість нерозривно пов'язана з пізнанням, розглянуто їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виділено основні аспекти у визначенні антропологічного статусу свободи творчості, зокрема, вільний творчий аспект і свобода творчості.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці на порівняльному українсько-угорському регіональному матеріалі проаналізовано людиноцентровані погляди, розглянуто людину в багатоманітності її зовнішнього та внутрішнього простору. Висунуто й обгрунтовано тезу про антропоцентризм казки як основоположну ознаку, на противагу, наприклад, космологізму інших жанрів (обрядові пісні тощо). Не беручи до уваги зв'язок з ініціаційним ритуалом, чарівна казка досить далеко відходить від обряду, вже переосмисленого в гру, що підтверджує широко висвітлена в роботі дидактична спрямованість казкового жанру. Набули нового звучання морально-етичні виміри людини, які перебувають на периферії зацікавлень сучасної гуманітарної науки. Вперше зібрано та проаналізовано розлогий регіональний матеріал про феномен казкаря та казкарства, свідчення багатьох фольклористів, наведено типи та портрети оповідачів Закарпаття, конкретні приклади казкових антропокомпонентів. Вперше дані розглянуто з поглядів лінгвопрагматики.

  Скачати повний текст

Виділено й проаналізовано елементарні й комплексні одиниці асоціативно-образного поля "краса природи" (космоніми, фітоніми, кольоративи), досліджено їх функції в художніх текстах для дітей. Здійснено парадигматичну класифікацію лексики на позначення "зовнішньої краси людини". Визначено словесно-образні домінанти, що експлікують "духовну красу людини". Досліджено прагматику художніх текстів літератури для дітей у контексті формування у свідомості дитини естетичних та етичних цінностей.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

  Скачати повний текст

Досліджено типи варіантності термінів правознавства та способів їх репрезентації у сфері функціонування та фіксації. З застосуванням системного та комунікативно-прагматичного підходу встановлено, що у метамові правознавства відбувається варіювання форми та семантики юридичних термінів. Проаналізовано основні різновиди формальних варіантів у парадигматичному та синтагматичному аспектах. З'ясовано, що варіювання семантики правознавчих термінів виявляється як лексико-семантичне варіювання (полісемія) або як варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна (поняттєвий поліморфізм, амбісемія, еврисемія). Визначено та проаналізовано продуктивні різновиди полісемії та моліформізму юридичних термінів, розглянуто причини цих явищ у сфері термінолексики. Обгрунтовано, що варіантність будь-якого різновиду репрезентується у функціонально та прагматично зумовлених фрагментах спеціального тексту, які одержали назву метатекстових комунікативних ситуацій (МтКС). Виявлено типи МтКС, властиві метамові правознавства. Проаналізовано способи репрезентації варіантів термінів у навчально-наукових текстах і термінологічних словниках. Зазначено, що в когнітивному аспекті варіативність плану вираження та плану змісту розглянуто як результат багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять, який свідчить про динамічність терміносистеми правознавства, відсутність застою у процесі пізнання.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено одне з культурно значущих для української лінгвоспільноти концепту "пам'ять", проведено цілісний аналіз мовних репрезентантів концепту в паради-, синта-, епідигматичному аспектах. Виявлено структурно-семантичні особливості й образний потенціал лексем-вербалізаторів концепту "пам'ять" в художньому мовленні, усній народній творчості та сучасному усному мовленні. Розглянуто архітектоніку концепту "пам'ять" як тришарову модель з виділенням ціннісної, поняттєвої й образної складової. Виявлено основні метафоричні моделі як способи пізнання абстрактної сутності концепту "пам'ять" українською лінгвоспільнотою. Вдосконалено поняттєвий апарат, а саме запропоновано уточнення назви та визначення терміна "культурно значущий концепт", виділено групу "ментальні концепти"; на лексичному та фразеологічному рівнях виділено ЛСП "пам'ять" та однойменне ФСП і виокремлено мікрополя, конституенти яких є вербалізаторами концепту "пам'ять".

  Скачати повний текст