Вперше встановлено зв'язок між рівнем розвитку властивостей уваги та стилем батьківського ставлення. Виявилено, що високий рівень концентрації, стійкості, продуктивності, ефективності уваги й її обсягу за умов некерованого їх становлення пов'язаний з контролюючими стилями батьківського ставлення, а саме: "Авторитарна гіперсоціалізація" та "Симбіоз". Вдосконалено засоби визначення рівня розвитку уваги шляхом включення до його характеристик комплексу таких властивостей уваги, як концентрація, ефективність, обсяг, стійкість, продуктивність, точність, ступінь впрацьовування та стійкості. Розширено уявлення про особливості взаємозв'язку окремих властивостей уваги з готовністю до навчання, рівнями самооцінки та тривожності та типом темпераменту першокласників. Вдосконалено засоби психологічного супроводу першокласників у період адаптації до навчання шляхом створення корекційно-розвивальної програми, спрямованої на сприяння становленню властивостей уваги під час залучення його провідних чинників. Висвітлено психологічну характеристику молодшого шкільного віку шляхом включення до системи чинників розвитку уваги першокласників стилів батьківського ставлення.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Вперше визначено стан сформованості у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та структурно-мовленнєвого оформлення. Уточнено зміст понять "комунікативна депривація" та "комунікативне ядро дитини-сироти". Досліджено особливості розвитку усного зв'язного мовлення у дітей-сиріт і встановлено причини затримки оволодіння мовленнєвими навичками. Охарактеризовано складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого дошкільного віку та виявлено стан їх сформованості у даної категорії дітей. З'ясовано залежність рівня розвитку усного зв'язного мовлення від стану сформованості комунікативного ядра особистості. Розроблено комплексну систему заходів психолого-педагогічного впливу на формування та розвитку усного зв'язного мовлення дітей-сиріт з ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність критичного мислення особистості, визначено його основні ознаки, зокрема в учнів початкових класів, висвітлено вікові особливості школярів у контексті формування критичного мислення. Розроблено модель формування критичного мислення молодших школярів, проаналізовано рівні його сформованості в учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові уявлення про психологічну сутність творчої діяльності старших дошкільників. Визначено місце стратегічних тенденцій аналогізування у мисленні дітей старшого дошкільного віку. Встановлено особливості та закономірності прояву аналогізування, встановлено рівні сформованості даної якості. Визначено психолого-педагогічні умови, детермінанти та механізми ефективного розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників. Побудовано концептуальну модель розвитку стратегічних тенденцій аналогізування, розроблено й апробовано комплексну методику їх формування. Методику тренінгу складено на базі творчих завдань, які забезпечують розвиток позитивного емоційного ставлення старших дошкільників до творчої діяльності, формування сенсорного досвіду та удосконалення навичок аналогізування. Розроблено методичні рекомендації для педагогів та психологів дошкільних навчальних закладів щодо розвитку стратегічних тенденцій аналогізування у старших дошкільників.

  Скачати повний текст

На підставі урахування основних положень системно-стратегіальної теорії творчості визначено психологічні особливості формування мисленнєвої стратегії аналогізування у підлітків на матеріалі фізичної географії. Розкрито сутність базових понять дослідження, зокрема, таких як "аналогія за генезисом", "поле аналогії", "пояснювальна здатність аналогії", "пояснювальна сила аналогії", "творча географічна задача". Визначено найбільш адекватні різновиди стратегії пошуку аналогів для формування стратегії аналогізування у процесі навчання географії. Виявлено домінування проявів тенденцій аналогізування у процесі стихійного формування стратегії аналогізування, визначено причини типових помилок підлітків під час розв'язання творчих географічних задач. Обгрунтовано програму формування стратегії аналогізування у процесі вивчення підлітками географії у вигляді дидактичної гри "Аналогія", зроблено її апробацію. Охарактеризовано основні етапи формування стратегії аналогізування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок біопотенціалів головного мозку та індивідуальних характеристик уваги у дітей. На основі результатів дослідження у здорових дітей (5 - 16 років) та в дітей з порушеннями мовлення і затриманим психічним розвитком (10 - 12 років) зареєстровано викликані потенціали (ВП) у процесі визначення часу реакції, показники уваги за методиками "Таблиці Шульте" та "Знайди і викресли". Доведено, що особливістю ВП дітей 5 - 7 років є виражена хвиля N2, слабкий розвиток умовної негативної хвилі (УНХ). Виявлено кращі характеристики уваги у дітей зазначеної групи та у здорових дітей 10 - 12 років з максимально вираженою хвилею N1 - P2. Відзначено, що у дітей 15 - 16 років розвинено увагу з максимальними амплітудами Р1, Р2, УНВ, Р300 та мінімальною амплітудою N2, з функціональними порушеннями збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300.

  Скачати повний текст

Розкрито та поглиблено наукові уявлення щодо впливу модально-специфічних форм пам'яті на пізнавальний розвиток молодшого школяра. Доведено вплив модально-специфічної пам'яті на успішність засвоєння молодшими школярами навчальних програм. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження модально-специфічних форм пам'яті у молодших школярів. Виявлено взаємозв'язок між окремими показниками модально-специфічних форм пам'яті із словесно-логічною пам'яттю та з рівнем засвоєння учнями навчальних програм. Визначено умови пред'явлення розвивальних вправ, завдяки яким досягається зростання рівня засвоєння молодшими школярами навчальних програм.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку з порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності у цих дітей. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи реабілітації у різних психологічних напрямках. Розроблено теоретико-методологічні засади та програму розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Установлено, що ці зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості розуміння старшими дошкільниками нових для них інформаційних структур в аудіо- та візуальних формах (віршів, понять, байок, оповідань, репродукцій картин, малюнків). Здійснено теоретичний аналіз проблеми розуміння, визначено основні психологічні індикатори та детермінанти його проявів. Виявлено характеристики процесу розуміння старшими дошкільниками нової для них інформації, що відбувається шляхом визначення ними суб'єктивних орієнтирів та конструювання нових образів-понять, які складають основу розуміння. Показано роль аналогізування та комбінування як головних механізмів формування нових смислових конструкцій. Розроблено експериментальну систему для навчання дітей вмінню аналізувати нові інформаційні структури.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні чинники та умови ефективного формування мисленнєвої культури підлітків (МКП) на уроках зарубіжної літератури (УЗЛ). Розроблено модель МКП в контексті мотиваційної, когнітивної та соціальної сфер, які складаються зі змістового, операційного, особистісно-смислового компонентів. Описано систему психолого-педагогічних впливів вчителя на учнів на УЗЛ для формування МКП. Визначено психологічні чинники формування МКП, зокрема, підготовка вчителя до організації ефективної суб'єкт-суб'єктної взаємодії підлітків на УЗЛ; підготовка підлітків до адекватного сприймання та розуміння літературних творів для їх інтерпретації та аналізу; позитивна мотивація діяльності учнів, сформованість мотивації досягнення; здатність учнів до соціальної саморегуляції, управління власною діяльністю; оволодіння учнями мисленнєвою діяльністю; їх здатність до реалізації творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють здійсненню успішної творчої діяльності; оволодіння учнями стратегіями ефективної комунікації.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "егоцентризм", виокремлено поняття "егоцентризм особистості", визначено його роль як однієї з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності у підлітковому віці. Виявлено види, типи, рівневу динаміку, форми й особливості прояву егоцентризму в мисленнєвій, особистісній сферах залежно від рівня. Визначено його позитивні ознаки та негативні наслідки. Досліджено прояв егоцентризму у параметрах мисленнєвої діяльності: продуктивності, організованості, динаміки. Виявлено вплив на рівень сформованості інтелектуальних умінь, особистісні фактори, якості, ставлення до себе в підлітковому віці. Розроблено програму запобігання розвитку та поширенню егоцентризму особистості, його негативних наслідків у мисленнєвій діяльності підлітків.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування творчого мислення учнів початкової школи (ТМУПШ) в процесі мистецької діяльності (ПМД). Розкрито сутність, зміст та структуру ТМУПШ, методичні засади його формування щодо визначення психолого-педагогічних умов, методів та особливостей роботи. Обгрунтовано критерії та визначено рівні сформованості ТМУПШ в ПМД в контексті структурних компонентів даного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування ТМУПШ, які вроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти побудови старшокласниками з певними соматичними порушеннями власної часової перспективи (уявлення про своє майбутнє). Запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми побудови особистістю власного майбутнього, який грунтується на концепції суб'єктно-діяльнісного підходу та теорії цілепокладання. Розкрито специфіку співвідношення форм цілепокладання (мріяння, задум, передбачення, намір, самовизначення), способів об'єктивації останніх в суб'єктивній картині життєпроектування (ескіз, стратегія, програма, план) і зумовлених ними типів побудови особистістю майбутньої часової перспективи у просторі бажаного майбутнього (аморфний, локальний, констеляційний, цілісний). Установлено, що процес і результат побудови особистістю образу власного майбутнього призводить до таких змін актуальної структури особистості, які можуть розглядатися як особистісне новоутворення. Запропоновано використовувати одержані дані як диференційно-діагностичні критерії процесуальних і змістових характеристик уявлень про своє майбутнє старшокласників загалом, що страждають на соматичні порушення, а також під час організації заходів психокорекційного (психотренінгового) спрямування.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст та характерні особливості формування першооснов пізнавальної самостійності старших дошкільників, розглянуто методику її формування, що забезпечує поетапний розвиток компонентів пізнавальної самостійності (емоційно-мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-перетворювальний). Визначено педагогічні умови, які сприяють ефективності формування першооснов пізнавальної самостійності: забезпечення єдності мислительної діяльності та практичного досвіду дітей у процесі конструювання; індивідуалізація та диференціація навчання конструювання; моделювання ситуацій для прояву пізнавальної самостійності дітей у процесі конструювання; створення доброзичливої, сприятливої атмосфери у дитячому колективі; теоретична та практична підготовка вихователів до роботи за експериментальною програмою.

  Скачати повний текст

Установлено основні зміни та закономірності фізичного розвитку дітей дошкільного віку минулого століття. Досліджено сучасні статево-вікові особливості взаємозв'язку фізичного та психічного стану дітей віком 3 - 6 років та здійснено прогнозування основних тенденцій фізичного розвитку дітей цього віку. Розроблено стандартизовані показники фізичного та психічного розвитку дітей дошкільного віку й уніфіковано методику комплексного оцінювання їх психічного стану.

  Скачати повний текст