Викладені як загальні, так і конкретні відомості про творчий виконавчий процес, про закономірності формування ігрових навиків домриста на основі сучасних даних фізіології, психології та музичної педагогіки.

На основі історико-культурного дослідження висвітлюється роль та історичне значення відеокомунікації в структурі сучасної культури. Визначається і обгрунтовується сутнісна природа відеокомунікації в культурно-історичному процесі. Докладно простежуються основні етапи розвитку відеокомунікації в системі сучасної культури. Вводячи в науковий обіг великий фактографічний матеріал, дисертантка розкриває історичні особливості формування культурних норм та цінностей засобами відеокомунікації, аналізує основні форми впровадження відеокомунікаційного впливу на людину.

Рассмотрены концепции творческого процесса в разных сферах знаний, с конечным выходом на архитектурный творческий процесс. Раскрыты устойчивые закономерности, присущие творчеству вообще, художественному творчеству как его части и архитектурному творчеству с учетом специфики, вытекающей из двуединой природы архитектуры.

В результаті аналізу процесу конструювання вербального образу розкрита структура цього процесу, його змістовні компоненти та основні прийоми розумової діяльності, що використовуються при його створенні: комбінування, аналогізування, трансформації. Експериментально підтверджений зв'язок між здатностями до створення асоціацій та здатностями конструювати вербальні образи. Показано, що процес конструювання вербального образу містить у собі компоненти, притаманні творчому процесу: емоційне залучення, послідовність фаз та характерні прийоми розумової діяльності. Внаслідок цієї взаємодії з'являється продукт - вербальний образ, який має суб'єктивну новизну і тому може бути розглянутий як "одиниця креативності."

Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень, пов'язаних з формуванням комфортного архітектурного середовища життєдіяльності людини. Вперше досліджено простір архітектурного середовища як цілісний об'єкт ергономічного проектування. Розроблено матрицюя змісту і структури предмета ергономічного проектування. Виявлено його основні ергономічні категорії.

Досліджено вплив музики на психофізіологічні процеси організму людини та ефективність використання методу музикотерапії для корекції психоемоційного стану.

Проаналізовано сучасний стан підготовки професійних співаків до вокально-виконавської творчості. Обгрунтовано психолого-педагогічні основи формування вокально-виконавської творчості та розвиток творчого потенціалу як педагогічну та мистецтвознавчу проблеми. Охарактеризовано специфіку вокально-педагогічної та вокально-виконавської діяльності. Розроблено модель створення вокально-виконавського образу, виявлено психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Розглянуто проблему вираження цілісного змісту психіки в єдності свідомого та несвідомого у символічній формі тематичних психомалюнків. З'ясовано сутність феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків, його психологічні передумови, а також обгрунтувано необхідність урахування зазначеного феномену в професійній підготовці психологів-практиків. Обгрунтовано переваги феноменологічного підходу в роботі з психомалюнками клієнта над їх формалізованою (тестовою) інтерпретацією. Виявлено зв'язок полівалентності змісту тематичних малюнків з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора малюнків, що дозволяє розширити діагностичні та корекційні можливості малюнка.

Досліджено феномен кольору в естетичному та культурологічному вимірах. Предметом дослідження є естетична природа кольору як важливого чинника формування почуттєвої культури людини. Проаналізовано фіолософські, естетичні, психофізіологічні, мистецтвознавчі та культурологічні тлумачення кольору. Доведено, що колір - явище природне, і, водночас, є основою важливих форм естетичної діяльності людини. За яких умов колір стає явищем естетичним, наскільки ця естетична діяльність використовує природні закономірності його існування, яким чином колір впливає на людину в її повсякденному житті - відповіді на ці запитання сприяють вивченню кольору як естетичного феномену. Реконструйовано розуміння кольору від його психофізіологічних засад сприйняття до естетосфери та семіосфери кольору. Естетична специфіка кольору відтворюється у контексті культуротворчості: живопис, реклама та сучасні засоби комунікації. Розглянуто інтегральні характеристики діяльності людини у вимірі кольорових значень.

Розглянуто архітектурний творчий процес як шлях від початку народження задуму до ключового етапу - осяяння, що співвідноситься з ефектом катарсису та реалізується в архітектурному творчому процесі як подолання шляху та залучення до цінності. Розкрито роль логічних та інтуїтивних аспектів у мисленні архітектора на даному шляху. На основі порівняльного аналізу створено модель архітектурного творчого процесу; його подано в динаміці мислення на шляху до ключового етапу осяяння.

Розглянуто психологічні механізми залежності емоційної стійкості суб'єктів від рівня їх збудження. Викладено положення про вплив внутрішніх факторів на її амплітуду. Накреслено шляхи вдосконалення методики формування виконавчої майстерності музикантів-інструменталістів.

Досліджено загальні філософські та психолого-педагогічні проблеми формування особистості лідера та роль емоційно-вольового впливу досягнень світової культури у становленні його духовності та морально-етичних принципів. Розкрито значення духовних цінностей християнства, а також естетичного та фізичного виховання у професійній підготовці майбутнього керівника. Розглянуто одну із складових навчально-виховного процесу - використання впливу естетики архітектурно-планувальних розв'язань будівель і споруд вищих навчальних закладів на прикладі Харківського державного політехнічного університету - найстарішого інженерного навчального закладу України.

Рассмотрены концепции творческого процесса в философии, психологии, а также психофизиологии. Проанализированы архитектурные интерпретации творческого процесса в части сочленений логического и интуитивного, выявлены специфические особенности, свойственные архитектуре.

Проаналізовано роль емоційних факторів, які виявляються у спеціально створених емоціогенних ситуаціях і творчому навчанні. Доведено, що найбільш повно дані фактори реалізуються в ігровій діяльності. Відзначено, що гра як форма культури характеризується предметністю, всезагальністю та морально-духовною спрямованістю. З'ясовано сутність гри в людинотворчій діяльності. Підкреслено, що сучасне суспільство має компенсувати втрату ігрового елемента культури свідомою організацією ігрових форм діяльності для різних вікових груп.

Проблему Автора розглянуто в дискурсі рефлексійного підходу до творчості, тобто спочатку відносин Автора зі своїм твором, а потім зустріч свідомості слухача з твором як відображення авторської свідомості.

Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Показано, что стержневым психологическим направлением изобразительного искусства является отображение свободы духа. Прекрасное - это нравственно свободный дух. Красота и непривлекательность форм, в конечном итоге, определены этим психологическим содержанием. Предпринята попытка раскрытия привлекательности форм, что свойственно архитектуре и дизайну.

Визначено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом і на його підставі розроблено програму для підвищення культурного рівня юнаків і дівчат віком 16 - 23 років. Уперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено фактори, що визначають сформованість естетичної свідомості та мотиваційної сфери в молоді у періоди ранньої та пізньої юності. Виявлено, що базальними факторами є загальне ставлення до музики, музична обізнаність, особистісне сприйняття, а фактор естетичних цінностей орієнтації є перехідним від базальної групи факторів до основної, до якої входять: естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні емоційні стани та провідні мотиви. Встановлено психологічний механізм мотивації сприйняття естетичної культури юнацтвом. Розкрито алгоритм його дії у процесі формування мотивації даного сприйняття (на прикладі музики) та підтверджено ефективність його застосування.

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.