Вперше у вітчизняному літературознавстві проведено багатоаспектне дослідження явища автофікціоналізації як неодмінної складової романної нарації від першої особи, що виявляється на свідомому (авторський металепсис) і несвідомому рівнях (переважно дискурс автобіографічного роману). Проаналізовано тематику, структуру та функціонування автофікціональної оповіді італійського жіночого роману кінця XX ст. у контексті сучасних літературознавчих та антропологічних студій. Досліджено романи відомих італійських письменниць Д. Мараіні, С. Верди, М. Беллончі, С. Тамаро, П. Капріоло та С. Петріняні. На підставі аналізу самості та Іншості у романному тексті виявлено діалектику між свідомою інтенцією автора та її реалізацією, що стає на заваді створення художнього образу, тотожного або діаметрально протилежного авторській моделі. Стосунки автор/оповідач досліджено у межах семантики "подібності/неподібності" (Ф. Лежен), що реалізується відповідно в автобіографічному письмі й умисній гомодієгетичній трансформації історичної (награний оповідач) або трансгендерної (фіктивний оповідач) оповіді. Як окремий вид автофікціоналізації проаналізовано адресантний дискурс епістолярного роману, в якому оповідач набуває подвійного фікціонального статусу: протагоніста зображуваних подій та адресанта листів. На підставі дослідження комунікативної спрямованості адресант/адресат визначено амбівалентність статусу італійського жіночого автофікціонального письма, доведено присутність у його структурі фактичного матеріалу, поетичної вигадки й уяви.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

  Скачати повний текст

Визначено основні види й інтенції творчості, розроблено класифікацію свобод і виявлено їх рівневу організацію. Розкрито сутність понять "свобода", "творчість" і "свобода творчості", представлено їх інтерпретацію в різних філософських вченнях, а також обгрунтовано семантику й етимологію даних термінів у літературній критиці. Обгрунтовано положення, що творчість нерозривно пов'язана з пізнанням, розглянуто їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виділено основні аспекти у визначенні антропологічного статусу свободи творчості, зокрема, вільний творчий аспект і свобода творчості.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби і способи ідентифікації особи у ХІХ ст. та лексико-семантичні і словотвірно-структурні особливості сучасних прізвищ північної Тернопільщини. Описано онімну й апелятивну лексику, що є в основах антропонімів. Проаналізовано основні словотвірні моделі, визначено продуктивність і з'ясовано локалізацію та функціонування прізвищ, що побутують у регіоні. Лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості прізвищ північної Тернопільщини зіставлено із характерними особливостями прізвищ інших діалектних масивів.

  Скачати повний текст

У роботі досліджена ареалогія лексики українського східнополіського діалекту, яка відтворює ідеографічну сферу "традиційне сільське будівництво". Запропоновано нову класифікацію досліджуваного ареалу на підставі вперше створеного регіонального лексичного атласу окремої тематичної групи лексики. З'ясовано відношення внутрішньосхіднополіської діалектної диференціації за даними будівельної лексики до діалектного членування цього ареалу, здійсненого на підставі фонетичних та морфологічних рис. Докладно розглянуто зв'язки (контактні й дистантні) східно-поліського діалекту з іншими говорами східнослов'янського континууму в межах лексики, що відбиває традиційне сільське будівництво.

  Скачати повний текст

Уперше на базі художніх принципів музичної форми (у її широкому естетичному та вузькому музикознавчому смислі) досліджено історичну діалектику стильовоепохальних змін музики, визначених Б.Асаф'євим як співвідношення класичних і акласичних епох. Уперше явища вітчизняного інструменталізму, у даному випадку баянного ансамблю й оркестру, розглянуто у контексті музичних культур ментально близьких слов'янських націй, але у співвідношенні всесвітніх епохальних взаємодій, що охоплюють ментально вилучені культурні регіони та території єдністю "ідей часу". Виведено позицію інструментальної "капельності" звучання баянно-акордеонного оркестру, що вказує на вокальний генезис європейської музики. Проаналізовано оригінальні твори, а також авторські перекладення для баянного оркестру.

  Скачати повний текст

Розкрито діалектику взаємопроникнення розуму та безумства, визначено, яке місце займає сексуальність у системі моральних норм, як пов'язані безумство та сексуальність з владними відносинами у трактуванні М. Фуко. Розкрито сутність понять безумства та сексуальності, досліджено взаємозв'язок між ними, показано, як еволюціонувало та змінювалось ставлення суспільства до безумства та сексуальності. На прикладі реформування психіатричної установи та клінічної психології М. Фуко обгрунтовано внутрішню спорідненість гуманізму та терору. Досліджено, що у своїй філософській концепції філософ визначає безумство як відчуження людини від її людської сутності. Доведено, що М. Фуко відкриває несподівану функцію безумства - бути основою розуму. Розкрито взаємозв'язок між владою та сексуальністю, владою та безумством. З'ясовано, що в концепції М. Фуко влада виступає як механізм, і ні в якому разі не панування і не репресії, хоча до механізмів влади філософ відносить і механізм вигнання.

  Скачати повний текст

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки оптимізму та песимізму як закономірності формування соціальної перспективи. Розкрито етапи понятійного розвитку даних дефініцій, рівень соціально-філософських категорій, біологічні передумови та соціальні умови виникнення розвитку взаємозв'язку оптимізму та песимізму у піднесенні міри життя як центру оцінно-вольового зрізу світогляду. Розглянуто типологію дослідженого взаємозв'язку залежно від системи цінностей і волі суб'єкта. Установлено, що взаємозв'язок оптимізму та песимізму є принципом формування соціальної перспективи. Визначено суть, системність змістових і композиційних характеристик соціальної перспективи, діалектичний зв'язок історичного та перспективного, механізми оптимізації та деформації соціальної перспективи, інтеграцію соціального капіталу розвитку життя й опору її руйнації як основні фактори, а підвищення якості життя - як критерії оптимістичної перспективи розвитку України.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано основні словотвірні критерії поділу відіменних дериватів на типи та підтипи. На конкретних фактах простежено закономірності творення дієслівних одиниць. Виділено продуктивні та непродуктивні словотвірні суфікси досліджуваного періоду, враховуючи їх продуктивність у наступні періоди функціонування мови. Виявлено загальні закономірності розвитку словотвірної системи староукраїнського дієслова. Виконано порівняльний аналіз із залученням матеріалу попередніх періодів розвитку та матеріал сучасної української літературної мови, споріднених мов та діалектні матеріали української мови.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність економічного ризику, досліджено його природу. Запропоновано визначення термінів "економічний ризик" і "ризик-менеджмент". Виявлено діалектичний зв'язок рівня ризик-менеджменту на підприємстві зі ступенем його інвестиційної привабливості. Визначено зміст поняття "інвестиційна привабливість", розглянуто актуальні проблеми її оцінки. Виявлено додаткові фактори, які впливають на рішення про надання позикових коштів (параметри самого підприємства та фінансового проекту, зокрема, загальні зведення, зведення про персонал, керівництво та власників підприємства/проекту та зведення, що безпосередньо стосуються управління ризиком). Запропоновано спосіб коригування оцінки інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням виявлених факторів. Розроблено структуру відділу з управління ризиками, що залежить від розміру фірми. Визначено й охарактеризовано два види інтеграції системи ризик-менеджменту до організаційної структури управління підприємством - локалізовану та розсіяну. Запропоновано способи реалізації основних прийомів ризик-менеджменту - одержання більшої кількості інформації про майбутній вибір і результати, розподіл ризику між учасниками проекту, диверсифікація та передача ризику, резервування коштів, врахування ризиків під час фінансування проекту, лімітування, відхилення, прийняття й об'єднання ризику.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчий аналіз взаємодії навколишнього сердовища та релігії. На підставі дослідження історії розвитку наукових уявлень щодо географічного фактору й аналізу сучасної екологічної ситуації обгрунтовано необхідність нового осмислення його ролі у релігієзнавчих дослідженнях. Зроблено спробу подолати однобічність у дослідженнях і показати діалектичний процес взаємодії релігії та географічного середовища. Досліджено вплив навколишнього середовища на різні типи релігій, визначено роль географічного фактора в розвитку та поширенні релігійних поглядів. Доведено, що вплив навколишнього середовища на формування релігійних поглядів збільшується у разі послаблення технологічної бази даної культури. З'ясовано, що у сучасних світових релігіях даний вплив довести складно, хоча й збереглися факти, які засвідчують його наявність. Визначено місце людини та природи в основних релігійних системах світу. Обгрунтовано твердження, що космології є окремим архетипом релігійної екологічної етики. Проаналізовано типи взаємодії людини та природи, що формуються відповідно до її місця у споконвічній релігійній картині світу. Проведено дослідження різних напрямків розвитку сучасної екологічної етики, виявлено їх специфіку та запропоновано теологами різних релігійних систем.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню специфіки проблематики людського пізнання під кутом зору концепції філософського символізму. Розглянуто поняття "символ" та "символізація" на засадах базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Визначено, що символ як філософсько-культурологічна категорія актуально релевантний для осягнення інтенційованості, механізмів форм людського пізнання; акцентовано увагу на динамічній природі символа (процесуальність символіки) у соціокультурному та спекулятивному пізнанні, обгрунтовано його суттєвий діалогізм, людиновимірність та орієнтованість на творче перетворення дійсності. З'ясовано продуктивність використання у гносеології та методології пізнання концептуальних моделей філософського символізму.

  Скачати повний текст

Запропоновано "лінійно-послідовну космологічну матрицю" для опису розвитку космологічних знань. Доведено, що інфляційна парадигма займає самостійну чарунку в матриці, яка є узагальнюючою стосовно інших чарунок внаслідок її діалектичного характеру. Відзначено, що в сучасній космології існують проблеми, які неможливо розв'язати емпірично, акцентовано увагу на їх розв'язанні, зокрема, на застосуванні аксіоматичного методу, де аксіомами є базисні характеристики космологічної чарунки. Створення та розвиток космологічної матриці обумовлено досвідом практичної взаємодії людини з навколишньою дійсністю.

  Скачати повний текст

Досліджено пробеми формування теоретичної концепції функціонування суспільно-економічних систем, придатної для аналізу їх сучасних особливостей. Розроблено типологію сучасних суспільно-економічних систем, проаналізовано світовий досвід їх формування та функціонування. Нову концепцію функціонування суспільно-економічних систем викладено у вигляді господарсько-політичного механізму сучасної ринкової економіки як абстрактної системи взаємодії двох діалектично протилежних регуляторів суспільно-економічної системи: об'єктивних економічних законів і суб'єктивної господарської діяльності. На підставі розробленої концепції проаналізовано сучасну економічну трансформацію й економічну демократію. Зроблено висновок щодо можливостей формування ефективного господарсько-політичного механізму в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічний аспект готицизму, визначено його сучасний етичний та естетичний зміст, ускладнений психологічними, соціальними, епістемологічними концепціями. Досліджено особливості формування готичної традиції у літературі США у XIX - другій половині XX ст. з урахуванням впливу провідних літературних і філософських течій даного періоду. Проаналізовано творчість видатного американського романіста В.А. Персі, розкрито сутність його антропологічних, семіотичних, літературно-філософських побудов. Досліджено літературний феномен В.А. Персі як митця, що поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США й Європи, класики та сучасності, художні твори якого є плідним полем естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій. Визначено структурно-змістові домінанти готики, показано їх дифузний, еклектичний та інтертекстуальний характер, виділено основні поетикальні й естетичні константи. Проаналізовано специфіку взаємодії готики з художніми течіями XIX ст. Розглянуто історію розвитку готичної традиції у літературі США на прикладі творчості Ч.Б. Брауна, Н. Готорна, Е.А. По та В. Фолкнера, досліджено її синкретичне поєднання з концепціями екзистенціалізму, мультикультуралізму та постмодернізму. Проведено діахронний аналіз трансформацій готичної традиції у літературі Англії та США протягом XVIII - XX ст. Наведено загальну характеристику творчості В.А. Персі як видатного американського романіста, філософа, семіотика, розглянуто його провідні світоглядні концепції, проаналізовано особливості їх втілення у творах митця. Художній доробок В.А. Персі проаналізовано у контексті діалектичної єдності його концептуального змісту та готичних формально-змістових моделей, показано універсальний характер та поліфункціональність структур готики в американській філософській прозі другої половини XX ст. Розглянуто основні історико-філософські дискусії даного історичного періоду - феноменологію моралі й ідентичності, проблеми духовних аномалій нації в історіософському контексті та релігійної антропології у ситуації постмодерну, розкрито високі креативні можливості готики XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обгрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, розкрито функціональний і комунікативний аспекти її аналізу. Висвітлено можливості застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки. Проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів і граматичних категорій у межах частин мови. Встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання. Виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни й охарактеризовано її типи. Створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок межиріччя Дністра та Дунаю. Встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок. Упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського району Одеської області.

  Скачати повний текст