БЕНЕДИКТИНЦІ ( 530–) - Італія
католицький чернечий орден; в Україні з'явилися наприкінці 14 ст.: в Галичині – у м. Львів, на Поділлі – у містах Кам'янець-Подільський та Язловець; у Речі Посполитій під час шведської навали 1654 р. бенедиктинські монастирі були зруйновані; на території України, що входила до Російської імперії, ліквідовані царським урядом в 1864 р.

 УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ( 988–)
православна Церква в Україні; історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату

 КАРМЕЛІТИ (1156–) - Італія
католицький чернечий орден; в Україні з 17 ст; діяли переважно на Волині, їхні монастирі існували також на Поділлі, у Барі, Дрогобичі та Перемишлі

 ТРИНІТАРІЇ (1194–)
католицький чернечий орден; перші тринітарії на території України з'явились 1685 р.; львівське згромадження вважається першим тринітарським монастирем Речі Посполитої

 ФРАНЦИСКАНЦІ (1209–) - Італія
католицький чернечий орден; перші дані про появу фрнацисканців на Русі відносяться до 13 ст.; орден брав участь у дипломатичних контактах князя Данила Галицького з Римом; перші францисканські монастирі в Україні були засновані в 14 ст.; із 1378 на українських землях діяло місійне Товариство братів-пілігримів, яке поширило свою діяльність у тому числі на Крим

 ДОМІНІКАНЦІ (1215–) - Італія
католицький чернечий орден; в Україні присутні з 1233 р.

 ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ (13 ст.–) - Польща
адміністративна одиниця Київської митрополії Константинопольського патріархату заснована в XIII ст.; певний час на місцевому єпископському престолі перебували одночасно по два єпископи – унійний та православний, які вели боротьбу за кафедральну церкву; з 1693 року єпархія остаточно приймає унію, її територія охоплювала землі: Саноцьку, Перемишльську і частину Львівської, Любачівський повіт у Белзькому воєводстві, повіти Новий Сонч та Беч у Краківському воєводстві й кілька сіл у Спиші; в австро-угорський епірод складалася з 1253 парафій, налічувала близько 300 000 прихожан; після укладання 16 серпня 1945 р. договору між СРСР і ПНР про радянсько-польський державний кордон, єпархія була поділеною: у складі УРСР опинилося 30 деканатів, у межах новоствореної польської держави – 15; на початку 1990-х років у Польщі створено Перемишльсько-Варшавську митрополію УГКЦ; на теренах, що раніше належали до Перемишльської єпархії, в Україні створено Дрогобицько-Самбірську і Сокальсько-Жовківську єпархії УГКЦ

 БЕРНАРДИНЦІ (14 ст.–)
назва ченців ордену францисканців, що були прихильниками французького теолога Бернардина Сієнського; в Україні з'явилися у 2-й пол. 15 ст.; у 19 ст. майже всі монастирі в Україні були скасовані урядами Російської імперії та Австрії

 БУКОВИНСЬКА МИТРОПОЛІЯ (14 ст.–1945)
окреме православне церковне об’єднання на Буковині, яке в різні часи було підпорядковане різним патріархам; у ХІV ст. перебувала в складі Галицької митрополії, 1401–1630 самостійна Сучавська митрополія з староукраїнською богослужбовою й діловою мовою, опікувалася слабкою на той час православною церквою у Галичині; у 1630–1782 рр. підпорядкована митрополитам в Яссах (нині Румунія), 1782–1873 перебувала в юрисдикції митрополитів у Карловицях (Сербія); 1873–1921 – окрема митрополія Буковини з широкими автономними (фактично автокефальними) правами

 ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО (1439–1788)
національно-релігійна громадська організація православних, а згодом – греко-католицьких українських міщан м. Львів

 ЄЗУЇТИ (1534–)
християнський чернечий орден Римо-католицької церкви

 УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (1596–) - Італія - Ватикан
одна із католицьких церков, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію

 БРАТСТВА (16 ст.–)
релігійно-громадські організації при церковних парафіях

 ЛЮТЕРАНСТВО (16 ст.–)
протестантська течія, що виникла в 16 ст. у ході Реформації, об'єднує послідовників учення М.Лютера; на теренах України лютеранські громади мали незначне поширення, проте залишили певний слід своєю просвітницькою діяльністю; у південно-східному регіоні найбільші громади діяли в німецьких колоніях Мюнхен Харківської губернії, Рорбах, Вормс, Баден, Кассель і в Одесі Таврійської губернії, у Києві; у західному регіоні – у колоніях Брігідау, Дорнфельд, Унтервальден, у Перемишлі, Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську; у 1920–30-х рр. у Галичині діяло найбільше в східній Європі лютеранське об'єднання

 ВАСИЛІЯНИ (1617–) - Ватикан
один з основних монаших орденів Української греко-католицької церкви

 ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО (1617–1713)
релігійна громадсько-політична організація українських шляхтичів Волині та міщан м. Луцьк і пов'язаного з ними духовенства

 СТАРООБРЯДНИЦТВО (17 ст.–)
релігійно-суспільний рух, що виник у середині 17 ст. в Росії як реакція проти церковних реформ патріарха Никона

 КАРЛОВАЦЬКА ПАТРІАРХІЯ (1708–1920) - Сербія - Угорщина - Румунія - Хорватія
автокефальна помісна православна Церква з центром в місті Сремські Карловці на півночі Сербії; існувала на території Австро-Угорщини; Карловацькі митрополити мали духовну владу на сербами Угорського королівства, Хорватії, Військової границі (погранииччя Австрійської імперії з Османською імперією) та над частиної православних підданих в Румунії; відповідно до цісарського патенту від 4 липня 1783 року до складу Карловацької митрополії було включено Буковинську єпархію з центром у м. Чернівці

 ДУХОБОРИ (18 ст.–)
одна з релігійних течій духовних християн, які називають себе "борцями за Дух та Істину"; від 2-ї пол. XVIII ст. зазнавали депортацій, їх направляли на важкі примусові роботи та каторгу; за указом імператора Олександра I всі представники течії Російської імперії переселені в Мелітопольський повіт Таврійської губернії; в 1898–99 тисячі духоборів емігрували до Канади, де створили поселення, що існують понині; в Мелітопольському повіті віровчення спочатку поширювалося головним чином серед російського населення, але з часом до їхніх релігійних громад почали залучатися й українці; духобори з великою повагою ставилися до погдядів Г. С. Сковороди

 ШЕМАТИЗМ (1814–)
списки духовенства та церковних інституцій УГКЦ, що видавалися впродовж 1814–1944 років; найстарший друкований шематизм з'явився 1814 року в Мукачівській єпархії, останні вийшли ще 1944 року у Львові; складали собою списки духовних осіб, зазвичай, з найважливішими даними, списки усіх парафій, кількість вірних та церковних товариств, стан церковного майна тощо; у всіх єпархіях вони здебільша з'являлися щорічно, спочатку латиною, потім деколи латиною й українською, а пізніше тільки українською мовою; після легалізації УГКЦ, традицію видання шематизмів було відновлено