| КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
|
1. | | КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1819–1897)
прозаїк, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець |
2. | | ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ (17 ст.)
одне з джерел вивчення історії Української козацької держави 2-ї половини 17 ст., пам’ятка національної писемності |
3. | | ВОВЧОК МАРКО (1833–1907)
прозаїк, класик української літератури |
4. | | ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (1810–1866)
етнограф, історик права, громадський діяч |
5. | | БАРВІНОК ГАННА (1828–1911)
прозаїк (мала проза з народного життя) |
6. | | КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (1845)
таємна організація, що виникла в м. Київ наприкінці 1845 р.; спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху |
7. | | ДРУКАРНЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША (1857–1863)
видавництво засноване П.О. Кулішем у м. Санкт-Петербург |
8. | | ОСНОВА, ЖУРНАЛ (1861–1862)
український суспільно-політичний і літературно-мистецький часопис; видавався щомісячно в Санкт-Петербурзі українською, частково російською мовами протягом січня 1861 – жовтня 1862 рр.; заснований колишніми членами Кирило-Мефодіївського товариства |
9. | | БАРКУЛАБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС (17 ст.) - Білорусь
невелика за обсягом історична хроніка, складена наприкінці XVI – поч. XVII ст.; вважають, що її автором був священик білоруського м. Баркулабово (нині с. Борколабово Могильовської обл., Білорусь) Федір Филипович; вперше був опублікований у 1877 р. П. Кулішем; охоплює події 1562–1608 рр., що відбувалися в Білорусі, Україні, Литві й Польщі |