Т. 16 : Щоденники 1967 р. (квітень-червень). – 2011. – 759, [5] c. : іл.

Щоденник охоплює весну-осінь 1967 року, року "під’ювілеювання" радянськї держави у зв’язку з наближенням 50-річчя революції. Атмосфера загострюється: Лесю Танюку забороняють виїзд в Болгарію (разом з художником Д. Боровським) на постановку "Патетичної сонати" М. Куліша в Бургасі, закривають підготовлену ним виставу у ЦДТ з посиланням на "міжнародні обставини" (Китай, ізраїльсько-арабська війна). Про загострення свідчать як перипетії навколо театрального життя (Таганка, українські вистави, публіцистика) так і літературні баталії (листи О. Солженіцина, Г. Владимова, В. Соснори до з’їзду письменників). У щоденнику збереглися копії протестних звернень В. Чорновола до Л. Брежнєва, М. Масютка та О. Заливахи до українських установ, С. Віруна до Олеся Гончара, донос Ю. Бобошка та Ю. Костюка на Н. Кузякіну, видавничі рецензії О. Дейча та Ю. Івакіна на "Мар’яна Крушельницького" Л. Танюка, китайські дацзибао і вистави театру Ванемуйне у Кремлівському палаці. Амплітуда рефлексій автора велика - Іван Козловський і Лесь Курбас, Олег Єфремов і Віра Марецька, Зеров і Шекспір. Продовжується публікація списку розстріляних і репресованих, "Поети про театр", самвидав та ін. Із значніших додатків – листування Орисі Стешенко та Йосипа Гірняка (США); Орисі Стешенко та Василя Василька навколо видання книжки "Лесь Курбас"; український переклад перших розділів "Майстра і Маргарити" М. Булгакова, здійснений відразу після виходу роману; американські спогади Антоніни Куліш про Миколу Куліша і перекладена автором з болгарської комедія Ст. Костова "Големанов".

ТАНЮК ЛЕОНІД СТЕПАНОВИЧ

АЛЬТЕРПРЕС