| РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
|
|
1. | | ШТУНДИЗМ
пієтичний рух у протестантизмі, започаткований у 1820–30-х рр. на півдні Російської імперії серед німецьких колоністів (лютеран, реформатів, менонітів); назва пов’язана з практикою читання та обговорення Біблії зазвичай у спеціально відведений час та в "домашніх церквах"; до середини XIX ст. південні землі України стали центром лютеранського, реформатського, менонітського пієтизму та діяльності європейських місіонерів; у 1880-х рр. громади штундистів існували в багатьох повітах: Одеському, Єлизаветградському, Олександрівському, Київському, Звенигородському, Сквирському, Таращанському, Чигиринському; до поч. ХХ ст. зазнали значного впливу баптизму та євангельського християнства; сучасні євангельсько-баптистські церкви в Україні вважають "малоросійський" штундизм своїм попередником, що спричинився до євангельського пробудження 2-ї пол. XIX – поч. XX ст. |
2. | | ШЕМАТИЗМ (1814–)
списки духовенства та церковних інституцій УГКЦ, що видавалися впродовж 1814–1944 років; найстарший друкований шематизм з'явився 1814 року в Мукачівській єпархії, останні вийшли ще 1944 року у Львові; складали собою списки духовних осіб, зазвичай, з найважливішими даними, списки усіх парафій, кількість вірних та церковних товариств, стан церковного майна тощо; у всіх єпархіях вони здебільша з'являлися щорічно, спочатку латиною, потім деколи латиною й українською, а пізніше тільки українською мовою; після легалізації УГКЦ, традицію видання шематизмів було відновлено |
3. | | ФРАНЦИСКАНЦІ (1209–) - Італія
католицький чернечий орден; перші дані про появу фрнацисканців на Русі відносяться до 13 ст.; орден брав участь у дипломатичних контактах князя Данила Галицького з Римом; перші францисканські монастирі в Україні були засновані в 14 ст.; із 1378 на українських землях діяло місійне Товариство братів-пілігримів, яке поширило свою діяльність у тому числі на Крим |
4. | | УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВСЬКЕ ТОВАРИСТВО В КАНАДІ (1954–)
- Канада релігійна організація, утворена 1954 р. на основі Науково-богословського товариства |
5. | | УКРАЇНСЬКЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1922–)
- Сполучені Штати Америки, Канада кординуюча установа для частини української діаспори, прихожан Пресвітерської церкви в Канаді та США; відстоювало національно-релігійні інтереси, надавло допомогу віруючим в УРСР; з 1961 року друкованим органом є двомісячник "Євангельський Ранок" |
6. | | УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ( 988–)
православна Церква в Україні; історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату |
7. | | УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (1596–) - Італія
- Ватикан
одна із католицьких церков, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію |
8. | | УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (1917–)
православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917–1921) |
9. | | ТРИНІТАРІЇ (1194–)
католицький чернечий орден; перші тринітарії на території України з'явились 1685 р.; львівське згромадження вважається першим тринітарським монастирем Речі Посполитої |
10. | | СТАРООБРЯДНИЦТВО (17 ст.–)
релігійно-суспільний рух, що виник у середині 17 ст. в Росії як реакція проти церковних реформ патріарха Никона |
11. | | СВІДКИ ЄГОВИ (1872–)
міжнародна релігійна організація, прибічники однієї з течій пізнього протестантизму; становлять одну з численних протестантських організацій України |
12. | | ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ (13 ст.–)
- Польща
адміністративна одиниця Київської митрополії Константинопольського патріархату заснована в XIII ст.; певний час на місцевому єпископському престолі перебували одночасно по два єпископи – унійний та православний, які вели боротьбу за кафедральну церкву; з 1693 року єпархія остаточно приймає унію, її територія охоплювала землі: Саноцьку, Перемишльську і частину Львівської, Любачівський повіт у Белзькому воєводстві, повіти Новий Сонч та Беч у Краківському воєводстві й кілька сіл у Спиші; в австро-угорський епірод складалася з 1253 парафій, налічувала близько 300 000 прихожан; після укладання 16 серпня 1945 р. договору між СРСР і ПНР про радянсько-польський державний кордон, єпархія була поділеною: у складі УРСР опинилося 30 деканатів, у межах новоствореної польської держави – 15; на початку 1990-х років у Польщі створено Перемишльсько-Варшавську митрополію УГКЦ; на теренах, що раніше належали до Перемишльської єпархії, в Україні створено Дрогобицько-Самбірську і Сокальсько-Жовківську єпархії УГКЦ |
13. | | МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
релігійно-протестантська громада, назва якої походить від імені її ідейного фундатора Менно Симонса; наприкінці 18 ст. родини менонітів на запрошення царського уряду переїхали до Російської імперії - їм була обіцяна свобода віросповідання, їх звільнили від військової повинності та від усіх податків терміном на 10 років; наприкінці 1890-х рр. у Російській імперії налічувалося 50 тис. менонітів, що мешкали в 162 колоніях, у т. ч. в Катеринославській губернії – у 51 колонії, Таврійській губернії – у 57, Херсонській губернії – у 16 колоніях |
14. | | МАЛЬОВАНЦІ (19 ст.–)
релігійна течія в баптизмі, що виникла в Російській імперії в кінці XIX століття; була поширена в Київській, Херсонській та Мінській губерніях – охоплювала близько 15 бщин; названа за ім'ям свого засновника К.О. Мальованого; за деякий час останній був арештований і відправлений Кирилівського дому божевільних, де психіатр І.О.Сікорський визнав його душевнохворим; в 60-ті роки ХХ століття мальованці масово піддавалися висилкам і гонінням за відкидання держави; з часом розчиняються у релігійній течії толстовців |
15. | | ЛЮТЕРАНСТВО (16 ст.–)
протестантська течія, що виникла в 16 ст. у ході Реформації, об'єднує послідовників учення М.Лютера; на теренах України лютеранські громади мали незначне поширення, проте залишили певний слід своєю просвітницькою діяльністю; у південно-східному регіоні найбільші громади діяли в німецьких колоніях Мюнхен Харківської губернії, Рорбах, Вормс, Баден, Кассель і в Одесі Таврійської губернії, у Києві; у західному регіоні – у колоніях Брігідау, Дорнфельд, Унтервальден, у Перемишлі, Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську; у 1920–30-х рр. у Галичині діяло найбільше в східній Європі лютеранське об'єднання |
16. | | ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО (1439–1788)
національно-релігійна громадська організація православних, а згодом – греко-католицьких українських міщан м. Львів |
17. | | ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО (1617–1713)
релігійна громадсько-політична організація українських шляхтичів Волині та міщан м. Луцьк і пов'язаного з ними духовенства |
18. | | КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ - Ватикан
друга за кількістю прихожан християнська конфесія України; представлена спільнотами різних обрядів: римського (Римо-католицька церква) і східного (Українська Греко-Католицька Церква, Русинська греко-католицька церква, Вірменська католицька церква); найбільшу кількість вірян має УГКЦ, друга за чисельністю – Римо-католицька церква |
19. | | КАРМЕЛІТИ (1156–) - Італія
католицький чернечий орден; в Україні з 17 ст; діяли переважно на Волині, їхні монастирі існували також на Поділлі, у Барі, Дрогобичі та Перемишлі |
20. | | КАРЛОВАЦЬКА ПАТРІАРХІЯ (1708–1920)
- Сербія
- Угорщина
- Румунія
- Хорватія
автокефальна помісна православна Церква з центром в місті Сремські Карловці на півночі Сербії; існувала на території Австро-Угорщини; Карловацькі митрополити мали духовну владу на сербами Угорського королівства, Хорватії, Військової границі (погранииччя Австрійської імперії з Османською імперією) та над частиної православних підданих в Румунії; відповідно до цісарського патенту від 4 липня 1783 року до складу Карловацької митрополії було включено Буковинську єпархію з центром у м. Чернівці |
|