До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського




Біографістика  





Краєзнавство  



Джерелознавство  

Історія  


Політологія  

Держава і право  

Пам’яткознавство  

Заклади культури та історичної пам’яті  

Культура. Мистецтвознавство  













Природознавство  






Сортувати знайдені документи за: назвою датою
РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
...
1.

 ШТУНДИЗМ
пієтичний рух у протестантизмі, започаткований у 1820–30-х рр. на півдні Російської імперії серед німецьких колоністів (лютеран, реформатів, менонітів); назва пов’язана з практикою читання та обговорення Біблії зазвичай у спеціально відведений час та в "домашніх церквах"; до середини XIX ст. південні землі України стали центром лютеранського, реформатського, менонітського пієтизму та діяльності європейських місіонерів; у 1880-х рр. громади штундистів існували в багатьох повітах: Одеському, Єлизаветградському, Олександрівському, Київському, Звенигородському, Сквирському, Таращанському, Чигиринському; до поч. ХХ ст. зазнали значного впливу баптизму та євангельського християнства; сучасні євангельсько-баптистські церкви в Україні вважають "малоросійський" штундизм своїм попередником, що спричинився до євангельського пробудження 2-ї пол. XIX – поч. XX ст.

2.

 ШЕМАТИЗМ (1814–)
списки духовенства та церковних інституцій УГКЦ, що видавалися впродовж 1814–1944 років; найстарший друкований шематизм з'явився 1814 року в Мукачівській єпархії, останні вийшли ще 1944 року у Львові; складали собою списки духовних осіб, зазвичай, з найважливішими даними, списки усіх парафій, кількість вірних та церковних товариств, стан церковного майна тощо; у всіх єпархіях вони здебільша з'являлися щорічно, спочатку латиною, потім деколи латиною й українською, а пізніше тільки українською мовою; після легалізації УГКЦ, традицію видання шематизмів було відновлено

3.

 ФРАНЦИСКАНЦІ (1209–) - Італія
католицький чернечий орден; перші дані про появу фрнацисканців на Русі відносяться до 13 ст.; орден брав участь у дипломатичних контактах князя Данила Галицького з Римом; перші францисканські монастирі в Україні були засновані в 14 ст.; із 1378 на українських землях діяло місійне Товариство братів-пілігримів, яке поширило свою діяльність у тому числі на Крим

4.

 УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВСЬКЕ ТОВАРИСТВО В КАНАДІ (1954–) - Канада
релігійна організація, утворена 1954 р. на основі Науково-богословського товариства

5.

 УКРАЇНСЬКЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1922–) - Сполучені Штати Америки, Канада
кординуюча установа для частини української діаспори, прихожан Пресвітерської церкви в Канаді та США; відстоювало національно-релігійні інтереси, надавло допомогу віруючим в УРСР; з 1961 року друкованим органом є двомісячник "Євангельський Ранок"

6.

 УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ( 988–)
православна Церква в Україні; історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату

7.

 УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (1596–) - Італія - Ватикан
одна із католицьких церков, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію

8.

 УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (1917–)
православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917–1921)

9.

 ТРИНІТАРІЇ (1194–)
католицький чернечий орден; перші тринітарії на території України з'явились 1685 р.; львівське згромадження вважається першим тринітарським монастирем Речі Посполитої

10.

 СТАРООБРЯДНИЦТВО (17 ст.–)
релігійно-суспільний рух, що виник у середині 17 ст. в Росії як реакція проти церковних реформ патріарха Никона

11.

 СВІДКИ ЄГОВИ (1872–)
міжнародна релігійна організація, прибічники однієї з течій пізнього протестантизму; становлять одну з численних протестантських організацій України

12.

 ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ (13 ст.–) - Польща
адміністративна одиниця Київської митрополії Константинопольського патріархату заснована в XIII ст.; певний час на місцевому єпископському престолі перебували одночасно по два єпископи – унійний та православний, які вели боротьбу за кафедральну церкву; з 1693 року єпархія остаточно приймає унію, її територія охоплювала землі: Саноцьку, Перемишльську і частину Львівської, Любачівський повіт у Белзькому воєводстві, повіти Новий Сонч та Беч у Краківському воєводстві й кілька сіл у Спиші; в австро-угорський епірод складалася з 1253 парафій, налічувала близько 300 000 прихожан; після укладання 16 серпня 1945 р. договору між СРСР і ПНР про радянсько-польський державний кордон, єпархія була поділеною: у складі УРСР опинилося 30 деканатів, у межах новоствореної польської держави – 15; на початку 1990-х років у Польщі створено Перемишльсько-Варшавську митрополію УГКЦ; на теренах, що раніше належали до Перемишльської єпархії, в Україні створено Дрогобицько-Самбірську і Сокальсько-Жовківську єпархії УГКЦ

13.

 МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
релігійно-протестантська громада, назва якої походить від імені її ідейного фундатора Менно Симонса; наприкінці 18 ст. родини менонітів на запрошення царського уряду переїхали до Російської імперії - їм була обіцяна свобода віросповідання, їх звільнили від військової повинності та від усіх податків терміном на 10 років; наприкінці 1890-х рр. у Російській імперії налічувалося 50 тис. менонітів, що мешкали в 162 колоніях, у т. ч. в Катеринославській губернії – у 51 колонії, Таврійській губернії – у 57, Херсонській губернії – у 16 колоніях

14.

 МАЛЬОВАНЦІ (19 ст.–)
релігійна течія в баптизмі, що виникла в Російській імперії в кінці XIX століття; була поширена в Київській, Херсонській та Мінській губерніях – охоплювала близько 15 бщин; названа за ім'ям свого засновника К.О. Мальованого; за деякий час останній був арештований і відправлений Кирилівського дому божевільних, де психіатр І.О.Сікорський визнав його душевнохворим; в 60-ті роки ХХ століття мальованці масово піддавалися висилкам і гонінням за відкидання держави; з часом розчиняються у релігійній течії толстовців

15.

 ЛЮТЕРАНСТВО (16 ст.–)
протестантська течія, що виникла в 16 ст. у ході Реформації, об'єднує послідовників учення М.Лютера; на теренах України лютеранські громади мали незначне поширення, проте залишили певний слід своєю просвітницькою діяльністю; у південно-східному регіоні найбільші громади діяли в німецьких колоніях Мюнхен Харківської губернії, Рорбах, Вормс, Баден, Кассель і в Одесі Таврійської губернії, у Києві; у західному регіоні – у колоніях Брігідау, Дорнфельд, Унтервальден, у Перемишлі, Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську; у 1920–30-х рр. у Галичині діяло найбільше в східній Європі лютеранське об'єднання

16.

 ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО (1439–1788)
національно-релігійна громадська організація православних, а згодом – греко-католицьких українських міщан м. Львів

17.

 ЛУЦЬКЕ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ БРАТСТВО (1617–1713)
релігійна громадсько-політична організація українських шляхтичів Волині та міщан м. Луцьк і пов'язаного з ними духовенства

18.

 КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ - Ватикан
друга за кількістю прихожан християнська конфесія України; представлена спільнотами різних обрядів: римського (Римо-католицька церква) і східного (Українська Греко-Католицька Церква, Русинська греко-католицька церква, Вірменська католицька церква); найбільшу кількість вірян має УГКЦ, друга за чисельністю – Римо-католицька церква

19.

 КАРМЕЛІТИ (1156–) - Італія
католицький чернечий орден; в Україні з 17 ст; діяли переважно на Волині, їхні монастирі існували також на Поділлі, у Барі, Дрогобичі та Перемишлі

20.

 КАРЛОВАЦЬКА ПАТРІАРХІЯ (1708–1920) - Сербія - Угорщина - Румунія - Хорватія
автокефальна помісна православна Церква з центром в місті Сремські Карловці на півночі Сербії; існувала на території Австро-Угорщини; Карловацькі митрополити мали духовну владу на сербами Угорського королівства, Хорватії, Військової границі (погранииччя Австрійської імперії з Османською імперією) та над частиної православних підданих в Румунії; відповідно до цісарського патенту від 4 липня 1783 року до складу Карловацької митрополії було включено Буковинську єпархію з центром у м. Чернівці

...
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського