пієтичний рух у протестантизмі, започаткований у 1820–30-х рр. на півдні Російської імперії серед німецьких колоністів (лютеран, реформатів, менонітів); назва пов’язана з практикою читання та обговорення Біблії зазвичай у спеціально відведений час та в "домашніх церквах"; до середини XIX ст. південні землі України стали центром лютеранського, реформатського, менонітського пієтизму та діяльності європейських місіонерів; у 1880-х рр. громади штундистів існували в багатьох повітах: Одеському, Єлизаветградському, Олександрівському, Київському, Звенигородському, Сквирському, Таращанському, Чигиринському; до поч. ХХ ст. зазнали значного впливу баптизму та євангельського християнства; сучасні євангельсько-баптистські церкви в Україні вважають "малоросійський" штундизм своїм попередником, що спричинився до євангельського пробудження 2-ї пол. XIX – поч. XX ст. |