| ТЕРИТОРІЇ
|
|
1. | | АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ (1708–1725, 1775–1883)
- Росія
адміністративно- терирторіальна одиниця Російської імперії; центр – м. Азов; крім частини території нинішньої Російської Федерації (Ростовська, Бєлгородська, Воронезька, Тамбовська області), до складу губернії входили й українські землі – сучасні Луганська, Донецька та більша частина Харківської областей |
2. | | БАНАТ - Угорщина
- Румунія
- Сербія
історико-географічна область у складі Румунії, Сербії та Угорщини; перші українські поселенці (лемки, бойки і гуцули) прибули сюди у 18 ст. із Закарпаття після звільнення Банату від Османської імперії і приєднання у 1718 р. до складу Австо-Угорщини |
3. | | БАЧКА - Сербія
- Угорщина
- Словаччина
історико-географічна область у складі Угорщини та Сербії; у XVIII ст. активно заселялася українцями - наразі тут проживає близько 15 тисяч українського населення (називають себе русинами), у Воєводині (Сербія) русинська мова має офіційний статус |
4. | | БЕРЕСТЕЙЩИНА - Білорусь
історичний регіон у середній течії Західного Бугу в Білорусі, з центром у м. Берестя; з 10 ст. – у складі Київської Русі, з 2-ї пол. 12 ст. – у складі Волинського князівства, з 1199 – Галицько-Волинського князівства; за Брестськими мирними договором була визнана за Україною; за режиму гетьмана П. Скоропадського входила до складу Поліського староства Української Держави |
5. | | БЕССАРАБІЯ - Молдова
історичний регіон між ріками Дністер, Прут (прит. Дунаю) і гирлом Дунаю; нині на його теренах – значна частина Одеської області, Чернівецької області та осносновна частина території Молдови |
6. | | БЕССАРАБСЬКА ГУБЕРНІЯ (1812–1917)
- Молдова
адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії; центр – м. Кишинів |
7. | | БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК (1625–1711)
козацька військова й адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини в Правобережній Україні; полковий центр – м. Біла Церква |
8. | | БОЙКІВЩИНА
історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат |
9. | | БОЛОХІВСЬКА ЗЕМЛЯ
давньоруська історико-географічна область XII–XIII століть; межувала з Галицьким, Волинським і Київським князівствами; Болохівщина розташовувалася у верхів'ях річок Південного Бугу (горішнє Побожжя), Случі, Тетерева, фактично лежала на межі південно-східної частини Волині з північною частиною Поділля; в період існування УНР – адміністративна одиниця з центром у Житомирі |
10. | | БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО (1566–1793)
адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 р.) та Речі Посполитої; центр – м. Брацлав |
11. | | БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648–1712)
козацька військова й адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини в Правобережній Україні; полковий центр – м. Брацлав |
12. | | БРАЦЛАВЩИНА
історична область в Україні у 14–18 ст.; займала східну частину Поділля (територію теперішньої Вінницької і частину Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей) |
13. | | БУДЖАК
історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем |
14. | | БУКОВИНА
- Румунія
історичний регіон розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету, нині ця територія входить до складу України (частина Чернівецької області) та Румунії (частина повіту Сучава) |
15. | | ВИШНЕВЕЧЧИНА
маєтності та володіння Вишневецьких на Лівобережній Україні, які часто порівнюють з удільним князівством; у часи найбільшого розквіту до Вишневеччини на Лівобережжі належало 56 міст і містечок з центром у м. Лубни; нині це переважно територія Полтавської області, частково Київської (Яготинський район), Черкаської і Чернігівської областей, в яких жило понад 288 тисяч осіб; після подій Хмельниччини 1648–1654 років на території колишньої Вишневеччини утворено Лубенський козацький полк |
16. | | ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ (1932–)
адміністративно-територіальна одиниця України, розташована в центральній частині країни; центр – м. Вінниця; складається з шести адміністративних районів: Вінницького, Гайсинського, Жмеринського, Могилів-Подільського, Тульчинського та Хмільницького |
17. | | ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ (1792–1925)
адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, УНР, Української держави та УРСР; центр – м. Заслав (1792–1795 рр.), м. Новоград-Волинський (1795–1804 рр.), м. Житомир (1804–1925 рр.) |
18. | | ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ (1939– )
адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на північному заході країни; центр – м. Луцьк; складається з чотирьох адміністративних районів: Володимир-Волинського, Камінь-Каширського, Ковельського, Луцького |
19. | | ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО (1566–1795)
адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 р.) та Речі Посполитої; центр – м. Луцьк |
20. | | ВОЛИНЬ
давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної України |
|