Твори : в 60 т. / Лесь Танюк, відп. ред. Л. Фурта. - Київ : Альтерпрес, [2003].
Т. 37 : Щоденники без купюр, 1975 р. (січень-березень). – 2016. – 708, [5] c. : іл.
На обкл. зазнач. назва тому.
37-й том "Щоденників без купюр" Леся Танюка охоплює записи за січень-березень 1975 року. Маємо тут реакцію на дві книжки, які видав Л. Танюк 19474-го року - "Про мистецтво театру" Г. Крега (Київ, українською) і "Марьян Крушельницкий" (Москва, російською), де вперше в Союзі було сказано правдиві речі про Леся Курбаса і Миколу Куліша на тлі розповіді про український театр доби Розстріляного Відродження. Танюків діаріуш добре живописує сприйняття Росією української проблеми - різними колами глядачів і критиків, урядовців і дисидентів. Тему цю продовжено знайденою в московських архівах унікальною листівкою "Героям Базару" ("Новий час. 1936), статтею Юрія Шереха-Шевельова "Колір нестримних палахкотінь" (Альманах "МУР", ч. 1. 1946), присвяченого "Вертепові" А. Любченка. Ця тема України переходить через весь том із зануренням у проблематику й фактологію сучасного Танюкові дисидентства з листами Івана Світличного та Йосипа Гірняка, з цікавими сторінками про П. Тичину, І. Микитенка, О. Корнійчука, М. Рильського та ін. Додаймо сюди театральні постановки Леся Танюка, вистави Юрія Любимова, тексти А. Сахарова й Віктора Некрасова, самвидав попри пильне око КДБ, політично гострий "капустяник" з Штірліцем і Кальтенбрунером, за який Танюка було згодом звільнено з Театру Станіславського, - і виникає ємкий зліпок доби, рецидиви якої ми бачимо донині - з домінантою тоталітарного й імперського. Книгу традиційно завершує іменний покажчик
Довідки про авторів:
Довідки про колективи: