група кочових іраномовних племен, які жили у VII–III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто теперішньої України (Північне Причорномор'я), Росії та Середньої Азії, а згодом, до ІІІ ст. до н. е., в Криму; з’явилися на півдні східної Європи, витіснивши із цієї території кімерійців |