союз балтських племен, VIІІ–ХV ст.; ареал розселення на північному сході був обмежений р. Німан, на північному заході Мазурськими озерами, на заході охоплював басейн р. Нарев; південні та східні кордони розселення є предметом дискусії: вважають, що ареал ятвігів сягав лівобережжя Західного Бугу та Прип’яті; вперше згадуються у "Повісті временних літ"; воювали проти руських і польсько-мазовецьких князів, а також лицарів Тевтонського ордену, які намагалися захопити їхні землі; у XV ст. більшість ятвягів опинилася під владою Великого князівства Литовського; взяли участь у етногенезі західних литовців і білорусів, українців Полісся і Волині, німців Східної Пруссії |