найбільший радянський концентраційний табір 1920–1930-х – кількість в'язнів у окремі роки досягала 70 тисяч осіб; значний відсоток з них становили українці – діячі УНР, вояки повстанських загонів, робітники, селяни, духовенство, інтелігенція, партійні і державні діячі; в'язні працювали на лісозаготівлях, прокладали залізничні колії, будували Біломорсько-Балтійський канал; в 1933 році табір розформовано, в'язні розстріляні у карельскому урочищі Сандармох; в кінці 80-х, на Соловецьких островах створено меморіальний музей присвячений історії табору та тематиці репресій |