єпископ Переяславський і Бориспільський (1770), вікарій Київської митрополії УПЦ, архімандрит Харківського Покровського монастиря (1763), ректор Харківського колегіуму (1763–1770); просвітитель, організатор освіти, активіст збереження православної пастви від тиску католицизму та уніатства на польській Правобережній Україні; як ректор неприхильно поставився до викладання Г. Сковороди в Харківському колегіумі (1762–1763), що опосередковано вплинуло на залишення філософом посади |