православний священник, намісник київського митрополита (1796), автор проповідей (книжна українська, латинська мови), поет (сатира, гумор, філософсько-моралістична поезія; близькість до принципів стихійного народного комізму; поступовий перехід від книжної мови і традиційного силабічного вірша до народно-розмовної і силабо-тонічної системи віршування); один із попередників І. Котляревського у творенні нової української літератури |