Zech (Німецька)

замкнуті організації ремісників чи торгівців, сформовані на основі взаємної допомоги та опіки для підтримки їхніх професійних інтересів; у західній Європі (XI–XVI ст.) і в Україні (XIV–XVIII ст.) відігравали важливу роль в економічному та соціальному житті; перші юридично санкціоновані цехи на українських землях виникли в XIV ст. в західноукраїнських містах у зв’язку з поширенням магдебурзького права, з XV ст. на території Закарпаття; особливого розвитку на українських землях набули в XVII–XVIII ст., коли поширилися на центральну Україну, у тому числі на Гетьманщину; виконували важливі функції в міській економіці: встановлювали монополію на торгівлю у відповідній ділянці виробництва в місті, визначали і підтримували стандарти якості товарів та послуг, встановлювали стабільні ціни на свої товари й послуги, відстоювали інтереси членів цеху в міських органах влади; мали свої печатки, прапори та інші регалії; наприкінці XIX ст. російське законодавство почало ліквідовувати цехи, які ставали ремісничими товариствами без реальних економічних повноважень; у Галичині та на Буковині цехи скасовано австрійським урядом в 1859 році