термін, що вперше був запропонований з метою опису історії Української Республіки 1918–1923 років В.К. Винниченком; маючи перед собою багатьох противників, Директорія УНР не спромоглася створити вертикаль влади і тому не контролювала становища навіть у регіонах, які знаходилися під її юрисдикцією; виникає велика кількість партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), що виступали фактичною військовою і політичною владою в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади |