інтервенція збройних Французької республіки відповідно до рішень керівництва Антанти в 1918–1919 роках. мала обмежений характер і, хоча була важливим фактором тогочасної політичної ситуації, не відіграла ключового значення в подіях тих років; французькі військові представники намагалися розібратися в складному конгломераті місцевих політичних угруповань, не допускати одноосібного зміцнення якогось із них; однак вони не приховували і своєї антибільшовицької упередженості та прихильності до ідеї збереження "єдиної та неподільної Росії"; у березні 1919 року під тиском частин Червоної армії сформованих переважно з вояків повстанських загонів колишнього отамана Армії УНР М. Григор'єва, вони залишили Херсон і Миколаїв, а на початку квітня – Одесу; рішення про залишення Одеси було схвалено Радою чотирьох Паризької мирної конференції 1919–1920. |