Т. 1 / пер. К. Климкович. 1865. 173 c.

"Вечори на хуторі біля Диканьки"(1831-1832) – збірка повістей Миколи Гоголя, ґрунтована на українському фольклорі, демонструє небувалим раніше чином реалізм, що сплавив воєдино, і фантастику, смішне і жахливе, книжкову мову і художню оповідь.Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько». Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») у XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім у XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності.

ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ