ЧЕТЬЇ МІНЕЇ (11 ст.–)
місячні читання на календарний церковний рік – поширені житія святих, сказання, легенди, перекази, повчання, слова, розміщені відповідно до днів пошанування святого; збірники формувалися у Візантії в 9 ст., в Київській Русі з’явилися в 11–12 ст.

 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЛІТОПИС (17–18 ст.)
умовна назва пам'ятки козацького літописання17–18 ст., яка збереглася в 4-х списках

 ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ (1672–1673)
одне з визначних джерел та пам'яток української історіографії другої половини 17 ст.

 ФРЕЙЗІНГЕНСЬКІ УРИВКИ ( 9 ст.–) - Словенія - Німеччина
перший відомий слов'янський текст, написаний латинкою; разом із "Київськими глаголічними листками" є одними з найдавніших текстів старослов'янської писемності; написаний давньо-словенською мовою (словенською редакцією старослов'янської мови); пам'ятка, що складаються з трьох текстів, була знайдена в латиномовному рукописі в місті Фрайзінг, Німеччина; з 1803 року збергіається у Баварській державній бібліотеці

 СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЛІТОПИС (16 ст.)
назва одного зі списків першого літописного зводу Великого князівства Литовського, створеного 1446; список входив до складу переписаного 1519 для князя С.Одинцевича збірника, який пізніше потрапив до бібліотеки Супрасльського Благовіщенського монастиря; складається із 2-х частин: у 1-й викладається історія Київської Русі, а також окремих міст і князівств; у 2-й викладаються події політичної історії Великого князівства Литовського; в літописі оповідається про зруйнування Києва кримськими татарами (1482 р.), вторгнення татар на Волинь (1491, 1496 рр.), змову київського князя Михайла Олельковича проти Литви і страту змовників (1481 р.), про перемогу князя Костянтина Острозького над військами московського великого князя Васілія ІІІ під Оршею (1514 р.)

 СУД І РОЗПРАВА В ПРАВАХ МАЛОРОСІЙСЬКИХ (1750–1758)
визначна пам’ятка права України 18 ст. складена в результаті приватної кодифікації кандидатом у члени Генерального військового суду Ф.Чуйкевичем

 СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО (1529, 1566, 1588)
основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського; видавався у трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років; джерелами Литовського статуту були звичаєве литовське, білоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, "Руська правда", польські судебники та кодекси інших держав

 СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ (11 ст.)
найдавніша пам’ятка оригінальної літератури Київської Русі, богословський трактат, написаний із великою літературною майстерністю; збереглося в численних списках XV–XVI ст.; твір не містить імені автора; О.Горський, який першим провів наукове дослідження пам’ятки (1844), припустив, що автором є Іларіон, і це досі не викликає заперечень

 СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ (12 ст.)
видатна пам’ятка давньоруської літератури, героїчна поема кінця 12 ст., ; у поетичній формі розповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 р., що закінчився нищівною поразкою

 СИНОПСИС КИЇВСЬКИЙ (1674)
компілятивний огляд української і східноєвропейської історії; став першим значним друкованим історичним твором у східних слов’ян, що забезпечило йому велику популярність

 САКСОНСЬКЕ ЗЕРЦАЛО (13 ст.–) - Німеччина - Саксонія, курфюрство
німецький середньовічний збірник правових норм; написане латинською мовою, згодом перекладене нижньонімецьким діалектом німецької мови; джерелами укладання "Саксонського зерцала" були Біблія, канонічне право, закони Священної Римської імперії, що мали поширення й застосування в Саксонії, звичаєве право земських та ленних судів із регіонів ельбських єпископств; використаний кодифікаційною комісією Гетьманщини при створенні "Прав, за якими судиться малоросійський народ" (1743) і для укладення "Зібрання малоросійських прав" Ф. І. Давидовича (1807); в "Зібранні …" присутньо 457 посилання на Саксонське зерцало; посилання на на цей документ в юридичній практиці українських земель зустрічалося аж до офіційного скасування магдебурзького права в малоросійських губерніях відповідно до закону Російської імперії 1831 року

 РУСЬКА ПРАВДА (11–12 ст.)
давньоруський збірник світського права ("правда" означає закон) 11-12 ст., в якому відбито норми звичаєвого права, а також князівські нововведення

 РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ (1837)
перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий в 1837 р. силами членів гуртка "Руська трійця"

 ПУТНЯНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (13 ст.) - Румунія
староукраїнське апракосне Євангеліє написане уставом на пергамені (збереглося 146 листків); списане з македонсько-глаголичного оригіналу; виходячи з особливостей лексики, орієнтовно було створене у північній Галичині чи південно-західній Волині; досліджувалося мовознавцем-славістом Калюжняцьким О.І.; нині пам'ятка зберігається у бібліотеці Путнянського монастиря в Румунії

 ПРАВА, ЗА ЯКИМИ СУДИТЬСЯ МАЛОРОСІЙСЬКИЙ НАРОД (16–18 ст.)
збірка-проект загального зводу українських законодавчих та нормативних актів, що були чинними впродовж 16–18 ст.

 ПОЛЬСЬКА ПРАВДА (13 ст.) - Польща
найдавніший збірник польського звичаєвого права, цінне джерело для вивчення звичаєвої системи права середньовічної Польщі, а також інших слов'янських народів

 ПОВІСТЬ ВРЕМ'ЯНИХ ЛІТ (12 ст.)
створений на початку 12 ст. літопис, що ліг в основу всього наступного руського літописання, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі

 ПЕРЛО МНОГОЦІННОЄ (1646)
збірка творів морально-релігійного характеру, пам'ятка руської (української) культури XVII ст.; видана 1646 року в Чернігові; автор збірки – церковний діяч, педагог і письменник К. Транквіліон-Ставровецький; книга складається з кількох прозових творів та 21 вірша, подано ряд морально-релігійних настанов і повчань

 ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (1556–1561)
визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва 16 ст.

 ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ (1057–) - Росія
напрестольне Євангеліє-апракос дуже великого розміру (аркуш 35х30 см), найдавніша датована давньоруська книга, пам'ятка української мови; містить євангельські читання для неділі та свят; написане великим гарним уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги; текст написаний двома стовпчиками по 18 рядків на сторінці; рукопис складається із 294 аркушів пергаменту; від 1806 року пам'ятка зберігається в Російські національній бібліотеці