До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

«Без “високої”, так би сказати, чи “чистої” науки ні освіта, ні школа, ні популярна література, ні, навіть, публіцистика не можуть держатись на відповідній висоті — се той фундамент, той рівень, по котрому рівняється все. Україна повинна мати академію наук і через неї забезпечити можність зайнятись чистою наукою людям, які виявляють до того потрібний хист і енергію, сотворити національну, чи пак народну, бібліотеку, гідну великої держави, національні архіви й музеї...»




Біографістика  





Краєзнавство  



Джерелознавство  

Історія  


Політологія  

Держава і право  

Пам’яткознавство  

Заклади культури та історичної пам’яті  

Культура. Мистецтвознавство  













Природознавство  





Коваль І. М. Ярослав Пастернак - дослідник старожитностей України (2006)

адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009468


Тип рерусу: Книги

Країна:Україна
Мова(и):Українська

Назва(и):
ЯРОСЛАВ ПАСТЕРНАК - ДОСЛІДНИК СТАРОЖИТНОСТЕЙ УКРАЇНИ
Автор(и):Коваль Ігор Михайлович
Миронюк Іван Федорович
Дата(и):2006


 Переглянути документ   


Опис документа:

Коваль, Ігор Михайлович.

Ярослав Пастернак - дослідник старожитностей України / Ігор Коваль, Іван Миронюк; Івано-Франків. облдержадмін., Івано-Франків. облрада, Прикарпат. нац. ун-т імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – 223 c. : іл.


У дослідженні вперше в українській історіографії зроблено спробу дослідити біографію і наукову спадщину видатного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969). Його ім'я справедливо повинно належати всьому людству, оскільки вчений зробив визначні археологічні відкриття не лише на території України, але й в Австрії, Канаді, Польщі, Чехії. Генеза історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до княжої доби, розроблена дослідником, є провідною темою книги. Із залученням літописних, історико-архівних даних та археологічних джерел, здобутих вченим в холі багаторічних розкопок, розглядаються його концептуальні підходи до історико-топографічного розвитку княжих міст Галицько-Волинської держави - Белза, Звенигорода, Львова, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі. "Подією, яка випростовувала хребет нації", назвали сучасники відкриття славетним археологом у 1936 році Успенського собору в княжому Галичі. Який відгомін мали ці дослідження в науковому світі, а також як вони вплинули на зростання національної свідомості серед українців Галичини, читачі дізнаються зі сторінок пропонованої монографії. У книзі простежено і духовні основи історичного розвитку українського народу, осмислені Ярославом Пастернаком виключно на базі самостійних археологічних розкопок.


Довідки про авторів:

 КОВАЛЬ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

Довідки про колективи:

 НОВА ЗОРЯ
 ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Теми:

  • Археологи


  • Рубрики:

     БЕЛЗ
     ЗВЕНИГОРОД
     ЛЬВІВ
     ПЛІСНЕСЬК
     ТЕРЕБОВЛЯ

    Персоналії:

     ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ


     

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського