пам’ятка архітектури національного значення; складова пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – комплексу Києво-Печерської лаври; один з нечисленних мурованих храмів періоду Київської Русі, які збереглися на території Києва; збудована як храм монастиря святого Спаса, відомого з 1072, коли у Повісті врем'яних літ згадується його ігумен Герман; вірогідно, монастир припинив своє існування внаслідок монголо-татарської навали 1240 р.; первісна церква була великою (31х25 м) будівлею, що складался з основного об’єму та нартексу, ширшого за основний об’єм; в північному приміщенні нартексу містилася каплиця з аркосолієм для розміщення саркофага, в південному – сходова башта для підйому на хори; всередині храм був розписаний фресками, з яких збереглась композиція "Чудесний лов риби" на західній стіні нартексу; у 1482 році церква зруйнована кримським ханом Менґлі І Ґіраєм і до ХVII ст. стояла у руїнах; реставрована за ініціативи П.С. Могили |